Рішення
від 29.02.2012 по справі 32/261
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/261

29.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Димерського комбінату комунальних підприємств, смт.Димер

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд", м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, смт. Димер

за участю представників сторін:

від позивача: Ісаюк О. А. –бухгалтер

Якубчик Н.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Пойденко Н.С. - юрисконсульт

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Димерський комбінат комунальних підприємств звернувся до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд", третя особа Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, про стягнення з останнього майна (грошових коштів) в сумі 49776, 67 грн., придбаних без достатньої правової підстави, які утворилися при розрахунках між сторонами за Договорами підряду від 03.08.09р., а саме:

· №5;

· №6;

· №7;

· -№8,

під час проведення перевірки Контрольно-ревізійним відділом в Вишгородському районі Київської області за період з 01.0.09р. по 01.03.11р. та утворення різниці між фактичними витратами та перерахованими грошовими коштами.

З метою дослідження наявності юридичного інтересу третьої особи до справи та ії подальших правовідносин з позивачем та відповідачем, ухвалою господарського суду від 14.02.11р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „адресат не розшуканий” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України.

Таким чином, сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача зазначені у позовній заяві, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.08.09р. між Димерським комбінатом комунальних підприємств, далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд", далі Підрядник, було укладено Договори підряду № 5, № 6, № 7, № 8 (надалі Договори), предметом яких є реконструкція шиферної покрівлі житлових будинків.

Згідно п. 1.2. вказаних Договорів Підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик, власними силами та засобами роботи та здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію Замовнику. Факт виконання робіт підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт, які підписані сторонами без пропозицій та зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

З 01.01.09р. по 01.03.11р. Контрольно-ревізійним відділом в Вишгородському районі Київської області була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Димерського комбінату комунальних підприємств за період з 01.01.09р. по 01.03.11р. Під час проведеної перевірки було здійснено зустрічну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд", щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості виконаних робіт, проведених операцій та розрахунків з Димерським комбінатом комунальних підприємств. Контрольно-ревізійним органом були досліджені документи, що стосуються укладених між сторонами договорів. Результати перевірки відображені у Акті Контрольно–ревізійного відділу в Вишгородському районі Київської області № 17-31/4 від 08.04.11р. за змістом якого вбачається, що різниця між фактичними витратами Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд" та перерахованими Димерським комбінатом комунальних підприємств коштами склала 49776, 67 грн.

Факт достовірності розрахунків між сторонами, та утворення витрат підтверджено органом контролю на підставі наданих сторонами первинних документів, а тому позивач намагається стягнути з відповідача грошові кошти, які отримані остатнім без достатньої правової підставі.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Так, стаття 1212 ЦК України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми коментованої статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. Наприклад, продавець надав покупцеві здачу в більшому розмірі, ніж потрібно, або передав неоплачений товар.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Друга частина коментованої статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Третя частина коментованої статті передбачає розповсюдження положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК. Встановивши такі положення, законодавець не надав визначення характеру такого додаткового застосування. Як мають застосовуватися норми коментованої статті до правовідносин із повернення виконаного за недійсним правочином або в разі витребування майна із чужого незаконного володіння: субсидіарно, альтернативно на вибір кредитора або завжди разом.

Судова практика на сьогодні іде таким шляхом, що, наприклад, для повернення набутого за недійсним правочином достатнім є подання відповідних позовів на підставі положення ст. 216 ЦК. Так само й у випадку, якщо пред'являється вимога про відшкодування шкоди, спір вирішується за правилами Глави 82 ЦК.

Разом з тим у випадках, коли на підставі положень спеціальних норм ЦК якісь вимоги задовольнити не можна, є підстава для застосування коментованої статті.

Так, наприклад, якщо майно, що підлягає поверненню у разі визнання правочину недійсним, виявилося пошкодженим або зменшилася його вартість, компенсація таких втрат може бути здійснена за правилами Глави 83 ЦК. Якщо за правилами ст. 387 ЦК подається віндикаційний позов про повернення майна із чужого незаконного володіння, то на підставі положень коментованої статті власник може вимагати стягнення доходів від користування річчю або відшкодування вартості речі в разі погіршення її якості під час незаконного володіння нею. Аналогічно можливо застосувати положення коментованої статті до ситуації, коли в разі завдання недоговірної шкоди заподіювач шкоди сам збагачується внаслідок вчинених дій (наприклад, в разі крадіжки майна і використання вкраденого майна з метою отримання прибутку тощо).

Отже, в цілому можна зробити висновок, що положення коментованої статті можуть застосовуватися до відносин, передбачених у частині третій, субсидіарно, якщо на підставі положень спеціальних норм потерпіла особа не в змозі захистити якесь із своїх порушених прав.

Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм коментованої статті, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення (привласнення особою скарбу (ст. 343 ЦК) тощо.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено безпідставне отримання відповідачем майна (грошових коштів в сумі 49776, 67 грн. без достатньої правової підстави) обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач в судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував.

Правовими підставами для стягнення судом шкоди (збитків), у тому числі безпідставно отриманих грошових коштів, пов'язаних з завищенням стороною фактичних обсягів вартості виконаних робіт за Договорами підряду можуть бути наступні умови, зокрема:

Ш не оскарження спірного акту перевірки ( ревізії) в суді;

Ш визнання судом акту перевірки (ревізії) дійсним;

Ш відсутність заперечень учасників спірних правовідносин, перевірки (ревізії) щодо нібито завищення ним вартості робіт ( наданих послуг) за цивільно-правовими договорами.

Акт перевірки Контрольно–ревізійного відділу в Вишгородському районі Київської області № 17-31/4 від 08.04.11р. сторонами не оскаржено в судді, не надано зауважень та пропозицій до нього, тому позовні вимоги Димерського комбінату комунальних підприємств до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд" про стягнення з останнього грошових коштів придбаних без достатньої правової підстави в сумі 49776, 67 грн., які утворилися при розрахунках між сторонами за Договорами підряду від 03.08.09р., а саме № 5, № 6, № 7, № 8, під час перевірки Контрольно-ревізійним відділом у Вишгородському районі Київської області, та встановлення різниці між фактичними витратами та перерахованими грошовими коштами, є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,00 грн. покладаються на відповідача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 1212 ЦК України ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 36, ч.3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Димерського комбінату комунальних підприємств до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд", третя особа Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрбуд", 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 34771538, на користь:

- Димерського комбінату комунальних підприємств, 07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Комсомольська, буд. 18, код ЄДРПОУ 03803567, майно (грошові кошти в сумі 49776, 67 грн.) придбане без достатньої правової підстави, витрати по сплаті судового збору в сумі 1411, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 07.03.12р.