Постанова

від 02.04.2009 по справі 35/170-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/170-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 квітня 2009 р.                                                                                    № 35/170-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

акціонерної компанії "Харківобленерго"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р.

у справігосподарського суду №35/170-08Дніпропетровської області

за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"

доакціонерної компанії "Харківобленерго"

проза участю  представників сторін:позивача –          відповідача –спонукання укласти договір

пр. Гук М.А. –дов. №263 від 01.01.09р.пр. Шкурко І.М. –дов. №400 від 01.01.09р.пр. Шевцов М.В. –дов. №01-62юр/7606 від 03.12.08р.пр. Солдатенко А.М. – дов. №01-62юр/7049 від 12.11.08р.

Розпорядженням №02.03-10/160 від 01.04.2009р. у зв'язку із поверненням з відрядження судді Першикова Є.В змінено склад колегії суддів у справі №35/170-08 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя –Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А. утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.            

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2008 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до акціонерної компанії "Харківобленерго" про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на передачу електричної енергії у редакції позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008р. (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що пояснення НКРЕ, відповідно до яких позивач не являється повноправним ліцензіатом, оскільки не працює на оптовому ринку електричної енергії України, тому не будучи повноправним ліцензіатом він не може застосовувати тарифи, затверджені НКРЕ постановою від 21.06.2007р. №834, а за вказаних обставин відносини між ним та відповідачем не можуть бути врегульовані договором на передачу електричної енергії із застосуванням таких тарифів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. (судді Тищик І.В., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, зобов'язано відповідача укласти договір з позивачем на передачу електричної енергії у редакції позивача, та стягнуто судові витрати.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовуватися Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, а п.3.7.2 вказаних умов передбачено, що відносини між ліцензіатами регулюються відповідними договорами, окрім того, загальні умови укладання договорів визначені ст.179 ГК України, відповідно до якої укладання господарського договору є обов'язковим для сторін у випадку, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання, а суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції чи послуг, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що висновки, викладені в рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, а вимоги скаржника про скасування останнього являються підставними і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що на протязі 2005-2007 років між державним підприємством "Придніпровська залізниця", яке відповідно до ліцензії НКРЕ серії ПР №0037 має право на здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, та акціонерною компанією "Харківобленерго" діяв договір від 18.01.2005р. №1/18/01/ПР/Е-05-7005/НЮ-3066дч на передачу електричної енергії.

Відповідно до вказаного договору позивачем надавалися послуги з передачі електричної енергії власними електричними мережами, а відповідачем надані послуги оплачувалися за тарифами, затвердженими НКРЕ.

З набранням чинності постановою НКРЕ від 21.06.2007р. №834 про зміну існуючих тарифів, відповідач відмовився від пролонгації зазначеного договору на 2008 рік і з посиланням на лист НКРЕ України від 14.08.2007р. №4945/09/17-07 запропонував укласти договір про спільне використання технологічних мереж державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Вказаним листом було надане роз'яснення, що державне підприємство "Придніпровська залізниця" не являється ліцензіатом з постачання електроенергії за регульованим тарифом (оскільки не працює на Оптовому ринку електроенергії як повноправний ліцензіат), а являється основним споживачем, на якого поширюються пункти 6.29, 6.30 Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензіатом являється суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Ліцензією, відповідно до ч.2 ст.14 Господарського кодексу України, являється документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Взаємовідносини в галузі енергопостачання регулюються нормами спеціального законодавства: Законом України "Про електроенергетику", Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затвердженими постановою НКРЕ України №15 від 13.06.1996р., зареєстрованою в Мінюсті України за №408/1433, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕ України від 13 червня 1996 року №15/1, зареєстрованою в Мінюсті України за №433/1458, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р, №28 та ін.

Діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні, як передбачено ст.13 Закону України "Про електроенергетику", здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Судом першої інстанції встановлено, що електрична енергія продається та купується за правилами оптового ринку електричної енергії України, всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії, а відповідно до пояснень сторін та НКРЕ України від 09.10.2008р. позивач не являється учасником оптового ринку електричної енергії України та не закуповує електроенергію на оптовому ринку, а працює як основний споживач, тому відносини між позивачем та відповідачем не можуть бути врегульовані договором на передачу електричної енергії.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, але з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що нормами загального та спеціального законодавства наявність будь-яких додаткових умов (місце, порядок закупівлі електроенергії тощо) для визнання суб'єкта господарювання ліцензіатом не передбачена.

Позивачем підприємницька діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами здійснюється на підставі ліцензії НКРЕ серії ПР №0037 і останній, всупереч твердженням відповідача, являється ліцензіатом щодо даного виду діяльності.

При цьому судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги посилання відповідача на п.2.7 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, оскільки дія даних приписів не поширюється на позивача у справі, яким підприємницька діяльність з постачання електричної енергії не здійснюється. Ліцензійна діяльність позивача стосується виключно передачі електричної енергії і регламентується іншим нормативним актом - Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" передача та постачання електричної енергії розрізняються як різні види господарської діяльності: передачею енергії є транспортування енергії за допомогою мереж на підставі договору, тоді як постачанням електричної енергії являється надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовуватися Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (надалі Умови).

Пунктом 3.7.2 вказаних умов передбачено, що відносини між ліцензіатами регулюються відповідними договорами.

Загальні умови укладання договорів визначені ст.179 ГК України, відповідно до якої укладання господарського договору є обов'язковим для сторін у випадку, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання, а також суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції чи послуг.

Також, судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги посилання відповідача на лист та письмові пояснення НКРЕ, оскільки зазначені пояснення відображають суб'єктивну думку певного кола посадових осіб НКРЕ, однак, суперечать приписам чинного законодавства. Спірні пояснення актами нормативного характеру не являються, норм чинного законодавства не скасовують, не змінюють і не можуть бути застосовані господарським судом як такі, що відповідають законодавству України (ч.2 ст.4 ГПК України).

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження відповідача про відсутність в договорі такої істотної умови як ціна не відповідають дійсності.

Відповідно до ст.ст.6, 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" в народному господарстві використовуються вільні ціни та тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення.

Оскільки енергоносії та послуги з їх передачі мають вирішальне соціальне значення, тарифи на передачу електричної енергії затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики. Тарифи для державного підприємства "Придніпровська залізниця" на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами були затверджені постановою НКРЕ від 21.06.2007р. №834, що набрала чинності з 01.07.2007р. і є чинними. Вказана постанова є обов'язковою для виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання відповідача на необхідність укладання між сторонами договору щодо спільного використання електричних мереж не узгоджується з приписами чинного законодавства. Відносини сторін не підпадають під дію Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ). Вказані Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, а позивач не являється ні виробником, ні постачальником, ні споживачем електроенергії, що передається його мережами.

Відповідно до п.1.10 ПКЕЕ договір щодо спільного використання електричних мереж укладається для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позиція відповідача та НКРЕ щодо укладання договору про спільне використання електричних мереж суперечить положенням, викладеним у п.1.10 ПКЕЕ.

За вказаних обставин, судом апеляційної інстанції встановлено, що взаємовідносини між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та акціонерною компанією "Харківобленерго" з приводу надання послуг з передачі електричної енергії мають бути врегульовані відповідним господарським договором - договором на передачу електричної енергії, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо спонукання відповідача укласти договір на передачу електричної енергії підлягають задоволенню.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги акціонерної компанії "Харківобленерго", оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. у справі №35/170-08 залишити без змін.

Головуючий                                                            Є. Першиков

Судді                                                                                 Т. Данилова

                                                                                             І. Ходаківська