Рішення

від 26.03.2012 по справі 41/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/433

26.03.12

За позовом

ОСОБА_1

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»    

Треті особи,

відповідача

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

1. Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

Про

визнання недійсним рішення загальних зборів від 02.03.2010 року та зобов'язання вчинити дії

                                Колегія суддів у складі: суддя  Спичак О.М. головуючий

                                                                            суддя  Смирнова Ю.М.

                                                                                      суддя   Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_8 –дов. № б/н від 29.09.2011 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи -1: не з'явився;

від третьої особи –2: ОСОБА_9. –дов. № 08.07.2011р.;

від третьої особи –3: не з'явився;

від третьої особи –4: не з'явився;

від третьої особи -5: не з'явився;

від третьої особи –6: не з'явився;

від третьої особи –7: ОСОБА_7.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»   про визнання недійсним рішення загальних зборів від 02.03.2010 року та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 06.10.2011 року було порушено провадження по справі та залучено до участі у cправі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розгляд справи призначено на 21.10.2011 року.

В судовому засіданні 21.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Крім того, представник позивача надав клопотання про витребування доказів у відповідача та третьої особи  1.

Представник відповідача 18.10.2011 року через канцелярію суду подав клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області. В судовому засіданні 21.10.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 21.10.2011 року суд зауважив, що клопотання сторін будуть розглянуті в наступному судовому засіданні.

Представник третьої особи 2 надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких підтримав позовні вимоги повністю.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб –1, 3, 4, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 21.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 04.11.2011 року.

28.10.2011 року представник позивача подав до канцелярії суду клопотання, згідно якого проти передачі даної справи за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області заперечував.

В судовому засіданні 04.11.2011 року представник позивача подав додаткові документи та подав письмові пояснення, відповідно до яких проти передачі даної справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подане клопотання про передачу даної справи за підступністю до господарського суду Запорізької області та висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник третьої особи 2 надав усні пояснення по справі.

Представники третіх осіб 1, 3, 4 в судове засідання 04.11.2011 року не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Судом розглянуто та відхилено подане представником відповідача клопотання про передачу даної справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області з наступних підстав.

Як вбачається з наданого витягу відповідач на момент порушення провадження у справі був зареєстрований в місті Києва за адресою: просп. Ватутіна, буд. 24, кв. 76.

Після порушення провадження у справі відповідач змінив своє місцезнаходження на Запорізьку обл., м. Запоріжжя, Жовтневий р –н, вул. Дзержинського, буд. 114, офіс 13.

Відповідно до частини 3 статті 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Оскільки, провадження по даній справі було порушено з додержанням правил підсудності, господарський суд вважає, що у відповідності до статті 17 ГПК України дана справа підлягає розгляду в господарському суді м. Києва.

Відповідач посилаючись на пункт 27 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 N 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»в обґрунтування свого клопотання зазначає, що даний спір вирішується в порядку виключної підсудності, а отже у випадку змін на стороні відповідача (в тому числі зміни місцезнаходження) спір підлягає передачі для розгляду до суду за новим місцезнаходженням відповідача.

Пунктом 20.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 24.10.2011 року № 10 визначено, що, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

З аналізу вищезазначеного пункту слідує, що підставою для передачі справи за підсудністю після порушення провадження у справі є зміна на стороні відповідача, тобто  залучення чи заміна іншого відповідача, внаслідок чого справа за виключною підсудністю стає підсудна іншому суду (наприклад, ч. 4 ст. 16 ГПК України), а не зміна місцезнаходження відповідача у справі, яка слухається за виключною підсудністю.

Також, в судовому засіданні розглянуто та частково задоволено подане представником позивача клопотання про витребування доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб –1, 3, 4, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 21.11.2011 року представник відповідача не з'явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 2 надав усні пояснення по справі.

В судове засідання 21.11.2011 року представники третіх осіб 1, 3, 4 не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Ухвалю від 21.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 05.12.2011 року представники відповідача та третіх осіб 1, 3, 4 не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Представник третьої особи 2 надав усні пояснення по справі.

Крім того, в судовому засіданні 05.12.2011 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 41/433, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 19.12.2011р.

В судовому засіданні 19.12.2011 року представник позивача надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.12.2011 року проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Представник третьої особи –2 надав усні пояснення по справі.

Представники третіх осіб –1, 3, 4 в судове засіданні 19.12.2011 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

На адресу господарського суду м. Києва надійшли заяви від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про залучення їх до участі у справі в якості відповідачів. Суд розглянув та відхилив вищезазначені клопотання, як безпідставні та необґрунтовані.

Ухвалою суду від 19.12.2011 року з власної ініціативи суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 41/433.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № б/н від 19.12.2011 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Смирнова Ю.М., Копитова О.С.

Ухвалою від 19.12.2011 р. справу № 41/433 до свого провадження колегією суддів. Розгляд справи призначено на 20.01.2012 р.

У судовому засіданні 20.01.2012 року представник позивача надав письмові та усні заперечення на відзив відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2012 р., проте вимоги ухвали суду від 19.12.2011 р. не виконав.

Представники третіх осіб –1, 2, 3, 4, 5, 6 в судове засіданні 20.01.2012 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Представник третьої особи 7 у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб –1, 2, 3, 4, 5, 6, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 20.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 13.02.2012 року.

В судовому засіданні 13.02.2012 року представник позивача надав письмові та усні пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники третіх осіб –1, 2, 3, 4, 5, 6 в судове засідання не з‘явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були  повідомлені належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 13.02.2012 року представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 41/433, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб –1, 2, 3, 4, 5, 6, суд відклав розгляд справи до 22.02.2012 року.

У зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року справу № 41/433 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: Спичак О.М. (головуючий суддя), Смирнова Ю.М., Бойко Р.В.

Ухвалою суду від 22.02.2012 р. справу № 41/433 прийнято до провадження колегією суддів.

Представники сторін та третіх осіб в судове засідання 22.02.2012 року не з‘явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та третіх осіб, суд відклав розгляд справи до 26.03.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи-2 надали письмові пояснення по справі.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.03.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2,  господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009 р. Дніпровською районною державною адміністрацією було зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп».

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»в редакції від 10 листопада 2009 р. ОСОБА_1  є учасником Товариства з часткою в статутному капіталі 25,0 %.

02.03.2010 р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп», рішення яких оформлене протоколом № 3 від 02.03.2010 р. Даними зборами прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства за систематичне невиконання зобов'язань перед товариством та проведення всіх розрахунків з ОСОБА_1. в строк до 12 місяців з дня його виключення.

Також на вказаних зборах товариства прийняли рішення про збільшення розміру статутного капіталу, перерозподіл часток та затвердження та підписання нової редакції статуту Товариства.

Підставою для виключення ОСОБА_1. зі складу учасників товариства зазначено систематичне невиконання ним прийнятих на себе обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог законодавства під час скликання загальних зборів учасників товариства 02.03.2010 р., зокрема, неповідомлення його належним чином про час і місце проведення засідання вищого органу товариства у зв'язку з чим він був позбавлений можливості впливати на прийняті на за загальних зборах рішення, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а тому їх скликання є незаконним, а прийняте рішення підлягає визнанню недійсними.

Крім того, позивач зазначає, що в протоколі № 3 від 02.03.2010 р., який містить рішення Зборів учасників про виведення (виключення) позивача зі складу учасників товариства не міститься належного обґрунтування його виключення.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп» від 02 березня 2010 року в частині виключення (виведення) зі складу учасників товариства ОСОБА_1, що оформлене протоколом №3 від 02.03.2010 р.; скасувати державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп», номер запису 10671050003014405, що відбулась 12.03.2010 р. на підставі рішення Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»від 02.03.2010 р.; визнати чинною редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп», затверджену Загальними зборами учасників 10.11.2009 р. (Протокол № 2), зареєстровану 16.11.2009 р., № запису 10671050001014405.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариств»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менше як за тридцять днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до частини 4 статті 56 ГК України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»модельний статут - типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту (ч. 2 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Пунктом 9.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп» в редакції від 16.11.2009 р. встановлено, що про проведення Загальних зборів учасників, учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлене не пізніш як за 25 днів до початку Зборів.  Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, внесеними до порядку денного Зборів. 

Незважаючи на вимоги ухвали суду, доказів того, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів 02.03.2010 р. відповідач не надав.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (ч. 3 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Частиною 1 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп», оформленим протоколом № 3 від 02.03.2010 р. позивача було виключено зі складу учасників з підстав систематичного невиконання останнім прийнятих на себе обов'язків та перешкоджанням своїми діями досягненню цілей товариства.

Як пояснив представник відповідача, підставою для виключення позивача зі складу учасників товариства, було невнесення останнім залишку свого вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп».

Відповідно до п. 3 Протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»від 12.08.2009 р. до моменту державної реєстрації товариства учасники вносять до статутного капіталу 50 % від розміру свого вкладу (внеску) власним майном.

Актом № 1 приймання-передачі та оцінки майна, яке вноситься для формування статутного капіталу ТОВ «АМК-Груп»від 12.08.2009 р. підтверджується внесення ОСОБА_1. до статутного капіталу товариства майна загальною вартістю 10 666,70 грн., що складає 50% від його частки вкладу.

Відповідно до вимог частини 3 статті 52 Закону України «Про господарські товариства» у редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення, частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»було зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 17 серпня 2009 року. Таким чином, учасники товариства зобов'язані були внести до статутного капіталу товариства несплачені частки до 17.08.2010 р., а рішення, яким виключено позивача зі складу учасників товариства, було прийняте 02.03.2010 р., тобто раніше дати завершення формування статутного капіталу товариства.  

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»учасника може бути виключено з числа засновників, якщо він систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, при цьому йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Частинами 1-3 пункту 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»встановлено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано обґрунтованих доказів неналежного виконання обов'язків позивачем або вчинення інших дій, які б могли бути підставою для виключення його з учасників товариства.

Вищевказане свідчить про відсутність тих підстав, з якими закон пов'язує виключення учасника з товариства, тобто свідчить про незаконність виключення позивача.

Таким чином суд вважає, що діями відповідача права позивача, як учасника товариства були порушені, що є підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 3 від 02.03.2010 р. про його виключення.

Вимога про скасування державної реєстрації змін до установчих документів на підставі рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»від 02.03.2010 р., оформленого протоколом № 3, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Порядок скасування державної реєстрації змін до установчих документів передбачено ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003, № 755-IV.

Даною нормою передбачено, що у  разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ч. 13 ст. 29, ч. 1-5 ст. 2-3 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»функції щодо реєстрації змін до установчих документів здійснює державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень.

Таким чином, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи є похідною дією від постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, і полягає у внесенні державним реєстратором, як суб'єктом владних повноважень, до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, на даний час права позивача щодо скасування державної реєстрації нової редакції статуту Товариства, затвердженої загальними зборами 02.03.2010 р., не є порушеними, та відповідачем за вказаною вимогою не є Товариство з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп».  

Також позивач просить визнати чинною редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп», затверджену загальними зборами учасників 10.11.2009 р., оформленого протоколом № 2, та зареєстровану 16.11.2009 р.

Підставою для набуття права на частку у статутному капіталі товариства є рішення товариства про розподіл часток.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того,  відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначеними правовими нормами не передбаченого такого способу захисту права та інтересу, як визнання чинним.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України статут товариства затверджується його учасниками.

Зміст установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю визначено ст. 4, ст. 51 Закону України «Про господарські товариства», а також ст. 143 ЦК України. Згідно з ними розмір статутного капіталу з визначенням розміру частки кожного з учасників товариства є необхідними даними, які повинен містити статут товариства з обмеженою відповідальністю.

В свою чергу, нормами статей 145 ЦК України та ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»до виключної компетенції загальних зборів учасників відносять внесення змін до статуту товариства, зміну розміру його статутного капіталу, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.   

Таким чином, виключно до компетенції загальних зборів учасників віднесені повноваження щодо затвердження статуту, зміну розміру часток, у тому числі і їх перерозподілу.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з цього, оскільки до компетенції суду не віднесені повноваження щодо прийняття рішень, які відповідно до закону належать до компетенції інших органів, суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно.

Керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»(місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 114, оф. 13, код ЄДРПОУ 36602239) від 02 березня 2010 року, оформлене протоколом № 3 від 02.03.2010 р. в частині виключення (виведення) зі складу учасників товариства ОСОБА_1.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»(місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 114, оф. 13, код ЄДРПОУ 36602239) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00  коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено  

     02.04.2012 року        

Колегія суддів у складі:                               суддя  О.М. Спичак (головуючий)

суддя  Ю.М. Смирнова

суддя  Р.В. Бойко