Рішення

від 19.12.2006 по справі 33/257-06(14/359)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/257-06(14/359)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.06р.

Справа № 33/257-06(14/359)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленарж”, м. Запоріжжя

до відповідача:                 Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпрометалургзабезпечення”, м. Дніпропетровськ

про              стягнення 28733грн. 93 коп.

Суддя Разіна Т.І.

Представники:

від позивача:  не з'явився

від відповідача:    представник Наконечна Н.О. за довіреністю №02-юр від 10.01.06р.

в засіданні приймали участь: -

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ленарж” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить суд стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” 28 733,грн. 93коп. збитків, у т.ч. 23700 грн. 60 коп. прямих збитків, 5033 грн. 33 коп. упущеної вигоди.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем в установлений договором строк взяті на себе зобов'язання згідно договору №78 від 17.08.2004р. щодо поставки труби безшовної, що спричинило збитків, розмір яких складається з пені, яка сплачена ТОВ “Ленарж” третій особі –ТОВ “Юнітон”, якій мали поставлятись труби ТОВ “Ленарж” згідно  з договором №74 від 16.08.2004р.; упущеної вигоди, що становить різницю між вартістю труб за договором №78 від 17.08.2004р. та  ціною, за якою вони продавались ТОВ “Юнітон”.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Позивачем подані пояснення до позовної заяви б/н від 17.11.2006р., 30.11.2006р.

Відповідач у відзиві №11/12 від 11.12.2006р. проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивач не довів факту причинного зв'язку понесених збитків.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.12.2006р. по 19.12.2006р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянувши  наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

Встановив:

17.08.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ленарж»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалургзабезпечення»(далі відповідач) укладений договір купівлі-продажу №78 (далі договір) (т.1 а.с.15-17).

Відповідно до умов договору продавець (відповідач по справі) зобов'язується передати продукцію у власність покупця (позивача по справі), а покупець прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах узгоджених в договорі та специфікаціях (п.1 договору).

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами договору, відповідач взяв на себе зобов'язання передати продукцію у власність, а позивач –прийняти її та оплатити.

Відповідно до п. 6.2 договору, оплата продукції здійснюється шляхом передоплати 50% від вартості продукції впродовж 5 банківських днів з моменту підписання специфікації. 50%, що залишилися, оплачуються по факту готовності замовлення впродовж 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність замовлення шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Сторонами укладена специфікація №1 до договору №78 від 17.08.2004р. (т. 1 а.с.18)відповідно до якої сторони домовились, що умовами поставки є самовивоз автотранспортом покупця на умовах ЕХW склад м. Дніпропетровськ. Строк поставки –вересень 2004 року. Форма оплати: 50% передоплата, 50% протягом 5-ти днів з моменту повідомлення про готовність труб до відвантаження.

          Сторонами укладена специфікація від 16.09.2004р. –додаток №2 до договору №78 від 17.08.2004р. (т.1 а.с.19) відповідно до якої сторони домовились, що строк поставки –до 15 жовтня 2004 року.

          Позивачем перераховано відповідачу 502614грн., що підтверджується  платіжними дорученнями № 144 від 21.08.2004р., № 177 від 20.09.2004р., № 241 від 23.12.2004р., № 202 від 26.10.2004р. (т.1 а.с.27-28).

Відповідач згідно першої та другої специфікацій поставив позивачу продукцію на загальну суму 502614грн. за видатковими накладними №РН-185 від 01.10.2004р., № РН-187/1 від 05.10.2004р., № РН-111 від 08.10.2004р., № РН-251 від 22.10.2004р., № РН-277 від 24.11.2004р., № РН-284 від 01.12.2004р., № РН-307 від 24.12.2004р.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки за несвоєчасне виконання  договору №78 від 17.08.2004р. щодо поставки продукції, що спричинило збитків, розмір яких складається з пені, яка сплачена ТОВ “Ленарж” третій особі –ТОВ “Юнітон”, якій мали поставлятись труби ТОВ “Ленарж” згідно  з договором №74 від 16.08.2004р. та упущеної вигоди, що становить різницю між вартістю труб за договором №78 від 17.08.2004р. та  ціною, за якою вони продавались ТОВ “Юнітон”.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2004р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Юнитон” укладений договір №74, згідно до умов якого позивач зобов'язався поставити ТОВ „Юнитон” продукцію. В зв'язку з затримкою поставки позивачем продукції на адресу ТОВ „Юнитон”, останній відмовився від виконання позивачем зобов'язань по договору №74 від 16.08.2004р. та відповідно до п.8.2 договору нарахував пеню за затримку постачання продукції в сумі 30624грн. 51коп. –претензія №4 від 04.01.1005р. (т.1 а.с.34). Сума пеня визнана позивачем по справі в сумі 23700грн. 60коп. згідно відповіді на претензію №1 від 01.02.2005р. (т.1 а.с.36) та сплачена відповідно  до платіжних доручень № 33 від 28.02.2005р., № 54 від 30.03.2005р., № 72 від 29.04.2005р., № 81 від 30.05.2005р., № 119 від 28.07.2005р., № 98 від 29.07.2005р., № 138 від 30.08.2005р., № 159 від 03.10.2005р.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України  особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Відповідно до ст.218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За змістом ч.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 224 Господарського кодексу України  передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим  збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею  доходи, які  управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.  

Заявляючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем строків поставки за договором, а саме: поставка труби ДЕСТ 9941-81 12Х18Н10Т діаметром 63х3,5 мм х 3170 відбувалася частинами: 22.10.2004р. поставлено 1,586 т (видаткова накладна № РН-251); 24.10.2004р. поставлено 3,046 т (видаткова накладна № РН-277); 01.12.2004р. поставлено 2,106 т (видаткова накладна № РН-284); 24.12.2004р. поставлено 2,152 т (видаткова накладна № РН-307). Усього 8,89 т, чим були зірвані строки по поставці продукції за договором № 74 від 16.08.2004 року з ТОВ "Юнітон", м. Запоріжжя, і що призвело до сплати позивачем  пені у сумі 23700,60 грн.

Укладаючи договір з ТОВ „Юнітон”, позивач взяв на себе певні обов'язки щодо поставки, мав і інші цивільно-правові угоди або можливості щодо поставки продукції, яку отримав не від відповідача.

Аналізуючи матеріали справи, суд не вбачає причинно-слідчий зв'язок між обсягами невиконання зобов'язань по договору №78 та договору №74 щодо кількості та строків поставки.  

В силу ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Умови договору передбачають самовивіз продукції, між тим, доказів направлення позивачем автотранспорту та повноважного представника на отримання продукції у відповідача позивачем не надані.

Із змісту пункту п. 6.2 договору вбачається, що про готовність замовлення відповідач мав повідомити позивача, який після такого повідомлення мав можливість забрати продукцію у відповідача.

Відповідно до листа №26 від 15.10.2004р. відповідач надіслав позивачу повідомлення  про готовність постачання продукції по договору №78 від 17.08.2004р. за специфікацією №2. Тобто відповідачем вживались заходи для недопущення господарського правопорушення.

В силу п.2 ст. 226 ГК України, сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Умовою відповідальності  у  вигляді  відшкодування збитків, є вина боржника.  

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Згідно зі ст. 11112  ГПК України  (вказівки, що містяться  у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                                                    Т.І. Разіна