14/170пд
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.10.2008 року Справа № 14/170пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Дудник І.О., дов. від 09.09.2008 № 269,
від відповідача Земледенко С.С., дов. від 08.01.2008 № 01-1/3,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Антрацитівське автотранспортне
підприємство 10918”,
м. Антрацит Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 25.09.2008
у справі № 14/170пд (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Антрацитівське автотранспортне
підприємство 10918”,
м. Антрацит Луганської області
до відповідача Антрацитівської міської ради,
м. Антрацит Луганської області
про внесення змін до договору
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями першого заступника голови суду від 09.10.2008
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Антрацитівське автотранспортне підприємство 10918” (далі – ВАТ „Антрацитівське автотранспортне підприємство 10918”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Антрацитівської міської ради про внесення змін до п.п. 4.1 та 13.1 укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, а саме:
- викласти п. 4.1 договору оренди у наступній редакції: „Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, в грошовій формі у вигляді орендної плати - 2463 грн. 77 коп. на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Антрацитівської міської ради 35429017000736, код 04051885, УДК в Луганській області, МФО 804013, код платежу 13050200;
- викласти п. 13.1 договору оренди у наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку”.
Рішенням місцевого господарського суду від 25.09.2008 у задоволенні позову відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована положеннями ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та обґрунтована не наданням позивачем доказів порушення відповідачем договору.
Також судом першої інстанції зазначено, що позивач, укладаючи додаткову угоду до договору від 22.01.2008, напевне знав про зміну розміру орендної плати і погодився з цим.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою з врахуванням уточнень вимог апеляційної скарги від 17.10.2008 просить скасувати рішення та прийняти нове, яким змінити договір оренди земельної ділянки:
- викласти п. 4.1 договору оренди у наступній редакції: „Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, в грошовій формі у вигляді орендної плати - 2463 грн. 77 коп. на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Антрацитівської міської ради 35429017000736, код 04051885, УДК в Луганській області, МФО 804013, код платежу 13050200;
- викласти п. 13.1 договору оренди у наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку”.
Скаржник не погоджується с висновками суду стосовно положень ст. 651 Цивільного кодексу України та зазначає про недосягнення сторонами згоди щодо змін умов договору за пропозицією позивача від 18.07.2008, які, за твердженням апелянта, відповідають чинному законодавству. Зміни до договору оренди від 29.12.2004, що оформлені додатковою угодою від 22.01.2008, за доводами позивача, чинному законодавству та умовам договору сторін не відповідають.
Твердження Антрацитівської міської ради, які здійснені на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (далі –Порядок від 27.01.2006) позивач вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки на момент проведення 26.11.2004 ВАТ „Антрацитівське автотранспортне підприємство 10918” нормативної оцінки землі Порядку, на який посилається відповідач, не існувало. Як зазначає апелянт, на той час був чинним Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 № 76/230/325/150 „Про внесення доповнень до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” (далі –Наказ від 27.11.1995).
Позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Обґрунтовані заперечення позивача положеннями ст. 7 Закону України „Про плату за землю” та ст. 64 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” щодо ставок податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено. Враховуючи положення вказаних норм, позивач вважає пропозицію відповідача про зміну умов договору такою, що не має підґрунтя.
Посилання позивача на п. 1.8 Наказу від 27.11.1995 відповідач вважає необґрунтованим, оскільки у вказаному пункті не йде мова про оцінку земельних ділянок міст обласного підпорядкування (значення), яким є м. Антрацит.
Також відповідач зазначає про неврахування позивачем положень ст. 20 діючого на той час Закону України „Про оцінку земель”, згідно якої за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт, вимог ч. 11 ст. 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” та ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оцінку земель”.
За твердженням відповідача, при визначенні розміру орендної плати в даному випадку необхідно дотримуватися вимог ч. 2 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних положень про договір згідно п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Підстави для зміни або розірвання договору встановлені ст. 651 Цивільного кодексу України. За загальним правилом згідно п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду та за наявністю підстав, вказаних у п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. а саме у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Згідно ч. 2 п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з матеріалів справи, умови договору оренди земельної ділянки узгоджені сторонами 29.12.2004.
Пунктом 4.1 договору встановлено щомісячну плату за землю у розмірі земельного податку 1892 грн. 80 коп. та порядок її перерахування землекористувачем. Умовами п. 13.1 договору сторонами узгоджено порядок зміни умов договору оренди земельної ділянки та встановлено, що така зміна крім зміни розміру орендної плати за ініціативою „орендодавця” згідно п. 9.2 договору можлива за взаємною згодою сторін у письмовій формі. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується у судовому порядку.
Угодою від 22.01.2008 сторонами внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, згідно яких п. 4.1 договору був викладений у наступній редакції: „Плата за землю перераховується „орендарем” щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі –29047 грн. 95 коп., р/р 33211812700010 Антрацитівське ВДК, код 25992095, МФО 804013, код платежу 13050200. Розрахунок розміру орендної плати на 2008 рік наведений у додатку 1 до цих змін.”
Відповідно до вказаної угоди сторін узгоджені ними зміни набувають чинності з 01.01.2008 і діють до зміни ставки земельного податку та відповідно ставки орендної плати.
Пред'являючи вимоги за позовом про зміну умов договору, позивач не довів відповідно до положень ст. 651 Цивільного кодексу України наявність істотного порушення відповідачем договору оренди земельної ділянки та наявність шкоди, завданої йому цим порушенням, тобто наявність підстав для зміни судовим рішенням умов, укладеного сторонами договору з врахуванням додаткової угоди до договору від 22.01.2008. Посилання скаржника на умови п. 13.1 договору щодо вирішення спору про зміну умов договору у судовому порядку не може бути прийнято до уваги з врахуванням положень ст. 651 Цивільного кодексу України, яка правомірно застосована судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Наведене позивачем обґрунтування необхідності внесення змін у зазначені ним пункти договору оренди земельної ділянки не спростовують вищевказаних заперечень відповідача згідно відзиву на апеляційну скаргу, які відповідають вказаним ним нормам законодавства і фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Отже, підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Антрацитівське автотранспортне підприємство 10918” на рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2008 по справі № 14/170пд залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2008 по справі № 14/170пд залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суддя І.В.Семендяєва
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2207665 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Баннова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні