Ухвала

від 14.02.2012 по справі 26/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/58 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 УХВАЛА            14.02.12                                                                                 Справа№ 26/58 Суддя Деркач Ю.Б. розглянувши матеріали за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Михась», м. Львів про: визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі № 18/268 та від 04.08.2008 року по справі № 26/58 такими, що не підлягають виконанню у справі № 26/58 за позовом (стягувач): Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м. Львів до відповідача (боржника): Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів про: стягнення 26 612,33 грн. за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів до відповідача: Львівського комунального підприємства „Снопківське”,               м. Львів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго”, м. Львів про: визнання недійсним правочину орган стягнення: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів За участю представників сторін: від заявника (боржника): Петролюк –адвокат (довіреність № 1/01-12 від 28.01.2012 року) від стягувача: не з'явився від ДВС: не з'явився Товариство з обмеженою відповідальністю “Михась”, м. Львів звернулось до господарського суду Львівської області з заявою за вх. № 1940/12 про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі № 18/268 та від 04.08.2008 року по справі № 26/58 такими, що не підлягають виконанню.             Ухвалою суду від 31.01.2012 року розгляд заяви призначено на 10.02.2012 року. В судовому засіданні 10.02.2012 року розгляд заяви відкладено на 14.02.2012 року. Представник заявника в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 31.01.2012 року виконав частково, викладені в заяві вимоги підтримав повністю. ДВС та стягувач явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвали суду від 31.01.2012 року не виконали, письмових пояснень по суті заяви не подали, причин неявки не повідомили. Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне: Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2007 року по справі № 18/268 за позовом Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів про стягнення 8833 грн. 00  коп. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”,  що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Тарнавського,104б, (код ЄДРПОУ 19337423)  на користь Львівського комунального підприємства „Снопківське”,  що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Кубійовича, 33, (код ЄДРПОУ 23891645) 8079 грн. 15 коп. основної заборгованості за договором. На виконання вказаного рішення 26.11.2007 року господарським судом Львівської області видано відповідний наказ. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 року у зв'язку із наявним боргом, який після оплати залишився за заявником (боржником) у розмірі 4842,93 грн., Галицьким ВДВС Львівського МУЮ запропоновано добровільно самостійно виконати виконавчий документ та повідомити про це держвиконавця до 23.01.2012 року. Рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2008 року по справі № 26/58 за позовом Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів про стягнення 26 612,33 грн., за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів до Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м. Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів про визнання недійсним правочину первісний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів, вул. Тарнавського, 104б (код ЄДРПОУ 19337423) на користь Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м. Львів, вул. Кубійовича, 33 (код ЄДРПОУ 23891645) 18 534 грн. 18 коп. заборгованості, в частині первісних позовних вимог щодо стягнення 8 078,15 грн. заборгованості провадження у справі припинено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. В обґрунтування заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, заявник зазначає: Як вбачається із рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2011 року по справі №13/152 (2010) ЛКП „Снопківське" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ „Михась" 50962 грн. 57 коп. заборгованості за договором. Уточненням позовних вимог від 11.11.2010 року позивач просить стягнути з відповідача 48302 грн. 20 коп., обґрунтовуючи зменшення суми стягнення тим, що з 28.01.2009 року 58/100 частина приміщень ТзОВ «Михась»за договором купівлі-продажу за №276 перейшла у власність інших фізичних осіб. Представник ТзОВ «Михась»просить в позові відмовити з викладених підстав, та вважає, що він сплатив позивачу на 464,57 грн. 57 коп. більше, ніж це передбачено договором. Позивачем на виконання умов згаданого договору були надані послуги по опалюванню приміщень відповідача, а останньому виставлені рахунки для оплати наданих послуг за №№ 3490Г-4 - 3490Г-12 за 2008 рік, №№ 3490Г-1 - 3490Г-8 за 2009 рік. Як вбачається із акту звірки за теплову енергію ЛКП «Снопківське»і ТзОВ «Михась»станом на 01.06.2010 року (починаючи з вересня 2006 року), який підписано лише зі сторони позивача, заборгованість відповідача становить 77574,90 грн. станом на 01.06.2010 року. У цьому ж акті вказано, що ТзОВ «Михась»із сумою нарахувань не згідне у зв'язку із завищеною кількістю нарахованих Гкал. Окрім цього, як вбачається із наявної в матеріалах справи додаткової угоди до договору №3490/Г від 30.09.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеної 21.04.2010 року між ЛКП «Снопківське»та ЛМКП «Львівтсплоенерго», така укладена у зв'язку із виявленою помилкою в обсягах споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання ТзОВ «Михась», анульовано додаткову угоду від 12.04.2010 року до договору №3490/Г від 30.09.2002 року, додаток №1 до договору №№3490/Г від 30.09.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді викласти в редакції, вказаній в додатку №1 (сторінки 1-4), який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди і вважати зобов'язання, які випливають з даної угоди, чинними з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року. Згідно із вказаними в додатку №1 (сторінки 1-4) обсягами максимального теплового навантаження споживання тепла ТзОВ «Михась», таке встановлено в розмірі 0,0325 Гкал/год., що повністю співпадають із визначеними державним підприємством ДП ДШМ «Містопроект»в опитувальному листі від грудня 2008 року параметрами, а тому прийняті судом за основу. Як вбачається із наявних в матеріалах справи листів ТзОВ «Михась», ними подавались до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»та Львівського комунального підприємства «Снопківське»прохання провести перерахунок та перерозподіл у кількісних та вартісних одиницях спожитої теплової енергії за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року, керуючись опитувальним листом, виконаним ДП ДШМ «Містопроект». Однак, відповіді на вказані листи до ТзОВ «Михась»не надходили, що не заперечується позивачем та третьою особою. Також, як вбачається із вказаного рішення Позивач вимоги ухвали суду не виконав, відповідач надав докази виконання вказаної ухвали суду та акт звірки взаємних розрахунків з врахуванням фактичної площі, опитувального листа споживача теплової енергії, виданого ДП ДШМ «Містопроект»від грудня 2008 року та з врахуванням рішення виконкому Львівської міської ради від 20.10.2006 року за №1189 «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з центрального опалення із підігріву води», згідно якого за ТзОВ «Михась«числиться переплата за теплову енергію, подану позивачем за період із 01 листопада 2006 року по 01 жовтня 2009 року у розмірі 464,57 грн. 57 коп. Таким чином, в задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Снопківське»про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Михась" боргу за послуги теплопостачання в розмірі 48302 грн. 20 коп. судом відмовлено. Як вбачається із матеріалів справи №13/152 (2010) сума в розмірі 48302 грн. 20 коп. включає в себе і заборгованість, яка числилась за ТзОВ «Михась»по рішенню господарського суду Львівської області від 14.11.2007 року по справі №18/268 та по рішенню господарського суду Львівської області від 21.10.2008 року по справі №26/58. Отже, враховуючи те, що згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2011          року по справі №13/152 (2010), яке залишено без змін Львівським апеляційним господарським судом та Вищим господарським   судом України встановлено, що у суму, на яку заявлено позовні вимоги ЛКП «Снопківське»до ТзОВ «Михась»входить і заборгованість, яка наявна по наказам господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58, судом відмовлено в задоволенні позову через те, що наявна переплата за надані послуги, наявні всі підстави, визначені ст. 117 ГПК України для визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі №18/268 та від 04.08.2008 року по справі №26/58 такими, що не відповідають виконанню повністю. Відтак, за вказаних обставин заявник вважає дану заяву такою, що підлягає до задоволення. На виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2007 року по справі № 18/268 видано наказ від 26.11.2007 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”,  що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Тарнавського,104б, (код ЄДРПОУ 19337423)  на користь Львівського комунального підприємства „Снопківське”,  що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Кубійовича, 33, (код ЄДРПОУ 23891645) 8079 грн. 15 коп. –основної заборгованості за договором та 537 грн. 61 коп. пені, 220 грн. 00 коп. –судових витрат, сплачених при поданні позовної заяви. На підставі заяви ЛКП «Снопківське»від 16.01.2012 року про примусове виконання постановою ВП № 30753693 Галицького відділу державної виконавчої служби  від 16.01.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 18/268 від 26.11.2012 року. На виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2008 року по справі № 26/58 видано наказ від 04.11.2008 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Михась”, м. Львів, вул. Тарнавського, 104б (код ЄДРПОУ 19337423) на користь Львівського комунального підприємства „Снопківське”, м. Львів, вул. Кубійовича, 33 (код ЄДРПОУ 23891645) 18 534 грн. 18 коп. заборгованості, 185 грн. 34 коп. державного мита та 82 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. На підставі заяви ЛКП «Снопківське»від 16.01.2012 року про примусове виконання постановою ВП № 30753409 Галицького відділу державної виконавчої служби  від 16.01.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 26/58 від 04.08.2012 року. Постановою Галицького ВДВС Львівського МУЮ від 23.01.2012 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження за ВП №30873844 обидва виконавчих провадження приєднано до зведеного, надано строк на добровільне виконання до 30.01.2012 року. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відтак, право на стягнення заборгованості, яка підтверджена судовими рішеннями і наказами господарського суду повинно бути реалізованим у формах і у спосіб, встановлений законодавством про виконавче провадження. Відповідно до п.3.3. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.03.2002 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: - якщо його видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік підстав є вичерпним. Що ж до позовних заяв про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, то такі заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК не підлягають розгляду в господарських судах, оскільки оскарження наказу поза межами апеляційного чи касаційного перегляду рішення, на виконання якого такий наказ видано, неможливе. Тому заінтересована сторона у справі може у встановленому ГПК порядку оскаржити лише відповідне рішення господарського суду. В силу ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Що стосується посилань заявника на обставини, зазначені у заяві про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, слід зазначити, що обставини виконання рішень (проведення оплати боргу, стягнутого за вказаними рішеннями) не були предметом розгляду у справі № 13/152 (2010). Вказане вбачається як і з тексту самого рішення, так і з позовної заяви ТзОВ «Михась»           (а/с 5), заяви ТзОВ «Михась»про уточнення позовних вимог від 11.11.2010 року (а/с 49), відповідно до яких позивачем виключено суми, стягнуті з ТзОВ «Михась»рішеннями у справах № 18/268 та № 26/58 з розміру сум, стягнення яких було предметом спору у справі № 13/152 (2010). А саме виключено суму 26 612,33 грн., що включає 8 079,15 грн. стягнутих відповідно до рішення у справі № 18/268 та 18 534,18 грн. стягнутих відповідно до рішення у справі № 26/58. Більш того, акт звірки, складений ТзОВ «Михась», на який йде посилання у рішенні у справі № 13/152 (2010) (а/с 115) як на доказ наявності переплати, включає 26 612,33 грн. як суму стягнуту по рішенню судів, стягнення якої не було предметом розгляду даного спору. Вказані документи знаходяться в матеріалах справи № 13/153 (2010). Заявником не подано: -          доказів скасування рішень господарського суду Львівської області від 14.11.2007 року у справі № 18/268 та від 21.10.2008 року у справі № 26/58 в апеляційному, касаційному порядку, чи в порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами; -          доказів відсутності обов'язку боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою за оспорюваними наказами; -          інших причин для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню. Слід зазначити, що при розгляді заяви про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі № 18/268 та від 04.08.2008 року по справі № 26/58 такими, що не підлягають виконанню, судом було досліджено та вивчено матеріали справ № 18/268, № 26/58 та № 13/153 (2010). Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Михась»про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі № 18/268 та від 04.08.2008 року по справі № 26/58 такими, що не підлягають виконанню, підлягає відхиленню. Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Михась»про визнання наказів господарського суду Львівської області від 26.11.2007 року по справі № 18/268 та від 04.08.2008 року по справі № 26/58 такими, що не підлягають виконанню, відмовити. Суддя                                                                                              Деркач Ю.Б.