Рішення

від 20.03.2012 по справі 5006/24/11/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/24/11/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 20.03.12 р.                                                                                 Справа № 5006/24/11/2012                                Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В. При секретарі судового засідання Гудковій К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,              м. Кривий Ріг до відповідача: Товариства з  обмеженою відповідальністю «Індастрелтрейд-55», м. Донецьк про: стягнення 999 594,61 грн. за участю представників сторін: від позивача: Вдовенко М.В. – за довір. №85-140юр від 11.05.2011р. від відповідача: Стреблянська Л.І. – за довір. №б/н від 10.01.2012р. СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастрелтрейд-55» про стягнення 999 594,61 грн. штрафу за недопоставку вугілля у травні 2011 року за договором №1682 від 08.04.2011р. Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України. На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору №1682 від 08.04.2011р., копію додаткової угоди №2 від 28.04.2011р., копію специфікації №4500059637/2 від 06.05.2011р., копії залізничних накладних №52026887, №52090990, №52091675, №52124450, №52124062, копію претензії №851-3/168-49п від 16.08.2011р. копію розрахунку суми претензії, статутні документи підприємства. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач промовчав в позовній заяві про введення залізницею України обмеження перевезень (підстава: розпорядження №ЦД/97 від 12.05.2011р.) на станцію КРИВИЙ РІГ-ГОЛОВНИЙ принд. (467004) на адресу вантажоодержувача ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (3437) з 14.05.2011р. по 20.05.2011р. включно на всі відправки, на всі вантажі у зв'язку з накопиченням вагонів. Відповідач стверджує, що згідно специфікації №4500059637/2 від 06.05.2011р. до договору купівлі-продажу №1682 від 08.04.2011р. строк постачання вугільного концентрату марки «К» з 16.05.2011р. по 31.05.2011р. в кількості 10000,000 тон з толерансом об'єму замовлення +/-5%. Саме неможливість відвантажувати вугільний концентрат з 16.05. по 21.05.2011р., з незалежних від ТОВ «ІНДАСТРЕЛТРЕЙД-55» підстав, стало причиною не поставки товару в травні 2011р. в повному обсязі, тому, на думку відповідача, вини ТОВ «ІНДАСТРЕЛТРЕЙД-55» в недопостачанні вугільного концентрату не має. На підтвердження своїх заперечень надав: акт від 19.03.2012р. про відкриття листів, направлених позивачу електронною поштою, копії телефонограм від 12.05.2011р., 14.05.2011р., 20.05.2011р., 27.05.2011р., копії листування з контрагентами, копії специфікацій, копію додаткової угоди, копії статутних документів підприємства.   Розгляд справи відкладався згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Позивач в судовому засіданні, що відбулось 20.03.2012р., позовні вимоги підтримав. Відповідач підтримав заперечення проти позову. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне. 08.04.2011р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір №1682 (а.с.11), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця вугільний концентрат (товар), в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі, а покупець прийняти товар і оплатити продавцю обговорену в договорі грошову суму (п.1.1.договору). Орієнтовна кількість товару, що поставляється продавцем, вказується специфікаціях та додатках до даного договору (п.2.1 договору). Кількість відвантаженого продавцем товару фіксується двостороннім актом прийому – передачі товару, підписаним сторонами. Відповідно до п.3.2 витрати, зв'язані з транспортуванням товару, несе продавець. За приписами п.3.5 договору продавець зобов'язався повідомляти покупця про виконані відвантаження товару і протягом 10 днів від дати відвантаження товару надати йому оригінали і копії документів: рахунок-фактуру на товар, копії залізничних квитанцій, оригінал податкової накладної, акт прийому-передачі, оригінал сертифіката якості. Відповідно до п. 3.7 договору датою поставки товару є дата, зазначена в залізничній накладній станції призначення.   Згідно п.4.1 договору ціна товару вказується в специфікаціях і додаткових угодах  до даного договору і є незмінною.  Оплата за товар провадиться – 50% на протязі 3 банківських днів після надання продавцем факсової копії залізничної накладної на відвантажений товар та рахунку на попередню оплату, 50% на протязі 5 банківських днів після надання оригіналів документів зазначених в п.3.5 договору. За узгодженням сторін може бути застосована інша форма оплати (п.5.3 договору). У п.6.9 договору сторонами узгоджено, що у випадку невиконання поставки погодженого сторонами обсягу товару в обумовлені строки, продавець сплачує штраф у розмірі 10 % вартості поставленого в строк товару. Покупець має право відмовитись від прийняття непоставленого в строк об'єму товару, направивши продавцю відповідне письмове повідомлення. Відповідно до п.7.1 договору, сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи не неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо воно з»явилося наслідком непереборної сили, якось: стихійного лиха, війни і воєнної дії, страйки, масові безпорядки і заворушення, акти органів державної влади і управління, що роблять неможливим виконання договору й інші обстави поза розумним контролем сторін, що перешкоджають виконанню договору. При настанні вищевказаних обставин непереборної сили сторона повинна без зволікання будь-якими способами сповістити про них іншу сторону з додатком належних доказів. В якості належних доказів може виступати документ, виданий торгово-промисловою палатою, чи іншим компетентним органом, що засвідчує існування даних обставин.   Договір вступає в дію з 01.04.2011р. та діє по 31.03.2012р., або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договір, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.(п.9.6 договору). З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2011р. специфікацією №4500059637/2 до договору сторони визначили найменування товару – вугілля коксове К, обсяг – 10,000т., строки поставки – з 16.05.2011р. по 31.05.2011р., якісні характеристики, умови поставки – СРТ, ст. Кривий Ріг-Головний та вартість - 1582,00 грн./т без урахування ПДВ та залізничного тарифу (а.с.16) Відповідачем у травні 2011р. було здійснено поставку товару на адресу позивача за залізничними накладними №52026887 від 30.05.201р. – 897,000тн. (а.с.17), №52090990 від 30.05.2011р. – 614,800тн. (а.с.19), №52091675 від 30.05.2011р. – 417,800тн. (а.с.21), №52124450 від 31.05.2011р. – 833,550тн. (а.с.23), №52124062 від 31.05.2011р. – 418,300тн. (а.с.25) в загальному обсязі 3181,450тн. Матеріали справи свідчать, що розпорядженням головного управління перевезень залізниці України №ЦД/97 від 12.05.2011р. введено обмеження перевезень з 14.05.2011р. по 20.05.2011р. на станцію України Кривій Ріг – Головний Придн. (467004) на адресу вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (3437) на всі відправки, на всі вантажі у зв'язку з накопиченням вагонів. (а.с.83) 26.08.2011р. позивач направляв відповідачу претензію №851-3/168-49п від 16.08.2011р., в якій вимагав сплатити 999 594,61 грн. штрафу за недопоставку вугілля у травні 2011р. в обсязі 6318,550тн. (а.с.27-32) Залишення зазначеної претензії без відповіді стала підставою для звернення з позовом у даній справі. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 999 594,61 грн. штрафу за недопоставку вугілля у травні 2011 року за договором №1682 від 08.04.2011р. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами статті 265 Господарського кодексу України. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання. У статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили  (частина перша статті 617 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. У частині першій статті 906 ЦК України зазначено, що виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе,  що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України). Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У цивільному праві непереборна сила, що є обставиною для звільнення від відповідальності, це надзвичайна та незапобіжна при даних умовах подія (стихійне лихо, військові дії, інші громадські явища).   Ці ж обставини сторони визнали форс-мажорними й у пункті 7.1 договору №1682 від 08.04.2011р, зокрема, у разі стихійного лиха, війни і воєнної дії, страйки, масові безпорядки і заворушення, акти органів державної влади і управління, що роблять неможливим виконання договору й інші обстави поза розумним контролем сторін, що перешкоджають виконанню договору. При настанні вищевказаних обставин непереборної сили сторона повинна без зволікання будь-якими способами сповістити про них іншу сторону з додатком належних доказів. В якості належних доказів може виступати документ, виданий торгово-промисловою палатою, чи іншим компетентним органом, що засвідчує існування даних обставин. Матеріали справи свідчать, що розпорядженням головного управління перевезень залізниці України №ЦД/97 від 12.05.2011р. введено обмеження перевезень з 14.05.2011р. по 20.05.2011р. на станцію України Кривій Ріг – Головний Придн.(467004) на адресу вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (3437) на всі відправки, на всі вантажі у зв'язку з накопиченням вагонів. (а.с.83) Позивач не заперечив наявність обмеження перевезень з 14.05.2011р. по 20.05.2011р. на станцію України Кривій Ріг – Головний Придн.(467004) на адресу вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (3437) на всі відправки, на всі вантажі у зв'язку з накопиченням вагонів, введеного розпорядженням головного управління перевезень залізниці України №ЦД/97 від 12.05.2011р. Вказані обставини сторона - відповідач не могла передбачити, відповідно вони мали надзвичайний характер. Більш того, цих обставин сторона не могла уникнути і вони набули для неї невідворотний характер. Таким чином, наведені обставини мають ознаки надзвичайності та невідворотності і причинно обумовлюють неповне виконання зобов'язань Товариством з  обмеженою відповідальністю «Індастрелтрейд-55»  по поставці вугілля згідно договору №1682 від 08.04.2011р. у травні 2011р. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач електронною поштою звертався до позивача з листами: від 23.05.2011р. №31/05, від 26.05.2011р. №34/05, в яких пропонував узгодити новий графік для поставки вугільного концентрату марки К протягом 25.05.2011р.- 31.05.2011р. та просив внести відповідні зміни до специфікації №4500059637/2 від 06.05.2011р.; 31.05.2011р. №37/05, в якому просив поставку вугільного концентрату марки К кількістю 3185,450т. вважати виконаною належним чином внаслідок того, що недопоставка виникла внаслідок об'єктивних причин, які не залежать від ТОВ «Індастрелтрейд-55» (а.с.46,47,100-109). Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом. Отже, відповідачем на виконання вимог статті 218 ГК України, вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач довів відсутність своєї вини в затримці поставки вугілля, передбаченого договором №1682 від 08.04.2011р. Порушення договірного зобов'язання в частині поставки сталося внаслідок непереборної сили, за відсутності вини відповідача, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до стягнення з відповідача 999 594,61 грн. штрафу передбаченого п. 6.9 договору поставки вугілля №1682 від 08.04.2011р. Судові витрати покладаються на позивача згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, - В И Р I Ш И В: В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг, до Товариства з  обмеженою відповідальністю «Індастрелтрейд-55», м. Донецьк, про стягнення 999 594,61 грн. штрафу – відмовити. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.           Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2012р.                  Суддя                                                               Величко Н.В.