Рішення

від 29.02.2012 по справі 32/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/249

29.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Інтеса", м.Київ

про  стягнення 118 902,67 грн

представники сторін:

від позивача: Сидоренко Ю.В. –юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів,  які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15  (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України  і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс" звернулося до Господарського суду м. Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Інтеса" про стягнення  з  останнього основного боргу в сумі 109841, 32 грн., трьох процентів річних в сумі 1449, 90 грн. та пені в сумі 7611, 45 грн. за прострочення виконання зобов'язання згідно Договору підряду № 08/U 189 від 14.07.2008 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.  

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за заначеною адресою не проживає” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, і судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.  Тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому  наполягає на  заявлених позовних вимогах.

Так, позов мотивовано тим, що 14.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс", як Підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Інтеса", як Замовником, був укладений Договір № № 08/U 189, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник взяв на себе зобов'язання з поставки обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Адміністративна будівля ЗАТ «Київстар  GSM»по вул. Дегтярівській, 53. Друга черга. Будівля №1», надалі Об'єкт,  для наступних систем:

·          автоматизована система контролю загазованості;

·          внутрішній пожежний водогін. Автоматика електромеханічних установок;

·          автоматика та керування інженерним обладнанням;

·          автоматизована система управління та деспечеризації інженерним обладнанням.

Додатковою угодою №6 (надалі –Додаткова угода) до Договору сторони змінили умови договору та виклали їх у наступній редакції:

1.1. Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується поставити обладнання, виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи на Об'єкті для Автоматизованої системи управління та диспетчеризації інженерним обладнанням серверної, зокрема, поставити обладнання, згідно Додатку №1 до цієї Угоди, який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди № 1 та на умовах, визначених в п.3 та в п. 6.2.2 Договору № 08/U189 від 14 липня 2008 року та в строки Визначені у Додатку № 4 цієї Угоди;

2.1.1 Загальна вартість робіт за цією Угодою складає: 544 710,37 гривень (п'ятсот сорок чотири тисячі сімсот десять 37 копійок), крім того ПДВ (20%) - 108 942,07 гривні (сто вісім тисяч дев'ятсот сорок копійок), всього разом із ПДВ - 653 652,44 гривні (шістсот п'ятдесят три тисячі шістсот ze: гривні, 44 копійки), де:

- вартість обладнання, згідно Додатку №1 до цієї Угоди, складає: 231 333,97 гривні (двісті тридцять ча триста тридцять три гривні, 97 копійок), крім того ПДВ - 46 266,79 гривень (сорок шість сті шістдесят шість гривень, 79 копійок), всього разом із ПДВ - 277 600,76 гривень (двісті сім тисяч шістсот гривень, 76 копійок);

Пунктом 1.2 Договору встановлений обов'язок Замовника оплатити виконані роботи та обладнання.

Додатком №1 до Додаткової угоди сторони визначили перелік обладнання, який Підрядник поставляє Замовнику.

Розрахунки за обладнання, згідно переліку, вказаного в Додатках до Додаткових угод, проводяться у вигляді попередньої оплати в розмірі 50% від вартості такого обладнання на протязі 10 банківських днів після підписання відповідних Додаткових угод до даного Договору, що викладено у п. 6.2.2.1 Договору. Останні 50% Замовник перераховує Підряднику на протязі 5 банківських днів з моменту Прийняття Замовником обладнання. (п. 6.2.2.2 Договору).      

На виконання вказаних умов договору, позивач згідно видаткової накладної № 211896 від 30.12.10р. поставив відповідачу обладнання на загальну суму 111750, 48 грн.   

Факт отримання відповідачем обладнання підтверджено довіреністю № 369 від 30.12.10р. виданою підприємством відповідача на ім'я Шевченка В.М. (належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Проте свої зобов'язання з оплати поставленого обладнання відповідач виконав частково, у зв'язку з чим за ним за утворилася заборгованість в сумі 109841, 32 грн., яку позивач намагається стягнути.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і  з  його боку мало місце  несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7611, 45 грн. за період з 31.07.11р. по 12.12.11р., передбачену сторонами в пункті 7.6. Договору. Так, відповідальність Замовника настає в разі порушення ним строків оплати обладнання та виконані роботи, встановлених Договором, у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості робіт.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на  прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього за період з 31.07.11р. по 12.12.11р. додатково три проценти річних в сумі 1449, 90 грн.  

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами  було укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів  (договору поставки та  договору підряду), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині  2 статті 266 ГК України визначено, що  предметом   поставки   є   визначені   родовими   ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предмет  поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (видаткова накладна № 211896 від 30.12.10р. та довіреність № 369 від 30.12.10р.). його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Стаття  837 ЦК України передбачає, що  за   договором   підряду    одна    сторона    (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За вимогами ГК України змішаний договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов  щодо його предмету, строку та ціні, кошторису, порядку прийомки обсягу робіт.  Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду  Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712, 837, 844 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265  ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.        

В силу загальної норми передбаченої у  статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання зобов'язання за Договором. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 109841, 32 грн., підтверджено доказами у справі.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі.

Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам вказаної статті.

У зв'язку з припущенними позивачем помилками під час розрахунку пені та трьох процентів річних, судом, з власної ініціативи зроблено перерахунок.

Так, за проведеним судом розрахунком позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7611, 45 грн. за вказаний період підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 6297, 07 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за Договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1449, 90 грн. обґрунтовані,  підлягають задоволенню частково в сумі 1218, 79 грн. - за проведеним розрахунком суду.

Витрати по сплаті судового збору процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних  вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 625, 628, 629, 638, 712, 837, 844 ЦК України, ст. ст.  180, 181, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 36,  ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Інтеса" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Інтеса", 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, код ЄДРПОУ 30866400, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс", 02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 27., код ЄДРПОУ 20049451, основний борг в сумі 109841, 32 грн., три проценти річних в сумі 1218, 79 грн., пеню в сумі 6297, 07 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2347, 15 грн., видавши наказ.

3. У задоволені  позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Інтеса"  щодо стягнення пені  в сумі 1314, 38 грн. та трьох процентів річних в сумі 231,11 грн.  –відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                     Ю.О.Підченко               

Повне рішення складено – 05.03.12р.