Постанова

від 06.03.2012 по справі 5010/2016/2011-20/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5010/2016/2011-20/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.12                                                                                           Справа  № 5010/2016/2011-20/98

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача –Микитюк І. –представник

від відповідача (апелянта) –Зеркевич А. В. –представник

від третьої особи –не з'явився

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»,  с. Ямниця, Тисменецький район, Івано-Франківська область б/н від 25.02.2012 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2012 р. (суддя Кобецька С.)

у справі № 5010/2016/2011-20/98

за позовом ТОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»,  м. Івано-Франківськ

до відповідача ТОВ «Падана Кемікал Компаундс», с. Ямниця, Тисменецький район, Івано-Франківська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПП Фірма «Доліакт», м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 783 336, 92 грн., з яких 588 177, 99 грн. основного боргу, 148 220, 79 грн. інфляційних втрат, 46 938, 14 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2012 р. у справі № 5010/2016/2011-20/98 частково задоволено позов ТОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»,  м. Івано-Франківськ, з ТОВ «Падана Кемікал Компаундс», с. Ямниця, Тисменецький район, Івано-Франківська область на користь позивача стягнуто 488 177, 99 грн. заборгованості, 123 020, 81 грн. інфляційних втрат, 38 960, 62 грн. 3 % річних, 6 501, 59 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 100 000 грн. заборгованості, 25 199, 98 грн. інфляційних втрат та 7 977, 52 грн. 3 % річних відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши товар від третьої особи, не розрахувався за нього повністю, в результаті чого у нього виникла заборгованість, право вимоги на яку перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач не вправі вимагати суму боргу за поставлений товар, оскільки поставка товару за видатковими накладними від 28 та 29.10.2008 р. відбулася за межами договору № 2008-61 від 16.06.2008 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що факт поставки товару на підставі договору № 2008-61 від 16.06.2008 р. також підтверджується висновком аудитора та повідомленням ДПІ в Тисменицькому районі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2011 р. між ПП Фірмою «Доліакт»(первісний кредитор) та ТОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»(новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належної первісному кредитору відповідно до договору № 2008-61 від 16.06.2008 р. (основний договір), укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Падана Кемікал Компаундс», видаткових накладних № РН-0211 від 28.10.2008 р., № РН-0212 від 29.10.2008 р., довіреності № 87 від 28.10.2008 р., податкових накладних № 0000000155 від 28.10.2008 р., № 0000000156 від 29.10.2008 р. (п. 1 додаткової угоди, а. с. 48).

Відповідно до п. 1 договору про відступлення права вимоги від 01.09.2011 р., заборгованість ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»підтверджується договором № 2008-61 від 16.06.2008 р., укладеним між ПП Фірмою «Доліакт»та ТОВ «Падана Кемікал Компаундс», видатковими накладними № РН-0211 від 28.10.2008 р., № РН-0212 від 29.10.2008 р., довіреністю № 87 від 28.10.2008 р., податкових накладних № 0000000155 від 28.10.2008 р., № 0000000156 від 29.10.2008 р.

За цим договором, до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника виконати зобов'язання сплатити грошові кошти в сумі 588 177, 99 грн. (п. 3 договору).

Згідно п. 4 договору про відступлення права вимоги від 01.09.2011 р., до нового кредитора переходить також право на стягнення інфляційних та штрафних санкцій за порушення боржником основного договору.

Відповідно до умов основного договору купівлі-продажу –договір № 2008-61 від 16.06.2008 р., продавець продає, а покупець купує товар –напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ. Приймання-передача товару здійснюється окремими партіями згідно видаткової накладної продавця, засвідченої підписами представників обох сторін. Ціна товару встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, вказується у видатковій накладній продавця і засвідчується підписами обох сторін. Умови платежу –відстрочення на 90 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Фірма «Доліакт»продало, а ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»прийняло у власність на підставі довіреності № 87 від 28.10.2008 р. (а. с. 30) по видаткових накладних № РН-0211 від 28.10.2008 р., № РН-0212 від 29.10.2008 р. (а. с. 28 –29) товар (напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ) на суму 588 177, 99 грн.

Слід зазначити, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір № 2008-61 від 16.06.2008 р., в той же час підставою отримання матеріальних цінностей в довіреності № 87 від 28.10.2008 р. (а. с. 30) вказаний договір б/д і б/н, а в матеріалах справи знаходиться  довідка ПП «Доліакт»№ 07/01 від 07.12.2011 р. про те, що жодних угод, крім договору № 2008-61, підприємство з ЗАТ «Падана Кемікал Компаундс»не укладало (а. с. 50).

Судом встановлено, що 04.11.2008 р. ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»(відповідач) перерахувало на рахунок ПП Фірми «Доліакт»100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 760 від 04.11.2008 р. (а. с. 46), а також поданою відповідачем довідкою ВТБ Банку № 1677/1800-082 від 1512.2011 р.

Із матеріалів справи вбачається, що на вимогу суду ДПІ в Тисменицькому районі надала суду довідку № 86/10/152/67 від 12.01.2012 р., за даними якої ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»включило до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року ПДВ по податковій накладній № 0000000155 від 28.10.2008 р. в сумі 83 333, 33 грн. та по податковій накладній № 0000000156 від 29.10.2008 р. в сумі 14 636, 30 грн.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, в порушення умов договору № 2008-61 від 16.06.2008 р. ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»(відповідач) не оплатило повністю отриманий товар, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 488 177, 99 грн.

Слід зазначити, що факт отримання товару та наявну суму боргу відповідач визнає та не заперечує.

Як зазначалось вище, договором про відступлення права вимоги від 01.09.2011 р. ПП Фірма «Доліакт»відступило, а ТОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»(позивач) набуло право вимоги від ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»(відповідач) виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості за договором № 2008-61 від 16.06.2008 р.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.09.2011 р., а також 03.10.2011 р. позивач звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, які направлені на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення (а. с. 31 –34). Однак, такі вимоги залишені без відповіді та належного реагування.

У матеріалах справи відсутні, а також сторонами не подано жодних доказів, які свідчили б про погашення вищезазначеної заборгованості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, з огляду на те, що відповідачем не здійснено оплату за отриманий товар в строки, передбачені договором № 2008-61 від 16.06.2008 р., то позивачем нараховано йому інфляційні втрати за період з 01.02.2009 р. по 01.07.2011 р. в сумі 148 220, 79 грн. і 3 % річних за такий самий період в сумі 46 938, 14 грн. При цьому, як вбачається із розрахунку, здійсненого позивачем (а. с. 9), він виходив із суми заборгованості 588 177, 99 грн.

Щодо тверджень апелянта про те, що поставка товару за видатковими накладними відбулась поза межами договору № 2008-61 від 16.06.2008 р., то суд зазначає, що договором про відступлення права вимоги від 01.09.2011 р. передбачено, зокрема, право вимоги по видаткових накладних (п. 1 додаткової угоди, а. с. 48).

Згідно абз. 2 ч. 1  ст. 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України), то суд бере до уваги положення ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, враховуючи виникнення у відповідача зобов'язання оплатити товар з моменту його отримання, господарським судом першої інстанції правомірно та підставно стягнуто суму заборгованості.

Враховуючи, що позивач вправі самостійно визначати предмет спору і розмір суми, яка підлягає стягненню, а також беручи до уваги, що основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 488 177, 99 грн., апеляційна інстанція вважає підставним та правомірним нарахування інфляційних втрат за визначений позивачем період з лютого 2009 року по червень 2011 року в сумі 123 020, 81 грн. та 3 % річних за період з 01.02.2009 р. по 01.10.2011 р. в сумі 38 960, 62 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2012 р. у справі № 5010/2016/2011-10/98 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Панда Кемікал Компаундс»,  с. Ямниця, Тисменецький район, Івано-Франківська область –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 12.03.2012 р.