Рішення

від 02.03.2012 по справі 32/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/269

02.03.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України  в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» , м. Київ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю  «КЖВХ», м. Київ 

про стягнення  878 994,39 грн.

за участю представників сторін:

від прокурора:   Шекшеєва В.С. - прокурор

від позивача:    Зарівний В.З  -директор  

від відповідача: не з'явився

            За клопотанням  прокурора та позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів,  які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15  (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України  і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

   Заступник військового прокурора Центрального регіону України  в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» звернувся до господарського суду позовом   до Товариства з обмеженою відповідальністю  «КЖВХ»про стягнення  з останнього основного боргу  в сумі  610 732,45 грн., пені в сумі 23 730,72 грн., інфляційних в сумі 189 937,79 грн.,  трьох процентів річних в сумі 54 593,43 грн. згідно Договору  підряду №29 від 07.08.2008року на ремонтно-будівельні роботи корпусів дитячого санаторію «Ялинка»в смт. Пуща Водиця.

      Відповідач у судове засідання не з'явився, і його не прибуття не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України. Втім надав заперечення щодо позову, мотивуючи їх наступними обставинами, зокрема:

·          прокурором не надано доказів на підтвердження викладених у позові обставин,  а саме підстави утворення у відповідача заборгованості;

·           позивач не надав суду жодного доказу того, що позивач виконав всі взяті на себе зобов'язання за Договором №29 від 07.08.2008року підряду на ремонтно-будівельні роботи корпусів дитячого санаторію «Ялинка»в смт. Пуща Водиця;

·          акти виконаних робіт за формами КБ-2в  та КБ-3  відповідачем не підписані, як це передбачено пунктом  6.2.2 Договору, а  тому відсутній його обов'язок щодо сплати заборгованості за нібито виконаний   позивачем обсяг робіт за Договором ;

·           позивач належним чином не повідомив відповідача на підставі  пункту 9.1 Договору про готовність предмету підряду до здачі, та всупереч вимогам пункту 7.2 Договору письмово на листі повдіомлення на адресу відповідача не надіслав;

·          нарахування пені суперечить вимогам  статті 4 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та пункту 12.4 Договору.

             З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, письмові  заперечення відповідача, висновок прокурора, суд встановив:

              До прийняття рішення по справі, прокурором згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України заявлено клопотання  про залучення до участі у справі  у якості другого позивача - Міністерство оборони України,  оскільки воно є тим органом, який виконує функції держави у спірних відносинах сторін. У задоволенні клопотання прокурора про залучення другого позивача до справи слід відмовити. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, і делегувало частину  своїх власних повноважень позивачеві на здійснення функцій держави у спірних відносинах сторін, що кореспондується   з вимогами пункту 2 Резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. за № 3-рп/99.

   Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що  7 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю  «КЖВХ», далі Замовник, та Державним  підприємством «Київське управління начальника робіт», далі Підрядник, було укладено Договір підряду №29 від 07.08.2008року на ремонтно-будівельні роботи корпусів дитячого санаторію «Ялинка»в смт. Пуща Водиця, далі  Договір.

              Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору, Підрядник узяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати та здати Замовнику,  на підставі узгодженого між сторонами кошторису, й в обумовлений Договором строк, ремонтно-будівельні роботи корпусів дитячого санаторію «Ялинка»в смт. Пуща Водиця, а Замовник зобов'язався надати Підряднику площу для проведення робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти об'єкт після виконання робіт і повністю сплатити вартість робіт і матеріалів.

              Пунктами 2.3.2 та 2.3.3  Договору Замовник зобов'язується не пізніше 3-х днів після повідомлення Підрядника прийняти і оплатити виконанні роботи у відповідності з актами приймання-передачі та проектно-кошторисної документації. Сторонами визначено вартість робіт, яка дорівнює згідно вимог пункту 6.1 Договору - 4 000 000 грн.

                Порядок проведення оплати здійснюється сторонами на підставі  пункту 6.2 Договору. Так, протягом 3-х днів з моменту підписання Договору Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 300 000 грн., решту частину суми за Договором Замовник сплачує за актами виконаних робіт.

                 Впродовж 2008-2009 років  позивачем було виконано роботи на загальну суму 844 830,05 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт, з яких відповідачем у вересні 2008року було  проведено попередню оплату на суму 210 000 грн., а у січні 2010року –24 097,60 грн. Тобто, відповідач визнав наявність правовідносин сторін та виникнення зобов'язань між сторонами та обов'язок здійняти оплату решти частини виконаних позивачем обсягу робіт.

                  Втім, відповідач акти  приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки про їх вартість за формою КБ-3, узгоджені із  технаглядом  підприємства відповідача в частині реально виконаного обсягу робіт, не підписав, що є порушенням вимог пунктів 2.3.2, 2.3.3, 6.2.2 Договору та статті 882 ЦК України.

                  Так, до наступного часу  відповідачем не підписані акти приймання виконаних робіт на загальну суму 635 851,25 грн., зокрема:

ь          № 284 за вересень 2008року на суму 174 886,57 грн.;

ь           №285 за вересень 2008року на суму 161 574 грн.;

ь           №314 за жовтень 2008року на суму 38 058 грн.;

ь           №346 за листопад 2008року на суму 72 380,60 грн.;

ь           №347 за листопад 2008 року на суму 36 426,25 грн.;

ь           №417 за грудень 2008року на суму 126 921,60 грн.;

ь           №418 за грудень 2008року на суму 25 604,23 грн.

                     З урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості на час звернення прокурора з позовом за відповідачем утворився основний борг в сумі 610 732,45 грн., який прокурор намагається стягнути.

               Договором  сторони передбачили засоби забезпечення виконання зобов'язань, які на час винесення рішення судом є мірою відповідальності. Так пунктом 12.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати обсягу виконаних робіт Замовник сплачує пеню в розмір облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка обраховується від суми виконаних робіт. Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань,  прокурор з посиланням на ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/96-ВР від 22.11.96р., із змінами та доповненнями, далі Закон, та вимоги Договору  наполягає на стягненні з відповідача пені  в сумі  23 730,72 грн. за період прострочення з 01.06.2011року по 30.11.2011року.

             Додатково з посиланням на вимоги ст. 625 ЦК Украйни прокурор  наполягає на стягненні  з відповідача  трьох процентів річних в сумі 54 593,43 грн. за період з вересня 2008року  по грудень 2008 року та інфляційних в сумі 189 937,79 грн. за період з   жовтня по грудень 2008року, з січня по грудень 2009року, з січня по грудень 2010року та з січня по жовтень 2011року.

            Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір  підряду.  Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, вартість робіт та спосіб її визначення, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 838, 839, 846, 847, 848, 875 ЦК України, Договір  вважається укладеним.

             Стаття  837 ЦК України передбачає, що  за   договором   підряду    одна    сторона    (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.  

             Вказані умови  кореспондуються з вимогами статті  875 ЦК України, яка відображає питання будівельного підряду  та містить в собі обов'язок  Підрядника збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або виконати інші будівельні роботи відповідно  до проектної кошторисної документації, а Замовник зобов'язаний надати підрядникові будівельний майданчик( фронт робіт) передати затверджену проекто –кошторисну документацію,  прийняти об'єкт після закінчення будівельних робіт, оплатити вартості робіт, з урахуванням способу її визначення.

             В силу загальної норми передбаченої у  статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

            Відсутність підпису відповідача на актах виконаних робіт, передбачених пунктом 6.2.2 Договору, та відсутність його обов'язку щодо сплати боргу спростовується наступним:

             Стаття 882 ЦК України  передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

            Частина перша вказаної вище статті встановлює, що передбачається підстава прийняття робіт, яка полягає в одержанні замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт виконаних за договором. Передання робіт може бути остаточним - після завершення всього результату робіт або поетапним (проміжним) - тобто прийняття певного переліку робіт. Приймання може розглядатися в якості проміжного тільки в тих випадках, коли в договорі будівельного підряду виділені окремі етапи приймання. Замовник зобов'язаний негайно розпочати прийняття робіт після одержання відповідного повідомлення від підрядника. При цьому термін та порядок здачі-прийняття результату робіт, їх етапів необхідно визначати в договорі. Чинне законодавство не містить конкретного строку, в який замовник повинен розпочати прийняття робіт після отримання відповідного повідомлення від підрядника, а тільки поняття "негайно". Тому сторони, встановлюючи в договорі конкретні строки, тим самим формально самі встановлюють, що в даному конкретному випадку означає поняття "негайно". Наслідки невиконання обов'язку Замовника щодо прийняття робіт   передбачені в ч. 5 ст. 853 ЦК України.  Акти  приймання виконаних підрядних робіт не містять будь-яких застережень з боку відповідача, складені з урахуванням етапів оплати обсягу робіт встановлених  сторонами в  Договорі, у судовому порядку акти не було визнано недійсними,  відсутні недоліки за наслідками виконаних робіт,  в тому числі відступлення від умов Договору підряду з боку Замовника тощо. Тому, підписавши  Договір підряду з усіма додатками, відповідач узяв на себе зобов'язання, виконання яких, відповідно до закону є обов'язковим, що відповідає приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України.

             Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

              Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і прокурором доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Факт утворення у відповідача основного боргу в сумі  610 732,45 грн.,  підтверджується фактичними обставинами справи та доказам, вчиненням відповідачем дій, пов'язаних  з прийняттям умов Договору, та прагнення сторін на досягнення його мети та результатів майнового характеру - ремонтно-будівельних робіт корпусів дитячого санаторію «Ялинка»в смт. Пуща Водиця. Прокурором доведено  існування загрози порушення економічних інтересів держави та не виконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду. Відповідач доказів сплати суми основного боргу за виконаних позивачем обсяг робіт суду не надав. Тому позовні вимоги прокурора  про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 610 732,45 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

                  Згідно пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено Законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

                  Судом принято до уваги підстави, які законодавець визначає для нарахування пені: за законом або договором, зокрема:

·          право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки у вигляді:  штрафу або пені, виникає в межах одного року позовної давності  (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України);

·          пунктом 2 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

·          строк розрахунку неустойки в 6 місяців, встановлений ГК України, передбачає присікальний строк, в межах якого нараховується неустойка;

·          у випадку коли розмір санкцій ( штраф та пеня) законом не визначений, то їх розмір та вид можливо конкретизувати угодою сторін  у договорі, обов'язкова надавши йому письмову форму ( частина перша, четверта статті 231 ГК України;

·          штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань повинні встановлюватися у  відсотках( частина шоста статті 231 ГК України);

·          необхідно дотримуватися порядку нарахування  штрафної санкції та своєчасно звертатися до суду, з урахуванням строку позовної давності в один рік, по можливості описувати у договорі порядок нарахування штрафних санкцій та максимальний період її нарахування ( таке право учаснику господарських відносин надається частиною шостою статті 232 ГК України);

·          письмовою угодою сторін можливо встановити збільшення строку позовної давності щодо стягнення  штрафної санкції, тобто більш одного року. При цьому ГПК України та ЦК України не регламентовано обмеження граничних меж збільшення строку позовної давності;

·          слід пам'ятати, який би розмір пені не було  передбачено  угодою  сторін у договорі, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань, від відповідно до вимог статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96р. за № 543/96-ВР, далоі Закон,  пеня підлягає стягненню в сумі,що не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який вона нараховується.

·           таким чином, пеня більш не є тривалою  штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно було бути виконане, за період 6 місяців, після  яких її нарахування припиняється;

·           під час звернення з позовною заявою щодо стягнення з контрагента неустойки (пені, штрафу)  вона є способом  забезпечення виконання грошових зобов'язань, однак на час винесення рішення суду – міра відповідальності;

               Наданий прокурором розрахунок пені  за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідає вимогам  Закону та умовам  Договору, а тому  позовні вимоги  прокурора щодо стягнення з відповідача  пені в сумі 23 730,72 грн. за період прострочення з 01.06.2011року по 30.11.2011року, також  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

                  Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок  річних  та  інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних  за прострочення грошового зобов'язання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

                Тому посилання  прокурора на приписи ст. 625 ЦК Украйни обґрунтовані у зв'язку з чим  слід задовольнити  позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 54 593,43 грн. за період з вересня 2008року  по грудень 2008 року та інфляційних в сумі 189 937,79 грн. за період з  жовтня по грудень 2008року, з січня по грудень 2009року, з січня по грудень 2010року та з січня по жовтень 2011року за прострочення грошового зобов'язання.

             Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.   У судовому засіданні, яке відбулося 02.03.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 121 Конституції України,  ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст.  525, 526,  549, 599, 625, 638,  639, 640, 641, 642, 639, 837, 844, 882   ЦК України, ст. ст.  42, 55,  173, 194, 202, 231, п. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3,  22, 29, 33, 36, ч.3 ст. 43,  ст. ст.44, 49, ч. 3 ст. 69,  82, 82-1, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    1.    Позовні вимоги   Заступника військового прокурора Центрального регіону України  в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» до Товариства з обмеженою відповідальністю  «КЖВХ»задовольнити.

               2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «КЖВХ», 04070, м. Київ,  Подільський район, вул. Іллінська, 18, кв 4, р/р 26009501024045 в КЦФ АППБ «Аваль», м. Київ, МФО 322904, ЄДРПОУ  32209851, на користь:

               -  Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт,  03049, м. Київ, вул. Курська, 13а, р/р 2600030059101 у Київському філіалі АБ «Кредит –Дніпро», МФО 320898,  ЄДРПОУ 14304117, основний борг в сумі 610 732,45 грн., пеню в сумі 23 730,72 грн., три процента річних в сумі 54 593,43 грн. інфляційні в сумі 189 937,79 грн., видавши наказ.

               - державного бюджету судовий збір в сумі 17 579,89 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Подільському  районі міста  Києва.

                 3.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

            Суддя                                                                                 Ю.О.Підченко      

Повне рішення складено - 07.03.12р.