Рішення

від 30.10.2008 по справі 35/170-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/170-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.08р.

Справа № 35/170-08

За позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця",     м. Дніпропетровськ

до   Акціонерної компанії "Харківобленерго",         м. Харків

про               зобов'язання укласти договір

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Матло А.М.,заст.нач., дов.№301 від 01.01.2008р.                    Гук М.А., заст.нач., дов.№292 від 01.01.2008р.

                         Шкурко І.М., юрисконсульт, дов.№601 від 09.06.2008р.

від відповідача - Солдатенко А.М., представник, дов.№01-62юр/3665 

                            Швецов М.В., представник, дов.№01-62ф/2455 від 04.04.2008р.

від НКРЕ - Трифонов Д.В., начальник тер.управління, дов.№8 від 09.01.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить зобов'язати Відповідача укласти з ним договір на передачу електричної енергії в редакції Позивача. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 26.06.2008р. направив Відповідачу проект  договору на передачу електричної енергії, який Відповідач відмовився укласти.

Вважає, що обов'язковість укладення такого договору встановлена ч. 3, 6 ст. 179 Господарського кодексу України. Позивач фактично надає Відповідачу послуги з передачі електричної енергії споживачам АК "Харківобленерго". "Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами", що затверджені Постановою НКРЕ України №15 від 13.06.1996р., передбачено укладання сторонами саме такого виду договору.

Представники Позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить  в позові відмовити. Свою незгоду з укладенням сторонами саме такого договору мотивує посиланням  на п. 6.29, 6.30 Правил користування електричною енергією та вважає, що відносини сторін повинні бути врегульовані Договором про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеним на основі Типового договору (Додаток №2 до ПКЕЕ).

Як на підставу своїх заперечень посилається на лист НКРЕ України №7567/09/17-07 від 28.12.2007р., що підписаний членом комісії - К. Теличко.

На запит суду від НКРЕ України надійшли пояснення щодо спірного питання, в яких НКРЕ вказує, що позивач не працює на Оптовому ринку електроенергії як повноправний ліцензіат з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а продовжує працювати як основний споживач, а, отже, взаємовідносини між сторонами спору підпадають під дію Правил користування електричною енергією та повинні бути врегульовані договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

Представник НКРЕ України - начальник Дніпропетровського територіального представництва НКРЕ Трифонов Д.В. - в своїх усних поясненнях висловив вказану позицію НКРЕ.

Позивач не погоджується з доводами НКРЕ, вказує, що передача електроенергії є самостійним видом діяльності, який проводиться незалежно від постачання електроенергії, ліцензія видається на кожний вид діяльності окремо. Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами  передбачено, що ліцензіат має право одержувати від енергопостачальників, електроенергію яких він передає місцевими (локальними) електричними мережами на відповідному класі напруги, плату за тарифами на передачу електроенергії, та відносини між ліцензіатами регулюються відповідними договорами. Вважає, лист НКРЕ не нормативним документом, який не являється обов'язковим до виконання. З огляду на свої доводи, стверджує, що між ним та відповідачем відносини регулюються саме Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами, повинен бути укладений договір на передачу електроенергії та застосовуватися тарифи, затверджені НКРЕ у Постанові від 21.06.2007р. №834.

За клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено до 31.10.2008р.

       Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та представника НКРЕ України, оцінивши докази  в їх сукупності, господарський суд,-

                                     ВСТАНОВИВ :

26.06.2008р. Державне підприємство «Придніпровська залізниця»- Електропередавальна організація (надалі позивач) направила Акціонерній компанії "Харківобленерго" (надалі відповідач)  пропозицію про укладення договору на передачу електричної енергії мережами ДП «Придніпровська залізниця»(лист №ЕЕи-3-247), до якого додала два примірники вказаного проекту договору.

Вказану пропозицію про укладення договору відповідач відхилив листом №01-35/4286 від 16.07.2008р. посилаючись на постанову НКРЕ №552від 24.04.2006р. та роз'яснення НКРЕ України №2597/09/17-08 від 22.04.2008р., згідно яких взаєморозрахунки за використання мереж суміжних ліцензіатів з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом не проводяться.

         Не погодившись з доводами відповідача позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти з ним саме цей договір.

         Відповідно до п.1.1. запропонованого проекту договору предметом його регулювання є взаємовідносини сторін щодо передачі електроенергії, а саме «Електропередавальна організація зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Енергопостачальника або інших суб'єктів господарювання, передачу електроенергії яким забезпечує Енергопостачальник». Передача електроенергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми до межі балансової належності належних відповідачу електричних мереж.

        Листом №В.о.Н-21/871 від 05.07.2007р. позивач доводив до відома відповідача встановлені НКРЕ з 01.07.2007р. тарифи на передачу електричної енергії.

        На право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами  позивач має ліцензію ПР №0037 від 25.06.1997р. з необмеженим строком дії (до анулювання).

       До виникнення спору взаємовідносини сторін були врегульовані договором №1/18/01/ПР/Е-05-7005/НЮ-3066дч від 18.01.2005р. на передачу електроенергії, дію якого на наступний термін відповідач відмовився продовжити, посилаючись на наступне: ДП «Придніпровська залізниця»продовжує працювати не як ліцензіат з постачання електроенергії за регульованим тарифом, а як основний споживач, та застосування з 01.07.2007р.  тарифів на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами є неправомочним; під час затвердження тарифів для АК "Харківобленерго" на 2008р. відповідні кошти на сплату вартості послуг з передачі електричної енергії  електромережами залізниць за тарифами для сальдо-розрахунків не були включені до тарифів на передачу, та запропонував позивачу укласти договір про спільне використання  технологічних мереж (лист №01-35/7041 від 13.12.2007р.)

       З цим не погодився позивач, про що свідчить його лист  на адресу відповідача №ЕЕл -3/8 від 14.01.2008р.

        Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками, проект договору може бути запропонований любою із сторін.   

       Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори,  які виникають при укладанні господарських договорів за  державним  замовленням,  або  договорів,  укладення   яких   є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках,  встановлених законом,  розглядаються судом.  

       Взаємовідносини в галузі енергопостачання регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, які затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. N 28 (з подальшими змінами та доповненнями), «Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами», що затверджені Постановою НКРЕ України №15 від 13.06.1996р., тощо.

     Статтею 13 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що діяльність  з виробництва, передачі та постачання електричної енергії  в  Україні  здійснюється  за  умови отримання відповідної ліцензії.

   Згідно п. 3.7.2, п. 3.8.8 «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»відносини між ліцензіатами регулюються   договорами. У  разі  виникнення спірних питань між ліцензіатом  та іншими   суб'єктами   підприємницької   діяльності,   які   шляхом переговорів не вирішені, ці питання можуть передаватися на розгляд НКРЕ та/або центральному  органу  виконавчої  влади,  що  здійснює управління  в електроенергетиці,  відповідно до їхньої компетенції, та/або  до  суду.

       З огляду на викладене, укладення спірного договору ґрунтується на законі, та спори що виникають при укладанні такого виду договорів сторони мають право передати на вирішення  суду.

        За приписами статті 15 Закону України «Про електроенергетику»   купівля всієї    електричної    енергії,    виробленої     на електростанціях,  потужність  чи  обсяг  відпуску  яких  більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини  встановленої  потужності чи обсягів відпуску електричної енергії     (крім     електричної     енергії,    виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для  споживання  на території здійснення ліцензованої діяльності), та   весь   її  оптовий  продаж  здійснюються  на  оптовому  ринку електричної  енергії  України.

      Оптовий ринок  електричної  енергії  України  створюється  на підставі договору.   Сторонами договору  є  суб'єкти   господарської діяльності,пов'язаної з:

      диспетчерським (оперативно-технологічним)  управлінням об'єднаною енергетичною системою України;

      виробництвом електричної енергії на електростанціях;

      передачею електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

     постачанням електричної    енергії   місцевими (локальними) електричними мережами;

    оптовим  постачанням електричної енергії.

     Електрична енергія продається та купується за Правилами оптового ринку електричної енергії України, всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який  здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

     Пунктом 2.7. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності  з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15/1, передбачено, що ліцензіат повинен закуповувати електроенергію на Оптового ринку електричної енергії України відповідно до умов його діяльності та здійснювати належне проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії.

       З вище наведеного слідує, що  суб'єкти   господарської   діяльності, пов'язаної з постачанням електричної    енергії   місцевими (локальними)   електричними мережами повинні бути учасниками Оптового ринку електричної енергії України.

      З пояснень сторін та пояснень НКРЕ України від 09.10.2008р. за №6208/13/17-08 судом встановлено, що  позивач не являється учасником  Оптового ринку електричної енергії України та не закуповує електроенергію на оптовому ринку, а працює як основний споживач.

Постановою НКРЕ України  від 21.06.2007р. №834 були затверджені нові рівні тарифів на передачу електричної енергії місцевими  (локальними) електромережами, тарифи на постачання електричної енергії за регульованим тарифом та тарифи на передачу електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами для роботи залізниць, як ліцензіатів з постачання електроенергії за регульованим тарифом усім залізницям.

Позивач  не працює на Оптовому ринку електричної енергії України як повноправний ліцензіат та не може застосовувати  тарифи, що затверджені Постановою НКРЕ України  від 21.06.2007р. №834, а, отже, відносини між ним та відповідачем не можуть бути врегульовані договором на передачу електричної енергії із застосуванням вище вказаних тарифів.

Доводи позивача спростовані вище викладеним та поясненнями  НКРЕ України від 09.10.2008р. за №6208/13/17-08.

     Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача необґрунтовані та в позові слід відмовити.

     Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові  витрати по справі відносяться на позивача.

       Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 179-187 Господарського кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

       В позові відмовити.

       Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного терміну з часу його прийняття та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова