Постанова

від 27.03.2012 по справі 26/58

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/58

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

   ПОСТАНОВА

27.03.12                                                                                           Справа  № 26/58

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Желіка М.Б.,

при секретарі   Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (заявника) – з'явився,

інших учасників процесу –   не  з'явилися,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Михась”,м.Львів

на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.02.2012 року про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, суддя Деркач Ю.Б.,

у справі №26/58 (18/268)

за позовом Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м.Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м.Львів

про стягнення 26 612,33 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м.Львів

до Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м.Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

про визнання недійсним правочину

орган стягнення: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

                                                      в с т а н о в и в :

ухвалою господарського суду Львівської області від 14.02.2012 року відмовлено в задоволенні заяви  товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58 такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку передбачених ч.4 ст.117 ГПК України  підстав для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

В апеляційній скарзі  скаржник (заявник) просить ухвалу суду скасувати з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, апелюючи тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2011 року по справі №13/152 (2010) встановлено факт включення ЛКП «Снопківське»до позовних вимог по даній справі заборгованості по ТзОВ «Михась»за період з 01.11.2006 року по 01.10.2009 року, яка стягнута на підставі наказів від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58, проте, по якій існує переплата, що і було підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в даній справі.

З наведеного скаржник вважає, що даним судовим рішенням фактично встановлено відсутність у заявника зобов'язань перед ЛКП «Снопківське», а тому вказаний факт є підставою для визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58 такими, що не підлягають виконанню, оскільки однією з передбачених ч.2 ст.117 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є відсутність зобов'язань боржника перед кредитором в зв'язку з його припиненням добровільним виконанням чи з інших підстав, що наявне в спірному випадку.

В судове засідання з'явився лише скаржник, представники інших учасників процесу не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе  розгляд скарги провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказ від 26.11.2007 року про стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю „Михась" на користь Львівського комунального підприємства „Снопківське" 8079,15 грн. заборгованості за договором, 537,61 грн. пені, 220 грн. судових витрат видано на виконання рішення   господарського   суду   Львівської   області   від 14.11.2007 року по справі №18/268. На підставі заяви ЛКП «Снопківське»від 16.01.2012 року про примусове виконання постановою ВП №30753693 Галицького відділу державної виконавчої служби від 16.01.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №18/268 від 26.11.2012 року.

Наказ від 04.11.2008 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Михась"  на користь Львівського комунального підприємства „Снопківське" 18 534,18 грн. заборгованості, 185,34 грн. державного мита та 82,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу видано на виконання   рішення   господарського   суду   Львівської   області   від  21.10.2008 року по справі №26/58. На підставі заяви ЛКП «Снопківське»від 16.01.2012 року про примусове виконання постановою ВП №30753409 Галицького відділу державної виконавчої служби від 16.01.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №26/58 від 04.08.2012 року.

Постановою Галицького ВДВС Львівського МУЮ від 23.01.2012 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження за ВП №30873844 обидва виконавчих провадження приєднано до зведеного, надано строк на добровільне виконання до 30.01.2012 року. Доказів виконання вказаних наказів заявником не подано, а судом не встановлено.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського |суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються   у   порядку,   встановленому   Законом   України   «Про   виконавче провадження». Таким чином,  право  на стягнення заборгованості,  яка підтверджена судовими і рішеннями і наказами господарського суду повинно бути реалізованим у формах і у спосіб, встановлений законодавством про виконавче провадження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Підставою для визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58 такими, що не підлягають виконанню заявник вважає встановлений рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2011 року по справі №13/152 (2010) факт відсутності у ТОВ «Михась»заборгованості перед ЛКП «Снопківське»за період з 01.11.2006 року по 01.10.2009 року, тобто заборгованості, яка була предметом спору та стягнення згідно вищевказаних наказів від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58.

Відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Таким чином, частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:   якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік підстав є вичерпним.

Що ж до позовних заяв про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, то такі заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК не підлягають розгляду в господарських судах, оскільки оскарження наказу поза межами апеляційного чи касаційного перегляду рішення, на виконання якого такий наказ видано, неможливе. Тому заінтересована сторона у справі може у встановленому ГПК порядку оскаржити лише відповідне рішення господарського суду (Рекомендація, Вищий господарський суд, від 31.05.2007, № 04-5/103 "Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України").

Заявником не подано, а судом не встанволено ні доказів скасування рішень господарського суду Львівської області від 14.11.2007 року у справі №18/268 та від 21.10.2008 року у справі №26/58 в апеляційному, касаційному порядку, чи в порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами, ні доказів відсутності обов'язку боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою за оспорюваними наказами, ні інших причин для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви  товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58 такими, що не підлягають виконанню, оскільки заявником не наведено, а судом не встанволено наявність в спірному випадку жодної з передбачених ч.4 ст.117 ГПК України  підстав, перелік яких є вичерпним, для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Встановлений рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2011 року по справі №13/152 (2010) факт відсутності у ТОВ «Михась»заборгованості, яка була предметом спору в іншому провадження та вже стягнена згідно вищевказаних наказів, не може бути підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню. Діючим ГПК України визначено порядок прийняття рішення(встановлення ними фактів) та їх виконання, а тому встановлення фактів рішенням суду в іншому позовному провадженні не може бути підставою для зміни порядку виконання рішення. В даному випадку застосовується інша процесуальна конструкція захисту порушеного права заявника.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.

Ухвала місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.99,103,106 ГПК України, суд,   

                                                      постановив:

ухвалу господарського суду Львівської області від 14.02.2012 року про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58 такими, що не підлягають виконанню,  –залишити без змін, а апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 М.Б.Желік

Повний текст постанови

виготовлено 02.04.2012р.