Ухвала

від 19.11.2010 по справі 2а-5475/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Радіон ова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року справа №2а-5475/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Ш евченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді: Радіонової О.О .

суддів: Нікуліна О.А., Жаботин ської С.В.

при секретарі судового за сідання Іванченк о О. В.

за участю представників ві д:

прокуратури: Вартанова О.М. , посвідчення №2970

позивача: ОСОБА_3, пред ставник за дов від

26.05.2010р.

відповідача: ОСОБА_4, пре дставник за дов. від

03.09. 10р. № 1044/10

ОСОБА_5, пред ставник за дов. від

09.1.10р. №59/10

ОСОБА_6, пред ставник за дов. від 09.11.10

№58/10

розглянувши у відкритому с удовому Ленінської між районної державної податков ої

засіданні апеляційні скар ги інспекції в м. Л уганську

Прокуратури Луганськ ої області

на постанову Луганського о кружного адміністративного суду

від 28 вересня 2010 року

по адміністративній справ і № 2а-5475/10/1270

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю

«Трейд-Груп-Мар»

до Ленінсько ї міжрайонної Державної

інспекції в м. Луганську

про визнання протип равними та скасування податк ових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Гру п-Мар»звернулось до Луганськ ого окружного адміністратив ного суду з позовом до Л енінської міжрайонної держа вної податкової інспекції в м. Луганську про визнання про типравними та скасування под аткових повідомлень рішень ( т. 1, арк. спр. 4-12).

Ухвалою Луганського окру жного адміністративного суд у області від 14 липня 2010 року ві дкрито провадження в адмініс тративній справі за правилам и Кодексу адміністративного судочинства України (т. 1, арк. с пр. 1).

Ухвалою Луганського окруж ного адміністративного суду області від 09 вересня 2010 року в задоволенні клопотання Лені нської міжрайонної Державно ї інспекції в м. Луганська про зупинення провадження відмо влено (т. 2, арк. спр. 141)

Заявою від 28 вересня 2010 року з метою захисту інтересів дер жави до справи вступає проку рор Ленінського району м. Луг анська (т. 2, арк. спр. 157).

Ухвалою Луганського окруж ного адміністративного суду області від 28 вересня 2010 року в задоволенні клопотання Лені нської міжрайонної Державно ї інспекції в м. Луганська про зупинення провадження відмо влено (т. 2, арк. спр. 178).

Постановою Луганського о кружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року позо вні вимоги задоволені повні стю, визнано протиправними т а скасовано податкове повідо млення - рішення від 09 липня 2010 р оку за формою «Р»№0001212310/0 щодо до нарахування податку на додан у вартість в сумі 29 546 219 грн. та шт рафних санкцій в сумі 14 773 110 грн. , та податкове повідомлення - р ішення за формою В1 №0000492360/0 щодо з меншення сум бюджетного відш кодування на суму 12 909 424 грн., зас тосування штрафних санкцій у розмірі 64 547 12 грн. (т. 2, арк. спр. 191-196 ).

В обґрунтування прийнятог о рішення суд першої інстанц ії зазначив, що податковий ор ган, як орган владних повнова жень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою пода тку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкоду ванням, повинен діяти у спосі б, передбачений законом. Але, п ід час здійснення перевірки податковий орган порушив пор ядок проведення планової та позапланової невиїзної доку ментальної перевірки, оформи в акт без отримання від платн ика податку пояснень та доку ментів, достатніх для провед ення невиїзної документальн ої перевірки, без встановлен ня відповідно до чинного зак онодавства недійсність угод , та відсутності правових під став для визнання нікчемними правочинів, тобто акт був скл адений на припущеннях відпов ідача.

Також, суд першої інстанції зазначив, що сама по собі несп лата податку продавцем (у том у числі внаслідок ухилення в ід сплати) в разі фактичного з дійснення господарської опе рації не впливає на формуван ня податкового кредиту покуп цем та платник податків не мо же нести відповідальність за порушення податкового закон одавства, допущені іншими пл атниками податків. Всі подат кові накладні, видані позива чу містять всі необхідні рек візити, передбачені законода вством України.

Ленінська міжрайонна дер жавна податкова інспекція у м. Луганську подала апеляцій ну скаргу та доповнення до ап еляційної скарги, в яких прос ить скасувати постанову Луга нського окружного адміністр ативного суду від 28 вересня 2010 року та винести нову постано ву, якою в задоволенні позовн их вимог відмовити повністю з підстав порушення судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного та процесуального прав а (т. 2, арк. спр. 200-206).

В апеляційній скарзі скарж ник посилається на те, що Това риством з обмеженою відповід альністю «Трейд-Груп-Мар»не підтверджено податковими на кладними сума податку на дод ану вартість у розмірі 24 450 004 гр н. 98 коп., яка була віднесена до складу податкового кредиту у березні - травні 2008 року, жов тні 2008 - березні 2009 року. Переві ркою позивача встановлено, щ о платником занижено податок на додану вартість в сумі 29 546 2 19 грн. з березня 2008 по березень 20 09 року та застосовані відпові дні штрафні санкції.

Згідно наданих до документ альної невиїзної перевірки д окументами встановлено, що с еред основних постачальникі в ТОВ «Трейд-Груп-Мар»були пі дприємства, які фактично не з дійснювали поставки товарів на адресу позивача у 2008 та 2009 ро ках.

Податкові накладні, які вкл ючені до податкового кредиту Товариством з обмеженою від повідальністю «Трейд-Груп-Ма р», не мають юридичної сили і д оказовості первинного докум ента через відсутність в них обов' язкового реквізиту - справжнього підпису особи, я ка дійсно уповноважена діяти від імені Приватного підпри ємства «Інтерметлуга»та При ватного підприємства «ВКФ «У крзбутпромтехпостач», та не підтверджують фактичне пост ачання товару.

Також, апелянт зазначає, що Ленінською міжрайонною дер жавною податковою інспекціє ю у м. Луганську було заявлено клопотання про витребування у позивача копій документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують ук ладення та виконання договор ів щодо постачання вугілля, у тому числі щодо транспортув ання та зберігання. Проте поз ивачем ці документи не були н адані до суду у зв' язку з їх з нищенням.

Суд першої інстанції не над ав правової оцінки висновку експерта ГУ МВС України в Дон ецькій області від 18.06.2010р. № 448, ві дповідно до якого підписи ди ректора ПП «Інтерметлуга» Плотника В.М. та директора П П ВКФ «Укрзбутпромтехпостач »ОСОБА_8 на податкових нак ладних, виписаних на адресу Т ОВ «Трейд-Груп-Мар», виконані іншими особами.

Судом першої інстанції не б ули досліджені документи щод о транспортування вугілля в таких обсягах від позивача, н езважаючи на клопотання пода ткового органу, не були витре бувані товаросупроводжувал ьні документи, які, зокрема пі дтверджують постачання това ру на ТОВ «ТГМ»саме від ПП «Ін терметлуга» та ПП «ВКФ «Укрз бутпромтехпостач».

Прокуратура Луганської об ласті подала апеляційну ска ргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окруж ного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та винест и нову постанову, якою в задов оленні позовних вимог відмов ити повністю з підстав поруш ення судом першої інстанції норм матеріального та процес уального права (т. 3, арк. спр. 11-18).

В обгрунтування вимог апел яційної скарги, апелянт поси лається на те, що позивачем до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, які не під тверджені належними податко вими накладними.

Прокурор у судовому засіда нні підтримав доводи апеляці йної скарги та просив суд її з адовольнити.

Представники податкового органу підтримали доводи апе ляційної скарги та просили с уд її задовольнити.

Представник позивача у суд овому засіданні заперечував проти апеляційних скарг та п росив залишити без змін пост анову суду першої інстанції.

Як встановлено судом першо ї інстанції та визнається ст оронами по справі:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю «Трейд-Груп-М ар»зареєстроване як юридичн а особа 09 червня 2005 року викона вчим комітетом Луганської мі ської ради код ЄДРПОУ: 33571549, має статут (т. 1, арк. спр. 55-67). 26 жовтня 2 009 року на підставі зміни місц езнаходження юридичної особ и проведено заміну свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а рк. спр. 43-44).

Ленінською міжрайонною де ржавною податковою інспекці єю м. Луганська було проведен о документальну невиїзну пер евірку ТОВ «Трейд-Груп-Мар»з питань дотримання вимог под аткового законодавства з под атку на додану вартість по вз аємовідносинам з Приватним п ідприємством «Інтерметлуга »та Приватним підприємством «ВКФ «Укрзбутпостачпром»за період з 01 березня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результа тами якої складено акт №468/23-616/3 3571549 від 22 червня 2010 року (т.1, арк. сп р. 17-42).

Проведення невиїзної доку ментальної перевірки ТОВ «Тр ейд-Груп-Мар»з питань дотрим ання вимог податкового закон одавства з податку на додану вартість по взаємовідносина м з Приватним підприємством «Інтерметлуга»та Приватним підприємством «ВКФ «Укрзбу тпостачпром»за період з 01 бер езня 2008 року по 31 березня 2009 року , було призначено наказом Лен інської МДПІ у м. Луганську №72 4 від 18 червня 2010 року (т.1, арк. спр . 202) на підставі постанови стар шого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 18 че рвня 2010 року про призначення п озапланової невиїзної перев ірки (т.1, арк. спр. 203, зворотній б ік).

Відповідно до висновків ак ту перевірки №468/23-616/33571549 від 22 черв ня 2010 року Ленінською МДПІ в м. Луганську були встановлені п орушення:

підпункту 7.2.4 пункту 7.2. підпу нктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Зак ону України від 03 квітня 1997 №168/97-В Р «Про податок на додану варт ість», а саме: встановлено зав ищення податкового кредиту у сумі 43443812грн.;

підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статт і 7 Закону України від 03 квітня 1997 №168/97-ВР «Про податок на додан у вартість», а саме: ТОВ «Трейд -Груп-Мар»завищено різницю м іж сумою податкових зобов'яз ань та податкового кредиту з а період з 01 березня 2008 року по 31 березня 2009 року на загальну су му 43 443 812 грн., занижено позитивн е значення різниці між сумою податкових зобов'язань та по даткового кредиту на суму 32 779 2 06 грн.;

підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 19 97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «Трейд- Груп-Мар»завищено суму бюдже тного відшкодування за липен ь 2008 року - вересень 2008 року на с уму 12909424грн.;

підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпун кту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закон у України від 03 квітня 1997 №168/97-ВР «Про податок на додану варті сть», а саме: занижено податку на додану вартість, що підляг ає нарахуванню до сплати в бю джет у розмірі 29546219грн.

Вказані висновки зроблені з підстав відсутності реаль ної можливості поставок това рів (робіт, послуг) від Приватн ого підприємства «Інтерметл уга»та Приватного підприємс тва «ВКФ Укрзбутпостачпром» та нікчемності угод, що підтв ерджується протоколами допи ту свідків та податковою зві тністю.

Відповідач в акті переві рки зазначив, що постачальни ками Приватного підприємств а «Інтерметлуга»є Приватне п ідприємство «Епсілон-2004», ста н платника 8 до ЄДР внесено зап ис про відсутність за місцез находженням, свідоцтво платн ика ПДВ №17318135 анульовано 21 берез ня 2010 року, Приватне підприємс тво «Укрметаліт», стан платн ика 21 ліквідаційна процедура за рішенням суду, свідоцтво п латника ПДВ №17319291 анульовано 30 л ипня 2009 року, Приватне підприє мство «Проспект-2006», стан плат ника 10 запит на встановлення м ісцезнаходження, свідоцтво п латника ПДВ №100096761 анульовано 12 серпня 2009 року, Приватне підпр иємство ТЦ «Вест-Ком», стан пл атника 21 ліквідаційна процед ура за рушенням суду, свідоцт во платника ПДВ №17316929 анульова но 29 вересня 2008 року. Всі ці пост ачальники по ланцюгу не мают ь основних фондів та складсь ких приміщень для здійснення господарської діяльності. Ч исельність працюючих на цих підприємствах не перевищує о дну особу. За таких підстав ві дповідач дійшов до висновку про відсутність у Приватного підприємства «Інтерметлуга »адміністративно-господарс ьких можливостей для виконан ня господарських зобов'язань по укладеним договорам та ві дсутність фактичних дій, спр ямованих на виконання зобов' язань (арк. спр. 20).

В акті перевірки також зазн ачено, що постачальниками Пр иватного підприємства «ВКФ « Укрзбутпромтехпостач»є При ватне підприємство «Епсілон -2004», стан платника 8 до ЄДР внес ено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтв о платника податку на додану вартість №17318135 анульовано 21 бер езня 2010 року, Приватне підприє мство «Укрметаліт», стан пла тника 21 ліквідаційна процеду ра за рішенням суду, свідоцтв о платника ПДВ №17319291 анульован о 30 липня 2009 року, Приватне підп риємство «Проспект-2006», стан п латника 10 запит на встановлен ня місцезнаходження, свідоцт во платника ПДВ №100096761 анульова но 12 серпня 2009 року. Всі ці поста чальники по ланцюгу не мають основних фондів та складськ их приміщень для здійснення господарської діяльності. Чи сельність працюючих на цих п ідприємствах не перевищує од ну особу. За таких підстав від повідач дійшов до висновку п ро відсутність у Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутп ромтехпостач»адміністрати вно-господарських можливост ей для виконання господарськ их зобов'язань по укладеним д оговорам та відсутність факт ичних дій, спрямованих на вик онання зобов'язань (зворотні й бік арк. спр.20).

Також, в акті перевірки відп овідачем зазначено, що за вис новком експерта Головного уп равління МВС України в Донец ькій області науково-дослідн ицького експертно-криміналі стичного центру від 18 червня 2 010 року №448 підписи директорів П риватного підприємства «Інт ерметлуга»ОСОБА_9 та Прив атного підприємства «ВКФ «Ук рзбутпромтехпостач»ОСОБА _8 на податкових накладних, в иписаних на адресу ТОВ «Трей д-Груп-Мар»виконані не ОСОБ А_9 та ОСОБА_8, а іншими осо бами.

Відповідач в акті невиїзно ї документальної перевірки з азначив, що податкові наклад ні, які залучені до криміналь ної справи №02/10/8021 та включені до податкового кредиту ТОВ «Тр ейд-Груп-Мар», не мають юридич ної сили і доказовості перви нного документу через відсут ність в них обов'язкового рек візиту - справжнього підпису особи, яка дійсно уповноваже на діяти від імені Приватног о підприємства «Інтерметлуг а»та Приватного підприємств а «ВКФ «Укрзбутпромтехпоста ч», та, на думку відповідача, н е підтверджують фактичне пос тачання товару.

На підставі акту перев ірки від 09 липня 2010 року прийняті податкові повідом лення - рішення за формою «Р»№ 0001212310/0 про донарахування податк у на додану вартість в сумі 295462 19 грн. та штрафних санкцій в су мі 14773110 грн., та за формою В1 №0000492360/0 п о зменшення сум бюджетного в ідшкодування на суму 12909424 грн., ш трафні санкції - 6454712 грн. (т.1, арк. спр. 14-15).

Відповідно до статті 195 Коде ксу адміністративного судоч инства України суд апеляційн ої інстанції переглядає судо ві рішення суду першої інста нції в межах апеляційної ска рги.

Суть спірних правовідноси н полягає у правомірності до нарахування податкових зобо в' язань з податку на додану вартість з підстав неврахув ання податкових накладних, в иданих контрагентами, постач альники яких ліквідовані.

Спірні правовідносини рег улюються Конституцією Украї ни, Кодексом адміністративно го судочинства України, Зако ном України від 03 квітня 1997 рок у №168/97-ВР «Про податок на додан у вартість»(надалі - Закон № 168) та Законом України від 04 гру дня 1990 року №509-ХІІ «Про державн у податкову службу в Україні »(надалі - Закон №509).

Відповідно до частини 2 ст атті 19 Конституції України о ргани державної влади та орг ани місцевого самоврядуванн я, їх посадові особи зобов'яза ні діяти лише в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 К одексу адміністративного су дочинства України, суд при ви рішенні справи керується при нципом законності, відповідн о до якого органи державної в лади, органи місцевого самов рядування, їхні посадові і сл ужбові особи зобов'язані дія ти лише на підставі, в межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статт і 7 Закону №168 визначено, що пода тковий кредит звітного періо ду складається із сум податк ів, сплачених (нарахованих) пл атником податку у звітному п еріоду у зв' язку з придбанн ям товарів (робіт, послуг), вар тість яких відноситься до ск ладу валових витрат виробниц тва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, щ о підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункт у 7.4 статті 7 Закону №168 не дозвол яється включати до податково го кредиту будь-які витрати з і сплати податку, не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями, а пр и імпорті робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, законодавець не стави ть в залежність формування п одаткового кредиту покупцем товару від несплати податку продавцем, оскільки за загал ьним правилом несплата подат ку на додану вартість продав цем і його постачальниками с ама по собі не є підставою для зменшення податкового креди ту зазначеного податку покуп цю, який відніс до податковог о кредиту суму податку на дод ану вартість, сплачену прода вцю разом із ціною товару (пос луги).

Відповідно до Порядку запо внення і подання податкової декларації з податку на дода ну вартість, затвердженого н аказом Державної податкової адміністрації України від 30 т равня 1997 року №166 та зареєстров аного в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за №250/2054, п латник податку самостійно об числює суму податкового зобо в' язання, яку зазначає в дек ларації.

Пунктом 3.4 Порядку передбач ено, що дані, наведені в деклар ації, повинні відповідати да ним бухгалтерського та подат кового обліку платника, оскі льки, як визначено пунктом 2 ст атті 3 Закону України «Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність в Україні», фіна нсова, податкова, статистичн а та інші види звітності, що ви користовуються грошовий при мірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Тобто, аналіз реальності го сподарської діяльності пови нен здійснюватися на підстав і даних податкового, бухгалт ерського обліку платника под атків та відповідності їх ді йсному економічному змісту.

Судова колегія не приймає д оводи апелянтів щодо недійсн ості податкових накладних, в иданих Приватним підприємст вом «Інтерметлуга»та Приват ним підприємством «ВКФ «Укрз бутпромтехпостач»з підстав того, що податкові накладні в ід імені Приватного підприєм ства «Інтерметлуга»та Прива тного підприємства «ВКФ «Укр збутпромтехпостач»виконан і не директорами цих підприє мств з огляду на те, що в матер іалах справи відсутні будь-я кі докази щодо порушення кри мінальної справи відносно ди ректорів вказаних підприємс тв в частині підроблення та в икористання завідомо підроб лених документів або докази визнання недійсними податко вих накладних в установленом у законом порядку з підстав н едійсності підпису.

З матеріалів справи вбачає ться, що податкові накладні, в иписані позивачу постачальн иками придбаних ним товарів (робіт, послуг) складені у відп овідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 т а наказу Державної податково ї адміністрації України № 165.

Доказів визнання недійсни ми вказаних податкових накла дних суду не надано.

Також, колегія суддів зазна чає, що до судів попередніх ін станцій не було надано доказ ів визнання недійсною угоди, укладеної позивачем та його контрагентами або анулюванн я виданих цим підприємством Свідоцтв платника податку на додану вартість на час госпо дарських відносин із позивач ем.

Отже, правильними є висновк и суду першої інстанції, що по зивачем правомірно включено до складу податкового креди ту суму податку на додану вар тість.

Відповідно до абзацу 1 підпу нкту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, не підлягають включенню д о складу податкового кредиту суми сплаченого (нараховано го) податку у зв'язку з придбан ням товарів (послуг), не підтве рджені податковими накладни ми чи митними деклараціями (і ншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункт у 7.2 статті 7 Закону №168).

Судом першої інстанції вст ановлено та не спростовуєтьс я доводами, викладеними в апе ляційних скаргах, що податко ві накладні (том 1, арк. спр. 261-301), в идані позивачу вищезазначен ими суб' єктами господарюва ння містять всі необхідні ре квізити, передбачені законод авством України.

Перевіркою встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем включено до под аткового кредиту фактично сп лачений ним в ціні послуг под аток на додану вартість на пі дставі податкових накладних , отриманих від постачальник ів послуг, які зареєстровані платниками податку на додан у вартість.

Колегія суддів не приймає п осилання апелянтів на не зна ходження постачальників за м ісцезнаходженням або на їх л іквідацію, оскільки позивач мав правовідносини з Приват ним підприємством «Інтермет луга»та Приватним підприємс твом «ВКФ «Укрзбутпромтехпо стач», а не з їхніми постачаль никами або контрагентами.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пунк ту 7.4 статті 7 Закону №168 не підля гають включенню до складу по даткового кредиту суми сплач еного (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарі в (послуг), не підтверджені под атковими накладними чи митни ми деклараціями. Інших обмеж ень щодо включення до податк ового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (н арахованих) при придбанні то варів (робіт, послуг), законода вче не встановлено, а тому пос илання державної податкової служби на факт не підтвердже ння сплати податкового зобов 'язання по податку на додану в артість непрямими контраген тами, судом першої інстанції вірно не оцінені як суттєві.

Згідно з статтею 61 Конститу ції України, норми якої є норм ами прямої дії, юридична відп овідальність особи має індив ідуальний характер.

Тому, колегія суддів зазнач ає, що несплата контрагентам и постачальників позивача до бюджету сум податку на додан у вартість не може впливати н а результати діяльності підп риємства позивача і не може б ути підставою для притягненн я позивача до відповідальнос ті у вигляді зменшення належ ної позивачу суми бюджетного відшкодування податку на до дану вартість або донарахува ння податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 67 Конс титуції України, кожен зобов 'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, вс тановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтуєть ся на засадах, відповідно до я ких ніхто не може бути примуш ений робити те, що не передбач ено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України ). Чинне законодавство, зокрем а, Закон №168, не встановлює обов 'язки покупця сплачувати под аток на додану вартість ще й д о бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем а бо іншою особою, з урахування м суми податку, отриманого ві д покупця у складі ціни товар у.

Колегія суддів зазначає, що визнання недійсними установ чих документів юридичної осо би та подальше анулювання св ідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсніст ь всіх угод, укладених з момен ту державної реєстрації тако ї особи і до моменту виключен ня з державного реєстру та не позбавляє правового значенн я виданих за такими господар ськими операціями податкови х накладних. За таких обстави н покупець не може нести відп овідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність від омостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності поку пця щодо такої.

Чинне законодавство не зоб ов'язує і не наділяє юридични х осіб правами перевіряти ві дповідність законодавству у становчих документів своїх к онтрагентів за угодами.

Невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати податк у на додану вартість до бюдже ту тягне відповідальність та негативні наслідки саме щод о них і не є підставою для позб авлення платника податку пра ва на податковий кредит у раз і, якщо останній виконав усі п ередбачені законодавством у мови щодо документального пі дтвердження розміру свого по даткового кредиту.

Отже, відповідальність за порушення податкового закон одавства настає за порушення встановлених нормами законо давства вимог і має індивіду альний характер, а відтак пла тник податків не може нести в ідповідальність за порушенн я податкового законодавства , допущені іншими платниками податків.

Відповідно до статті 10 Зако ну №168 та статей 1, 4 Закону №2181 вед ення податкового обліку покл адено на кожного окремого пл атника податку. При цьому так ий платник несе самостійну в ідповідальність за порушенн я правил ведення податкового обліку. Зазначена відповіда льність стосується кожного о кремого платника податку і н е може автоматично поширюват ися на третіх осіб, у тому числ і на його контрагентів.

Отже, порушення, допущені од ним платником податків у від ображенні в податковому облі ку певної господарської опер ації не впливають на права та обов' язки іншого платника податків.

Колегія суддів вважає необ ґрунтованими посилання скар жника на нікчемність правочи ну з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ста тті 215 Цивільного кодексу Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є п равочин, якщо його недійсніс ть встановлена законом (нікч емний правочин). У цьому разі в изнання такого правочину нед ійсним судом не вимагається.

Згідно з вимогами статті 203 Ц ивільного кодексу України, з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності. Волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі. Правочин має вчинят ися у формі, встановленій зак оном. Правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

Відповідно до пункту 18 пост анови №9 Пленуму Верховного С уду України від 06.11.2009р. № 9 вказан о на такий порядок: при кваліф ікації правочину, зокрема, за статтею 228 Цивільного кодексу України враховується вина, я ка виражається в намірі пору шити публічний порядок сторо нами правочину або однією з с торін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у к римінальній справі, щодо зни щення майна, пошкодження май на, незаконного заволодіння майном, тощо.

Але, колегія суддів зазнача є, що відповідачем у акті пере вірки позивача не зазначено, яким саме чином вищевказані договори поставки були спря мовані на порушення конститу ційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошко дження майна фізичної або юр идичної особи, держави, Автон омної Республіки Крим, терит оріальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пункту 11 ста тті 10 Закону України «Про держ авну податкову службу в Укра їні»державні податкові інсп екції в районах, містах без ра йонного поділу, районах у міс тах, міжрайонні та об'єднані д ержавні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію п одання до судів позовів до пі дприємств, установ, організа цій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одерж аних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, оде ржаних без установлених зако ном підстав, а також про стягн ення заборгованості перед бю джетом і державними цільовим и фондами за рахунок їх майна .

Судом першої інстанції вст ановлено та не оскаржується апелянтом 1, що відповідач не з вертався до суду з позовом що до визнання вищевказаних уго д недійсними і стягнення в до ход держави коштів, одержани х ними за такими угодами, що та кож свідчить про недоведеніс ть підстав нікчемності догов орів поставки.

Стосовно стверджень апеля нтів на правомірність зменше ння суми бюджетного відшкоду вання, колегія суддів зазнач ає наступне.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в ід 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (зі змі нами та доповненнями станом на час існування спірних пра вовідносин) сума податку, що п ідлягає сплаті (перерахуванн ю) до бюджету або бюджетному в ідшкодуванню, визначається я к різниця між сумою податков ого зобов'язання звітного по даткового періоду та сумою п одаткового кредиту такого зв ітного податкового періоду. При позитивному значенні сум и, розрахованої згідно з підп унктом 7.7.1 цього пункту, така су ма підлягає сплаті (перераху ванню) до бюджету у строки, вст ановлені законом для відпові дного податкового періоду. П ри від'ємному значенні суми, р озрахованої згідно з підпунк том 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення сум и податкового боргу з цього п одатку, що виник за попередні податкові періоди (у тому чис лі розстроченого або відстро ченого відповідно до закону) , а при його відсутності - зара ховується до складу податков ого кредиту наступного подат кового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 п ункту 7.7 статті 7 визначеного з акону, якщо у наступному пода тковому періоді сума, розрах ована згідно з підпунктом 7.7.1 ц ього пункту, має від'ємне знач ення, то: а) бюджетному відшкод уванню підлягає частина тако го від'ємного значення, яка до рівнює сумі податку, фактичн о сплаченій отримувачем това рів (послуг) у попередньому по датковому періоді постачаль никам таких товарів (послуг); б ) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодува ння включається до складу по даткового кредиту наступног о податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7 .7 статті 7 Закону України "Про п одаток на додану вартість" пл атник податку, який має право на одержання бюджетного від шкодування та прийняв рішенн я про повернення повної суми бюджетного відшкодування, п одає відповідному податково му органу податкову декларац ію та заяву про повернення та кої повної суми бюджетного в ідшкодування, яка відображає ться у податковій декларації .

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 визначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової д екларації, податковий орган проводить документальну нев иїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наяв ності достатніх підстав вваж ати, що розрахунок суми бюдже тного відшкодування було зро блено з порушенням норм пода ткового законодавства, подат ковий орган має право протяг ом такого ж строку провести п озапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності на рахування такого бюджетного відшкодування. Відповідно д о пункту 9 частини 6 статті 111 За кону України "Про державну по даткову службу в Україні" № 509- ХІІ від 4 грудня 1990 року в редак ції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року (зі змінами та д оповненнями) органи державно ї податкової служби мають пр аво провести позапланову виї зну перевірку, яка не передба чена в планах роботи органу д ержавної податкової служби, за наказом керівника, якщо пл атником подано декларацію з від'ємним значенням з податк у на додану вартість, яке стан овить більше 100 тис. грн.

З приводу визначених подат ковим органом порушень, коле гія суддів зазначає, що в акті перевірки та в матеріалах сп рави відсутні докази несплат и всіма переліченими постача льниками по ланцюгу податку на додану вартість до бюджет у, не надані докази визнання н едійсними угод укладених між позивачем та його постачаль никами, й між постачальникам и за ланцюгом, при цьому, незна ходження підприємства за юри дичною адресою - не є ознако ю несплати податків.

Податковий орган, посилаюч ись на факт порушення постач альниками по ланцюгу вимог п одаткового законодавства що до внесення податку на додан у вартість до бюджету в поруш ення вимог статті 71 КАС Україн и, не надав до справи жодного д оказу недотримання визначен ими в акті перевірки підприє мствами вимог Закону України «Про податок на додану варті сть».

До того ж, Законом України « Про податок на додану вартіс ть»право платника податку на бюджетне відшкодування не п оставлене в залежність від н еможливості підтвердити пра вові відносини постачальник ів по всьому ланцюгу до кінце вого продавця товарів (послу г), тому колегія суддів не прий має доводи апелянтів про пра вомірність зменшення суми бю джетного відшкодування.

Відповідно до частини 2 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України в адм іністративних справах про пр отиправність рішень, дій чи б ездіяльності суб'єкта владни х повноважень обов'язок щодо доказування правомірності с вого рішення, дії чи бездіяль ності покладається на відпов ідача, якщо він заперечує про ти адміністративного позову .

Податковим органом не дове дено, що зазначені господарс ькі операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведен о відсутність правових підст ав для включення сум податку на додану вартість до податк ового кредиту позивача.

Колегії суддів вважає, що на явність у позивача податкови х накладних, виданих невстан овленими особами, за умови вс тановлення судом факту здійс нення господарських операці й, не є безумовною підставою д ля не віднесення зазначених у цих накладних сум до податк ового кредиту.

Відповідно до статті 159 Код ексу адміністративного судо чинства України судове рішен ня повинно бути законним і об ґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висно вку, що судом першої інстанці ї правильно встановлені обст авини справи та постанова пр ийнята з дотриманням норм ма теріального та процесуально го права, доводи апеляційних скарг не спростовують висно вків суду першої інстанції, т ому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасува ння постанови суду не вбачає ться.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Ленін ської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Про куратури Луганської області на постанову Луганського ок ружного адміністративного с уду від 28 вересня 2010 року у адмі ністративній справі № 2а-5475/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Лугансько го окружного адміністративн ого суду від 28 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а -5475/10/1270 за позовом Товариства з о бмеженою відповідальністю « Трейд-Груп-Мар»до Ленінської міжрайонної Державної інспе кції в м. Луганську про визна ння протиправними та скасува ння податкових повідомлень р ішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна ч астини ухвали проголошені у судовому засіданні 19 листопа да 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпос ередньо до Вищого адміністра тивного суду України протяго м двадцяти днів з дня складан ня ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі скл адена та підписана колегією суддів 23 листопада 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіон ова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська