Рішення

від 14.06.2006 по справі 9/114-06-3444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/114-06-3444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2006 р.Справа  № 9/114-06-3444

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА”

До відповідача:           Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки”

Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Затоківська селищна рада

Про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її звільнення

                                                                                                Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача:           Воронков В.О. дов. №18юр від 05.09.2005р.

Від відповідача:           Кушнірук А.А  дов. №20/06 від 19.04.2006р.

СУТЬ СПОРУ: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА” звернулось із позовом до відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить ТОВ „ТАЛАССА” на праві користування.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” проти позову заперечує, надало суду відзив та письмові пояснення.

          Третя особа, Затоківська селищна рада про час і місце судових засідань була повідомлена належним чином, але її представник у судові засідання не з'явився, відзиву, пояснень чи клопотань від Затоківської селищної ради до суду не надходили.

                  У судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.04.2006 р. по 27.04.2006 р. в порядку ст.77 ГПК України.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача –Охоронна агенція „Служба економічної безпеки” про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її звільнення.

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням Затоківської селищної ради № 475 від 25.12.1996р. було скасовано рішення від 11.09.1992р. „Про надання земельної ділянки ТОВ „ТАЛАССА”, а також визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею, виданий ТОВ „ТАЛАССА”. Таким чином, на думку відповідача, позивач не має жодних прав на спірну земельну ділянку та не може звертатись до суду за захистом своїх прав стосовно неї.

Господарським судом відповідно до ст. 27 ГПК України за власною ініціативою у  якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Затоківську селищну раду. Однак, Затоківська селищна рада  у судові засідання представника не направила, відзив, пояснення чи клопотання від Затоківської селищної ради до суду не надходили.

          Крім того, відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача –суб'єкта підприємницької діяльності Чочуа Бориса Лефертовича та фізичну особу Скуратович Ларису Андріївну, мотивуючи своє клопотання тим, що зазначені особи також займають частину спірної земельної ділянки та мають відповідні правовстановчі документи на неї. Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача, тому що предмет дійсного судового розгляду жодним чином не стосується суб'єкта підприємницької діяльності Чочуа Бориса Лефертовича та фізичної особи Скуратович Ларису Андріївну, не може вплинути на їх права та обов'язки, оскільки заявлені позовні вимоги стосуються конкретного відповідача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки”. Крім того, представник відповідача не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх повноважень діяти від імені суб'єкта підприємницької діяльності Чочуа Бориса Лефертовича та фізичної особи Скуратович Ларису Андріївну, заявляти від них клопотання, а самі зазначені особи з відповідним клопотанням до суду не звертались.

          З відзивом на позов відповідачем було надано суду довідку статуправління про включення до ЄДРПОУ, відповідно до якої є юридична особа –Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” (код ЄДРПОУ 31907877), в зв'язку з чим позивач у судовому засіданні за усною заявою уточнив позов в частині назви відповідача, а саме просив господарський суд Одеської області зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” (65043, м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, код ЄДРПОУ 31907877) звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА” (код ЄДРПОУ 19039915).

          Позивач обґрунтовує  позовні вимоги  наступним.

11 вересня 1992 року Затоківською селищною радою було прийнято рішення про надання позивачу земельної ділянки площею 3,3 га під розміщення оздоровчого закладу, об'єктів соцкультпобуту, яхт-клубу, в зв'язку з чим, Позивачу було видано державний акт на право користування землею.

          При здійсненні позивачем свого права користування зазначеною земельною ділянкою позивач дізнався, що відповідач зайняв земельну ділянку, яка належить позивачу на праві постійного користування, на підтвердження чого надав акт обстеження земельної ділянки.

          Позивач вважає, що зайняття відповідачем певної частини земельної ділянки (0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області), призвело до фактичного позбавлення позивача належної йому земельної ділянки на праві користування та неспроможності використання позивачем земельної ділянки за її цільовим призначенням та ведення своєї господарської діяльності, що зі сторони відповідача на думку позивача є порушенням його прав і охоронюваних законом інтересів та такі дії суперечать ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2002 року.

          В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, якими встановлені певні способи захисту прав та інтересів, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та законних інтересів, на п. б) ч.1 ст. 211 ЗК України, якою порушенням земельного законодавства визнається самовільне зайняття земельних ділянок та на ст. 212 Земельного кодексу України, згідно якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою і, з приведенням земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, що здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки та зазначені заходи повернення самовільно зайнятих земельних ділянок згідно ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України провадиться за рішенням суду.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” вказуючи на безпідставність і необгрунтованість позовних вимог позивача зауважило на те, що рішенням № 475 від 25.12.1996 року Затоківською селищною радою, рішення від 11.09.1992р. „Про надання земельної ділянки ТОВ „ТАЛАССА” відмінено, а державний акт на право постійного користування земельної ділянки площею 3,3 га ТОВ „ТАЛАССА” визнано недійсним, в зв'язку з чим відповідач вважає, що ТОВ „ТАЛАССА” згідно ст. ст. 1, 21 ГПК України не може бути позивачем по дійсній справі та не може звернутися з позовом про захист свого порушеного права та інтересу, як землекористувача, так як позивач таким не є. про що свідчить рішення № 475 від 25.12.1996 року Затоківської селищної ради.

          Представник відповідача під час судових засідань неодноразово підтвердив факт зайняття спірної земельної ділянки, площею 0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, але жодних документів та доказів підтверджуючих правомірність зайняття спірної земельної ділянки господарському суду не надав, не зважаючи на те, що зазначені докази були витребувані ухвалою суду.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА” з таких обставин.

          Як було встановлено господарським судом, 11 вересня 1992 року Затоківською селищною радою було прийнято рішення про надання Позивачу земельної ділянки площею 3,3 га під розміщення оздоровчого закладу, об'єктів соцкультпобуту, яхт-клубу, в зв'язку з чим, Позивачу було видано державний акт на право користування землею. Отже, відповідно до ст. ст. 7, 19 Земельного кодексу (в редакції 1992 року) Позивач набув право користування земельною ділянкою площею 3,3 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області та на теперішній час, відповідно до ст. 95, 116 Земельного кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2002 року) Позивач є належним землекористувачем зазначеної земельної ділянки з відповідними правами та обов'язками.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що рішенням № 475 від 25.12.1996 року Затоківською селищною радою, рішення від 11.09.1992р. „Про надання земельної ділянки ТОВ „ТАЛАССА” відмінено, а державний акт на право постійного користування земельної ділянки площею 3,3 га ТОВ „ТАЛАССА” визнано недійсним. В постанові Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2003р. по справі № 17-6-3/01-10622 зазначається, що Затоківська селищна рада прийнявши 25.12.1996р. рішення № 475, яким скасувала своє рішення від 10.09.1992р. про виділення спірної земельної ділянки і визнала недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою вийшла за межі своєї компетенції. Зазначеною постановою відмовлено в позові Затоківської селищної ради до ТОВ „ТАЛАССА” про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, спонукання звільнити земельну ділянку та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Вказана постанова на цей момент є чинною, вищими судовими інстанціями не скасована. Крім того, правомірність користування саме позивачем спірною земельною ділянкою підтверджена постановами Одеського апеляційного господарського суду по справам № 30/91-04-2584 від 07.09.2004р. та № 30/272-03-8605 від 21.09.2004р. Зазначені постанови також вищими судовими інстанціями не скасовані, набули законної сили та підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили,  є обов'язковим  для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, факти правомірності користування позивачем спірною земельною ділянкою, а також чинності державного акту серії Б № 033553 від 1992 року, на підставі якого належним землекористувачем земельної ділянки є позивач, встановлені в судових рішеннях, які набрали законної сили і обов'язкові для суду при вирішенні дійсного спору.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, а порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Відповідач підтвердив факт свого знаходження на спірній земельній ділянці, але не надав жодного доказу наявності в нього будь-яких прав відносно спірної земельної ділянки.

          За таких обставин, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить ТОВ „ТАЛАССА” на праві користування є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА” задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” (65043, м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, код ЄДРПОУ 31907877) звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА” (код ЄДРПОУ 19039915) на праві користування.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба економічної безпеки” (65043, м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, п/р 26000315720 в АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 31907877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛАССА” (67704, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Одеський, 11, п/р 26002301510619 у відділенні „ПІБ, МФО 328458, код ЄДРПОУ 19039915) витрати по сплаті держмита у сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.