Ухвала

від 06.03.2012 по справі 2-510

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-510 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко

Номер провадження 22-ц/1890/623/12 Суддя-доповідач - Рибалка

Категорія - 57

УХВАЛА

06 березня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Білецького О. М., Таран С. А.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2012 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2012 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції при постановлені ухвали норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2012 року та постановити нову, якою накласти арешт на майно ОСОБА_2, а саме на належну йому на праві власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та заборонити йому вчиняти відносно неї дії, пов'язані з її відчуженням, передачею під заставу та інші дії спрямовані на зміну власника.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі по 400 грн. щомісячно до його повноліття.

З0 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 неустойки за прострочення сплати аліментів. Просила стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 13 квітня 2009 року по 01 листопада 2011 року у сумі 54 360 грн. 29 листопада 2011 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову в якій просила накласти арешт на майно ОСОБА_2, а саме на належну йому на праві власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу вчиняти відносно неї дії, пов`язані з її відчуженням, передачею під заставу та інші дії спрямовані на зміну її власника.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив обставини справи, дав належну оцінку доданим до заяви документам обґрунтував висновки викладені в ухвалі.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову, оскільки у суду немає можливості встановити чи дійсно знаходиться майно, яке є предметом забезпечення позову, у власності ОСОБА_2

Ствердження апеляційної скарги про те, що позивачка в своїй заяві вказала причини необхідності вжити заходів по забезпеченню позовів є обґрунтованими, але висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки всі документи на квартиру знаходяться у відповідача і ОСОБА_1 не має змоги їх надати суду, однак право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 одержав на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2011 року не є підставою для скасування ухвали суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам процесуального права.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду – залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -