Рішення

від 29.10.2008 по справі 2/420-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/420-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.08р.

Справа № 2/420-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА", м.Дніпропетровськ   

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м.Дніпропетровськ     

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Суддя  Боділовська М.М.

Представники:

  Від позивача: Хандога В.В, довіреність №251 від 19.09.2008р.

Від відповідача:  Миц О.І., довіреність №57 від 10.12.07р., Воронкова Я.Ю., довіреність № 4 від 13 жовтня 2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

          Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

          Відповідач позов не визнав з обставин, викладених у відзові і звернувся до суду із зустрічним позовом про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії, до участі у справі залучено третіх осіб : 1. Дніпропетровську міськраду; 2. гр.Прокопенко В.В.; 3. Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів.

          Розглянувши матеріали зустрічного позову суд дійшов висновку про наявність підстав для його призначення для розгляду.

          Приймаючи до уваги, що ВТП "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА" необхідно надати можливість для підготовки заперечень до зустрічного позову, судом оголошено в судовому засіданні перерву до 23.10.2008р. Вивчивши матеріали зустрічного позову, суд не знайшов підстав для виклику в судове засідання представників третіх осіб.

          Розглянувши матеріали основного і зустрічного позовів, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

          24 лютого 2003р. між Дніпропетровською міською радою і Позивачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,6529 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Гвардійська,11.

          Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.12.2002р. №143/5.

          Земельна ділянка передана в оренду до 18.12.2017р., на ній розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать Позивачу та використовуються ним в господарській діяльності.

          Згідно з умовами Договору купівлі-продажу від 02 вересня 2003 р. Позивач продав частину належного йому нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці, фізичній особі - Прокопенко. Через деякий час Прокопенко В.В. самовільно збудував на орендованій Позивачем земельній ділянці залізобетонну огорожу.

          03.03.2008 р. Прокопенко В. В. продав належне йому нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гвардійська, 11, Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ». Факт належності цього майна Відповідачу, а саме: нежитлових будівель загальною площею 602,3 кв. м., підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 18993566 від 06.06.2008 р. в якому вказано Відповідача власником цього майна.

          Відповідачу належать тільки нежитлові приміщення. Збудована на належній Позивачу земельній ділянці залізобетонна огорожа обмежує доступ Позивача на відокремлену  частину  земельної ділянки  і  не дозволяє  використовувати її відповідно до умов Договору оренди. Факт знаходження вказаної залізобетонної огорожі на належній Позивачу земельній ділянці підтверджується Актом огляду від 20.06.2008 р.

          Відповідач позов не визнає, посилаючись зокрема, на те, що Позивач відмовився від користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується витягом з протоколу зборів учасників ТОВ  ДВТП  "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА" від 22.08.2003р.

          Відповідач повідомив, що звернувся до Дніпропетровської міськради з заявою про відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нерухомого та іншого майна.

          Крім того, Відповідач посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.10.2007р. по цивільній справі №2-480-2007р. встановлено, що до договору купівлі-продажу і договору оренди прикладені графічні плани земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:700:0011 по вул.Гвардійській,11 в м.Дніпропетровську, де точками А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З,К,Л,М позначена частина земельної ділянки, яка відійшла разом з придбаними будівлями Прокопенко В.В.

          Розмежування земельних ділянок найшло своє відображення в акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, підписаним 13.05.2005 р. директором ТОВ ДВТР "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА", громадянином Прокопенко В.В., головним землевпорядником Ленінського району та представником геодезичної організації.

          У договорі купівлі-продажу від 02.09.2003р. та в договорі суборенди від 01.12.2003р. погоджені кордони земельної ділянки, яка відійшла покупцеві -Прокопенко В.В. - разом з придбаними будівлями. Після укладення договору купівлі-продажу від 03.03.2008 р., Відповідачеві перейшло право власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці по вул.Гвардійській, 11 у м.Дніпропетровську.

          У зустрічному позові Відповідач посилається на факт добровільної відмови Позивача від користування спірною земельною ділянкою, що стало підставою для виготовлення землевпорядної справи № 063728 по інвентаризації зовнішніх меж земельної ділянки у Ленінському районі ТОВ ДВТП "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА" (виробничі будівлі та споруди) за адресою: вул.Гвардійська,11, м.Дніпропетровськ, згідно якої змінилася (зменшилася ) площа земельної ділянки, що орендується ТОВ ДВТП "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА" до 0,3750 Га, та зарезервований кадастровий номер 1210100000:08:700:0023.

          Позивач зустрічний позов не визнає, посилаючись  на його неправомірність.

          Відповідач зазначає, що відповідно до п. 4.4. договору купівлі-продажу від 02.09.2003р. ТОВ ДВТП "Укрчерметавтоматика" та Прокопенко В.В. при подальшому відчуженні майна зобов'язались укладати договори на умовах, які   не   будуть   порушувати   права   сторін і порівняно з договором купівлі-продажу від 02.09.2003 р.  Прокопенко В.В. цієї умови  не дотримав і продав відповідачу майно з врахуванням залізобетонної огорожі, що незаконно відокремлює частину належної позивачу земельної ділянки.  Перелік майна, яке придбав відповідач є більш розширеним у порівнянні з тим, яке було продане позивачем на користь Прокопенко В. В.

          Відповідач посилається у відзиві на наявність протоколу зборів учасників позивача про відмову від користування земельної ділянки. Протокол зборів і учасників не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку. Право на земельну ділянку випливає з договорів оренди земельної ділянки.

          Протокол зборів учасників позивача від 22.08.2003 р., акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі стосувався Прокопенко В. В., оскільки між ним та позивачем було укладено договір суборенди від 01.12.2003 р. і на підставі цього договору Прокопенко В. В. фактично користувався відокремленою земельною ділянкою. У рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2007 р., на яке посилається відповідач, також йдеться про наявність договору суборенди, щодо якого суд не знайшов підстав для визнання цього договору недійсним. У п. 4.3.6. Договору купівлі-продажу від 02 вересня 2003 р., укладеного між позивачем та Прокопенко В.В., була передбачена можливість користування Прокопенко В.В. частиною земельної ділянки на підставі договору суборенди.  Однак в зв'язку з продажем Прокопенко належного йому нерухомого майна  договір суборенди фактично втратив чинність. Договором суборенди не передбачено автоматичного переходу прав і обов'язків за цим договором до третіх осіб. Тому відповідач не є стороною договору суборенди і не набув прав користування земельною | ділянкою на підставі цього договору.          

          Відповідач  вказує, що він подав заяву до Дніпропетровської міської ради про відведення йому земельної ділянки по фактичному розміщенню нерухомого майна для укладення договору оренди. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Вказана відповідачем заява не надає йому права користування спірною земельною ділянкою. Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, якщо  будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

       Відповідач стверджує, що Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у рішенні від 17.10.2007 р. встановлено факти, що мають значення для вирішення  спору і заперечують позовні вимоги по справі. Рішення Ленінського суду стосується позивача по справі та гр. Прокопенко В.В. - фізичної особи. У рішенні не йдеться про права та обов'язки третіх осіб. Відповідач стверджує, що позивач погодив з Прокопенко розташування меж земельної ділянки. Однак це стосувалось тільки Прокопенко, який  належним чином не оформив своє право на земельну ділянку.

      Відповідач не є правонаступником Прокопенко. Права, якими користувався Прокопенко на підставі договору купівлі-продажу від 02 вересня 2003 р. та договору суборенди від 01.12.2003 р., до відповідача не можуть перейти, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.  До відповідача може перейти право на земельну ділянку, на якій розташовані належні йому споруди, та яка необхідна для їх обслуговування. Інша частина земельної ділянки, на законних підставах знаходиться у користуванні позивача. Залізобетонна огорожа заважає доступу позивача на спірну частину земельної ділянки. Рішення Ленінського районного суду про те, що Прокопенко огородив залізобетонною огорожею земельну ділянку, погоджену в договорі купівлі-продажу від 02.09.2003 р. і в договорі суборенди від 01.12.2003 р. при цьому частково порушивши права позивача, дають оцінку діям Прокопенко, з яким у позивача існували домовленості, викладені у вищезазначених договорах. У договорі купівлі-продажу від 03.03.2008 р. між Прокопенко та відповідачем   не йдеться про земельну ділянку, яка повинна належати відповідачу. Встановлені у рішенні Ленінського районного суду обставини  не впливають на права відповідача, обсяг яких передбаченій договором купівлі-продажу від 03.03.2008 р.

          Спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні Позивача на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12 2002р. №143/5. На підставі цього рішення було укладено договір оренди земельної ділянки, який належним чином зареєстрований у держреєстрі. Дніпропетровською міськрадою рішень щодо вилучення  земельної ділянки,   розірвання договору оренди або внесення змін до нього, не приймалось. П.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання, щодо надання або вилучення земельних ділянок та регулювання земельних відносин.

          Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Відповідач не надав суду документів, що посвідчують його право на спірну земельну ділянку.

          Відповідно до ст.27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.Орендар в установленому законом порядку має право витребувати  її з будь якого незаконного володіння та користування, та вимагати усунення перешкод у користуванні нею.

          Приймаючи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги правомірними і підлягаючими задоволенню.

          Стосовно зустрічного позову встановлено, що відповідно до п.4 ст.142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення користування, про що повідомляє органи державної реєстарції.

          Статтею 143 Земельного кодексу України встановлені вичерпні підстави примусового припинення прав на земельну ділянку. Серед цих підстав добровільної відмови користувача не зазначено.

          ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" у зустрічному позові просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробничо-технічне підприємство "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА", як суміжного землекористувача провести погодження, встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі.

          Позивач за зустрічним позовом не має у своїй власності або користуванні будь-яких земельних ділянок в зв`язку з чим, не може бути суміжним землекористувачем.

          У зустрічному позові ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" посилається на те, що спір щодо користування частиною земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:08:700:0011), що розташована в м. Дніпропетровську по вул. Гвардійській, 11, де знаходиться наступне майно - в будівлі механічних майстерень літ. А3-1 цеху №11 приміщення № 3 поз. 1 заг. пл. 103,6 кв.м.; в виробничій будівлі літ А4-1 приміщення №4 поз. 1-11, 13 заг. пл. 498,7 кв.м.; рампа а1, а2, огорожа № 11-15, мостіння на І-Ш, Н - душова (тимчасова), реєстраційний номер: 3084335 та козловий кран КК -12.5-00-00-00 ПФ, ВП-12.5т. з підкрановими і під'їзними путями, власником якого був раніше Прокопенко В. В., а з 03.03.2008 є Відповідач, вже є розглянутим, і рішення суду з цивільної справи набрало законної сили. Предметом спору Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було усунення перешкод в користуванні майном, а саме - будівель, а не земельної ділянки.

          Приймаючи до уваги викладене, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову.

          Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Зобов'язати Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ»усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011, що орендується Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпропетровським виробничо-технічним підприємством «Укрчорметавтоматика»; демонтувати   бетонну   огорожу.

У зустрічному позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" відмовити.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (вул.Висоцького,4, м.Дніпропетровськ,49000, ЄДРПОУ 33109363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства "УКРЧОРМЕТАВТОМАТИКА" (вул.Миронова,5, м.Дніпропетровс ьк, 49000, п/р 26008000454209 у Дніпропетровській філії АТ "Укрінбанк", МФО 305590, ЄДРПОУ 00192465) 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п`ять грн. 00 коп.) державного мита; 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн.. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

 М.М. Боділовська

Рішення підписано 29.10.2008р.