Постанова

від 15.03.2012 по справі 1/113

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.12 Спра ва № 1/113

м. Львів

Львівський апеляційний го сподарський суд в складі кол егії:

головуючого - судді К ордюк Г.Т.

суддів Гри ців В.М.

Мурська Х. В.

розглянувши апеляційну с каргу Компанії Issos Commersial Co. Limited ві д 30.01.2012 року

на рішення Господарськ ого суду Закарпатської облас ті від 19.01.2012 року

у справі № 1/113

за позовом: Компанії Issos Commersial Co. Limited, Лімассол, Респуб ліка Кіпр

до відповідача: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Матяш і Матяш», м. Ужгоро д

про визнання недійсним договору

за участю представників :

від позивача: не з' явив ся

від відповідача: Петров а Л.Ю. - представник

Права та обов' язки сторі н, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК Укр аїни роз' яснено, заяви про в ідвід суддів не поступали, кл опотання про технічну фіксац ію судового процесу не надхо дило, тому протокол судового засідання ведеться з дотрим анням вимог ст. 81-1 ГПК України б ез забезпечення повного фікс ування судового процесу за д опомогою звукозаписувально го технічного засобу.

Рішенням господарського с уду Закарпатської області ві д 19.01.2012 року у справі № 1/113 (суддя В аськовський О.В.) у задоволенн і позовних вимог Компанії Issos Co mmersial Co. Limited, (Республіка Кіпр) до ТзОВ «Матяш і Матяш»про ви знання недійсним договору ку півлі - продажу цінних папер ів № 23 від 29.03.1999 року - відмовлен о.

Суд першої інстанції мотив ував рішення тим, що відповід но до ст. 166 Закону Республіки К іпр «Про угоди», припинення п овноважень будь-якого уповно важеного, коли це стосується уповноваженого, не повинно д іяти до того, як не стане відом е йому або стосовно третьої о соби не стане відоме їй, а тому за відсутності сповіщення п озивачем відповідача про від кликання довіреності, всі ді ї представника вважаються та кими, що виконуються за доруч енням, відповідно всі права т а обов' язки, які виникли у ре зультаті виконання дорученн я, виникають у особи, яку предс тавляють, що також підтвердж ується відсутністю жодних до казів щодо заперечення чи не прийняття компанією прав і о бов' язків, набутих внаслідо к дій ОСОБА_1, зокрема шлях ом сповіщення про своє волев иявлення третіх осіб.

Крім цього, місцевий господ арський суд в рішенні зазнач ив, що на виконання спірного д оговору позивач прийняв від відповідача грошові кошти і у жодний спосіб, зокрема пове рнення коштів відповідачу, д ій які б свідчили про його вол евиявлення щодо припинення п овноважень ОСОБА_1, не вчи нив, окрім цього, виконавчий д иректор ОСОБА_1 і після ві дкликання довіреності від 20.02 .1997 року здійснював юридично з начимі дії від імені компані ї Commersial Co. Limited»з юридичними особам и - резидентами України, вна слідок яких у компанії виник али права та обов' язки.

Не погодившись з рішенням м ісцевого господарського суд у, компанія Issos Commersial Co. Limited подала ап еляційну скаргу від 30.01.2012 року, в якій просить рішення суду с касувати та прийняти нове рі шення, яким позовні вимоги за доволити повністю, оскільки судом першої інстанції поруш ено і неправильно застосован о норми матеріального та про цесуального права, висновки господарського суду першої і нстанції не відповідають обс тавинам справи. Зокрема, скар жник зазначає, що судом першо ї інстанції не взято до уваги те, що ОСОБА_1 не мав права укладати спірний договір куп івлі-продажу цінних паперів, оскільки строк дії довірено сті, відповідно до ст. 67 ЦК УРСР становить один рік і на момен т підписання договору повнов аження представника компані ї закінчились. Окрім цього, ап елянт зазначає, що місцевим г осподарським судом не надано оцінки законодавству Респуб ліки Кіпр, а саме Закону Респу бліки Кіпр «Про угоди»та не в зято до уваги те, що резолюціє ю від 15 жовтня 1998 року Генераль них зборів Компанії було при йнято рішення про відкликанн я довіреності від 20 лютого 1997 р оку виданої ОСОБА_1 а ріше нням єдиного директора, комп анії зазначена довіреність с касована і нотаріально завір ені копії цих документів ком панії направлені на адрес О СОБА_1, які останній отримав 12 березня 1999 року.

Також, скаржник в апеляційн ій скарзі зазначає, що позива ч жодних трудових контрактів з ОСОБА_1 не укладав, а у ра зі укладання з ним трудового контракту, у позивача не було б необхідності видавати ОС ОБА_1 довіреність на предст авництво інтересів компанії .

Відповідач у відзиві на апе ляційну скаргу та представни к в судовому засіданні, проси ть рішення господарського су ду залишити без змін, апеляці йну скаргу без задоволення, з підстав викладених у ньому. А саме, відповідач зазначає, що довіреність на ОСОБА_1 ві д 20.02.1997 року є безстроковою, оск ільки легалізована Консульс ьким управлінням Міністерст ва закордонних справ України та відповідно, є діючою на вес ь період до моменту її скасув ання, а тому посилання на ч. 1 ст . 67 ЦК України є безпідставним . Крім цього, відповідно до ст. 168 Закону Республіки Кіпр «Пр о угоди», припинення повнова жень будь-якого уповноважено го, коли це стосується уповно важеного, не повинно діяти до того, як не стане відомо йому або стосовно третьої особи н е стане відоме їй. Отже, прихов ання довірителем від відпові дача (третьої особи) факту від кликання довіреності свідчи ть, що припинення повноважен ь уповноваженого, коли це сто сується третьої особи, про як у відомо довірителю, не припи няє повноважень повіреного д о тих пір, поки третій особі - ТзОВ «Матяш і Матяш»не стало б відомо про відкликання дов іреності.

Позивачем надіслано на адр есу суду телеграму про відкл адення розгляду справи, яка н адійшла в канцелярію суду 15.03.20 12 року о 1145 год., після оголошенн я апеляційним господарським судом вступної та резолютив ної частини постанови, згідн о протоколу судове засідання закінчено в 10 год. 20 хв.

Розглянувши апеляційну ск аргу, вивчивши матеріали спр ави, оцінивши наявні в ній док ази, заслухавши доводи та зап еречення представника відпо відача, колегія суддів вважа є, що апеляційну скаргу належ ить залишити без задоволення , виходячи з наступного:

Предметом позову є матеріа льно-правова вимога позивача до відповідача, стосовно яко ї він просить ухвалити судов е рішення.

Підставою позову є обстави ни, якими позивач обґрунтову є свої вимоги і докази, що стве рджують позов, зокрема факти матеріально - правового хар актеру, що визначаються норм ами матеріального права, які регулюють спірні відносини, їх виникнення, зміну, припине ння.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спо ру є вимога позивача до відпо відача про визнання недійсни м договору купівлі-продажу, я ку позивач обґрунтовує тим, щ о спірний договір укладено з порушенням вимог Цивільного кодексу Української РСР (ч инного на момент укладення д оговору), а саме на момент у кладення спірного договору в особи, яка підписала договір - ОСОБА_1 не було повнова жень на укладення договору, о скільки строк довіреності ві д 20.02.1997 року, на підставі якої ді яв ОСОБА_1, закінчився 20.02.1998 р оку, так як у довіреності не за значений строк її дії, а згідн о ст. 67 ЦК Української РСР, дору чення без вказаного терміну дії дійсне один рік. Також, поз ивач вказує, що спірний догов ір не відповідає ст. 63 ЦК Украї нської РСР, а тому відповідно ст.48 ЦК Української РСР підля гає визнанню недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, між компанією Commersial Co. Limited» (продавець) та ТзОВ «Матяш і Ма тяш»(покупець) укладено дого вір купівлі-продажу цінних п аперів № 23 від 29.03.1999 року, відпові дно до п. 1.1 якого, продавець зоб ов' язався передати у власні сть покупця цінні папери - п рості іменні акції емітента ВАТ «Модуль»у кількості 69321 шт ук загальною вартістю 40 000,00 нім ецьких марок, а покупець зобо в' язався сплатити продавцю вартість цінних паперів і пр ийняти їх у власність (том І , а.с. 8-9).

Виконання спірного догово ру відбулося шляхом надання позивачем (продавцем) переда вального розпорядження № 42-218 в ід 30.03.1999 року (том І, а.с. 13) нез алежному реєстратору ТзОВ « Вест-трансферт»для перереєс трації права власності на ак ції, які були предметом угоди та переказу відповідачем (по купцем) 30.03.1999 року суми 20 451, 68 євро з зарахуванням на рахунок пр одавця суми 40 000 німецьких маро к (том І, а.с. 74).

Як вбачається зі спірного д оговору, від імені відповіда ча договір підписав директор ОСОБА_2, який діяв на підст аві статуту, а від позивача - виконавчий директор ОСОБА _1, із зазначенням, що він діє на підставі довіреності від 20.02.1997 року, яка видана компаніє ю «Issos Commersial Co. Limited»в Республіці Кіпр , без вказання строку її дії та належним чином легалізована в Україні.

Проте, 15.10.1998 року резолюцією Г енеральних зборів компанії « Issos Commersial Co. Limited»прийнято рішення пр о відкликання довіреності ві д 20.02.1997 року, виданої ОСОБА_1 (том І, а.с. 63), а рішенням єд иного директора компанії від 10.03.1999 року (том ІІ, а.с. 53) зазн ачена довіреність анульован а.

Місцевим господарським су дом встановлено, що ОСОБА_1 підписуючи спірний договір не знав про те, що термін дії д овіреності сплинув, тобто во на відкликана ще у 1998 році (т ом І, а.с. 61), а у поданій заяві (том ІІ, а.с.157) зазначає, що копії повідомлень компанії Commersial Co. Limited»за реєстраційним но мером 81036 про відкликання дові реності від 20.02.1997 року, він отри мав 12 березня 1999 року.

Відповідно до ст. 569-1 ЦК Украї нської РСР (чинного на моме нт виникнення спірних правов ідносин), форма і строк дії довіреності визначається за коном країни, де була видана д овіреність.

Стаття 161 Закону Республіки Кіпр «Про угоди»встановлює, що повноваження надані одні єю особою іншій особі шляхом видачі відповідної довірено сті, зберігають чинність до ї х відкликання особою, котра ї х надала (довірителем).

Відкликання повноважень з гідно ст. 163 згаданого Закону, д овіритель може здійснити в б удь-який час до їх виконання; в ідкликання має здійснюватис ь обґрунтованим попередженн ям так, щоб наслідки відклика ння повноважень мали зобов'я зальну силу для повіреного, а припинення дії повноважень повіреного не має для повіре ного наслідків, доки повірен ий не дізнається про те, що йог о повноваження відкликано (с т. ст. 166, 168 Закону Республіки Кіп р «Про угоди»).

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. На п ідставі ч. 2 ст. 34 ГПК України об ставини, які відповідно до за конодавства повинні підтвер джуватись певними засобами д оказування не можуть бути пі дтвердженими іншими засобам и доказування. Твердження ап елянта про те, що ОСОБА_1 на момент укладення спірного д оговору було відомо про відк ликання довіреності від 20.02.1997 р оку судовою колегією до уваг и не беруться, оскільки позив ачем у встановлений законом спосіб не доведено надісланн я поштою та вручення особист о ОСОБА_1 повідомлення про відкликання довіреності. Ли ст-повідомлення від 10.03.1999 року (том ІІ, а.с. 159), на який покл икається позивач, не може вва жатись згідно ст. 163 Закону Рес публіки Кіпр «Про угоди», обґ рунтованим попередженням, по віреного про відкликання дов іреності довірителем, оскіль ки письмове рішення (том ІІ , а.с. 52-54) та лист - повідомле ння (том ІІ, а.с. 61-63) від 10.03.1999 р оку, перекладено та вчинено а постиль 16.04.2004 року, що свідчить про те, що рішення і лист - пов ідомлення не могли бути пере дані повіреному 10.03.1999 року та от римані ним 12.03.1999 року.

Щодо нотаріально засвідче ної заява ОСОБА_1 (том ІІ , а.с. 157), в якій останній вказ ує, що копії повідомлень про відкликання довіреностей ві д 20.02.1997 року та від 04.02.1999 року, він о тримав 12.03.1999 року, то така на ува гу судової колегії не заслуг овує, оскільки факти викладе ній в ній містять розбіжност і, які викладені ОСОБА_1 у п исьмових поясненнях, наданим місцевому господарському су ду (том І, а.с. 61), в яких оста нній вказує, що підписую чи спірний договір йому не бу ло відомо про відкликання йо го довіреності від 20.02.1997 року.

У зв' язку з вищенаведеним є безпідставні доводи позив ача на недійсність правочину з посиланням на ст. 67 ЦК УРСР, з гідно якої, доручення без вка заного терміну дії, діє один р ік.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком су ду першої інстанції, що за від сутності сповіщення позивач ем відповідача про відкликан ня довіреності, всі дії предс тавника вважаються такими, щ о виконуються за дорученням, а відповідно всі права та обо в' язки, які виникли у резуль таті виконання доручення, ви никають у особи, яку представ ляють.

Окрім вищенаведеного, судо ва колегія вважає за необхід не зазначити наступне:

Відповідно до норми ст. 63 ЦК У РСР (чинного на момент укла дення договору), угода, укл адена від імені другої особи особою, не уповноваженою на у кладення угоди, або з перевищ енням повноважень, створює, з мінює і припиняє цивільні пр ава і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі да льшого схвалення угоди цією особою, а наступне схвалення угоди особою, яку представля ють, робить угоду дійсною з мо менту її укладення.

Як зазначалось вище, викона ння спірного договору відбул ося шляхом надання позивачем (продавцем) передавального р озпорядження № 42-218 від 30.03.1999 року (том І, а.с. 13) незалежному реєст ратору ТзОВ «Вест-трансферт »для перереєстрації права вл асності на акції, які були пре дметом угоди та переказу від повідачем (покупцем) 30.03.1999 року суми 20 451, 68 євро з зарахуванням на рахунок продавця суми 40 000 н імецьких марок (том І, а.с. 74). Поз ивач на виконання спірного д оговору грошові кошти прийня в, і жодних дій щодо поверненн я грошових коштів чи повідом лення відповідача про не при йняття їх не вчинив.

Отже, судова колегія вважає , що такі дії позивача слід роз цінювати, як наступне схвале ння угоди особою, яку предста вляють, що на думку судової ко легії робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Також, матеріали справи міс тять ряд доказів, які підтвер джують, що виконавчий директ ор ОСОБА_1 і після відклик ання довіреності від 20.02.1997 року здійснював юридично значимі дії від імені компанії Commersial Co. Li mited»з юридичними особами - ре зидентами України внаслідок яких у компанії виникали пра ва та обов' язки, а саме на під ставі протоколу зборів засно вників від 21.04.1999 року створення українсько-кіпрського підпр иємства - ТзОВ «Трімекс»; до говір №2-Т з ТзОВ «Київські цін ні папери»про придбання цінн их паперів; 5 травня 1999 року ком панія Commersial Co. Limited», яку представля в ОСОБА_1 передала ТзОВ «Т рімекс»акції в статутний фон д; 30.03.1999 року згідно договору ку півлі-продажу цінних паперів ОСОБА_1, який діяв по довір еності від 20.02.1997 року від імені компанії Commersial Co. Limited»придбав гр. ОСОБА_1 акції ВАТ «Модуль» у кількості 7000 шт.; 30.03.1999 року згід но договору купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_1 яки й діяв по довіреності від 20.02.1997 року від імені компанії Commersial Co. Limited»придбав у гр. ОСОБА_3 ак ції ВАТ «Модуль»у кількості 7000 шт.

Крім цього, судова колегія в важає за необхідне зазначити , що приймаючи судове рішення у даній справі місцевим госп одарським судом не взято до у ваги те, що ухвалою арбітражн ого суду Закарпатської облас ті від 01.06.2001 року та ухвалою гос подарського суду Закарпатсь кої області від 12.03.2004 року судом вжито заходів щодо забезпеч ення позову, шляхом заборони відповідачу та реєстратору акцій вчиняти будь-які дії ст осовно розпорядження цінним и паперами (акціями) в кількос ті 69 321 шт., які є предметом догов ору купівлі-продажу цінних п аперів № 23 від 29.03.1999 року.

Відповідно до ст. 68 ГПК Украї ни, питання про скасування за безпечення позову вирішуєть ся господарським судом, що ро зглядає справу, із зазначенн ям про це в рішенні чи ухвалі.

Місцевий господарський су д приймаючи судове рішення п о суті справи питання щодо ск асування забезпечення позов у не вирішив, отже, за таких об ставин, судова колегія вважа є, що вжиті заходи щодо забезп ечення позову у даній справі ухвалою арбітражного суду З акарпатської області від 01.06.200 1 року та ухвалою господарськ ого суду Закарпатської облас ті від 12.03.2004 року слід скасувати .

Окрім цього, ухвалою апеляц ійного господарського суду в ід 15.02.2012 року суд вимагав від ап елянта доплатити судовий збі р за розгляд апеляційної ска рги у відповідності до п. 4 ч. 2 с т. 4 Закону України «Про судов ий збір», оскільки як встанов лено при дослідженні матеріа лів апеляційної скарги, оста нній сплатив лише 45,50 грн. судов ого збору (згідно з квитанц ії № 144954165 від 30.01.2012 року (том ІІІ, а.с . 85)).

Пункт 2 ч. 2 ст. 4 Закону Україн и «Про судовий збір»(зі змі нами і доповненнями), встан овлює, що розмір судового збо ру за подання до господарськ ого суду позовної заяви нема йнового характеру становить один розмір мінімальної зар обітної плати.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Зако ну України «Про судовий збір », ставка судового збору за по дання апеляційної скарги на рішення господарського суду складає 50 відсотків ставки, щ о підлягає сплаті при поданн і позовної заяви, а у разі пода ння позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставк и, обчисленої виходячи з оспо рюваної суми.

Відповідно до п. 1 інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України від 21.11.2011 рок у № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання пр актики застосування Закону У країни «Про судовий збір», за значені ставки судового збор у підлягають застосуванню не залежно від того, коли - до на брання Законом чинності чи п ісля цього - подано позов та пр ийнято рішення суду, яке оска ржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Таким чином, відповідно до в казаних норм Закону України «Про судовий збір»за подання апеляційної скарги на рішен ня господарського суду Закар патської області від 19.01.2012 року у даній справі позивачу нале жало сплатити 536,50 грн. судового збору за подання апеляційно ї скарги.

Пунктом 7 Постанови Пленум у Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про де які питання практики застосу вання розділу XII Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни»визначено, що у випадк ах коли передбачені у пункта х 2 і 3 частини першої статті 97 Г ПК підстави повернення апеля ційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарг и, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсил ання її копії іншій стороні (с торонам) та сплати державног о мита у встановленому поряд ку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залиша ється без розгляду на підста ві пункту 5 частини першої ста тті 81 ГПК, а у випадку неспла ти державного мита у встанов леному законом розмірі, суд т акож має право стягнути недо плачену суму мита за результ атами апеляційного провадже ння.

Таким чином, судова колег ія приходить до висновку, оск ільки позивач (скаржник) вимо г ухвал суду не виконав, доказ ів дооплати судового збору н е подав, відповідно не доплач ений судовий збір в сумі 494,00 гр н. слід достягнути з останньо го до Державного бюджету Укр аїни.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Львівський апеляці йний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господ арського суду Закарпатської області від 19.01.2012 року у справі змінити та доповнити пункто м наступного змісту:

«Заходи до забезпечення по зову вжиті ухвалою арбітражн ого суду Закарпатської облас ті від 01.06.2001 року та ухвалою гос подарського суду Закарпатсь кої області від 12.03.2004 року - ска сувати.»

2. Апеляційну скарг у Компанії Issos Commersial Co. Limited від 30.01.2012 ро ку залишити без задоволення.

3. Стягнути з Компан ії Issos Commersial Co. Limited (10, G. Gennadiou Street, Market A rea, Agathangclos Court, 4th Floor, Office 403, P.O Box 8159, Limassol, Cyprus, Reg. No. 81036) до Державного бюджету Укра їни - 494,00 грн. судового збору з а розгляд апеляційної скарги .

Доручити місцевому госп одарському суду видати відпо відний наказ.

4. Постанова наби рає законної сили з дня її при йняття і може бути оскаржена до Вищого господарського су ду України в порядку та строк и, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК Ук раїни.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.