Постанова

від 02.08.2012 по справі 5010/2016/2011-20/98

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5010/2016/2011-20/98

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Капацин Н.В., Кривди Д.С.

за участю представників: позивача -

відповідача -Зеркевича А.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківські геоінформаційні системи" до ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство Фірма "Доліакт" про стягнення заборгованості в сумі 783336,92 грн., з яких 588177,99 грн. основного боргу, 148220,79 грн. інфляційних витрат, 46938,14 грн. 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 783 336,92 грн., з яких: 588 177,99 грн. становить сума основного боргу, 148 220,79 грн. - інфляційні втрати, 46 938,14 грн.- 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 8 грудня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство Фірма "Доліакт".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2012 року (суддя С.Кобецька) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 488177,99 грн. основного боргу, 123020,81 грн. збитків від інфляції, 38960,62 грн. 3% річних, судові витрати. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 100000 грн. заборгованості, 25199,98 грн. інфляційних та 7977,52 грн. 3% річних відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2012 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій, 16 червня 2008 року між ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс" (покупець) та Приватним підприємством фірма "Доліакт" (продавець) був укладений договір №2008-61, згідно умов якого продавець продає а покупець купує товар - напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ. Приймання - передача товару здійснюється окремими партіями згідно видаткової накладної продавця засвідченої підписами представників обох сторін. Ціна товару встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, вказується у видатковій накладній продавця і засвідчується підписами обох сторін.

Крім того, 1 вересня 2011 року між ПП фірма "Доліакт" (первісний кредитор) та ТзОВ "Івано-Франківські геоінформаційні системи" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належної первісному кредитору у відповідності до Договору №2008 - 61 від 16.06.2008 року (основного договору), укладеного між первісним кредитором та ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс".

Згідно п.2 вказаного договору про відступлення права вимоги від 01.09.2011 року заборгованість ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс" підтверджується Договором №2008 - 61 від 16.06.2008 року, укладеним між ПП фірма "Доліакт" та ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс"; видатковими накладними №РН-0211 від 28.10.2008 року, №РН-0212 від 29.10.2008 року; довіреністю №87 від 28.10.2008 року; податковими накладними №0000000155 від 28.10.2008 року, №0000000156 від 29.10.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного основного договору №2008 - 61 продавець продав, а покупець - ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс" прийняв у власність на підставі довіреності №87 від 28.10.2008 року (а.с.30) по видаткових накладних №РН-0211 від 28.10.2008 року, №РН-0212 від 29.10.2008 року (а.с.28-29) товар (напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ) на загальну суму 588 177,99грн.

4 листопада 2008 року відповідачем було перераховано на рахунок ПП фірми "Доліакт" 100 000 грн. за отриманий товар, що підтверджується платіжним дорученням №760 від 04.11.2008 року (а.с.46).

Суд вважає, що при розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо правомірності нового кредитора (замість первісного кредитора) права вимагати від боржника виконання ним своїх зобов'язань щодо сплати спірної суми заборгованості, в тому числі щодо стягнення сум інфляційних та річних.

Судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно був встановлений той факт, що у зв'язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі зобов'язань за укладеним основним договором у нього утворилась заборгованість в сумі 488177, 99 грн.

Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 488177, 99 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні вірно застосував норми матеріального права і правильно визнав такими, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 01.02.2009 року по 01.07.2011 року в сумі 123020,81 грн. та 3% річних в сумі 38960,62 грн., відмовивши позивачеві в частині стягнення з відповідача 100000 грн. заборгованості, 25199,98 грн. інфляційних та 7977,52 грн. 3% річних за необгрунтованістю їх нарахування.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В.Дерепа

Судді Н.Капацин

Д.Кривда