Ухвала

від 06.03.2012 по справі 2-7857/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-7857/11 Головуючий у 1 інстанції:Філ юк Т.М.

Провадження № 22-ц/0390/462/2012

Категорія:27 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИН СЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової па лати з розгляду цивільних сп рав апеляційного суду Волинс ької області в складі:

головуючого судді - Подолю ка В.А.,

суддів - Гапончука В.В., Данил юк В.А.,

при секретарі - Матюхіній О. Г.,

з участю

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Гарщаль Г.В.,

прокурора - Остапчука С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу з а позовом ОСОБА_4 до публі чного акціонерного товарист ва «Державний експортно-імпо ртний банк України»про визна ння кредитного та договору і потеки недійсними за апеляці йною скаргою позивача ОСОБ А_4 на рішення Луцького місь крайонного суду від 16 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_4 под ав апеляційну скаргу на ріше ння Луцького міськрайонного суду від 16 січня 2012 року, яким ві дмовлено в його позові в дані й справі.

В поданій скарзі просив ска сувати оскаржуване рішення т а ухвалити нове яким задовол ьнити позов по суті вимог. Виз нати недійсними кредитний до говір № 86708Я15 від 25 червня 2008 року та іпотечний договір № 86708Я15 ві д 25 червня 2008 року, що укладені м іж ОСОБА_4 та відкритим ак ціонерним товариством «Держ авний експортно-імпортний ба нк України»(далі ВАТ «Держав ний експортно-імпортний банк України»). Скасувати записи з державного реєстру іпотек з а № 7451871 від 25 червня 2008 року та зап ис з єдиного реєстру заборон відчуження об' єктів нерухо мого майна за № 7450880 від 25 червня 2008 року.

Вказує, що суд першої інстан ції безпідставно відхилив вс і клопотання про витребуванн я доказів та про виклик свідк ів, що дозволило встановити о бставини для правильного вир ішення справи і визнати неді йсними правочини. Позивач ви конав умови кредитного догов ору, а банк зі своєї сторони зм інив ці умови - зарахував кред итні кошти за іншими кредитн ими договорами, хоча повинен був видати такі кошти готівк ою.

Судом першої інстанції вст ановлено, що 25 червня 2008 року мі ж ВАТ «Державний експортно-і мпортний банк»та ОСОБА_4 було укладено кредитний дог овір № 86708С13, згідно умов якого б анк зобов' язався надати, а п озичальник отримати кредит в розмірі 570000 швейцарських фра нків з кінцевого датою погаш ення 24 червня 2015 року для оплат и поточних потреб, за умови що місячної сплати банку процен тів за користування кредитом в розмірі річної процентно ї ставки 10,24 % річних. Цього ж дня було укладено іпотечний дог овір за яким в іпотеку банку б уло передано чотирикімнатн у квартиру в АДРЕСА_1 та дв окімнатну квартиру в АДРЕС А_2.

Відмовляючи у позові ОСО БА_4 суд першої інстанції ви ходив з того, що немає підстав , на які посилався позивач, для визнання правочинів недійсн ими.

Апеляційну скаргу слід від хилити з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК Украї ни за кредитним договором ба нк або інша фінансова устано ва (кредитодавець) зобов' яз ується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у роз мірі та на умовах, встановлен их договором, а позичальник з обов' язується повернути кр едит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 627 ЦК Україн и сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передб ачено, що договір є укладеним , якщо сторони в належній форм і досягли згоди з усіх істотн их умов договору. Істотними у мовами договору є умови про п редмет договору, умови, що виз начені законом як істотні аб о є необхідними для договорі в даного виду, а також усі ті у мови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути до сягнуто згоди.

Як на підставу визнання не дійсним кредитного договор у позивач покликався на фікт ивність даного правочину, вк азуючи, що кредитний договір не був спрямований на реальн е настання правових наслідкі в, що обумовлені ним, зазнача ючи, що кредитні кошти він не о тримав, а вони були зарахован і для погашення заборгованос ті за іншими кредитними дого ворами, а не з його реальною м етою оплати поточних потреб.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК Укр аїни, правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

Статтею 234 ЦК України передб ачено, що фіктивним є правочи н, який вчинено без наміру ств орення правових наслідків, я кі обумовлювалися цим правоч ином. Фіктивний правочин виз нається судом недійсним.

У фіктивних правочинах вну трішня воля сторін не відпов ідає зовнішньому її прояву, т обто сторони, укладаючи його , знають заздалегідь, що він н е буде виконаний. Укладення ф іктивного правочину завжди в ідбувається з певною метою і умисно.

Пленум Верховного Суду Укр аїни у п. 24 постанови «Про судо ву практику розгляду цивільн их справ про визнання правоч инів недійсними» від 6 листоп ада 2009 року роз' яснив, що в раз і, якщо на виконання правочин у було передано майно, такий п равочин не може бути кваліфі кований як фіктивний.

Судом установлено, що 25 черв ня 2008 було укладено кредитний договір та договір іпотеки. З а меморіальним валютним орде ром № 1 від 25.06.2008 року позивач отр имав кредитні кошти, які були перераховані йому у безготі вковій формі на позичковий р ахунок, що відповідає умовам п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору, а чотирикімнатна квартира в АДРЕСА_1 та двокімнатна ква ртира в АДРЕСА_2 були пере дані банку в іпотеку.

Таким чином, оскільки на під ставі укладених договорів по зивачу було передано майно - г рошові кошти за кредитним до говором, а банку передано в іп отеку квартири за іпотечним договором, то суд першої інст анції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 про визнання цих д оговорів недійсними через їх фіктивність.

Відповідно не було підстав скасовувати записи з держав ного реєстру іпотек та з єдин ого реєстру заборон відчужен ня об' єктів нерухомого майн а.

З врахуванням навед еного, доводи апеляційної ск арги щодо невідповідності ук ладених договорів вимогам за конодавства є власним тлумач енням встановлених обставин справи та вимог законодавст ва, не дають підстав, визначен их ст. 203 ЦПК України, для визнан ня кредитного договору та до говору іпотеки недійсними.

Крім того, при апеляційном у розгляді справи представни ки позивача не заперечили фа кт підписання ОСОБА_4 оспо рюваних договорів та в подал ьшому погашення ним заборгов аності за кредитним договоро м, відповідно до встановлено го графіку.

Щодо неможливості у часі пі дписання позивачем оспорюва них правочинів та відмова су ду першої інстанції у задово ленні клопотань про витребув ання доказів та виклик свідк ів, за даних обставин не вплин уло на правильність та обґру нтованість висновків суду, о скільки судом встановлено, с тороною позивача не спростов ано факт укладення оспорюван их договорів, їх підписання, с плати коштів на погашення кр едиту, та використання цих ко штів для погашення заборгова ності за іншими кредитними д оговорами, тобто для оплати п оточних потреб, як і зазначен о у п. 2.1 кредитного договору.

Підстав для скасування оск аржуваного рішення колегія с уддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК У країни, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу поз ивача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрай онного суду від 16 січня 2012 року в даній справі залишити без з мін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищо го спеціалізованого суду Укр аїни з розгляду цивільних і к римінальних справ протягом д вадцяти днів з дня набрання н ею законної сили.

Судді: