Постанова

від 14.03.2012 по справі 3/214-17/38

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2012 № 3/214-17/38

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів: Смірнової Л.Г .

Кропивної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників за первісним позовом:

від позивача: ОСОБА_ 1 від 21.11.2011 року

від відповідача : ОСОБА _2 представник за дов.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Елла Ойл»

на рішення Госп одарського суду м. Києва

від 13.07.2011 рок у

у справі № 3/214-17/38 (с уддя Удалова О.Г.)

за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Рент Альянс»

до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Елла Ойл»

про стягне ння 8 806,00грн.

за зустрічним

позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Елла Ойл»

до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Рент Альянс»

про визнання спростованими фактів підпис ання товариством з обмеженою відповідальністю “Елла-Ойл” акту приймання-передачі при міщення від 15.02.2010 р., прийняття о станнім приміщень 15.02.2011 р., кори стування орендарем індивіду ально не визначеним приміщен ням та визнання недійсним до говору оренди № 8 від 02.02.2010 р.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відп овідальністю “Рент Альянс» д о Товариства з обмеженою від повідальністю «Елла Ойл» про стягнення 14488,44 грн. заборгован ості, а саме: 9885,46 грн. основного боргу, 581,29 грн. пені, 86,17 грн. інфля ційних втат, трьох процентів річних в сумі 85,06 грн. та 3850,46 грн. ш трафу за неналежне виконанн я взятих на себе останнім зоб ов' язань згідно з договором оренди № 8 від 02.02.2010 р..

Позивачем на підставі ст. 22 Г осподарського процесуально го кодексу України подано за яву про зменшення розміру по зовних вимог, відповідно до я кої останній просив стягнути з відповідача 7 548,00 грн. боргу п о орендній платі та компенса ції експлуатаційних витрат в розмірі 1 258,00 грн., а разом - 8806,00 г рн.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 13.08.2010 р., залишени м без змін постановою Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 19.10.2010 р., позов зад оволено повністю.

Постановою Вищого господа рського суду України від 09.12.2010 р . постанову Київського апеля ційного господарського суду від 19.10.2010 р. та рішення Господар ського суду міста Києва від 13. 08.2010 р. у справі № 3/214 скасовано, а с праву направлено на новий ро згляд.

Ухвалою Господарського су ду м. Києва від 09.02.2011 р. зупинено п ровадження у справі № 3/214-17/38 до р озгляду Вищим господарським судом України справи № 51/248 (пре дметом розгляду у справі № 51/248 є визнання недійсним акту пр иймання-передачі приміщення та майна за договором оренди № 8 від 02.02.2010 р., який, за твердженн ям товариства з обмеженою ві дповідальністю “Рент Альянс ”, є доказом передачі приміще ння орендарю у справі № 3/214-17/38 пр о стягнення з товариства з об меженою відповідальністю “Е лла Ойл”8 806,00 грн. орендної плат и та компенсаційних витрат)

Ухвалою Господарського су ду м. Києва від 18.03.2011 р. поновлено провадження у справі.

Представником відповідача через відділ документальног о забезпечення господарсько го суду м. Києва подано зустрі чну позовну заяву про визнан ня спростованим факту підпис ання товариством з обмеженою відповідальністю “Елла-Ойл” акту приймання-передачі при міщення від 15.02.2010 р. та факту при йняття останнім приміщень 15.02 .2011 р., визнання спростованим фа кту користування орендарем і ндивідуально не визначеним п риміщенням, визнання недійсн им повністю договору оренди № 8 від 02.02.2010 р.

Ухвалою Господарського су ду м. Києва від 04.04.2011 р. зустрічну позовну заяву прийнято до сп ільного розгляду з первісним позовом.

До Державної податкової ін спекції у Солом' янському ра йоні міста Києва було направ лено судовий запит № 06-37.1/1721 від 22 .04.2011 р.

01.07.2011 р. до відділу документал ьного забезпечення господар ського суду м. Києва надійшла відповідь Державної податко вої інспекції у Солом' янськ ому районі міста Києва № 6378/10/15-215 від 03.06.2011 р. про надання інформа ції на запит суду, в якому зазн ачено про включення товарист вом з обмеженою відповідальн істю “Рент-Альянс” до податк ових зобов' язань операцій з надання за орендну плату та к омунальних послуг товариств у з обмеженою відповідальніс тю “Елла Ойл” в лютому 2010 році н а суму 1 555,65 грн., в квітні 2010 р. на с уму 5 126,7 грн., в травні 2010 р. на суму 1 555,65 грн. Задекларована сума в повному обсязі сплачена до Д ержавного бюджету.

13.07.2011 р. до відділу документал ьного забезпечення господар ського суду м. Києва позивач з а зустрічним позовом надав з аяву про зміну та уточнення п редмету зустрічного позову, яка судом першої інстанції з алишено без розгляду, оскіль ки остання була подана після початку розгляду справи по с уті спільно зі зустрічним по зовом.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 13.07.2011 р. у справі № 3/214-17/38 первісний позов задовол ено частково. Стягнуто з това риства з обмеженою відповіда льністю “Елла Ойл” на корист ь товариства з обмеженою від повідальністю “Рент-Альянс” 8238 (вісім тисяч двісті тридцят ь вісім) грн. 00 коп. боргу, 82 (вісі мдесят дві) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 220 (д вісті двадцять) грн. 78 коп. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су. В іншій частині первісног о позову відмовлено. У задово ленні зустрічного позову від мовлено повністю.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що в порушен ня умов Договору відповідаче м за первісним позовом не вик онано взяті на себе зобов' я зання щодо внесення орендної плати та оплати експлуатаці йних послуг в повному обсязі , внаслідок за період з лютог о по травень 2010 року виникла за боргованість, яка згідно з на даними позивачем до податков их органів даними становить 8238,00 грн., що підтверджується ві дповіддю Державної податков ої інспекції у Солом' янсько му районі міста Києва та дода ними до неї документами.

Таким чином, вимоги позивач а за первісним позовом про ст ягнення з відповідача за пер вісним позовом заборгованос ті по орендній платі та боргу з компенсації експлуатаційн их витрат обґрунтовані, доку ментально доведені в частині 8238,00 грн. В іншій частині перві сного позову судом відмовлен о з огляду на їх необґрунтова ність.

Щодо зустрічного позову. Но рмами чинного законодавства України не передбачено тако го способу захисту прав, як ви знання спростованими фактів підписання акту приймання-п ередачі приміщення, прийнятт я приміщень та користування орендарем індивідуально не в изначеним приміщенням.

Крім цього, жодного належно го документального доказу на підтвердження обставин, на я кі позивач за зустрічним поз овом посилається як на підст аву задоволення вимог про ви знання договору недійсним, п озивачем за зустрічним позов ом до матеріалів справи не до лучено. Таким чином, вимоги по зивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та таким и, що не підлягають задоволен ню.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, відпові дач за первісним позовом зве рнувся до Київського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить скасувати рішення Гос подарського суду м. Києва від 13.07.2011 р. у справі №3/214-17/38 в частині з адоволення первісних позовн их вимог.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи. Скаржник зазнача є, що позивач за первісним поз овом не надав жодних доказів користування відповідачем спірним приміщенням, не нада в доказів передачі відповіда чу ключів від приміщення. Под аткові накладні не свідчать про наявність орендних право відносин між сторонами та пр о наявність заборгованості у відповідача за первісним по зовом.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 10.02.2012 року апеляційну скаргу відповідача за первісним по зовом прийнято до провадженн я та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.02.2012 рок у.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду сп рав у спорах між господарююч ими суб' єктами №01-23/1/4 від 27.02.2012 р оку у зв' язку з виробничою н еобхідністю - перебуванням суддів Смірнової Л.Г. у відпус тці та з метою забезпечення д отримання вимог законодавст ва в частині додержання проц есуальних строків, розгляд а пеляційної скарги у справі № 3/214-17/38 було доручено колегії су ддів у складі: головуючого су дді - Тищенко О.В., суддів Чор ної Л.В., Буравльова С.І. відпов ідно до приписів статті 46, 69 Го сподарського процесуальног о кодексу України, п. 5 ст. 26 Зако ну України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі н аказу Голови суду № 154к від 01.12.2010, у відповідності до п. 3.1.12. Полож ення про автоматизовану сист ему документообігу суду, зат вердженого рішенням Ради суд дів України від 26.11.2010 № 30, згідно рішення Зборів суддів Київсь кого апеляційного господарс ького суду, оформленого прот околом від 12.09.2011.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 29.02.2012 року заяву про самовідв ід судді Чорної Л.В. від розгля ду даної справи задоволено.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду сп рав у спорах між господарююч ими суб' єктами №01-23/1/2 від 29.02.2012 р оку у зв' язку з заявленим са мовідводом суддею Чорною Л.В . та його задоволенням, з метою забезпечення дотримання вим ог законодавства в частині д одержання процесуальних стр оків, розгляд апеляційної ск арги у справі № 3/214-17/38 було доруч ено колегії суддів у складі: г оловуючого судді - Тищенко О.В., суддів Кропивної Л.В., Бура вльова С.І. відповідно до прип исів статті 46, 69 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, п. 5 ст. 26 Закону України «П ро судоустрій і статус судді в», на підставі наказу Голови суду № 154к від 01.12.2010, у відповідно сті до п. 3.1.12. Положення про авто матизовану систему документ ообігу суду, затвердженого р ішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно рішення Збор ів суддів Київського апеляці йного господарського суду, о формленого протоколом від 12.09 .2011.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 29.02.2012 року розгляд справи при значено на 14.03.2012 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду сп рав у спорах між господарююч ими суб' єктами №01-23/1/1 від 14.03.2012 р оку у зв' язку з виробничою н еобхідністю - зайнятістю су дді Буравльова С.І. в інших суд ових процесах та з метою забе зпечення дотримання вимог за конодавства в частині додерж ання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 3/214-17/38 було доручено ко легії суддів у складі: голову ючого судді - Тищенко О.В., су ддів Кропивної Л.В., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів ст атті 46, 69 Господарського проце суального кодексу України, п . 5 ст. 26 Закону України «Про суд оустрій і статус суддів», на п ідставі наказу Голови суду № 154к від 01.12.2010, у відповідності до п. 3.1.12. Положення про автоматиз овану систему документообіг у суду, затвердженого рішенн ям Ради суддів України від 26.11.2 010 № 30, згідно рішення Зборів су ддів Київського апеляційног о господарського суду, оформ леного протоколом від 12.09.2011.

Представник відповідача з а первісним позовом в судово му засіданні апеляційної інс танції вимоги апеляційної ск арги підтримав, просив апеля ційну скаргу задовольнити, р ішення Господарського суду м . Києва від 13.07.2011 р. у справі №3/214-17/38 с касувати в частині задоволен их первісних позовних вимог.

Представник позивача за пе рвісним позовом в судовому з асіданні апеляційної інстан ції заперечував проти доводі в відповідача за первісним п озовом, викладених в апеляці йній скарзі, просив суд відмо вити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржува не рішення Господарського су ду м. Києва від 13.07.2011 р. у справі № 3/214-17/38 .

Відповідно до статті 101 Госп одарського процесуального к одексу України (далі - ГПК Укра їни) у процесі перегляду спра ви апеляційний господарськи й суд за наявними у справі і до датково поданими доказами по вторно розглядає справу, так ож апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування г осподарським судом при прийн ятті оскарженого рішення нор м матеріального та процесуал ьного права, Київський апеля ційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2010 р. між товариством з обме женою відповідальністю “Рен т-Альянс” (орендодавцем) та то вариством з обмеженою відпов ідальністю “Елла Ойл” (оренд арем) було укладено договір № 8 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Дого вору даним договором регулюю ться правовідносини, які вин икають у зв' язку з тим, що оре ндодавець передає, а орендар приймає у строкове платне ці льове користування нежилі пр иміщення для їх використання у відповідності до умов дано го договору. Нежилі приміщен ня, що охоплюються предметом даного Договору розташовані на 4 поверсі офісного центру, що знаходиться за адресою: м. К иїв, вул. Механізаторів, 2. Зага льна площа приміщень, що орен дується, становить 20 кв. м.

Відповідно до п. 3.1. Договору передача орендареві приміще нь, що орендуються, здійснюєт ься не пізніше 10 лютого 2010 року уповноваженими на це предст авниками сторін і оформляєть ся актом прийому-передачі, як ий має бути викладений у пись мовій формі, підписаний вказ аними представниками та скрі плений печатками сторін.

З п. 4.1. Договору вбачається, щ о строк оренди, тобто проміжо к часу, протягом якого оренда р може користуватись приміще ннями, починається з моменту дати підписання сторонами а кту прийому-передачі приміще нь та закінчується через 364 дн і.

Відповідно до п. 5.1. Договору за користування предметом ор енди орендар сплачує на кори сть орендодавця:

- орендну плату;

- компенсацію експлуа таційних послуг, виходячи з б азової вартості 1 кв. м. - 20 грн. з ПДВ;

- компенсацію комунал ьних послуг за електро-, водо- та теплопостачання приміщен ня, що орендується, згідно з по казниками лічильників та/або до встановлених третіми осо бами і законодавством цін, но рм та тарифів у відсотковому співвідношенні орендної пло щі орендаря до загальної пло щі офісного центру на дату ви ставлення рахунку, а також фа ктичних витрат на телефонні розмови орендаря у разі нада ння йому орендодавцем телефо нних номерів у користування.

Відповідно до п. 5.3. Договору додаткові послуги та компенс ацію експлуатаційних послуг та комунальних послуг оренд ар сплачує орендодавцю окрем о від орендної плати протяго м 3-х днів з моменту виставленн я рахунку.

Згідно з п. 5.4. Договору ставк а місячної орендної плати на строк оренди, що розпочинаєт ься з моменту дати підписанн я сторонами акту прийому-пер едачі приміщень і закінчуєть ся у строк визначений п. 4.1. Дого вору, виходячи з базової варт ості оренди становить 2 400,00 грн . в тому числі ПДВ.

Орендна плата за користува ння приміщеннями, що орендую ться, за кожний місяць оренди сплачується наперед не пізн іше 10 числа кожного поточного місяця, окрім орендної плати за перший місяць оренди, яка в носиться не пізніше 5 банківс ьких днів після дати підписа ння даного договору (п. 5.5. Догов ору).

Згідно п. 5.7. Договору орендна плата сплачується в націона льній валюті України у безго тівковій формі шляхом перера хування орендарем грошових к оштів на поточний рахунок ор ендодавця на підставі рахунк у орендодавця.

Пунктом 5.9.1. Договору визначе но, що орендар виплачує оренд одавцю гарантійний платіж у сумі 3 000,00 грн. який орендодавец ь утримує без нарахування ві дсотків. Гарантійний платіж вноситься не пізніше 5 банків ських днів після дати підпис ання даного договору.

Відповідно до пунктів 8.4. та 8 .5. Договору сторонами обумовл ений порядок повернення орен дованого приміщення орендод авцю.

Відповідно до п. 8.4 Договору п ередача Орендодавцеві прим іщень, що орендуються, пере дбачає повне звільнення в казаних приміщень від майна Орендаря та отримання Орендо давцем безперешкодного дост упу (отримання ключів) до цих п риміщень, а саме приміщення, що орендуються, вважається ф актично переданими Орендод авцеві з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно п. 8.5 Договору відмова Орендаря від підписання акт у прийому-передачі або ігнор ування ним обов'язку, звільни ти приміщення, що орендуютьс я, не може бути перешкодою для використання цього приміщен ня Орендодавцем за його влас ним розсудом при цьому на Оре ндаря покладається обов'язок сплатити Орендодавцю неусто йку у розмірі подвійної плат и за користування предметом Договору за час прострочення звільнення приміщення і під писання акту прийому-передач і.

Згідно п. 14.1. Договору Догові р не підлягає пролонгації та діє до закінчення строку оре нди.

Орендодавець передав, а оре ндар прийняв нежиле приміщен ня загальною площею 20 кв. м., роз ташоване на 4 поверсі офісног о центру по вул. Механізаторі в, 2 в м. Києві, що підтверджуєть ся актом приймання-передачі від 15.10.2010 р., що підписаний уповн оваженими представниками с торін та скріплений печаткам и сторін.

Позивачем рахунки відпові дачу на оплату орендної плат и та компенсації експлуатаці йних послуг не виставлялись, проте позивачем за первісни м позовом було направлено ві дповідачу за первісним позов ом претензію та додані до неї документи, в тому числі рахун ки-фактури, з вимогою сплатит и орендну плату та здійснити передбачену Договором компе нсацію експлуатаційних витр ат станом на 20.05.2010 р.

Позивач за первісним позов ом стверджує, що в порушення у мов Договору відповідачем за первісним позовом не викона но взяті на себе зобов' язан ня щодо внесення орендної пл ати та оплати експлуатаційни х послуг в повному обсязі, вна слідок за період з лютого по травень 2010 року виникла забор гованість у розмірі 8 806,00грн.

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му і об' єктивному досліджен ні в судових засіданнях з ура хуванням всіх обставин справ и в їх сукупності, та враховую чи їх взаємний зв' язок, Київ ський апеляційний господарс ький суд дійшов висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, а рішення суду п ершої інстанції прийнято з д отриманням норм матеріально го і процесуального права, є з аконним і обґрунтованим з на ступних підстав.

Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня виникають з підстав, встан овлених статтею 11 цього Кодек су.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільног о кодексу України передбачає , що підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договоро м найму (оренди) наймодавець п ередає або зобов'язується пе редати наймачеві майно у кор истування за плату на певний строк. Законом можуть бути пе редбачені особливості уклад ення та виконання договору н айму (оренди).

Відповідно до ст. 286 ГК Україн и орендна плата - це фіксовани й платіж, який орендар сплачу є орендодавцеві незалежно ві д наслідків своєї господарсь кої діяльності.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодження м сторін, а також в інших випад ках, передбачених законодавс твом.

Відповідно до статті 762 ЦК Ук раїни за користування майном з наймача справляється плат а, розмір якої встановлюєтьс я договором найму.

Закон України „Про оренду д ержавного та комунального ма йна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (на далі-Закон України) регулює м айнові відносини між орендод авцями та орендарями щодо го сподарського використання д ержавного майна, майна, що нал ежить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунал ьній власності.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни орендою є засноване на договорі, строкове, платне ко ристування майном, необхідни м орендареві для здійснення підприємницької та іншої дія льності.

У відповідності до приписі в ст. 10 Закону України орендна плата є істотною умовою дого вору оренди.

Згідно ст. 19 Закону України о рендар за користування об'єк том оренди вносить орендну п лату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 3 статті 18 Закону Ук раїни орендар зобов'язаний в носити орендну плату своєчас но і у повному обсязі.

Відповідно до ч1 ст. 763 Цивіль ного кодексу України договір найму укладається на строк, в становлений договором.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного ко дексу України, договір є обов ' язковим до виконання сторо нами.

Відповідно до ст. 525 Цивільно го кодексу України, одностор оння відмова від зобов' язан ня або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договор ом або законом.

Статтею 526 Цивільного кодек су України передбачено, що зо бов' язання має виконуватис ь належним чином відповідно до умов договору та вимог Цив ільного кодексу України, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться.

Яке вбачається з матеріалі в справи, в порушення умов Дог овору відповідачем за первіс ним позовом не виконано взят і на себе зобов' язання щодо внесення орендної плати та о плати експлуатаційних послу г в повному обсязі, внаслідок за період з лютого по травен ь 2010 року виникла заборговані сть, яка згідно з наданими поз ивачем до податкових органів даними становить 8238,00 грн., що пі дтверджується відповіддю Де ржавної податкової інспекці ї у Солом?янському районі міс та Києва та доданими до неї д окументами.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Колегія суддів дійшла висн овку, що суд першої інстанції всебічно та ґрунтовно дослі див всі обставини справи з вр ахуванням наданих доказів, д ійшов обґрунтованого виснов ку, що факт наявності заборго ваності у відповідача за пер вісним позовом згідно з дого вором належним чином доведен ий, документально підтвердже ний частково.

Таким чином, вимоги позивач а за первісним позовом про ст ягнення з відповідача за пер вісним позовом заборгованос ті по орендній платі та боргу з компенсації експлуатаційн их витрат є обґрунтовані в ча стині 8238,00 грн. В іншій частині первісного позову судом перш ої інстанції правомірно відм овлено з огляду на їх необґру нтованість.

Щодо зустрічного позову, ко легія суддів зазначає наступ не.

Позивач, звертаючись з зуст річним позовом, просив:

- визнати спростовани м факт підписання товариство м з обмеженою відповідальніс тю “Елла-Ойл” акту приймання -передачі приміщення від 15.02.2010 р .;

- визнати спростовани м факт прийняття останнім пр иміщень 15.02.2011 р;

- визнати спростовани м факт користування орендаре м індивідуально не визначени м приміщенням;

- визнати договір оренди № 8 в ід 02.02.2010 р. недійсним як такий, що суперечить законодавству.

Згідно зі статтею 2 Закону У країни “Про судоустрій і ста тус суддів” суд, здійснюючи п равосуддя на засадах верхове нства права, забезпечує кожн ому право на справедливий су д та повагу до інших прав і сво бод, гарантованих Конституці єю і законами України, а також міжнародними договорами, зг ода на обов'язковість яких на дана Верховною Радою України .

Частиною третьою статті 3 За кону України “ Про судоустрі й і статус суддів” передбаче но, що судова система забезпе чує доступність правосуддя д ля кожної особи в порядку, вст ановленому Конституцією та з аконами України.

Згідно з частиною першою ст атті 7 Закону України “ Про суд оустрій і статус суддів” кож ному гарантується захист йог о прав, свобод та законних інт ересів незалежним і безсторо ннім судом, утвореним відпов ідно до закону. Відповідно до частини першої статті восьм ої ніхто не може бути позбавл ений права на розгляд його сп рави у суді, до підсудності як ого вона віднесена процесуал ьним законом.

Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що прав а і свободи людини і громадян ина захищаються судом. Кожно му гарантується право на оск арження в суді рішень, дій чи б ездіяльності органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має пра во будь-якими не забороненим и законом засобами захищати свої права і свободи від пору шень і протиправних посягань .

Конституційний Суд Україн и у рішенні від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 у с праві № 1-12/2003 за конституційним поданням Верховного Суду Ук раїни щодо відповідності Кон ституції України (конституці йності) положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 Кримінально-процесу ального кодексу України (спр ава про розгляд судом окреми х постанов слідчого і прокур ора) зазначив, що правосуддя з а своєю суттю визнається так им лише за умови, що воно відпо відає вимогам справедливост і і забезпечує ефективне пон овлення в правах. Загальною д екларацією прав людини 1948 рок у передбачено, що кожна людин а має право на ефективне поно влення в правах компетентним и національними судами у вип адках порушення її основних прав, наданих їй конституціє ю або законом (стаття 8). Право н а ефективний засіб захисту з акріплено також у Міжнародно му пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в К онвенції про захист прав люд ини та основних свобод (статт я 13).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційни м зверненням Товариства з об меженою відповідальністю “Т орговий Дім “Кампус Коттон к лаб” щодо офіційного тлумаче ння положення ч. 2 ст. 124 Констит уції України (справа про досу дове врегулювання спорів) ви значено, що ч. 2 ст. 124 Конституці ї України передбачає право ю ридичної особи на захист суд ом своїх прав, встановлює юри дичні гарантії їх реалізації , надаючи можливість кожному захищати свої права будь-яки ми не забороненими законом з асобами. Кожна особа має прав о вільно обирати не забороне ний законом засіб захисту пр ав, у тому числі судовий захис т. Суб' єкти правовідносин, у т.ч. юридичні особи, у разі вин икнення спору можуть звертат ися до суду за його вирішення м. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захи сту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції Укр аїни. Держава має забезпечув ати захист прав усіх суб' єк тів правовідносин, в т.ч. у суд овому порядку. Право юридичн ої особи на звернення до суду за вирішенням спору не може б ути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами .

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу Україн и цивільні права й обов'язки в иникають із дій осіб, що перед бачені актами цивільного зак онодавства. Кожна особа має п раво на судовий захист.

Захист же цивільних прав - ц е передбаченні законом спосо би охорони цивільних прав у р азі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'є ктивних цивільних прав розум іють закріплені законом мате ріально-правові заходи приму сового характеру, за допомог ою яких проводиться поновлен ня (визнання) порушених (оспор юваних) прав та вплив на право порушника.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом пере дбачені у статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 16 Циві льного кодексу України кожна особа має право звернутися д о суду за захистом свого особ истого немайнового або майно вого права та інтересу. Спосо бами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійс ним;

3) припинення дії, яка порушу є право;

4) відновлення становища, як е існувало до порушення;

5) примусове виконання обов' язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношен ня;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування м айнової шкоди;

9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними ріш ення, дій чи бездіяльності ор гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого са моврядування, їхніх посадови х і службових осіб.

Також зазначена норма коре спондується з положеннями ст . 20 ГК України, якою визначено с пособи захисту прав і законн их інтересів суб'єктів госпо дарювання та споживачів.

Отже, зазначеними нормами н е передбачено такого способу захисту прав, як визнання спр остованими фактів підписанн я акту приймання-передачі пр иміщення, прийняття приміщен ь та користування орендарем індивідуально не визначеним приміщенням.

У пункті 3 інформаційного ли ста Вищого господарського су ду України від 25.11.2005 №01-8/2229 зазнач ено, що дійшовши висновку, що п редмет позову не відповідає встановленим законом або дог овором способам захисту прав , суд повинен відмовити у позо ві.

Таким чином, судом першої ін станції правомірно відмовле но в задоволенні вимог позив ача за зустрічним позовом пр о визнання спростованими фак тів підписання акту прийманн я-передачі приміщення, прийн яття приміщень та користуван ня орендарем індивідуально н е визначеним приміщенням.

Щодо визнання договору № 8 в ід 02.02.2010 р. недійсним, колегія су ддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 204 ЦК У країни правочин є правомірни м, якщо його недійсність прям о не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Підставою недійсності пра вочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу, а са ме:

- зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності (ч . 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у ф ормі, встановленій законом (ч .4 ст. 203)

- правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни).

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК Украї ни).

Пунктами 1, 2 Постанови Плену му Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинів недій сними" передбачено, що цивіль ні відносини щодо недійсност і правочинів регулюються Цив ільним кодексом України (дал і - ЦК), Земельним кодексом Укр аїни, Сімейним кодексом Укра їни, Законом України від 12 тра вня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції З акону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду земл і" (в редакції Закону від 2 жовт ня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визн ання правочинів недійсними с уди залежно від предмета і пі дстав позову повинні застосо вувати норми матеріального п рава, якими регулюються відп овідні відносини, та на підст аві цих норм вирішувати спра ви.

Судам необхідно враховува ти, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може с уперечити ЦК, іншим законам У країни, які приймаються відп овідно до Конституції Україн и та ЦК, міжнародним договора м, згода на обов'язковість яки х надана Верховною Радою Укр аїни, актам Президента Украї ни, постановам Кабінету Міні стрів України, актам інших ор ганів державної влади Україн и, органів влади Автономної Р еспубліки Крим у випадках і в межах, встановлених Констит уцією України та законом, а та кож моральним засадам суспіл ьства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-п равових актів, прийнятих від повідно до Конституції Украї ни (статті 1, 8 Конституції Укра їни).

Пленум Верховного суду Укр аїни в. п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.1978 р. №3 “Про судову практику в сп равах про визнання угод неді йсними” роз' яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідк ами, передбаченими законом. В кожній справі про визнання у годи недійсною суд має встан овити ті обставини, з якими за кон пов' язує визнання угоди недійсною, та настання визна чених юридичних наслідків.

Як передбачено пунктом 8 пос танови Пленуму Верховного Су ду України № 9 від 06.11.2009 р. “Про су дову практику розгляду цивіл ьних справ про визнання прав очинів недійсними”, відповід но до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності пр авочину є недодержання сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені статтею 203 ЦК, саме на м омент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсни м правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхі дно правильно визначати моме нт вчинення правочину (статт і 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними пра вочини (договори), у яких відсу тні встановлені законодавст вом умови, необхідні для їх ук ладення (відсутня згода за вс іма істотними умовами догово ру; не отримано акцепт сторон ою, що направила оферту; не пер едано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинен ня правочину потрібна його п ередача тощо). Згідно із статт ями 210 та 640 ЦК не є вчиненим тако ж правочин у разі нездійснен ня його державної реєстрації , якщо правочин підлягає такі й реєстрації.

Згідно з частиною першої ст атті 284 Господарського кодекс у України істотними умовами договору оренди є: об'єкт орен ди (склад і вартість майна з ур ахуванням її індексації); стр ок, на який укладається догов ір оренди; орендна плата з ура хуванням її індексації; поря док використання амортизаці йних відрахувань; відновленн я орендованого майна та умов и його повернення або викупу .

Відповідно до частин першо ї-третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони маю ть право укласти договір, яки й не передбачений актами цив ільного законодавства, але в ідповідає загальним засадам цивільного законодавства. С торони мають право врегулюва ти у договорі, який передбаче ний актами цивільного законо давства, свої відносини, які н е врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть в ідступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини н а власний розсуд. Сторони в до говорі не можуть відступити від положень актів цивільног о законодавства, якщо в цих ак тах прямо вказано про це, а так ож у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів ци вільного законодавства випл иває з їх змісту або із суті ві дносин між сторонами.

Згідно зі статтею 628 Цивільн ого кодексу України зміст до говору становлять умови (пун кти), визначені на розсуд стор ін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповід но до актів цивільного закон одавства.

З урахуванням зазначеного , посилання позивача за зустр ічним позовом на не укладенн я договору оренди № 8 у зв'язку з недосягненням сторонами з годи щодо всіх істотних умов договору не відповідають об ставинам справи та вимогам ч инного законодавств України .

Дослідивши умови Договору на предмет їх відповідності чинному законодавству, коле гія суддів дійшла висновку, щ о пункт 10.5. Договору не обмежує права наймача відмовитись в ід Договору або вимагати йог о розірвання в передбачених законодавством випадках та п орядку.

Відповідно до пунктів 8.4. та 8 .5. Договору сторонами обумовл ений порядок повернення орен дованого приміщення орендод авцю, який не суперечить норм і цивільного законодавства, передбаченій в статті 785 ЦК Ук раїни, щодо обов' язку найма ча у разі припинення договор у найму повернути наймодавцю річ, а вразі невиконання тако го обов' язку у наймодавця в иникає право вимагати сплату неустойки.

Посилання позивача за зуст річним позовом не незаконніс ть пункту 9.4. Договору, який пер едбачає сплату неустойки оре ндарем за неналежне виконанн я взятих на себе зобов' язан ь за договором, є безпідставн им, оскільки відповідно до чи нного законодавства сторони в зобов' язанні не позбавле ні права забезпечувати викон ання зобов' язань неустойко ю, що передбачено в статтях 546-55 2 Цивільного кодексу України та 230-232 Господарського кодексу України.

Твердження позивача за зус трічним позовом про невідпов ідність договору вимогам зак онодавства у зв' язку з відс утністю умови, яка відобража є положення частини 6 статті 76 2 Цивільного кодексу України , є безпідставне та неправомі рне, оскільки відображення з азначеної норми в умовах дог овору не є обов' язковим та н е є істотною умовою договору найму.

Також визначена в пункті 4.3. та 14.1. умова, що Договір не підл ягає пролонгації та діє до за кінчення строку оренди, не су перечить статті 763 ЦК України, в частині 1 якої встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений догов ором, а також статті 764 ЦК Украї ни, відповідно до якої за відс утності заперечень наймодав ця протягом одного місяця у в ипадку, коли наймач продовжу є користуватись майном після закінчення строку договору найму, договір вважається по новленим на строк, який був ра ніше встановлений договором .

Виходячи з системного анал ізу положень укладеного між сторонами Договору, колегія суддів дійшла висновку, що ст оронами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди (найму), в тому числі, й щ одо розміру та порядку оплат и орендної плати, у зв' язку з чим він є укладеним, і строк й ого дії розпочався з моменту підписання.

Таким чином, вимоги позивач а про визнання договору № 8 від 02.02.2010 р. недійсним є не обґрунто ваними, а отже, судом першої і нстанції правомірно відмовл ено в їх задоволенні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення гос подарського суду м. Києва у с праві № 3/214-17/38 від 13.07.2011 року відпов ідає вимогам чинного законод авства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, підстав дл я його скасування не вбачаєт ься.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача за первісним позовом (апелян та).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Елла Ойл» залишити без задоволення, рішення Господ арського суду м. Києва від 13.07.2011 року по справі №3/214-17/38 залишити без змін.

Матеріали справи № 3/214-17/38 пове рнути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Кроп ивна Л.В.