Рішення

від 13.10.2008 по справі 17/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.08                                                                                 Справа № 17/37

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»,   м. Київ

до Приватного підприємства «Акрос», м. Лисичанськ  Луганської області

про стягнення  2 506 грн. 82 коп.

                                                                                                           Суддя   Фонова О.С.                                                

                                                  Представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача  заборгованості у сумі 2 506 грн. 82 коп.

Позивачем до суду надіслано клопотання про розгляд справи без представника позивача у зв'язку з розглядом двох справ у господарському суді  м. Києва.

Зазначене клопотання судом задоволено.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 21.08.2008, 04.09.2008, 22.09.2008, 13.10.2008  не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду  не  віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні   процесуальні   документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів,  суд

   встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна» (позивач у справі) та Приватного підприємства «Акрос»  (відповідач у справі) було укладено договір доручення  № 1/246 від 12.02.2007  (далі –Договір).

Згідно п.1 Договору Довіритель (позивач) поручає, а Повірений (відповідач) бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Довірителя  здійснювати на Старобільській митниці України  митне  оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів довірителя, що перетинають митну межу України.

Пунктом 6 Договору передбачено, що після виконання Повіреним зобов'язань по митному оформленню Довірителю надається акт виконаних робіт.

Ціни на послуги Повіреного  зазначені у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору. (п. 4.1 Договору). Оплата здійснюється при наявності документального підтвердження виконання послуг та відповідного рахунку.     

Як було встановлено при розгляді справи, позивач на виконання умов договору   в період з 02.03.2007 по 20.08.2007 перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі  862250 грн.

Відповідачем було виконано митного оформлення на суму 859743,18 грн. У зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2506,82 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), тощо.

У статті 1000 ЦК України зазначено, що за договором  доручення  одна  сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені  та  за  рахунок  другої  сторони довірителя)  певні  юридичні дії.  Правочин,  вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Судом встановлено, що позивачем здійснено перерахування коштів у сумі 862250 грн. на виконання відповідачем доручених дії по митному оформленню, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.82-104).  

Відповідач виконав роботи по митному оформленню на загальну суму 859743,18 грн., відповідно до актів виконаних робіт № 1 від 30.03.2007, № 2 від 28.04.2007, № 3 від 31.05.2007 та  № 4 від 31.08.2007., підписаних обома сторонами та скріплених печатками.  

Отже, наявність заборгованості у сумі 2506,82 грн. підтверджується матеріалами справи та  не спростована відповідачем.

Як доказ звернення до відповідача з вимогою повернути заборгованість, позивачем надано лист  від 20.12.2007 № 678 про повернення заборгованості у сумі 2506,82 грн.,  надіслання якого  відповідачу підтверджено належним чином описом поштового вкладення від 28.02.2008.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості  у сумі 2506,82 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю  з віднесенням судових витрат на відповідача  згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд                   

      в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Акрос», м. Лисичанськ  Луганської області,  вул. Свердлова, буд. 349, ідентифікаційний код 31380927 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна», м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2,  ідентифікаційний код 32665054  борг у сумі  2506,85 грн.,  витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.,  видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                             О.С. Фонова