Рішення

від 09.10.2008 по справі 13/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.08                                                                                 Справа № 13/165

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»м. Луганськ в особі Серговської  філії м. Стаханов

до державного підприємства «Альтернатива-ВС»м. Луганськ

про стягнення 1285 грн. 64 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Хухрянська І.В.

Від позивачаВороніна О.А. дов. № 514 від 01.01.2008 р.

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 1251 грн. 67 коп., пені 29 грн. 67 коп., 3 % річних 4 грн. 30 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору № А5092 на постачання електричної енергії від 01 квітня 2002 р. позивач поставив відповідачу в червні 2008 р. електричну енергію на суму 1251 грн. 67 коп. 03.07.2008 р. позивач направив відповідачу рахунок № А5092/6/1 від 03.07.23008 р. на суму 1251 грн. 67 коп. який відповідач відповідно до п. 3.2., 3.3. договору був зобов'язаний оплатити у 5-денний строк з дня його отримання.

Відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії спожитої в червні 2008 р. не виконав.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 1251 грн. 67 коп., пеню в сумі 29 грн. 67 коп. нараховану відповідно до п. 4.5. договору за період з 08.07.2008 р. по 19.08.2008 р. та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 4 грн. 30 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Альтернатива ВС»Луганська область, місто Луганськ, Ленінський район, вулиця Гостра Могила б. 1 ідентифікаційний код 30298782 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Серговської філії Луганська область, м. Стаханов, вул. Телефонна 8 ідентифікаційний код 26204102:

на рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»№ 260383209060 у філії ЛОУ ВАТ Ощадбанк, МФО 304665, ідентифікаційний код 31443937 борг за активну електричну енергію в сумі 1251 грн. 67 коп.

на поточний рахунок ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»№ 2600418745 у ЛОД ТОВ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» МФО 304007 ідентифікаційний код 31443937 пеню в сумі 29 грн. 67 коп., 3 % річних в сумі 4 грн. 30 коп., державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

14 жовтня 2008 року