Постанова

від 13.03.2012 по справі 41/511

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 № 41/511

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів: Сотнікова С.В .

Дзюбка П.О.

за участю представників :

від позивача: не зявилися;

від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреніс тю № 47222-НЮ від 21.11.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу державного територі ально-галузевого об' єднанн я «Південно - Західна заліз ниця» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 16.01.2012 р оку у справі № 41/511 (суддя Спичак О.М.)

за позовом приватного підп риємства «Залічничник», м. Ум ань

до державного територіаль но-галузевого об' єднання «П івденно - Західна залізниця », м. Київ

про стягнення 285 600,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року приватне пі дприємство «Залізничник» (да лі - позивач) звернулося до гос подарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дер жавного територіально-галуз евого об' єднання «Південно -західна залізниця» (далі - від повідач) заборгованості в за гальній сумі 285 600, 81 грн., з яких: 270 000,00 грн. - основного боргу за п оставлену продукцію, 13070,95 грн. п ені та 2529,86 грн. трьох відсотків річних.

16.01.2012 р. позивач звернувся до г осподарського суду міста Киє ва з заявою про уточнення поз овних вимог, у якій останній п росив стягнути суму основног о боргу у розмірі 260 000,00 грн., оскі льки відповідачем частково б уло погашено заборгованість та додатково просив стягнут и 1 353,70 грн. процентів річних та 6 994,81 грн. пені за період з 27.10.2011 рок у до 26.12.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укл адено договір поставки №ПЗ/Н Х-1136/НЮ від 18.01.2011 на виконання умо в якого позивачем було поста влено відповідачу товар на з агальну суму 270 000,00 грн., що підтв ерджується накладною № 1 від 17 .03.2011 та актом приймання-переда чі товару від 17.03.2011. Проте, відпо відач свої зобов' язання щод о сплати вартості поставлено го товару у строк, встановлен ий в пункті 5.2 договору постав ки № ПЗ/НХ-1136/НЮ від 18.01 .2011., не виконав, оплативши част ково після порушення провадж ення у справі 10 000,00 грн., в іншій ч астині, що становить 260 000,00 грн., б орг залишився несплаченим.

Таким чином, позивач з ураху ванням частково сплаченої су ми боргу після порушення про вадження, просить господарсь кий суд стягнути з відповіда ча 260 000,00 грн. основною боргу, 20 065,76 грн. пені та 3 883,56 грн. три процен ти річних у зв' язку з ненале жним виконання відповідачем своїх зобов' язань за догов ором поставки № ПЗ/НХ-1136/НЮ від 18.01.2011 р.

Враховуючи наведене, позив ач з урахуванням частково сп лаченої суми боргу після пор ушення провадження, просив г осподарський суд стягнути з відповідача 260 000,00 грн. основною боргу, 20 065,76 грн. пені та 3 883,56 грн. т ри проценти річних у зв' язк у з неналежним виконання від повідачем своїх зобов' язан ь за договором поставки № ПЗ/Н Х-1136/НЮ від 18.01.2011.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 16.01.2012 року у справі № 41/511 позовні вимоги п риватного підприємства «Зал ічничник» до державного тери торіально-галузевого об' єд нання «Південно - Західна з алізниця» про стягнення 285 600,81 г рн. задоволено частково.

Стягнуто з державного тери торіально-галузевого об' єд нання «Південно - Західна з алізниця» на користь приватн ого підприємства «Залічничн ик» 260 000,00 грн. основного боргу, 99 50,40 грн. пені, 3861,37 грн. - 3% річних, 27 56,01 грн. - державного мита, 164,22 гр н., судового збору та 235,89 грн. - витрат на інформаційно - те хнічного забезпечення судов ого процесу. В іншій частині п озовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтоване неви конанням відповідачем полож ень п. 5.2 договору поставки № ПЗ /НХ-1136/НЮ від 18.01.2011, відповідно до я ких відповідач зобов' язавс я протягом 75 банківських днів з дня отримання товару здійс нити його оплату на підставі виставлених рахунків днем о тримання товару вважається д ень підписання сторонами або їх уповноваженими представн иками акту прийому - переда чи товару. При цьому суд першо ї інстанції керувався ст.ст. 52 5, 526, 625, 629, 530 Цивільного кодексу Ук раїни, ст. 193 Господарського ко дексу України та ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Г осподарського процесуально го кодексу України.

Не погоджуючись із прийнят им рішенням суду, державне те риторіально-галузеве об' єд нання «Південно - Західна з алізниця» звернулося до Київ ського апеляційного господа рського суду з апеляційною с каргою, в якій просило апеляц ійну скаргу задовольнити, рі шення господарського суду мі ста Києва від 16.01.2012 року у справ і № 41/511 скасувати, прийняти нов е рішення, яким у задоволенні позову приватного підприємс тва «Залічничник» відмовити в повному обсязі. Судові витр ати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивов ана порушенням судом першої інстанції порушено норми мат еріального і процесуального права та невідповідністю ви сновків, викладених в рішенн і місцевого господарського с уду обставинам справи. Так, ск аржник стверджує, що місцеви м господарським судом не взя то до уваги, що доданий позива чем до позовної заяви акт при ймання-передачі товару від 17.0 3.2011 року не відповідає ст. 9 ЗУ «П ро бухгалтерський облік та ф інансову звітність в Україні », а саме не підписаний посадо вою особою, що зазначена в пре амбулі даного акту, та не міст ить печатки відповідача. Так им чином, вказаний акт не може бути доказом отримання това ру відповідачем. Місцевим су дом не досліджувався в оскар жуваному рішенні факт нездій снення позивачем дій на досу дове врегулювання спору, яке відповідно до п. 11.2 договору є обов'язковим, про що відповід ач зазначав у відзиві від 12.01.2012, що порушенням ст.. 43 Господарс ького процесуального кодекс у України, стосовно всебічно го, повного і об' єктивного р озгляду в судовому процесі в сіх обставин справи в їх суку пності.

До початку судового засіда ння 13.03.2012 року через відділ доку ментального забезпечення Ки ївського апеляційного госпо дарського суду ПП «Залізничн ик» було подано доповнення д о відзиву на апеляційну скар гу, в якому позивач зазначає, щ о під час апеляційного розгл яду справи №41/511, а саме 23.02.2012 року відповідачем було сплачено 1 0000,00 грн. в рахунок оплати за пос тавлений товар по спірному д оговору та просить врахувати дану обставину під час судов ого розгляду на підтвердженн я зазначеного додано копію б анківської виписки про оплат у.

Також, державним територіа льно-галузевого об' єднання м «Південно - Західна заліз ниця» до початку судового за сідання 13.03.2012 року через відділ документального забезпечен ня Київського апеляційного г осподарського суду було пода но клопотання, в якому відпов ідач просить врахувати апеля ційним судом, що скаржником 23. 02.2012 року було достроково сплач ено позивачу 10000,00 грн. згідно сп ірного договору на підтвердж ення чого додано оригінал пл атіжного доручення №49 від 22.02.2012 .

Між тим, при розгляді апеляц ійної скарги у даній справі а пеляційний суд не враховує, н е досліджує та не оцінює дода ні до вказаних доповнення та клопотання документи у якос ті доказів у справі відповід но до ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України у з в' язку з наступним. Частина ми 1, 3 ст. 101 ГПК України передбач ено, що у процесі перегляду сп рави апеляційний господарсь кий суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Д одаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунту вав неможливість їх подання суду першої інстанції з прич ин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не пр иймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом р озгляду в суді першої інстан ції. Апеляційна інстанція зв ертає увагу на те, що нормами о значеної статті та будь-яким и іншими положеннями ГПК Укр аїни не передбачено здійснен ня перегляду в апеляційному провадженні на підставі нови х доказів, які не існували на м омент прийняття судом першої інстанції відповідного проц есуального документу та на п рийняття якого такі документ и (докази) не могли вплинути ні яким чином, оскільки вони не і снували взагалі. З огляду на д ати оформлення доданих до зг аданих доповнення до апеляці йної скарги позивача та клоп отання відповідача документ ів слід вказати, що всі вони да товані після прийняття оскар жуваного у даній справі ріше ння, у зв' язку з чим ніяким чи ном не спростовують або не пі дтверджують викладені в ріше нні обставини та не впливают ь на його прийняття.

Відповідно до розпоряджен ня секретаря судової палати Київського апеляційного гос подарського суду від 13.03.2012 р. № 01- 23/3/3, розгляд апеляційної скарг и у справі № 39/166 здійснюється у складі колегії суддів: голов уючий суддя Разіна Т.І., судді Дзюбко П.О., Сотніков С.В.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.03.2012 р. над ав суду усні пояснення по сут і спору, у яких просив суд задо вольнити апеляційну скаргу, із викладених у ній підстав, с касувати рішення господарсь кого суду міста Києва від 16.01.2012 у справі № 41/511 та прийняти нове , яким відмовити в позові відм овити в повному обсязі.

Представник позивача в суд ове засідання не з' явився, п ро причини неявки суд не пові домив, про час і місце розгляд у справи був належним чином п овідомлений.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника відповідача, обгов оривши доводи апеляційної ск арги, перевіривши застосуван ня судом першої інстанції но рм процесуального та матеріа льного права, колегія суддів Київського апеляційного гос подарського суду дійшла до в исновку, що апеляційна скарг а не підлягає задоволенню, ви ходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судо м, що між державним територіа льно-галузевим об' єднанням «Південно - Західна залізниц я» (покупець) та приватним під приємством «Залізничник» (по стачальник) був укладений до говір поставки № ПЗ/НХ-1136/НЮ від 18.01.2011 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зоб ов' язався у 2011 році поставит и та передати у власність пок упцю певну продукцію, відпов ідно до специфікації (додато к № 1), а покупець зобов' язавс я прийняти від постачальника та оплатити товар на умовах д аного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.4. договору поста вки № ПЗ/НХ-1136/НЮ від 18.01.2011 кількіс ть та асортимент товару визн ачений у специфікації (додат ок № 1), яка є невід' ємною част иною цього договору.

У специфікації до договору поставки сторони погодили, щ о постачальник передає покуп цю сухар фрикційного амортиз атора у кількості 9000 шт. на зага льну суму 270 000,00 грн.

Пунктом 5.2. договору встанов лений наступний порядок розр ахунків: покупець здійснює о плату поставленого товару, н а підставі виставлених рахун ків, протягом 75 банківських дн ів з дня його отримання. Днем о тримання товару вважається д ень підписання сторонами або їх уповноваженими представн иками акту прийому-передачі товару.

Сторони узгодили, що товар п овинен бути поставлений пост ачальником не пізніше 5 робоч их днів від дня погодження ст оронами заявки покупця (п. 6.1 до говору).

Також сторони визначили, що уповноважений представник п окупця при прийнятті товару зобов' язаний звірити відпо відність кількості і асортим енту товару, вказаному в раху нках - фактурі і накладній, р озписатися за отримання това ру та видати представнику по стачальника довіреність на о тримання даної партії товару (п. 6.4 договору).

Сторони узгодили, що прийом товару здійснюється покупце м у відповідності до Офіційн их правил тлумачення торгіве льних термінів - ІНКОСЕРМС (у ред.. 2000 р.), згідно Інструкції №П-6 від 15.06.65 «О порядке приемки продукции производственно - технического назначения и то варов народного потребления по количеству» та Інструкці ї №П-7 від 25.04.66 «О порядке приемк и продукции производственно - технического назначения и т оваров народного потреблени я по качеству» при наявності товаросупровідних документ ів, накладної на кожну партію товару, рахунку - фактури, до кументів, підтверджуючих які сть товару (п.7.1 договору).

Пунктом 7.5 договору встанов лено, що підтвердженням про о держання товару покупцем є а кт прийому-передачі товару, п ідписаний уповноваженими пр едставниками сторін.

Розділом 8 договору сторони визначили права та обов' яз ку сторін, зокрема покупець з обов' язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати о плату за поставлений товар, а постачальник має право своє часно та в повному обсязі отр имувати плату за поставлений товар (пп. пп. 8.1.2, 8.4.1).

Відповідальність сторін п огоджена розділом 9 договору , в якому, зокрема, визначено, щ о за невиконання або неналеж не виконання зобов' язання з а даним договором винна стор она несе відповідальність зг ідно з чинним законодавством України і цим договором. В сво ю чергу покупець за даним дог овором у разі порушення стро ків оплати виплачує постачал ьнику пеню в розмірі подвійн ої облікової ставки НБУ від с уми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи д ень оплати (п. 9.2 договору).

Судом першої інстанції вст ановлено, що позивачем 17.03.2011 був поставлений товар згідно сп ецифікації, що підтверджуєть ся актом приймання-передачі товару від 17.03.2011 р., який підписа ний представниками сторін. П роте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не ро зрахувався за поставлений то вар, у зв' язку з чим його забо ргованість складає 260 000,00 грн.

Натомість судом першої інс танції також встановлено, що станом на час вирішення спор у по суті відповідач частков о сплатив борг в сумі 10000,00 грн. в наслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 260000,00 грн. (осно вний борг), що підтверджуєтьс я матеріалами справи.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором постав ки продавець (постачальник), я кий здійснює підприємницьку діяльність, зобов' язується передати у встановлений стр ок (строки) товар у власність п окупця для використання його у підприємницькій діяльност і або в інших цілях, не пов' яз аних з особистим, сімейним, до машнім або іншим подібним ви користанням, а покупець зобо в' язується прийняти товар і сплатити за нього певну грош ову суму. До договору поставк и застосовуються загальні по ложення про купівлю-продаж, я кщо інше не встановлено дого вором, законом або не виплива є з характеру відносин сторі н.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Го сподарського кодексу Україн и суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зв ичайно ставляться і до викон ання господарських договорі в застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Частиною 2 статті 193 Господар ського кодексу України визна чено, що кожна сторона повинн а вжити усіх заходів, необхід них для належного виконання нею зобов' язання, враховуюч и інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо дарського інтересу. Порушенн я зобов' язань є підставою д ля застосування господарськ их санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами аб о договором.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цив ільного кодексу України зобо в' язання має виконуватись н алежним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, а за відсу тності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділов ого обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одност ороння відмова від виконання зобов' язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається, якщо інше не встановл ено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України, договір є обов' язковим до виконанн я сторонами.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'яза ння - є строк (термін) його вико нання. Дотримання строку вик онання є одним із критеріїв н алежного виконання зобов'яза ння, оскільки прострочення є одним із проявів порушення з обов'язання. Строк (термін) вик онання зобов'язання за загал ьним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно ст. 610 ЦК України поруш енням зобов' язання є його н евиконання або виконання з п орушенням умов, визначених з містом зобов' язання (ненале жне виконання).

Стаття 611 ЦК України передба чає, що у разі порушення зобов ' язання настають правові на слідки, встановлені договоро м або законом.

Статтею 612 ЦК України визнач ено, що боржник вважається та ким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобо в' язання або не виконав йог о у строк, встановлений догов ором або законом.

Таким чином аналізуючи вищ енаведені обставини справи т а норми чинного законодавств а України апеляційний суд вв ажає обґрунтованим та правом ірним висновок місцевого гос подарського суду вимоги пози вача щодо стягнення заборгов аність з відповідача в сумі 260 000,00 грн. (основний борг) є обґрун тованими та підлягають задов оленню.

В ст. 549 Цивільного кодексу Ук раїни визначено, що неустойк ою (штрафом, пенею) є грошова с ума або інше майно, які боржни к повинен передати кредиторо ві у разі порушення боржнико м зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Окрім того, згідно з п. 6 ст. 232 Г осподарського кодексу Украї ни нарахування штрафних санк цій за прострочення виконанн я зобов'язання, якщо інше не вс тановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано.

Позивач за прострочення ст років сплати коштів за поста влений товар, керуючись пунк том 9.2 договору № ПЗ/НХ-1136/НЮ від 18.01.2011 нарахував та просив суд пе ршої інстанції стягнути з ві дповідача пеню у розмірі 20 065,76 г рн.

Як зазначалось вище згідно п. 9.2 договору покупець у разі п орушення строків оплати випл ачує постачальнику пеню в ро змірі подвійної облікової ст авки НБУ від суми заборгован ості, за кожен день прострочк и, включаючи день оплати.

Отже, з огляду на наведене к олегія суддів погоджується з місцевим судом, що сума пені п ідлягає стягненню в розмірі 19 950,40 грн., яка була визначена су дом першої інстанції в наслі док перерахунку пені з ураху ванням умов договору, простр очення по сплаті грошового з обов' язання, дати направлен ня рахунку та порядку розрах унків погодженого сторонами .

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов'яз ання. Боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Також, позивач просив суд пе ршої інстанції стягнути з ві дповідача 3 883,56 грн. 3 % річних на п ідставі положень ст. 625 ЦК Укра їни.

Оскільки в процесі судовог о розгляду було встановлено прострочення виконання відп овідачем грошових зобов' яз ань, апеляційний господарськ ий суд вважає правомірним ст ягнення суми трьох відсотків річних у розмірі 3 861,37 грн., яка б ула визначена судом першої і нстанції за результатами роз рахунку 3 % річних, з урахуванн ям умов договору, прострочен ня відповідачем сплати грошо вого зобов' язання, дати нап равлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сто ронами.

Стосовно тверджень скаржн ика, викладених апеляційній скарзі колегія суддів зазнач ає наступне.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст . 9 Закону України «Про бухгалт ерський облік» підставою для бухгалтерського обліку госп одарських операцій є первинн і документи, які фіксують фак ти здійснення господарських операцій. Первинні документ и повинні бути складені під ч ас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закі нчення. Для контролю та впоря дкування оброблення даних на підставі первинних документ ів можуть складатися зведені облікові документи. Первинн і та зведені облікові докуме нти можуть бути складені на п аперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язко ві реквізити: назву документ а (форми); дату і місце складан ня; назву підприємства, від ім ені якого складено документ; зміст та обсяг господарсько ї операції, одиницю виміру го сподарської операції; посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння; особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

Аналізуючи вищенаведену н орму закону, колегія суддів р обить висновок, що законодав цем не встановлено обов' язк овість відповідності посадо вої особи, зазначеної в преам булі вказаних документів, по садовій особі, що була визнач ена на момент вчинення госпо дарської операції відповіда льною за її здійснення і прав ильність її оформлення. Нато мість дана норма встановлює обов' язковість зазначення , зокрема, посади осіб, відпові дальних за здійснення господ арської операції і правильні сть її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненн і господарської операції.

Так, в матеріалах справи міс титься довіреність № 43 від 17.03.201 1 р., що видана Кочубей Тетяні П авлівні на отримання від ПП « Залізничник» таких цінносте й як сухар фрикційного аморт изатора у кількості 9 000 шт. тако ж на даній довіреності зафік совано зразок підпису особи, що одержала довіреність. В св ою чергу акт приймання-перед ачі товару від 17.03.2011 в графі «пр инял» містить підпис з зазна ченням прізвища Кочубей, яки й скріплений штампом Київськ ого територіального відділу матеріально - технічного за безпечення ПЗЗ МС - 2 (а.с. 11, 12).

Отже, в матеріалах справи на явний акт приймання-передачі товару від 17.03.2011 р., який підписа ний від відповідача уповнова женою особою, на яку була випи сана довіреність № 43 від 17.03.2011 р.

Враховуючи наведене, колег ія суддів не приймає до уваги твердження скаржника стосов но того, що місцевим судом не б уло взято до уваги факту неві дповідності акту приймання-п ередачі товару від 17.03.2011 вимога м статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», а том у акт не може бути доказом отр имання товару відповідачем, оскільки, останні спростовую ться матеріалами справи.

Також, апеляційний суд не пр иймає до уваги твердження ск аржника стосовно того що оск аржуване рішення підлягає ск асуванню в зв' язку з неповн им дослідженням судом першої інстанції обставин справи, а саме того факту , що в порушен ня п. 11.2 договору, в якому сторо нами було узгоджено обов' яз ковість досудового врегулюв ання спору, позивач звернувс я одразу до суду з позовною за явою, виходячи з наступного

В рішенні Конституційного суду України від 9 липня 2002 рок у N 15-рп/2002 зазначено, що для заб езпечення судового захисту К онституція України у статті 124 встановила принципи здійсн ення правосуддя виключно суд ами, неприпустимості делегув ання функцій судів та їх прив ласнення іншими органами чи посадовими особами та визнач ила юрисдикцію судів. Зазнач ені принципи забезпечують зд ійснення конституційного пр ава на судовий захист, яке не м оже бути обмежене навіть в ум овах воєнного або надзвичайн ого стану (стаття 64 Конституці ї України).

Із змісту частини другої ст атті 124 Конституції України що до поширення юрисдикції на в сі правовідносини, що виника ють у державі, випливає, що кож ен із суб' єктів правовіднос ин у разі виникнення спору мо же звернутися до суду за його вирішенням. Суб' єктами так их правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи бе з громадянства, юридичні осо би та інші суб'єкти цих правов ідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереж ення щодо допустимості судов ого захисту тільки після дос удового врегулювання спору т а неприпустимості здійсненн я правосуддя без його застос ування.

Можливість судового захис ту не може бути поставлена за коном, іншими нормативно-пра вовими актами у залежність в ід використання суб' єктом п равовідносин інших засобів п равового захисту, у тому числ і досудового врегулювання сп ору.

Обов' язкове досудове вре гулювання спорів, яке виключ ає можливість прийняття позо вної заяви до розгляду і здій снення за нею правосуддя, пор ушує право особи на судовий з ахист. Можливість використан ня суб' єктами правовідноси н досудового врегулювання сп орів може бути додатковим за собом правового захисту, яки й держава надає учасникам пе вних правовідносин, що не суп еречить принципу здійснення правосуддя виключно судом. В иходячи з необхідності підви щення рівня правового захист у держава може стимулювати в ирішення правових спорів у м ежах досудових процедур, одн ак їх використання є правом, а не обов' язком особи, яка пот ребує такого захисту.

Таким чином, обрання певног о засобу правового захисту, у тому числі і досудового врег улювання спору, є правом, а не обов' язком особи, яка добро вільно, виходячи з власних ін тересів, його використовує. В становлення законом обов' я зкового досудового врегулюв ання спору обмежує можливіст ь реалізації права на судови й захист.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести обставини, на які вона по силається в обґрунтування св оїх вимог та заперечень.

За таких обставин, колегія с уддів приходить до висновку, що апелянтом не доведено над аними до матеріалів справи д оказами, відсутність заборго ваності відповідачем перед п озивача, а також не доведено, щ о строк виконання такого зоб ов'язання відповідачем перед позивача не настав, а отже суд погоджується з позицією поз ивача у справі та суду першої інстанції, що на момент винес ення оскаржуваного рішення і снувала заборгованість відп овідача перед позивачем.

Таким чином, суд першої інст анції правомірно дійшов до в исновку, що вимоги позивача в ідповідають фактичним обста винам та матеріалам справи, т ому підлягають задоволенню в частині стягнення 260000,00 грн. осн овного боргу, 19950,40 грн. - пені т а 3861,37 грн. - 3% річних.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ріше ння місцевого господарськог о суду не вбачає, а тому апеляц ійна скарга задоволенню не п ідлягає.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 ГПК Укра їни, покладаються на відпові дача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Київськи й апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити рішення господар ського суду міста Києва від 16. 01.2012 р. у справі № 41/511 без змін, апел яційну скаргу державного тер иторіально - галузевого об' єднання «Південно - Західна залізниця» без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Сотніков С.В.

Дзюб ко П.О.