Ухвала

від 13.09.2007 по справі 22ц-1527/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1-й інстанції - Граб Л

Головуючий у 1-й інстанції - Граб Л.С.

Справа №22ц-1527

Доповідач - Самчук П.П.

Категорія ухвали

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 вересня 2007

року                                                                                 м.

Хмельницький

Апеляційний суд

Хмельницької області

в складі:       головуючого - судді -      Самчука П.П.

суддів -                                                 Рищука

П.К., Юзюка О.М.

при секретарі -                                     Козіцькій

А.Б.

з участю:     

ОСОБА_2 та його представників

розглянув у

відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1527 за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 04 червня 2007 року про

відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими

обставинами рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

16 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до

ОСОБА_3, ОСОБА_4 і управління комунального майна Хмельницької міської ради про

визнання недійсними договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1від 02 лютого

2005 року №459001, зареєстрованого в реєстрі

нотаріальних дій

за №650 приватним нотаріусом ОСОБА_5, свідоцтва на право власності на вказану

квартиру від 27 січня 2005 року, скасування розпорядження відділу управління

комунального майна Хмельницької області міської ради від 26 січня 2005 року

№583, відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши

матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

рішенням

Хмельницького міськрайонного суду від 16 березня 2007 року, залишеним без зміни

ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 квітня 2007 року, у

позові ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління комунального

майна Хмельницької міської ради про визнання недійсними договору купівлі -

продажу квартири АДРЕСА_1від 02.02. 2005 року №459001, зареєстрованого у

реєстрі нотаріальних дій за №650 приватним нотаріусом ОСОБА_5, свідоцтва по

право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1від 27.01.

2006 року, скасування розпорядження відділу управління комунального майна

Хмельницької міської ради від 26.01. 2005 року №583, відшкодування з

відповідачів солідарно на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 1700 грн.

відмовлено.

Ухвалою

Хмельницького міськрайонного суду від 04 червня 2007 року в задоволенні заяви

ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення

Хмельницького міськрайонного суду від 16 березня 2007 року по зазначеній справі

відмовлено.

В апеляційній

скарзі ОСОБА_2 ухвалу суду від 04 червня 2007 року вважає неправильною, просить

скасувати і постановити нову ухвалу, якою скасувати рішення суду від 16 березня

2007 року та направити справу на новий судовий розгляд.

Апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав. При

цьому апеляційний суд находить можливим слухати справу у відсутності ОСОБА_3 і

ОСОБА_4, оскільки судова повістка вручена 30 серпня 2007 року ОСОБА_6, який,

згідно довіреності від 06 грудня 2006 року, є представником ОСОБА_3 (а.с. 20)

та довіреності від 13 серпня 2006 року є представником ОСОБА_4 (а.с. 51), тому

вважається, що їм обом вручені повістки (ст. 76 ЦПК).

Як вбачається із

довіреності на управління майном від 06 січня 2005 року, посвідченої приватним

нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с. 14),

ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 в числі іншого вчинити від його імені правочин щодо

розпорядження всім його майном і підписувати договір застави та договір поруки.

Однак квартира, в якій мешкає ОСОБА_2, до приватизації була комунальною

власністю, а не власністю ОСОБА_2, тому останній не міг передати право ОСОБА_3

розпоряджатись нею, а ОСОБА_3, відповідно, не вправі був розпоряджатись

вказаною квартирою.

Крім того,

передача займаних квартир, згідно п. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію

державного житлового фонду», здійснюється у власність за письмовою згодою всіх

повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у даній квартирі. Проте ОСОБА_2

такої згоди не давав і заяву про оформлення передачі у приватну власність

займаної ним квартири АДРЕСА_1не підписував та не надавав таких повноважень у

виданій довіреності ОСОБА_3 (а.с. 12).

Також у заяві

про приватизацію квартири підпис наймача засвідчив головний інженер ЖЕК №8,

який не мав на то повноважень, оскільки начальник ЖЕК №8 перебувала на роботі.

В дальнішому органом приватизації - управлінням комунального майна Хмельницької

міської ради в особі його начальника Малікової М.О. належним чином матеріали не

були перевірені і не звернуто уваги на допущені порушення та видано 26 січня

2005 року розпорядження №583 про передачу квартири АДРЕСА_1у приватну власність

ОСОБА_2 (а.с. 119), хоча він не просив цього.

Зазначені

обставини, згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є істотними для справи і вони

не були і не могли бути відомими ОСОБА_2 під час розгляду справи, тому його

апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду від 04 червня 2007 року -

скасуванню. При цьому апеляційний суд зобов'язаний вирішити питання про

перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 16 березня

2007 року, вирішене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального

права.

Керуючись ст.ст.

317, 312, 314, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_2 задоволити і ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 04

червня 2007 оку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку

з нововиявленими обставинами рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16

березня 2007 року скасувати.

Заяву

ОСОБА_2  про перегляд у зв'язку з

нововиявленими обставинами рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16

березня 2007 року задоволити.

Рішення

Хмельницького міськрайонного суду від 16 березня 2007 року скасувати, а справу

направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає

законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.