Постанова

від 04.04.2012 по справі 35/294

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 35/294

Доповідач - суддя Мележи к Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дунаєвської Н.Г.- голов уючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритом у

судовому засіданні касац ійну

скаргу Товариства з об меженою відповідальністю

"СВТ Маргуста"

на постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 22.12.2011 року

у справі № 35/294

господарського суду міста Києва

за позовом Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"СВТ Маргуста"

про визнання н едійсним договору оренди

нерухомого майна № 19/04-10

від 19.04.2010 року

та за зустрічним поз овом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю

"СВТ Маргуста"

до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вим ог на

предмет спору на стороні по зивача 1) Київської міської ради

2) Інспекції державног о архітектурно-

будівельного контролю у місті Києві

про визнання пра ва власності

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

третіх осіб - 1) не з"явились

2) не з"явились

прокурора - Савицької О.В.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2010 року Фізи чна особа - підприємець ОС ОБА_4 звернувся до господар ського суду міста Києва з поз овом до Товариства з обмежен ою відповідальністю "СВТ Мар густа" про визнання недійсни м договору оренди нерухомого майна № 19/04-10 від 19.04.2010 року, укладе ного між сторонами.

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "СВТ Маргуста ", в свою чергу, звернулось до ц ього ж суду із зустрічним поз овом до Фізичної особи - під приємця ОСОБА_4 про визнан ня права власності на нерухо ме майно - комплекс надання послуг власникам автотрансп орту, що розташований за адре сою: м. Київ, вул. Академіка Заб олотного, 124 літ. “К” та складає ться з нежитлової будівлі за гальною площею 136,4 кв.м.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 30.06.2010 року (с уддя Літвінова М.Є.) в задоволе нні первісного позову відмов лено; зустрічний позов задов олено, визнано за ТОВ “СВТ Мар густа” право власності на об 'єкт нерухомого майна - ко мплекс надання послуг власни кам автотранспорту, розташо ваний за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 124 літ. “К” та складається з нежитло вої будівлі, загальною площе ю 136,4 кв.м., стягнуто з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обме женою відповідальністю "СВТ Маргуста" 85 грн. державного ми та та 236 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 22.12.2011 року (судді: Мальчен ко А.О., Гаврилюк О.М., Майданеви ч А.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010 року скасовано повністю та прийн ято нове рішення, яким визнан о недійсним договір оренди н ерухомого майна №19/04-10 від 19.04.2010 ро ку, укладений між товариство м з обмеженою відповідальніс тю “СВТ Маргуста” та фізично ю особою-підприємцем ОСОБА _4; в задоволенні зустрічног о позову відмовлено повністю ; стягнуто з Товариства з обме женою відповідальністю “СВТ Маргуста” на користь Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_4 85 грн. державного мита та 236 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “СВТ Маргуста” в дохід Де ржавного бюджету України 470,50 г рн. в якості відшкодування су дового збору за розгляд спра ви апеляційним господарськи м судом.

В касаційній скарзі Товари ство з обмеженою відповідаль ністю “СВТ Маргуста”, посила ючись на неправильне застосу вання апеляційним господарс ьким судом норм матеріальног о права, просить скасувати по станову апеляційної інстанц ії, а рішення місцевого госпо дарського суду залишити в си лі.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши матеріали справи , юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, до слідивши правильність засто сування господарськими суда ми першої й апеляційної інст анцій норм матеріального та процесуального права, вважає , що касаційна скарга не підля гає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 ГПК України перед бачено право підприємств, ус танов, організацій, інших юри дичних осіб звертатися до го сподарського суду за захисто м своїх порушених або оспорю ваних прав і охоронюваних за коном інтересів.

В статті 16 ЦК України передб ачені способи захисту прав і інтересів, одним з яких є визн ання права.

Згідно статті 316 цього ж Коде ксу правом власності є право особи на річ (майно), яке вона з дійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власно сті набувається на підставах , що не заборонені законом, зок рема, з правочинів і вважаєть ся набутим правомірно, якщо і нше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена суд ом (ст. 328 ЦК України).

В статті 331 Цивільного кодек су України визначено, що прав о власності на нову річ, яка ви готовлена (створена) особою, н абувається нею, якщо інше не в становлено договором або зак оном. Особа, яка виготовила (ст ворила) річ зі своїх матеріал ів на підставі договору), є вла сником цієї речі. Право власн ості на новостворене нерухом е майно (житлові будинки, буді влі, споруди тощо) виникає з мо менту завершення будівництв а (створення майна). Якщо догов ором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власн ості виникає з моменту його п рийняття до експлуатації. Як що право власності на нерухо ме майно відповідно до закон у підлягає державній реєстра ції, право власності виникає з моменту державної реєстра ції.

В силу приписів статті 392 цьо го ж Кодексу власник майна мо же пред'явити позов про виз нання його права власності, я кщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним докум ента, який засвідчує його пра во власності.

З матеріалів справи вбачає ться, що 19.04.2010 року між ФОП ОСО БА_4 (орендарем) та ТОВ “СВТ М аргуста” (орендодавцем) укла дено договір оренди нерухомо го майна № 19/04-10, згідно якого оре ндодавець передає, а орендар приймає в строкове платне ко ристування нерухоме майно - комплекс надання послуг вла сникам автотранспорту, розта шований за адресою: м. Київ, ву л. Академіка Заболотного, 124.

Згідно пункту 2.4 договору ор ендар зобов'язується протя гом трьох днів з моменту його укладення сплатити орендода вцю грошові кошти в сумі 3000 грн ., які зараховуються в рахунок орендної плати.

Відповідно до пункту 3.1 дого вору передача об'єкта нерух омості в оренду здійснюється шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі протя гом п'яти робочих днів з мом енту підписання договору, що не виконано сторонами, оскіл ьки ФОП ОСОБА_4 не перерах овано коштів в рахунок оплат и орендної плати у зв'язку з ненаданням ТОВ “СВТ Маргуст а” правовстановлюючих докум ентів на орендоване нерухоме майно.

Первісні позовні вимоги об грунтовані відсутністю у оре ндодавця свідоцтва про право власності на об"єкт нерухомо сті, передбачене пунктом 1.3 до говору №19/04-10 від 19.04.2010 року, який м істить положення про те, що об 'єкт нерухомості належить о рендодавцю на праві власност і, що позбавляє його права на п ередачу майна в оренду, перед бачене статтею 761 ЦК України.

Зустрічні позовні вимоги Т ОВ “СВТ Маргуста” про визнан ня за ТОВ “СВТ Маргуста” прав а власності на об'єкт нерух омого майна - комплекс надан ня послуг власникам автотран спорту, що розташований за ад ресою: м. Київ, вул. Академіка З аболотного, 124 літ. “К” і склада ється з нежитлової будівлі, з агальною площею 136,4 кв.м., мотив овані тим, що під час експлуат ації зазначеної будівлі ним самостійно, за власні кошти, у зв'язку з виробничою необх ідністю та з метою покращенн я господарської діяльності, здійснено реконструкцію. Вка зані роботи та нове будівниц тво здійснювалось без отрима ння належного дозволу на вик онання будівельних робіт і н алежним чином затвердженого проекту у зв'язку з терміно вою необхідністю.

Приписами частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власно сті на самочинно збудоване н ерухоме майно може бути за рі шенням суду визнане за особо ю, яка здійснила самочинне бу дівництво на земельній ділян ці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання зе мельної ділянки у встановлен ому порядку особі під уже збу доване нерухоме майно.

Задовольняючи зустрічні п озовні вимоги, місцевий госп одарський суд, в силу приписі в статей 331, 376 Цивільного кодек су України, якими передбачен о, що право власності на самоч инно збудоване нерухоме майн о може бути за рішенням суду в изнане за особою, яка здійсни ла самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної діл янки у встановленому порядку особі під уже збудоване неру хоме майно, виходив з того, що ТОВ “СВТ Маргуста” здійснено реконструкцію та нове будів ництво за власні кошти, а тому воно має право на визнання за собою права власності на нер ухоме майно.

Проте, апеляційна інстанці я, скасовуючи рішення суду та відмовляючи в задоволенні з устрічного позову про визнан ня права власності, вірно вка зала на помилковість висновк у суду першої інстанції щодо наявності підстав для визна ння за ТОВ “СВТ Маргуста” пра ва власності на спірне майно , за відсутності належних док азів, які б свідчили про отрим ання ним у користування земе льних ділянок відповідно до вимог статей 82, 92, 116, 123, 124 Земельно го кодексу України, а також Ти мчасового порядку передачі ( надання) земельних ділянок у користування або у власніст ь у місті Києві, затвердженог о рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року № 457/1867.

Згідно частини 1 статті 116 Зе мельного кодексу України гро мадяни та юридичні особи наб увають права власності та пр ава користування земельними ділянками із земель державн ої або комунальної власності за рішенням органів виконав чої влади або органів місцев ого самоврядування в межах ї х повноважень, визначених ци м Кодексом, або за результата ми аукціону. Набуття права вл асності громадянами та юриди чними особами на земельні ді лянки, на яких розташовані об 'єкти, які підлягають привати зації, відбувається в порядк у, визначеному цим Кодексом.

Частиною 5 статті 60 Закону Ук раїни “Про місцеве самовряду вання в Україні” передбачено , що органи місцевого самовря дування від імені та в інтере сах територіальних громад ві дповідно до закону здійснюют ь правомочності щодо володін ня, користування та розпоряд ження об'єктами права комун альної власності, в тому числ і виконують усі майнові опер ації, можуть передавати об' єкти права комунальної власн ості у постійне або тимчасов е користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати , використовувати як заставу , вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угод ах та договорах умови викори стання та фінансування об'є ктів, що приватизуються та пе редаються у користування і о ренду. Згідно з частиною 5 стат ті 16 Закону України “Про місце ве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах тери торіальних громад права суб' єкта комунальної власності з дійснюють відповідні ради.

Пунктом 34 статті 26 Закону Ук раїни “Про місцеве самовряду вання в Україні” визначено, щ о до виключної компетенції м іської ради належить вирішен ня відповідно до закону пита нь регулювання земельних від носин, які розглядаються вик лючно на пленарному засіданн і ради - сесії.

Згідно статті 18 Закону Укра їни “Про оренду землі” догов ір оренди землі набирає чинн ості після його державної ре єстрації.

Проте, з листів Головного у правління земельних ресурсі в Виконавчого органу Київськ ої міської ради (Київської мі ської адміністрації) №08-549/23036 ві д 11.08.2011 року, № 07-387/33563 від 30.11.2011 року та акта, складеного вказаним уп равлінням від 14.07.2011 року № 458П/01 за результатами перевірки дотр имання вимог земельного зако нодавства щодо земельної діл янки за адресою: м. Київ, вул. А кадеміка Заболотного, 124 літ. “ К” вбачається, що земельні ді лянки по вул. Академіка Забол отного, 124 перебувають у власн ості територіальної громади м. Києва і договори оренди в Г оловному управлінні земельн их ресурсів не зареєстровані .

При цьому, надані позивачем в обгрунтування зустрічного позову договори оренди земе льних ділянок від 24.12.2008 р. за №№ 31 5, 316, укладені ним з Голосіївсь кою районною у м. Києві радою, згідно яких він отримав у кор откострокову оренду, строком на три роки, земельні ділянки для встановлення кіосків з н адання послуг за адресою: м. Ки їв, вул. Академіка Заболотног о, 124, площею 30,25 кв.м. та 27,5 кв.м., відп овідно, та договори оренди зе мельних ділянок від 29.10.2010 року з а №№ 241, 242, укладені товариством з Голосіївською районною у м . Києві радою, а також акти при ймання-передачі земельних д ілянок і квитанції про сплат у ним орендної плати, не є нале жними доказами, що свідчать п ро правомірне використання н им об'єктів оренди.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого господ арського суду України погодж ується з висновками апеляцій ного господарського суду про відсутність доказів, що підт верджують отримання відпові дачем за первісним позовом у користування земельних діля нок, дотримуючись вимог чинн ого законодавства, та, відпов ідно, відсутність підстав дл я визнання за ним права власн ості на спірне майно.

Водночас, залишаючи без зад оволення первісні позовні ви моги, суд першої інстанції вк азав на відсутність доказів на їх підтвердження, оскільк и позивачем не доведено факт у, що при укладенні спірного д оговору у відповідача не бул о передбаченого статтею 761 ЦК України права на передання в оренду нерухомого майна, що є предметом вказаного договор у.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і зап еречень. Обов'язок доказуван ня визначається предметом сп ору. За загальним правилом тя гар доказування певних обста вин покладається на особу, як а посилається на ці обставин и.

Згідно частини 1 статті 215 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шос тою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України встановлені загал ьні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності пра вочину. Зокрема, зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законод авства, а також моральним зас адам суспільства; особа, яка в чиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановле ній законом; правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 статті 203 Цивільно го кодексу України передбаче но, що особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності .

Відповідно до статті 759 Циві льного кодексу України та ст атті 283 Господарського кодекс у України за договором оренд и наймодавець передає або зо бов'язується передати найм ачеві майно у користування з а плату на певний строк.

При цьому, згідно статті 761 ц ього ж Кодексу право передан ня майна у найм має власник ре чі або особа, якій належать ма йнові права. Наймодавцем мож е бути також особа, уповноваж ена на укладення договору на йму.

Переглядаючи в апеляційно му порядку рішення місцевого господарського суду, апеляц ійна інстанція вірно виходил а з того, що відповідачем за пе рвісним позовом не доведено факту наявності у нього прав а на передачу в оренду нерухо мого майна, що є предметом дог овору № 19/04-10 від 19.04.2010 року, а тому в исновки апеляційної інстанц ії про обгрунтованість вимог и позивача за первісним позо вом щодо визнання цього дого вору недійсним відповідають вимогам закону.

Крім того, спростовуючи дов оди відповідача за первісним позовом про те, що на момент у кладення спірного договору Т ОВ “СВТ Маргуста” було власн иком вказаного об'єкту неру хомості, право на який в устан овленому законом порядку зар еєстровано та підтверджуєть ся відповідним витягом про д ержавну реєстрацію, апеляцій на інстанція правильно зазна чила, що реєстрація права вла сності на вказаний об"єкт нер ухомості була проведена КП “ Київське міське бюро технічн ої інвентаризації та реєстра ції права власності на об'є кти нерухомого майна” на під ставі судового рішення, прий нятого у даній справі.

За вказаних обставин апеля ційний господарський суд дій шов вірного висновку про обг рунтованість позовних вимог за первісним позовом про виз нання договору оренди нерухо мого майна №19/04-10 від 19.04.2010р. недій сним, спростувавши, при цьому , висновки місцевого господа рського суду про наявність у відповідача за первісним по зовом підстав для визнання з а ним права власності на спір не майно.

Враховуючи вищев икладене, апеляційний суд по вно, всебічно дослідив надан і сторонами докази, доводи, на лежно їх оцінив і дійшов обґр унтованого висновку про скас ування рішення місцевого суд у та задоволення позовних ви мог.

З даними висновками а пеляційного господарського суду повністю погоджується судова колегія Вищого господ арського суду України, оскіл ьки вони відповідають матері алам справи, встановленим су дом обставинам та вимогам за кону.

Доводи касаційної ск арги не спростовують правиль ності висновків суду апеляці йної інстанції, а тому не засл уговують на увагу.

Враховуючи те, що у ка саційній інстанції скарга ро зглядається за правилами роз гляду справи у суді першої ін станції за винятком процесуа льних дій, пов'язаних із встан овленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята по станова відповідає нормам чи нного законодавства та підст ав для її скасування не вбача ється.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України Вищий госп одарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "СВТ Маргуста" залиши ти без задоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 22.12.2011 року у справі № 35/294 зал ишити без змін.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді Н.І. Мележик

О.А. Подоляк