Рішення

від 18.11.2008 по справі 35/170-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/170-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2008 р.                                                            Справа № 35/170-08

вх. № 4396/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Городничий В.М. з належно оформленою довіреністю (б/н від 11.06.2008р.); 

 відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького", м. Київ  

до  ТОВ "Дельта", м. Харків  

про визнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач(ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького") звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить визнати третейську угоду та мирову угоду від 01.08.07р., укладених між ТОВ "Дельта" та ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького". В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що третейська та мирова угода, які були укладені між сторонами, підписані особою, яка не мала на це повноважень.

Свої позовні вимоги  позивач обгрунтовує тим, що зазначені угоди, а саме   третейська угода, мирова угода на виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № № 6/301 за позовом ТОВ «Дельта» до ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» про стягнення заборгованості за договором у сумі 7 968 517,14 грн. ним ніколи не укладалися, а про Рішення Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (адреса суду : 61121 м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд.140-6 кв.75) від 21.08.2007р. по справі №49/ПТС-07, яким було затверджено оспорювань  мирову угоду від  01.07.2007 року  між ТОВ «Дельта» та ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» взагалі не був обізнаний.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлен належним чином.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

В процесі розгляду справи представником позивача подано заяву про зміну підстав позову, відповідно до якою він змінив підстави для задоволення позовних вимог, а саме визначив, що  процедура укладення мирової угоди на стаді її виконання  чітко визначена Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ч. 4. ст. 121 и що Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» вийшов за межі своїх повноважень, порушив підсудність даного спору щодо розгляду справи оскільки затверджувати оспорювань мирову угоди повинен був Господарський суд м. Києва, адже саме він виносив рішення по справі № 6\301, на етапі виконання якого й укладалась мирова угода.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (адреса суду : 61121 м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд.140-6 кв.75) від 21.08.2007р. по справі № 49/ПТС-07, було затверджено мирову угоду укладену  01.07.2007 року  між ТОВ «Дельта» та ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького».

Відповідно до вказаного рішення було :

- затверджено мирову угоду укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЕЛЬТА" та Товариством з  обмеженою відповідальністю ,,Народна медицина Данили Зубицького" по справі 6/301, яка розглядалася Господарським судом м. Києва;

- визнано  право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю ,ДЕЛЬТА", на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Миколи Шпака, 3, загальною площею 4441,00 кв.м  який належав на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Народна медицина Данили Зубицького";

- зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою м. Київ, вул.  Миколи Шпака 3, загальною площею 4441,00 кв. м за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА";

- заборгованість в сумі 7624096,00 грн. ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького»   перед ТОВ «Дельта», вважати погашеною з моменту реєстрації прав власності.

Зазначена мирова угода затверджувалась  на стадії виконання судового рішення по справі 6/301, яка розглядалася Господарським судом м. Києва, позов ТОВ «Дельта» до ТОВ «НМДЗ» про стягнення 7968517,14 грн. на виконання договору №01/02-01 від 01.02.04 р.

Судом встановлено, що зазначена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького»  виникла у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань за договором поставки сировини для виготовлення лікарських та фармацевтичних препаратів №01\02-01 від 01.02.2004 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 липня 2008 року справа № 47 \177-08, залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2008р. , зазначений договір був визнаний недійсним, як такий, що  вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» звернулися із заявою до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»   про затвердження мирової угоди по справі № 6/302, яка розглядалася Господарським судом м. Києва, та звернення про стягнення на майно боржника шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» права власності на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Миколи Шпака 3, загальною площею 4441,00 м. кв та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького», договірна вартість нерухомого майна складає 7624096,00 гривень (сім мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі дев‘яносто шість гривень).

В процесі здійснення виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Державної виконавчої служби Управління юстиції міста Києва при примусовому виконанні наказу № 6/301, виданого Господарським судом міста Києва 16.07.2007 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» боргу на загальну суму 7624096,00 гривень (сім мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі дев‘яносто шість гривень),  сторони дійшли згоди про необхідність закінчення виконавчого провадження в зв‘язку з підписанням  мирової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи мирова угода укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» по справі № 6 \301, яка розглядалася Господарським судом м. Києва.  

Судом встановлено, що процедура укладання третейської  угоди між сторонами та, власне, рішення третейського суду, щодо затвердження мирової угоди, проходили з грубим порушенням норм чинного законодавства.

          Так, ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд  третейського  суду  будь-який  спір,  який  виникає з цивільних чи  господарських правовідносин,  крім випадків, передбачених законом.  В частині другій тієї ж статті зазначено, що спір може  бути  переданий  на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 6 Закону України «Про третейські суди», що регламентує підвідомчість справ третейським судам, зазначає, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;  справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;  інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Судом при прийнятті рішення взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження  мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.           Ця норма  є по своїй природі імперативною і не передбачає іншого порядку затвердження мирової угоди.                

Отже, чинне законодавство  допускає укладання мирової угоди у процесі виконання рішення господарського суду, але її повинно бути подано на затвердження суду, який виніс рішення, а не будь-якого іншого суду. Тобто у даному випадку сторони повинні були звернутися виключно до Київського господарського суду.

Оцінюючи докази сторін спору, суд приходить до висновку, що сторони всупереч вимогам закону, затверджують третейську угоду і звертаються до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».  А суд з перевищенням своєї компетенції приймає справу до розгляду.

Таким чином,  у сторін, на момент укладення третейської угоди не було правових  підстав для її укладання, а суд прийнявши на розгляд справу щодо затвердження мирової угоди перевищив свою компетенцію, оскільки, справа по затвердженню мирової угоди в процесі виконання господарського рішення не підвідомча третейському суду.

Отже, затвердження мирової угоди,  укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» по справі №6\301, яка розглядалася Господарським судом м. Києва, відноситься до компетенції Господарського суду м. Києва та виходить за межі компетенції Третейських судів.

Суд також звертає увагу на те, що у зв'язку з тим, що Рішенням господарського суду Харківської області від 21 липня 2008 року справа № 47\177-08 , залишеним без зміни Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2008р. , договір поставки № 01/02-01 від 01.02.2004 р. , на підставі якого виникла заборгованість ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького»  перед ТОВ «Дельта»  був визнаний недійсним, як такий, що  вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим договором, взагалі відсутня правова підстава розрахунків між сторонами за цим договором, у тому числі шляхом укладання мирової угоди.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

У даному випадку, суд констатує недоведеність з боку відповідача  обставини, на які він  посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.  Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

При таких обставинах, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.

Керуючись статтями 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною третейську угоду від01.07.2007 року, укладену між Товариством з обмеженою відповдіальністю «Народна медицина Данили Зубицького» (03062,м.Київ, вул. Невська,19, р/р №26005030493581 Радянське відділення міськфілії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 23706079) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта» ((61000, м.Харків, вул. Данилевського,6, офіс 48, р/р №2600060028245 в ХОД Райффайзен Банк "Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 30360284) та затверджену Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (61121 м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд.140-6 кв.75) від 21.08.2007р. по справі № 49/ПТС-07.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (61000, м.Харків, вул. Данилевського,6, офіс 48, р/р №2600060028245 в ХОД Райффайзен Банк "Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 30360284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна Медицина Данили Зубицького" (03062,м.Київ, вул. Невська,19, р/р №26005030493581 Радянське відділення міськфілії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 23706079) 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 19.11.2008р.

Суддя