Постанова

від 02.11.2006 по справі 14/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "02" листопада 2006 р. Справа №  14/279

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу № 14/279

за позовом: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія  Кіровоградської області   

до відповідача: Фермерського господарства "Край", м. Олександрія                       с. Морозівка Олександрійський район Кіровоградської області

про припинення юридичної особи  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Дьорко А.М., довіреність № 35 від 10.01.2006 р.;  

від відповідача - участі не брав;  

Подано позовну заяву про припинення юридичної особи Фермерського господарства "Край", Олександрійський район с. Морозівка Кіровоградської області  у зв'язку з неподанням більш як одного року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Відповідач письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження господарському суду не надав, в судове засідання не з'явився,  про причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкриття провадження у справі від 20.09.2006 р. була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою підприємство  не існує. Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвали про відкриття провадження у справі від 20.09.2006 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: с. Морозівка,  Олександрійський район, Кіровоградської області.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Фермерське господарство "Край"  зареєстровано за адресою: с. Морозівка Олександрійський район. Отже,  про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.09.2006 р.  за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини.

Фермерське господарство "Край", в якості суб'єкта підприємницької діяльності зареєстроване Олександрійською районною радою народних депутатів, про що зроблено запис 26.05.1992 р. в журналі обліку реєстрацій за номером 13.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).  

Однак, відповідач більше одного року не подає до органу державної податкової інспекції декларації, розрахунки та інші документи фінансової звітності.

Викладене підтверджується актом від 14.09.2006 р. Олександрійської об”єднаної державної податкової інспекції.

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації юридичної особи і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення юридичної особи.

Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на підставі наступних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Отже, позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись, ст. ст. 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                          П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити  підприємницьку діяльність юридичної особи – Фермерського господарства "Край" (28000, Кіровоградська область, Олександрійський район,               с. Морозівка, вул. Островського, 10, ідентифікаційний код 20643303), зареєстроване Олександрійською районною  радою народних депутатів.

3. Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити Олександрійській районній раді для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи – фермерського господарства „Край".          

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

  С. Б. Колодій