Рішення

від 21.03.2012 по справі 29/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.12 р. Сп рава № 29/141

за позовом Товариства з об меженою відповідальністю «Е коіллічпродукт»,

ЄДРПОУ 37121709, м.Марі уполь

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ,

код НОМЕР_1 , м.Макіївка

про стягнення 43229 грн. 43 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Уханьов а О.О.

Суддя Сгар а Е.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3-по д ов.

від відповідача: ОСОБА_4 -по дов., ОСОБА_5-по дов.

В засіданні суду брали учас ть:

Згі дно із ст.77 ГПК України в засід анні суду оголошувались

пер ерви з 20.09. по 03.10.2011р., з 03.10. по 26.10.2011р.,

з 09.11 п о 30.11.2011р., з 13.12. по 19.12.2011р.,

з 18.01. по 08.02.2012р., з 08.02. по 22.02.2012р.,

з 22.02. по 21.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Екоіллічпро дукт», м.Маріуполь, позивач, зв ернувся до господарського су ду з позовною заявою до відпо відача, Фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2, м.Макіїв ка про стягнення заборговано сті в сумі 40911,71 грн., у тому числі основний борг в сумі 39763,55 грн., п еня в сумі 961,97 грн. та три процен ти річних в сумі 186,19 грн.

Згідно із ст.22 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни позивач заявами від 19.09.20 11р. №482 (а.с.84-86, т.2), від 22.09.2011р. №531 (а.с.100, т .2) збільшив предмет позову, за явивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованост і в сумі 43229,43 грн., у тому числі ос новний борг в сумі 39763,55 грн., три проценти річних в сумі 562,03 грн . та пеня в сумі 2903,85 грн.

В обгрунтування своїх вимо г позивач посилається на дог овір поставки №1131 від 17.11.2010р., тов арно-транспортні накладні, р озрахунок суми позовних вимо г.

Відповідач у відзивах на по зовну заяву без номерів та да т, що надійшли на адресу суду 1 4.09.2011р., 30.11.2011р., позовні вимоги не в изнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову від повідач посилається на поруш ення позивачем своїх зобов' язань за дистрибьюторським д оговором від 17.11.2010р. №1132, внаслід ок чого відповідачу було зап одіяно матеріальну шкоду в с умі 287372,00 грн. Згідно з пояснення ми на позов від 08.12.2011р. відповід ачем заявлено про задоволенн я позовних вимог по цій справ і шляхом проведення зарахува ння зустрічної однорідної ви моги, а саме, заборгованість в ідповідача перед позивачем з а договором №1131 від 17.11.2010р. зарах увати до боргу, який має позив ач перед відповідачем за дог овором №1132 від 17.11.2010р.

Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши пояснення с торін, господарський суд вст ановив:

17.11.2010р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Еко іллічпродукт» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБ А_2 був підписаний договір п оставки товару №1131, згідно з ум овами якого позивач (постача льник) зобов' язався постави ти та передати у власність по купця товар, а відповідач (пок упець) зобов' язався прийнят и та своєчасно сплачувати то вар на умовах та в порядку, згі дно дійсного договору, в асор тименті та кількості, згідно заявки на поставку.

Відповідно до п.1.2 договору п окупець набуває права власно сті на товар та несе всі зв' я зані з цим ризики з моменту пі дписання уповноваженими пре дставниками сторін товарної (товарно-транспортної) накла дної, яка підтверджує момент передання товару.

Під товаром у цьому договор і розуміється молочна продук ція, м' ясо та ковбасні вироб и, питна вода та безалкогольн і напої виробництва ТОВ «Еко іллічпродукт» (п.1.3 договору).

Як встановлено судом, на вик онання умов договору позивач ем було здійснено постачання товару відповідачу на суму 397 63,55 грн. з урахуванням частково го погашення заборгованості з боку відповідача, що підтве рджується відповідними накл адними за період з січня 2011р. по березень 2011р., копії яких є в ма теріалах справи.

Факт постачання позивачем товару за договором №1131 від 17.11. 2010р. на вказану суму з боку відп овідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивіл ьного кодексу України одност ороння відмова від виконання зобов' язання і односторонн я зміна умов договору не допу скаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов' язан ня має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться.

За змістом ст.193 Господарськ ого кодексу України суб' єкт и господарювання та інші уча сники господарських відноси н повинні виконувати господа рські зобов'язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.1 договору від 17.11.2010р. №1131 передбачено, що покупець з обов' язаний вносити 100% перед плату за кожну передану парт ію товару.

Згідно із ст.693 Цивільного ко дексу України якщо договором встановлений обов'язок поку пця частково або повністю оп латити товар до його передан ня продавцем (попередня опла та), покупець повинен здійсни ти оплату в строк, встановлен ий договором купівлі-продажу , а якщо такий строк не встанов лений договором, - у строк, виз начений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За приписом ч.1 ст.252 Цивільно го кодексу України строк виз начається роками, місяцями, т ижнями, днями або годинами.

Тобто, строк настання плате жу відповідної суми коштів с торонами в договорі від 17.11.2010р. №1131 не визначений, не зазначен о на який день після отриманн я товару відповідачем має бу ти здійснена оплата.

За приписом ч.2 ст.530 Цивільно го кодексу України якщо стро к (термін) виконання боржнико м обов'язку не встановлений а бо визначений моментом пред' явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконан ня у будь-який час. Боржник пов инен виконати такий обов'язо к у семиденний строк від дня п ред'явлення вимоги, якщо обов 'язок негайного виконання не випливає із договору або акт ів цивільного законодавства .

Першим документально підт вердженим зверненням позива ча до відповідача з вимогою п ро сплату заборгованості є п ред`явлення претензії №683 від 26.04.2011р. (а.с.115-116, т.2). Факт отримання в казаної претензії з боку від повідача підтверджено у відз иві на позов.

Відповідно до наказу Мініс терства транспорту та зв' яз ку України від 12.12.2007р. №1149 «Про за твердження Нормативів і норм ативних строків пересилання поштових відправлень та пош тових переказів» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції о ператорами поштового зв'язк у у межах області та між облас ними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферо поля, Севастополя) становлят ь Д+3, де Д - день подання поштово го відправлення до пересилан ня в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого лист а чи поштової картки до пошто вої скриньки до початку оста ннього виймання.

Таким чином, враховуючи вик ладене, за висновками суду, ві дповідач мав сплатити вартіс ть отриманого від позивача т овару в строк до 06.05.2011р.

За висновками суду, свої зоб ов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грош ових коштів в сумі 39763,55 грн. за д оговором поставки №1131 від 17.11.2010р . всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господа рського кодексу України відп овідач не виконав.

Відповідач у відзивах на по зовну заяву проти позовних в имог заперечує.

Зокрема, як вказує відповід ач, після підписання сторона ми договору №1131 від 17.11.2010р. у цей ж е день між ним та позивачем бу в укладений дистрибьюторськ ий договір №1132 з ексклюзивним и правами дистрибьютора при здійсненні діяльності на пев ній території з правом веден ня іншої його діяльності.

За твердженням відповідач а, договір поставки №1131 від 17.11.2010 р. та договір №1132 від 17.11.2010р. є неві д' ємними один від одного.

Згідно п.1.3 договору №1132 від 17.11 .2010р. позивач надає, а відповіда ч приймає на себе виняткове п раво з продажу товарів на узг одженій в п.1.2 території. Тобто , як вказує відповідач, тільк и він мав виключне право розп овсюджувати молочну продукц ію виробництва ТОВ «Екоілліч продукт» на певній території і без узгодження з ним позива ч не міг укладати подібного р оду договори.

З метою роширення торгівел ьної мережі з продажу продук ції ТОВ «Екоіллічпродукт» мі ж відповідачем та ТОВ «Общеп итторг» 03.01.2011р. був підписаний д оговір про надання послуг №1/03 .01.22, предметом якого є отриманн я відповідачем послуг з розв итку та обслуговування роздр ібної мережі на території мі ст Донецька та Макіївки. Зага льна вартість витрат відпові дача за вказаним договором с тановить 120000,00 грн.

Проте, за твердженням відпо відача, позивачем було поруш ено свої зобов' язання за до говором №1132 від 17.11.2010р. та укладе но такий самий дистрибьюторс ький договір з ТОВ «Вид Групп », а також з іншими покупцями п родукції ТОВ «Екоіллічпроду кт».

Як наслідок, за поясненнями відповідача, позивачем було заподіяно йому матеріальну шкоду у розмірі 287372,00 грн., у тому числі понесені відповідачем витрати за договором №1/03.01.22 від 03.01.2011р. в сумі 120000,00 грн., а також нео триманий прибуток в сумі 167372,00 г рн.

Згідно з поясненнями на поз ов від 08.12.2011р. відповідачем заяв лено про задоволення позовни х вимог по цій справі шляхом п роведення зарахування зустр ічної однорідної вимоги, а са ме, заборгованість відповіда ча перед позивачем за догово ром №1131 від 17.11.2010р. зарахувати до боргу, який має позивач перед відповідачем за договором № 1132 від 17.11.2010р.

Суд вказані заперечення ві дповідача до уваги не прийма є та вважає їх неправомірним и з огляду на наступне:

Відповідно до ст.601 Цивільно го кодексу України зобов' яз ання припиняється зарахуван ням зустрічних вимог, строк в иконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких н е встановлений або визначени й моментом пред' явлення вим оги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних од норідних вимог є способом пр ипинення одночасно двох зобо в'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпак и (боржник у першому зобов'яза нні є кредитором у другому).

Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарс ького процесуального кодекс у України встановлений принц ип господарського судочинст ва, за яким кожна сторона пови нна довести обставини, на які вона посилається в обґрунту вання своїх вимог або запере чень.

Як вказує відповідач, ним на адресу позивача було направ лено повідомлення про розірв ання договору в одностороннь ому порядку від 30.11.2011р.

Як встановлено судом, виход ячи зі змісту вказаного пові домлення (а.с.53, т.3) відповідач п овідомляє позивача про розір вання договору №1132 від 17.11.2010р. та вимагає сплатити неустойку в сумі 543407,68 грн. До вказаного по відомлення відповідачем дод ано розрахунок вимог, що пред ' являються, а також акт залі ку між позивачем та відповід ачем на 08.12.2011р. (а.с.54, 55, т.3) з визначе нням підстав: договір постач ання №1131 від 17.11.2010р., договір дист рибьюції №1132 від 17.11.2010р.

За висновками суду, вказані документи не можна розцінюв ати як заяву відповідача про зарахування зустрічних одно рідних вимог.

Одночасно, взагалі вказані вище відповідачем вимоги ст орін одна до одної не є однорі дними: позивач вимагає стягн ення від відповідача суми бо ргу за договором постачання №1131 від 17.11.2010р., у той час як відпов ідач стверджує про стягнення з позивача санкцій за догово ром №1132 від 17.11.2010р.

Крім цього, судом також врах овано той факт, що зустрічні в имоги відповідача до позивач а взагалі не підтверджено жо дними доказами, крім розраху нків відповідача, внаслідок чого неможливо встановити ді йсність цих вимог, строк вико нання відповідних зобов' яз ань позивачем.

Судом прийнято до уваги ті о бставини, що договір №1131 від 17.11. 2010р., на підставі якого позивач ем заявлено позовні вимоги у цій справі, за своїм змістом, умовами ніяким чином не пов' язаний з договором №1132 від 17.11.2010р ., його належне виконання стор онами не залежить від викона ння позивачем та відповідаче м своїх зобов' язань за дого вором №1132 від 17.11.2010р.

У разі наявності порушення позивачем прав відповідача за договором №1132 від 17.11.2010р., оста нній у відповідності із ст.1 Го сподарського процесуальног о кодексу України має право з вернутися до суду з самостій ним позовом до позивача.

За таких обставин, враховую чи, що позов в частині вимог пр о стягнення основного боргу доведений позивачем та обгру нтований матеріалами справи , виходячи з того, що заперечен ня відповідача проти позову є неправомірними, вимоги про стягнення з відповідача на к ористь позивача заборговано сті в сумі 39763,55 грн. підлягають з адоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, п озивачем на підставі ст.625 Цив ільного кодексу України за п еріод з 10.01.2011р. по 28.07.2011р. нарахован о та пред' явлено до стягнен ня три проценти річних в сумі 562,03 грн.

Згідно п.7.2 договору поставк и №1131 від 17.11.2010р. позивачем також заявлені вимоги про стягнен ня з відповідача пені в сумі 29 03,85 грн. за період з 10.01.2011р. по 28.07.2011р.

Зокрема, згідно п.7.2 вказаног о договору за прострочку вик онання своїх зобов' язань ст орони сплачують пеню в насту пному розмірі: при порушенні строків оплати пеню в розмір і подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент оплат и від неоплаченої в строк сум и за кожен день прострочки.

Виходячи з того, що сторона ми в договорі №1131 від 17.11.2010р. не бу ло узгоджено кінцевого строк у сплати відповідачем вартос ті отриманого від позивача т овару, приймаючи до уваги нор ми ст.530 Цивільного кодексу Ук раїни, за висновками суду, вим оги позивача про стягнення з відповідача пені та трьох пр оцентів річних підлягають ча стковому задоволенню за пері од з 07.05.2011р. по 28.07.2011р., у тому числі п еня в сумі 1384,64 грн. та три процен ти річних в сумі 268,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами про порційно задоволеним позовн им вимогам.

При розгляді справи судом в становлено, що позивачем при подачі позовної заяви та збі льшенні розміру позовних вим ог сплачене державне мито в з агальній сумі 443,78 грн., що перев ищує розмір державного мита, встановленого для даної кат егорії справ.

За таких обставин, надлишко во сплачене позивачем держав не мито в сумі 11,49 грн. підлягає поверненню з державного бюд жету України.

Клопотання Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_2, м.М акіївка, що надійшло на адрес у суду 14.09.2011р., про витребування у позивача згідно із ст.38 Госп одарського процесуального к одексу України договорів, ук ладених з ТОВ «Диарис», ТОВ «В ид Групп» судом залишено без задоволення як безпідставне . Зокрема, за висновками суду, визначені відповідачем доку менти не стосуються розгляду цього спору між позивачем та відповідачем.

Клопотання Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_2, м.М акіївка від 21.03.2012р. про перенесе ння розгляду справи на іншу д ату до прийняття рішення по с праві №5006/29/11пн/2012 судом залишено без задоволення. Зокрема, ста ття 77 Господарського процесу ального кодексу України не м істить такої підстави для пе ренесення розгляду справи як розгляд судом іншої справи. О дночасно, згідно із ст.43 Госпо дарського процесуального ко дексу України господарський суд оцінює докази за своїм вн утрішнім переконанням, що гр унтується на всебічному, пов ному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом. За висновк ами суду, розгляд справи №5006/29/22п н/2012 ніяким чином не позбавляє суд можливості розглянути ц ю справу.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, господарський суд ,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Екоіллічпродукт», м.Маріу поль, до Фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2, м.Макіїв ка задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_2, м.Ма кіївка на користь Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Екоіллічпродукт», м.Марі уполь основний борг в сумі 39763 г рн. 55 коп., три проценти річних в сумі 268 грн. 00 коп. та пеню в сумі 1384 грн. 64 коп., всього заборгован ість в сумі 41416 грн. 19 коп., витрат и по сплаті державного мита в сумі 414 грн. 18 коп., витрати на ін формаційно-техніче забезпеч ення судового процесу в сумі 226 грн. 11 коп.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовн их вимог Товариства з обмеже ною відповідальністю «Екоіл лічпродукт», м.Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка відмов ити.

Повернути Товариству з обм еженою відповідальністю «Ек оіллічпродукт», м.Маріуполь з державного бюджету України надлишково сплачене державн е мито в сумі 11 грн. 49 коп.

В судовому засіданні 21.03.2012р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Повний текст рішення підпи сано 22.03.2012р.

Головуючий суддя Ле вшина Г.В.

Суддя Уханьо ва О.О.

Суддя Сгара Е.В .