Постанова

від 07.06.2012 по справі 5006/24/11/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.06.2012 р. справа №5006/24/11/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І, Чернота Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:ОСОБА_4 -за дов. № 85-155юр від 30.03.12 р. від відповідача:ОСОБА_5 -за дов. б/н від 10.01.12 р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012 року у справі№ 5006/24/11/2012 (суддя Величко Н.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрелтрейд-55", м. Донецьк простягнення 999594 грн. 61 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрелтрейд-55", м. Донецьк про стягнення 999594 грн. 61 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.12 р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрелтрейд-55", м. Донецьк про стягнення 999594 грн. 61 коп. було відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України та неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.03.12 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/2411/2012 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.11 року між позивачем (покупець), та відповідачем (продавець) було укладено договір №1682, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця вугільний концентрат (товар), в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі, а покупець прийняти товар і оплатити продавцю обговорену в договорі грошову суму. Орієнтовна кількість товару, що поставляється продавцем, вказується специфікаціях та додатках до даного договору. Кількість відвантаженого продавцем товару фіксується двостороннім актом прийому -передачі товару, підписаним сторонами.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що витрати, зв'язані з транспортуванням товару, несе продавець.

У відповідності до п. 3.5 договору, продавець зобов'язався повідомляти покупця про виконані відвантаження товару і протягом 10 днів від дати відвантаження товару надати йому оригінали і копії документів: рахунок-фактуру на товар, копії залізничних квитанцій, оригінал податкової накладної, акт прийому-передачі, оригінал сертифіката якості.

Згідно п. 3.7 договору, датою поставки товару є дата, зазначена в залізничній накладній станції призначення.

Пунктом 4.1 договору зазначено, що ціна товару вказується в специфікаціях і додаткових угодах до даного договору і є незмінною.

Відповідно до п. 5.3 договору, оплата за товар провадиться -50% на протязі 3 банківських днів після надання продавцем факсової копії залізничної накладної на відвантажений товар та рахунку на попередню оплату, 50% на протязі 5 банківських днів після надання оригіналів документів зазначених в п.3.5 договору. За узгодженням сторін може бути застосована інша форма оплати.

Згідно п. 6.9 договору, у випадку невиконання поставки погодженого сторонами обсягу товару в обумовлені строки, продавець сплачує штраф у розмірі 10 % вартості поставленого в строк товару. Покупець має право відмовитись від прийняття непоставленого в строк об'єму товару, направивши продавцю відповідне письмове повідомлення.

Відповідно до п. 9.6 договору, договір вступає в дію з 01.04.11 р. та діє по 31.03.12 р., або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

Сторони 06.05.11 р. підписали Специфікацію № 4500059637/2 до договору, якою визначено найменування товару -вугілля коксове К, обсяг -10,000т., строки поставки -з 16.05.2011р. по 31.05.11 р., якісні характеристики, умови поставки -СРТ, ст. Кривий Ріг-Головний та вартість - 1582,00 грн./т без урахування ПДВ та залізничного тарифу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у травні 2011р. здійснив поставку товару на адресу позивача за залізничними накладними № 52026887 від 30.05.11 р. -897,000тн., № 52090990 від 30.05.11 р. -614,800тн., № 52091675 від 30.05.11 р. -417,800тн., № 52124450 від 31.05.11 р. -833,550тн., № 52124062 від 31.05.11 р. -418,300тн. в загальному обсязі 3181,450тн.

Розпорядженням Головного управління перевезень залізниці України № ЦД/97 від 12.05.11 р. було введено обмеження перевезень з 14.05.11 р. по 20.05.11 р. на станцію України Кривій Ріг -Головний Придн. (467004) на адресу вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (3437) на всі відправки, на всі вантажі у зв'язку з накопиченням вагонів.

Позивач 26.08.11 р. направив відповідачу претензію № 851-3/168-49п від 16.08.11 р., в якій вимагав сплатити 999594 грн. 61 коп. штрафу за недопоставку вугілля у травні 2011р. в обсязі 6318,550тн., однак відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача штрафу за недопоставку вугілля у травні 2011 року за договором №1682 від 08.04.11 р. у розмірі 999594 грн. 61 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 906 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно норми ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 617 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо воно доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таким чином, порушення зобов»язання за відсутності вини вважається випадком, який унеможливлює його виконання як непереборною силою, так і будь-якою іншою обставиною, настання якої боржник не міг передбачити. Для того, щоб довести наявність випадку, відповідач повинен довести відсутність його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням головного управління перевезень залізниці України № ЦД/97 від 12.05.11 р. введено обмеження перевезень з 14.05.11 р. по 20.05.11 р. на станцію України Кривій Ріг -Головний Придн.(467004) на адресу вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"(3437) на всі відправки, на всі вантажі у зв'язку з накопиченням вагонів.

Отже, такі обставини мають ознаки випадку і причинно обумовлюють неповне виконання зобов'язань ТОВ "Індастрелтрейд-55" з поставки вугілля за договором № 1682 від 08.04.11 р. у травні 2011р. До того ж, відповідач електронною поштою звертався до позивача з листами від 23.05.11 р. № 31/05, від 26.05.11 р. № 34/05, якими пропонував узгодити новий графік для поставки вугільного концентрату марки К протягом 25.05.11 р. - 31.05.11 р. та просив внести зміни до Специфікації № 4500059637/2 від 06.05.11 р.; листом від 31.05.11 р. № 37/05 просив поставку вугільного концентрату марки К кількістю 3185,450т. вважати виконаною належним чином внаслідок того, що недопоставка виникла внаслідок об'єктивних причин, які не залежать від ТОВ "Індастрелтрейд-55".

Судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення та довів суду відсутність своєї вини в затримці поставки вугілля, передбаченого договором №1682 від 08.04.11 р., оскільки порушення договірного зобов'язання в частині поставки сталося за відсутності вини відповідача при наявності ознак випадку. Господарський суд правомірно дійшов висновку, що такі обставини відповідач не міг передбачити, але помилково ототожнив їх з непереборною силою, що не призвело до прийняття невірного рішення.

Крім того, судова колегія вважає, що п. 6.9 договору не відповідає приписам ст. 549 Цивільного кодексу, якою передбачено відповідальність від суми простроченого зобов»язання, а не від суми поставленого товару.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарським судом правомірно відмовлено Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрелтрейд-55", м. Донецьк штрафу, передбаченого п. 6.9 договору поставки вугілля № 1682 від 08.04.11 р., у розмірі 999594 грн. 61 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012 р. у справі № 5006/24/11/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012 р. у справі № 5006/24/11/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012 р. у справі № 5006/24/11/2012 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

ОСОБА_7