Рішення

від 13.10.2008 по справі 43/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/103

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.10.08 р.                                                                                                       Справа № 43/103                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства “БУД-ФАКТОР”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР”, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 82 032, 00 грн., пені за прострочення зобов'язання у сумі 4 872, 70 грн.

За участю представників:

від позивача: Чуб М.В. за дов. б/н від 11.02.2008р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

Посадова особа – Нілов Олександр Анатолійович не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “БУД-ФАКТОР”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 82 032, 00 грн., пені за прострочення зобов'язання у сумі              4 872, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №3/08-06 від 15.03.2008р.; довідку про вартість виконаних підрядних робіт №1 за квітень 2008р.; акт прийомки виконаних підрядних робіт за кошторисом. “Устрій резервуарного парку.” за квітень 2008р.; рахунок №1/04 від 11.04.2008р.; банківські виписки №106 від 14.04.2008р., №109 від 15.04.2008р., №110 від 17.04.2008р., №165 від 22.05.2008р.; правоустановчі документи. Як на правові підстави – посилається на ст.ст.526, 549, 550, 551 ЦК України.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 14.08.2008р., 16.09.2008р., 30.09.2008р.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР” право на подання відзиву не використало і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення останнє не пояснило та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надало.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/1330 від 24.09.2008р., станом на 22.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР”, (ідентифікаційний код - 21959190) є юридичною особою та знаходиться за адресою: 83015, м. Донецьк, бул. Шкільний, 4/13.

Разом з тим, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

15.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ““Фірма “НВР”” (замовником) та Приватним підприємством “БУД-ФАКТОР” (підрядником), був укладений договір №03/08-06.

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як замовника, так і підрядника з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Відповідно до умов договору підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника роботи з устрою резервуарного парку по вул. Будьонівських партизанів в    м. Донецьку, а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість (пункт 1.1., розділи 2., 5. договору).

Загальна вартість договору складає 112 032, 00 грн., в т.ч. ПДВ – 18 672, 00 грн. (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 4.5. договору при завершенні робіт (етапу робіт) підрядник надає замовнику акт виконаних робіт встановленої форми. Замовник протягом 3-х календарних днів з дня отримання акту зобов'язаний направити підряднику підписаний акт.

Згідно з підпунктом 5.2.2. договору замовник зобов'язаний оплатити підряднику роботи, вказані в даному договорі, в розмірі та в строки, встановлені договором.

Оплата за даним договором здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок підрядника в наступному порядку (пункт 3.3. договору):

-          аванс в розмірі 30% від загальної вартості договору, перераховується за письмовою заявкою підрядника для придбання матеріалів та оплати роботи механізмів (підпункт 3.3.1. договору);

-          поточні та кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 3-х (трьох) банківських днів після підписання акту замовником про виконані роботи (форми КБ-2в) (підпункт 3.3.2. договору).

Як встановлено судом, згідно з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт №1 за квітень 2008р.; актом прийомки виконаних підрядних робіт за кошторисом. “Устрій резервуарного парку.” за квітень 2008р., підрядником було виконано для замовника роботи на суму112 032, 00 грн.

Вказані довідка та акт підписані сторонами без зауважень та засвідчені фірмовими печатками підприємств.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 854 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок замовника оплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, при умові, що робота виконана належним чином та в установлений строк.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У довідці та акті, які містяться у матеріалах справи, зазначено, що «Документ сформований системою ТК-ІСС версії 2007.02 в НБД жовтень 2007 року   08.04.2008   9:52:15»

Таким чином, згідно договору №03/08-06 від 15.03.2008р. замовник мав сплатити вартість виконаних робіт у сумі 112 032, 00 грн. протягом 3-х банківських днів після підписання акту замовником протягом 3-х днів, а саме з 11.04.2008р. по 16.04.2008р., включно.

11.04.2008р. підрядником виставлено замовнику рахунок №1/04 на суму 112 032, 00 грн.

Однак, всупереч ст.509, ч.1 ст.530, ст.ст.837, 854 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, умовам договору №03/08-06 від 15.03.2008р. відповідач (замовник) оплату вартості виконаних підрядних робіт здійснив не у повному обсязі. Згідно з банківськими виписками №106 від 14.04.2008р., №109 від 15.04.2008р., №110 від 17.04.2008р., №165 від 22.05.2008р. відповідачем за виконані роботи - була перехована сума в розмірі 30 000, 00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем склала 82 032, 00 грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належно. Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить ст.599 ЦК України. Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Згідно до ст.1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків сплати вартості виконаних робіт, позивачем на підставі п.6.1. договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 4 872, 70 грн., з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (прострочення платежу на 110 днів).

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 14.08.2008р., 16.09.2008р., 30.09.2008р. не виконав, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить штамп канцелярії на ухвалах суду, позов не оспорив, письмовий відзив на позов не надав. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

При цьому слід зазначити, що ухвалою суду від 30.09.2008р. залучено до участі у судовому процесі для надання пояснень по справі №43/103 посадову особу – керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР” Нілова Олександра Анатолійовича. Окрім того, надіслано означену ухвалу до Державної виконавчої служби у Ворошиловському районі м. Донецька для примусового її виконання щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги суду. Однак, посадова особа у судове засідання не з'явилася та вимог, викладених в зазначеній ухвалі не виконала.

Факт виконання підрядних робіт та прийняття їх без зауважень та заперечень підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт №1 за квітень 2008р. та актом прийомки виконаних підрядних робіт за кошторисом. “Устрій резервуарного парку.” за квітень 2008р.

Поряд з цим, згідно з приписом п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства “БУД-ФАКТОР”,             м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 82 032, 00 грн., пені за прострочення зобов'язання у сумі 4 872, 70 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст.174, 193, 202, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 16, 506, 525, 526, 530, 599, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “БУД-ФАКТОР”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 82 032, 00 грн., пені за прострочення зобов'язання у сумі 4 872, 70 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “НВР” (83015,                       м. Донецьк, бул. Шкільний, 4/13; код ЄДРПОУ 21959190, ІПН 219591905622) на користь Приватного підприємства “БУД-ФАКТОР” (83076, м. Донецьк, вул. Галана Ярослава, 3; код ЄДРПОУ 32270329, ІПН 322703205630) суму заборгованості у розмірі 82 032, 00 грн., пеню за прострочення зобов'язання у сумі 4 872, 70 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 869, 04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В. Надр. 4 прим.:

2 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи.