Ухвала

від 24.01.2012 по справі 2а-1870/6779/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р. Справа № 2а-1870/6779/11

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П' янової Я.В.

за участю секретаря судово го засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за апел яційною скаргою Конотопсько ї міжрайонної державної пода ткової інспекції Сумської об ласті на постанову Сумського окружного адміністративног о суду від 11.10.2011р. по справі № 2а- 1870/6779/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Науково-виробнича фірма "Ін га"

до Конотопської міжрай онної державної податкової і нспекції Сумської області

про визнання незаконни ми та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-ви робнича фірма "Інга" звернуло сь до Сумського окружного ад міністративного суду з позов ом до Конотопської міжрайонн ої державної податкової інсп екції Сумської області, в яко му просить визнати незаконни ми та скасувати податкове по відомлення-рішення Конотопс ької МДПІ від 09.09.2011 року № 0001022311 , яким позивачеві визначено д о сплати зобов'язання з подат ку на прибуток в сумі 31755, 00 грн. з а основним платежем та 2599,00 грн . за штрафними (фінансовим) сан кціями, а також податкове пов ідомлення-рішення від 09.09.2011 рок у № 0001032311 в частині донараху вання позивачеві зобов'язанн я з податку на додану вартіст ь в сумі 17251, 00 грн. за основним пл атежем та 1770,59 - за штрафними (фін ансовими) санкціями.

Постановою Сумського окру жного адміністративного суд у від 11.10.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-в иробнича фірма "Інга" до Конот опської міжрайонної державн ої податкової інспекції про визнання незаконними та скас ування податкових повідомле нь-рішень - задоволено частко во.

Визнано протиправним та ск асовано податкове повідомле ння-рішення Конотопської МДП І від 09.09.2011 року № 0001022311 про дон арахування ТОВ НВФ "Інга" зобо в'язання з податку на прибуто к в сумі 31755,00 грн. за основним пл атежем та 2599,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та ск асовано податкове повідомле ння-рішення Конотопської МДП І від 09.09.2011 року № 0001022311 про дон арахування ТОВ НВФ "Інга" зобо в'язання з податку на додану в артість в частині донарахува ння ТОВ НВФ "Інга" зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 17251,00 грн. за основним пла тежем та 1,0 грн. за штрафними (фі нансовими) санкціями.

В задоволенні інших позовн их вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач пода в апеляційну скаргу, в якій пр осить постанову суду першої інстанції скасувати та прийн яти нове рішення, яким відмов ити в задоволенні позовних в имог позивача, вважаючи, що пр и винесенні постанови від 11.10.20 11 судом першої інстанції непо вно з'ясовані обставини спра ви, висновки суду не відповід ають обставинам справи, пору шені норми матеріального пра ва, а саме: п.1.31 ст.1 та п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподатку вання прибутку підприємств", п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а також п.п. 138.1.1 п. 138.1; пп. 1 38.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодекс у України, чим порушено вимог и ст. 159 КАС України.

В судовому засіданні предс тавник позивача заперечував проти задоволення вимог апе ляційної скарги та просив по станову суду першої інстанці ї залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , надав до суду заяву про розгл яд справи за його відсутност і.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивч ивши матеріали справи, довод и апеляційної скарги, приход ить до висновку, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції вст ановлено, що ТОВ НВФ «Інга» за реєстроване юридичною особо ю згідно свідоцтва про держа вну реєстрацію від 13.04.1999 року № 16281050002000306, взято на податковий обл ік в Конотопській МДПІ Сумсь кої області 16.05.2006 року за № 2695, сві доцтво про реєстрацію платни ка ПДВ від 23.08.2010 року №100298099.

Посадовими особами податк ового органу було проведено планову виїзну перевірку ТОВ НВФ «Інга» з питань дотриман ня вимог податкового законод авства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року , валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2 010 року по 30.06.2011 року, про що було с кладено Акт від 29.08.2011 за № 335/23- 3/30355379 ( а.с. 6-49).

На підставі висновків, викл адених в наведеному акті, бул о прийнято податкове повідом лення-рішення від 09 вересня 2011 року за № 0001032311 (а.с.50), яким поз ивачеві було донараховано зо бов'язань з податку на додану вартість в сумі 29251,00 грн. за осн овним платежем та 3001 грн. за штр афними (фінансовими) санкція ми, а також податкове повідом лення-рішення від 09 вересня 2011 року за № 0001022311, яким позивач еві донараховано зобов'язанн я з податку на прибуток прива тних підприємств в сумі 31755 грн . 00 коп. за основним платежем та 2599 грн. 00 коп. за штрафними (фіна нсовими) санкціями.

Задовольняючи частково по зовні вимоги , суд першої інст анції виходив з того, що суму п одаткового кредиту та валови х витрат позивач сформував п равомірно, а тому податкове п овідомлення-рішення від 09.09.2011 р оку № 0001022311 підлягає скасув анню.

Колегія суддів погоджуєть ся з такими висновками суду п ершої інстанції з огляду на т аке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на я ку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звіт ного (податкового) періоду, ви значена згідно з розділом V ць ого Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право н а віднесення сум податку до п одаткового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення оп ерацій з придбання або вигот овлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну те риторію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податковог о кодексу України датою вини кнення права платника податк у на віднесення сум податку д о податкового кредиту вважає ться дата тієї події, що відбу лася раніше:

- дата списання коштів з бан ківського рахунка платника п одатку на оплату товарів/пос луг;

- дата отримання платником п одатку товарів/послуг, що під тверджено податковою наклад ною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначен о, що податковий кредит звітн ого періоду визначається, ви ходячи з договірної (контрак тної) вартості товарів/послу г, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно д о статті 39 цього Кодексу, та ск ладається з сум податків, нар ахованих (сплачених) платник ом податку за ставкою, встано вленою пунктом 193.1 статті 193 цьо го Кодексу, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з, зо крема, придбанням або вигото вленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з ме тою їх подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201 .1. ст. 201 ПКУ платник податку зоб ов'язаний надати покупцю (отр имувачу) на його вимогу підпи сану уповноваженою платнико м особою та скріплену печатк ою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядк ах певні обов'язкові реквізи ти.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 20 1 ПКУ податкова накладна випи сується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригін ал податкової накладної вида ється покупцю, копія залишає ться у продавця товарів/посл уг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існ ування декількох підстав для формування податкового кред иту, а саме: наявність у платни ка податку - покупця належно о формленої податкової наклад ної, фактична сплата грошови х коштів контрагенту, в сумі в изначеній в податковій накла дній, а також фактичне викона ння господарської операції, за наслідками якої у платник а ПДВ виникає право на податк овий кредит.

Щодо визначення позивачев і зобов'язань з податку на при буток колегія суддів зауважу є на таке.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Подат кового кодексу України об'єк том оподаткування податком н а прибуток є прибуток із джер елом походження з України та за її межами, який визначаєть ся шляхом зменшення суми дох одів звітного періоду, визна чених згідно зі статтями 135 - 137 ц ього Кодексу, на собівартіст ь реалізованих товарів, вико наних робіт, наданих послуг т а суму інших витрат звітного податкового періоду, визнач ених згідно зі статтями 138 - 143 ць ого Кодексу, з урахуванням пр авил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, зменшення пока зника валових витрат безпосе редньо впливає на об'єкт опод аткування.

Разом з тим, відповідно до п . 138.1. ст.138 ПК України витрати, що в раховуються при обчисленні о б'єкта оподаткування, склада ються з:

- витрат операційної діяльн ості, які визначаються згідн о з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпункта ми 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ц ієї статті:

- інших витрат, визначених з гідно з пунктом 138.5, підпунктам и 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 13 8.12 цієї статті, пунктом 140.1 статт і 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у п унктах 138.3 цієї статті та у стат ті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. ПК України пе редбачено, що витрати операц ійної діяльності включають с обівартість реалізованих то варів, виконаних робіт, надан их послуг та інші витрати бер уться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунк тів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, я кі прямо визначають особливо сті формування витрат платни ка податку.

Разом з тим, відповідно до п ункту 138.2. ст. 138 ПК України витра ти, які враховуються для визн ачення об'єкта оподаткування , визнаються на підставі перв инних документів, що підтвер джують здійснення платником податку витрат, обов'язковіс ть ведення і зберігання яких передбачено правилами веден ня бухгалтерського обліку та інших документів, встановле них розділом II цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачає ться, що посадовими особами п одаткового органу зроблено в исновки про заниження позива чем валового доходу в 3 кв. 2010 р. н а суму 41566,00 грн. через не включен ня до їх складу вартості посл уг, які були безоплатно надан і нерезиденту - ТОВ «Новатор» , чим порушені вимоги п. 1.31 ст. 1, п п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств» (чинний в період ви никнення спірних правовідно син).

Колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції про те, що такі висно вки посадових осіб податково го органу є хибними з огляду н а таке.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги , що між позивачем та ТОВ «Метл іт Інжиніринг» (м. Алмати, Каза хстан) укладено зовнішньоеко номічний контракт купівлі-пр одажу № 3 від 18.05.2009 року (а.с. 54-56).

Згідно умов даного контрак ту позивач взяв на себе зобов 'язання по виготовленню та по ставці карусельно-кокільної установки ККУ-1, 10-позиційної, п ризначеної для отримання лит ва відцентрованим способом у цивільному виробництві з ко мплектом кокільної оснастки .

В той же час, до наведеного в ище контракту сторонами було укладено додаткову угоду № 4 в ід 12.05.2010 р., якою змінено п. 1.3 Догов ору і викладено наступному в игляді: «Продавець» (відпові дно договору та додаткової у годи - ТОВ НВФ «Інга») зобов'яз ується провести силами своїх спеціалістів керівництво мо нтажем поставленого обладна ння, наладку і навчання спеці алістів покупця в Республіці Узбекистан м. Самарканд ТОВ « Новатор».

18.07.2010 року представниками поз ивача та ТОВ «Новатор» був ск ладений акт виконаних робіт (а.с.59), згідно якого сторони під твердили, що відповідно до ко нтракту № 3 від 18.05.2009 року фахівц ями ТОВ «Інга» виконані наст упні роботи: керівництво мон тажем, пуско-налагоджувальні роботи, навчання технічного персоналу спеціалістів Замо вника методам роботи з облад нанням ККУ - 1 та його експлуат ації.

З огляду на викладені обста вини, колегія суддів зазнача є, що послуги ТОВ «Новатор» на давались позивачем в рамках виконання контракту купівлі -продажу № 3 від 18.05.2009 року, укладе ного між ТОВ «Інга» та ТОВ «Ме тліт Інжиніринг», а вартість наданих послуг обумовлена у мовами цього контракту.

Таким чином, суд першої інст анції правомірно зауважив пр о те, що висновки посадових о сіб податкового органу про б езоплатне надання позивачем послуг ТОВ «Новатор» є необґ рунтованими.

В свою чергу, позивачем прав омірно були включені до вало вого доходу кошти, отримані в ід ТОВ «Метліт Інжиніринг», о скільки відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств » (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовід носин), валовий дохід - загальн а сума доходу платника подат ку від усіх видів діяльності , отриманого (нарахованого) пр отягом звітного періоду в гр ошовій, матеріальній або нем атеріальній формах як на тер иторії України, її континент альному шельфі, виключній (мо рській) економічній зоні, так і за їх межами.

Також, судом першої інстанц ії встановлено та підтвердже но при розгляді апеляційної скарги, що між позивачем та ТО В «Метал-Ресурс» укладений д оговір постачання № 44 від 04.01.2011 р . (а.с.70-71).

Сировину отримував менедж ер по закупівлі ТОВ НВФ «Інга » ОСОБА_1

Розрахунки за отриманий то вар проведені у безготівкові й формі згідно платіжних дор учень: від 11.01.2011 р. №10 на суму 28380,60 гр н., від 23.02.2011 р. № 130 на суму 24375,00 грн., в ід 28.03.2011 р. на суму 24000,60 грн., від 22.06.2011 р. на суму 12000,00 грн.

ТОВ «Метал-Ресурс» були над ані позивачеві податкові нак ладні: № 2 від 11.01.2011 року; № 45 від 09.02.20 11 року; № 59 від 14.02.2011 року; № 74 від 23.02.20 11 року; № 133 від 28.03.2011 року; № 186 від 22.04. 2011 року (а.с. 111-116).

Отримана сировина була обл ікована на підприємстві пози вача, що підтверджується нак ладними на передачу у виробн ицтво (а.с. 128-135), а також оборотно -сальдовими відомостями (а.с. 1 36-169).

Товар, що вироблений з викор истанням нікелю та нікелевмі стких сплавів, отриманих поз ивачем від ТОВ «Метал-Ресурс », в подальшому був реалізова ний позивачем, що підтверджу ється копією договору між ТО В НВФ «Інга» та ВАТ «Автрамат » від 10.01.2011 року № 11100009 (а.с.172-173) та вид атковими накладними, виписан ими ТОВ НВФ «Інга» (а.с.74-79).

Колегія суддів апеляційно ї інстанції зазначає, що вказ ані первинні документи за св оєю формою та змістом відпов ідають вимогам чинного закон одавства, засвідчують факт в иконання позивачем зобов'яза нь з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правоч ином шляхом перерахування бе зготівкових грошових коштів .

Наявні у справі документи з асвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахункі в позивача, тобто вибули з йог о власності. Доказів поверне ння цих коштів до позивача, на явності у позивача та його ко нтрагентів спільного інтере су щодо їх отримання позивач ем (що могло б мати місце в раз і пов'язаності цих осіб), в мат еріалах справи немає.

Таким чином, факт реальност і понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах п ідтверджений матеріалами сп рави.

Також, колегія суддів апеля ційної інстанції вважає за н еобхідне зауважити на той фа кт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інста нції, ні до суду апеляційної і нстанції не було надано дока зів на підтвердження фальшив ості зазначених документів, або на невідповідність відом остей, зазначених в цих перви нних документах, фактичним о бставинам, або на відсутніст ь у контрагентів статусу пла тників ПДВ на момент вчиненн я та виконання правочинів, аб о на завищення вартості робі т чи послуг, або на несумісніс ть зазначених в документах р обіт чи послуг з власною госп одарською діяльністю ТОВ НВФ «Інга». У ході перевірки відп овідачем не встановлено пров едення ТОВ НВФ «Інга» збитко вих операцій, невикористання у власній господарській дія льності товарів, отриманих в ід ТОВ «Метал-Ресурс», взаємо пов'язаності позивача та ТОВ «Метал-Ресурс», обізнаності щодо обставин господарюванн я один одного, вчинення ними у згоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі на відсу тність у позивача товарно-тр анспортних накладних, як на п ідставу висновків про безтов арність господарських опера цій, колегія суддів зауважує на таке.

Згідно умов п. 4 договору пос тачання № 44 від 04.01.2011 р., укладено го між позивачем та ТОВ «Мета л-Ресурс», постачальник зобо в'язаний надати товар переві знику або іншій особі, призна ченій Покупцем у названому м ісці в межах періоду, що склад ає 10 банківських днів після од ержання передплати.

Таким чином, обов'язок здійс нити постачання придбаної си ровини лежить не на позиваче ві, а на ТОВ «Метал-Ресурс», у з в'язку з чим, відсутність това рно-транспортних накладних у позивача не може достовірно свідчити про безтоварність операції.

Крім того, слід зазначити, щ о відповідно до витягу з ЄДР ю ридичних осіб та фізичних ос іб-підприємців (а.с. 126-127), ТОВ «Ме тал-Ресурс» зареєстроване юр идичною особою, записи про пр ипинення юридичної особи з б удь-яких підстав відсутні, пі дприємство знаходиться за мі сцем реєстрації - м. Брянка, пл оща Леніна, 9.

Необхідно також зауважити , що в матеріалах справи місти ться лист від 27.09.2011 року № 17, адре сований директору ТОВ «Інга» , яким ТОВ «Метал-Ресурс» підт верджує здійснення поставки по договору постачання №44 від 04.01.2011 р.

Крім того, ані під час розгл яду справи в суді першої, ані а пеляційної інстанцій, посадо вими особами податкового орг ану не спростовано віднесенн я ТОВ «Метал-Ресурс» до склад у валового доходу та податко вого зобов'язання з ПДВ грошо вих коштів, отриманих від поз ивача за отриману сировину, з гідно договору постачання №4 4 від 04.01.2011 р.

З приводу викладеного в Акт і перевірки від 29.08.2011р. за № 335/23- 3/30355 379 та в апеляційній скарзі тве рдження суб'єкта владних пов новажень щодо нікчемності пр авочину з контрагентом ТОВ « Метал-Ресурс» ( в тому числі з аналізу операцій по ланцюгу постачання до позивача) коле гія суддів апеляційної інста нції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Метал-Ресурс» мають ре альний характер, підтверджен і первинними документами бух галтерського обліку, які є ді йсними, їх дійсність податко вим органом не оскаржувалась .

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК Укра їни, правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним. Недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) цієї вимоги є під ставою недійсності правочин у.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України не дійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена зак оном (нікчемний правочин). У ць ому разі визнання такого пра вочину недійсним судом не ви магається. Отже, основним кри терієм для того, аби вважати п равочин нікчемним, є його нед ійсність, встановлена законо м, а не актом податкової перев ірки.

Ст. 215 ЦК України визначає під стави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказ аною нормою передбачено, що я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін або інша заі нтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювани й правочин).

Оскільки належними та допу стимими доказами відповідач , як суб' єкт владних повнова жень, на якого покладено обов ' язок щодо доказування прав омірності прийнятого ним ріш ення, не довів обґрунтованіс ть висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційн ої інстанції приходить до ви сновку, що правочини відпові дає положенням норм чинного законодавства України.

Згідно з положеннями части ни 1 статті 202 Цивільного кодек су України правочином є дія о соби, спрямована на набуття, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що правочин є правомірни м, якщо його недійсність прям о не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Отже, фактичні обставини об ' єктивно засвідчують здійс нення господарської діяльно сті між позивачем та ТОВ «Мет ал-Ресурс» і правомірність н арахування податкового кред иту та віднесення відповідни х сум до складу валових витра т, відповідно до первинних бу хгалтерських документів та п о податковим накладним, які в иписані на виконання умов ви кладених вище договірних від носин.

За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов вірного в исновку, про відсутність пра вових підстав для визнання п равомірним висновку відпові дача про нікчемність договор ів, укладених між позивачем т а ТОВ «Метал-Ресурс».

В той же час, згідно Узагаль нення Верховного суду Україн и від 24.11.08 р. “Практика розгляду судами цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми” при розгляді позовів про встановлення нікчемності пр авочину з посиланням на ст. 203 Ц К необхідно враховувати, що ц я стаття передбачає загальну підставу для визнання нікче мності правочину і застосову ється лише в тому випадку, якщ о в ЦК немає спеціальної підс тави (норми) для цього. Розгляд аючи цивільні справи про виз нання правочинів недійсними за такою підставою, суди в ці лому правильно враховували, що фіктивний правочин не від повідає загальним підставам дійсності правочинів, зазна ченим у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне наста ння правових наслідків, зумо влених ним. У фіктивних право чинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, уклада ючи його, знають заздалегідь , що він не буде виконаний. Так ий правочин завжди укладаєть ся умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що о знака фіктивності повинна бу ти властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти пра вового результату, то такий п равочин не визнається фіктив ним. Позивач, який вимагає виз нання правочину недійсним, п овинен довести, що учасники п равочину не мали наміру ство рити правові наслідки на мом ент вчинення правочину, тобт о тягар доказування фіктивно сті правочину покладається н а позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я недійсним лише судом.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції зазначає, що прав очини за цієї підстави потре бують визнання їх недійсност і рішенням суду. Рішень суду п ро визнання правочинів, укла дених між позивачем та ТОВ «М етал-Ресурс» з підстави їх фі ктивності відповідачем не на дано.

Крім того, до суду не надано доказів щодо наявності обви нувальних вироків відносно п осадових осіб позивача та йо го контрагентів щодо порушен ня податкового законодавств а, а також щодо наявності умис лу посадових осіб позивача н а вчинення угод, які супереча ть інтересам держави та сусп ільства.

Також, колегія суддів апеля ційної інстанції вважає за н еобхідне зауважити на той фа кт, що для віднесення відпові дних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та валових витрат, в р озумінні Податкового кодекс у України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контраген тами.

Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належно му формуванню первинних доку ментів для підтвердження под аткового кредиту або зобов'я зання з ПДВ, а також валових до ходів або витрат, то це тягне в ідповідальність та негативн і наслідки саме щодо цієї осо би.

Зазначена обставина не є пі дставою для позбавлення плат ника податку права на формув ання податкового кредиту з П ДВ та валових витрат, якщо ост анній виконав усі передбачен і законом умови для цього та м ає всі документальні підтвер дження розміру свого податко вого кредиту та валових витр ат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повні стю дотримано всіх вимог зак ону з реалізації права на под атковий кредит. Вказані пози вачем суми підтверджені наяв ними у матеріалах справи коп іями первинних документів.

Враховуючи наведене, колег ія суддів апеляційної інстан ції зазначає, що обставини, як і викладені відповідачем в а кті перевірки, неможливо ква ліфікувати як порушення, що п ередбачені п.1.31 ст.1 та п.п.4.1.1 п. 4.1 с т. 4 Закону України "Про оподат кування прибутку підприємст в", п. 198.3 ст. 198 Податкового кодекс у України, а також п.п. 138.1.1 п. 138.1; пп . 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодек су України.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірного висновк у про обґрунтованість вимоги позивача щодо скасування по даткового повідомлення-ріше ння Конотопської МДПІ від 09.09.20 11 року № 0001022311 про донарахува ння ТОВ НВФ «Інга» зобов'язан ня з податку на прибуток в сум і 31755,00 грн. за основним платежем та 2599,00 грн. за штрафними (фінанс овими) санкціями та податков ого повідомлення-рішення Кон отопської МДПІ від 09.09.2011 року № 0001022311 про донарахування ТОВ НВФ «Інга» зобов'язання з под атку на додану вартість в час тині донарахування ТОВ НВФ « Інга» зобов'язань з податку н а додану вартість в сумі 17251,00 гр н. за основним платежем та 1,0 гр н. за штрафними (фінансовими) с анкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасуван ня податкового повідомлення -рішення від 09.09.2011 року № 0001032311 в частині донарахування поз ивачеві зобов'язання за штра фними (фінансовими) санкціям и в сумі 1770,59 грн., суд першої інс танції дійшов висновку про ї х необґрунтованість.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції погоджується з т акими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані ві дповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному п орядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адмі ністративного судочинства с уд апеляційної інстанції пер еглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апе ляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеног о, суд першої інстанції дійшо в правомірного висновку про часткове задоволення позовн их вимог.

З огляду на викладене, колег ія суддів апеляційної інстан ції підтверджує, що постанов а суду першої інстанції ґрун тується на всебічному, повно му та об'єктивному розгляді в сіх обставин справи, які мают ь значення для вирішення спо ру, відповідає нормам матері ального та процесуального пр ава, а тому посилання відпові дача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинс тва України є безпідставними .

У відповідності до ст. 200 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд апеляцій ної інстанції залишає апеляц ійну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо виз нає, що суд першої інстанції п равильно встановив обставин и справи та ухвалив судове рі шення з додержанням норм мат еріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегі я суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кон отопської міжрайонної держа вної податкової інспекції Су мської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окруж ного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі № 2а-1870/6779/11 за лишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом два дцяти днів з дня складання ух вали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Гуцал М.І.

Судді (підпис)

(підпис) Зеленський В.В.

П' янова Я.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П' янова Я.В.

Повний текст ухвали вигото влений 30.01.2012 р.