Рішення

від 03.11.2006 по справі 2/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

              "03" листопада 2006 р. №  2/303  

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В.

розглянув матеріали справи N 2/303  за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю НВП “ Укрполістірол” м.Бориспіль Київської області

до приватного підприємства “ Алко”  м. Кіровоград

про стягнення 71278 грн. 14коп.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином

від відповідача – Феоктістов О.В. -. дов. від 30.05.2006р.

Подано позов про стягнення 68748 грн. 15 коп. в т.ч. 65029 грн.45 коп. боргу за  не оплачений товар - крупи, цукор, одержаний згідно договору N 01/23 від 23.05.2006р., 2775 грн. 78 коп. пені за несвоєчасно проведені розрахунки, 455 грн. 21 коп. збитків від інфляції  та 487 грн. 71 коп. 3 % річних з простроченої суми.

Заявою від  20.10.2006р. позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, збитків від інфляції та 3 річних, розрахувавши їх станом на  11.10.2006р. Заяву прийнято судом. Позовними вимогами позивача є стягнення 65029 грн.45 коп. боргу за  не оплачений товар - крупи, одержаний згідно договору N 01/23 від 23.05.2006р., 3634 грн. 52 коп. пені за несвоєчасно проведені розрахунки, 1963 грн. 89 коп. збитків від інфляції  та 650 грн. 28 коп. 3 % річних з простроченої суми. Всього на суму 71278 грн. 14 коп. Вказана ціна позову , відповідно до вимог ч. 3 ст. 55  ГПК України, визначена судом.

Відповідач  позов заперечив, мотивуючи тим, що позивач не в повному об'ємі  виконав умови поставки товару, зазначеного в комерційній заявці. Ним не поставлено  500 кг. пшеничної крупи. В зв'язку з неналежним  виконанням позивачем  зобов'язань по договору, відповідач вимушений  захищати свої інтереси, застосовуючи п. 6 ст. 193 ГК України та відмовитися від виконання свого зобов'язання по договору, тобто  оплати товару. Крім того, стягнення пені є безпідставним, оскільки  розмір штрафних санкцій не передбачено ні законом ні договором.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд,-

                                        В С Т А Н О В И В :

Між сторонами 23.05.2006р. укладено договір поставки N 01/23. Згідно п.п.1.1, 1.2.  договору постачальник зобов'язується поставити товар, асортимент, кількість і ціна якого, зазначені в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець повинен оплатити вартість одержаного товару відповідно до умов договору.

Із наданої відповідачем суду комерційної заявки від 22.05.2006р. не вбачається факту одержання її позивачем. Інших доказів одержання позивачем такої заявки відповідачем суду не подано.

Зміст телеграми позивача від 1.11.2006р. не дає суду підстав вважати, що саме така комерційна заявка, яку надав суду відповідач, одержана позивачем перед виконанням договору.

В пункті 2.1. договору сторони погодили  наявність комерційної заявки, як попереднє узгодження між собою поставки товару.        

Згідно з пунктами 1.3, 2.2. та 3.1. договору право власності на товар переходить в момент фактичної передачі покупцю, що зазначається в накладній. Строки поставки та ціна товару визначаються окремо для кожної партії. Покупець оплачує поставлений товар на умовах оплати на протязі 10 календарних днів з моменту одержання товару.

Із матеріалів справи / а.с. 12-14/ вбачається, що по видатковій накладній N 0000304 від 30.05.2006р., довіреності ЯЛШ N 642300 від 30.05.2006р., виданій на Дубницького О.В. – директора підприємства, відповідач одержав від позивача крупи та цукор пісок на загальну суму 65029 грн.45 коп.  В довіреності вказано про одержання відповідних товарів на суму 65029 грн. 45 коп. згідно договору N 01/23  від 23.05.2006р.

Крім того, в накладній мається відмітка відповідача про одержання товару з відтиском печатки підприємства “Алко”, що не протирічить вимогам інструкції про порядок видачі довіреностей на одержання матеріальних цінностей  та є доказом одержання цінностей відповідачем.

Відповідно строк оплати  товару, одержаного згідно зазначеної накладної – до 9.06.2006р.

Аналізуючи умови договору, надані відповідачем суду комерційну заявку без належних доказів на підтвердження факту одержання їх позивачем, суд приходить до висновку, що між сторонами  23.05.2006р. укладено договір поставки товару, ціна, кількість та асортимент якої погоджено сторонами в  видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, що передбачено п. 1.2. договору.            

Доказів вимоги до позивача допоставити товар, який на його думку, не допоставлений, відповідно до коменрційної заявки до договору від 23.05.2006р., відповідачем не подано. А враховуючи передбачений п.3.1. договору порядок розрахунку – на протязі  10 календарних днів з дня одержання товару, асортимент, кількість та ціна якого вказана в накладних, що є невід'ємною частиною договору,  відсутні обставини, які могли б вплинути на  визначений сторонами порядок розрахунків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/ , який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності... а покупець зобов'язується  прийняти товар і  сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати позивачеві 65029 грн.45 коп. вартості одержаного товару відповідачем суду не подано.

Отже позовні вимоги про стягнення 65029 грн.45 коп. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України  передбачений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення  а також 3 % річних з простроченої суми.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, розмір збитків з врахуванням встановленого індексу інфляції з червня по вересень 2006р. включно в зв'язку з прострочення оплати 65029 грн. 45 коп., становить 1963 грн. 89 коп,  3% річних з простроченої суми за період з 11.06. по 11.10.2006р. становлять 650 грн. 28 коп. які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 549 Цивільного кодексу України, враховуючи п.6.1. договору та вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” відповідач повинен сплатити позивачеві пеню.

За прострочку сплати боргу за період з 11.06.2006р., по 11.10.2006р. пеня становить 3634 грн. 52 коп. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже позовні вимог про стягнення  пені на суму 3634 грн. 52 коп. є  обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно відсутності в договорі умов, що передбачають стягнення пені та її розміру, спростовуються наявністю в договорі п.6.1.

Заперечення відповідача стосовно того, що недопоставка позивачем  500 кг. крупи пшеничної дає йому право нерозрахуватися з позивачем за одержаний товар згідно п. 6 ст. 193 ГК України, спростовуються наступним.

Частинами 6 і 7  ст.193 ГК України  зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою договору. Не допускається одностороння відмова  від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Матеріалами справи встановлено, що комерційна заявка від 22.05.2006р., яку, на думку відповідача, не виконав позивач, не є додатком до договору та не може бути обов'язковою до виконання поставщиком. Матеріалами справи доведено факт отримання товару на суму 65029 грн.45 коп. згідно накладної від 30.05.2006р., яка є невід'ємною частиною договору.

Крім того,  відповідач не повідомляв позивача про відмову виконати своє зобов'язання по договору та неоплачувати товар до поставки  крупи пшеничної в кількості 500 кг. Навпаки, листом від 12.07.2006р.  відповідач просить позивача відстрочити оплату товару, одержаного по накладній N 0000304 від 30.05.2006р.

Тому, враховуючи вимоги ч.2. ст. 193 ГК України, яка передбачає обов'язок кожної сторони вживати всіх необхідних заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, суд вважає  відмову відповідача від оплати  товару, за наведених обставин справи, безпідставною.  

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 712, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України, ст. 49,  55, 82,84,85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Алко” м. Кіровоград пр. Правди, 8 корп. 1 – поштова адреса, м. Кіровоград вул. Фрунзе, 18/21 кв. 11 – юридична адреса / код ЄДРПОУ 32095706, п.р. 2600517000749 у КФ АКБ “Правекс-Банк” МФО 323594/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВП “Укрполістірол”  08300 м. Бориспіль вул.. Київський шлях,84 – юридична адреса, 08132 м. Вишневе вул. Промислова,5 /р.р.260063038501 в ТОВ “ Комерційний банк ” Даніель” МФО 380980 код 32782223 / боргу в сумі 65029 грн.45 коп., 3634 грн. 52 коп. пені, збитків від інфляції в сумі  1963 грн. 89 коп. 3 % річних в сумі 650 грн. 28 коп.,  712 грн.14 коп. державного мита, 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати позивачеві, після набрання судовим рішенням законної сили для пред'явлення до виконання.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя   Л. В. Деревінська