ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2012 р. Справа № 31/169пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого судді:
суддів: Кота О.В.,
Кролевець О.А.,
Шевчук С.Р.
розглянувши у відкритому с удовому засіданні
касаційну скаргу Заступника прокурора Доне цької області в інтересах де ржави в особі Жданівської мі ської ради
на рішення
та постанову господарського суду Донец ької області від 16.12.2010 р.
Донецького апеляційного г осподарського суду від 18.01.2012 р.
у справі № 31/169пн
за позовом
до
треті особи
про Приватного підприємця О СОБА_4
Жданівської міської ради
1.Управління житлово-комуна льного господарства міста Жд анівки
2. Комунальне підприємство Ж данівської міської ради "Сві танок"
визнання права власності
за участю прокурора Громадського С.О.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 16.12.2010 р. (суддя Ушенко Л.В.), з у рахуванням ухвали цього ж су ду про виправлення описки ві д 24.11.2011 р., залишеним без змін пос тановою Донецького апеляцій ного господарського суду від 18.01.2012 р. (судді: Склярук О.І., Бога тир К.В., Дучал Н.М.), позов Прива тного підприємця ОСОБА_4 ( надалі - ПП ОСОБА_4) до Жда нівської міської ради частко во задоволено: визнано за ПП ОСОБА_4 право спільної част кової власності у розмірі 37/100 д олі нежитлової будівлі літ.А , розташованої за адресою: А ДРЕСА_1, що складається із пр иміщень № 1 (25,3 кв.м.), 2 (2 кв.м.), 3 (2 кв. м.), 4 (2,1 кв.м.), 6 (16,4 кв.м.), 7 (11,7 кв.м.), 8 (4 кв .м.), 9 (2,6 кв.м.), 13 (31,6 кв.м.), 15 (3,6 кв.м.), 16 (3,9 кв.м.), 17 (4,8 кв.м.), 18 (2,3 кв.м.), 19 (3,2 кв.м.), 20 (7,3 кв.м.) та прибудов (а, а-1, а-2). В ін шій частині в задоволенні по зовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнят ими у справі судовими актами , заступник прокурора Донець кої області в інтересах держ ави в особі Жданівської місь кої ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх с касування, просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимо г про визнання права спіль ної часткової власності.
Скаржник посилається на п орушення судами попередніх і нстанцій норм матеріального та процесуального права, зок рема, статей 328, 331 Цивільного ко дексу України, статей 43, 84 Госпо дарського процесуального ко дексу України.
До суду касаційної інстанц ії від виконавчого комітету Жданівської міської ради над ійшло клопотання про перенес ення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому з асіданні, призначеному на 09.04.20 12 р. Колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопот ання з огляду на особливості розгляду скарги судом касац ійної інстанції, передбачені статтями 1117, 1118 ГПК України, і вв ажає за можливе розглянути к асаційну скаргу відповідно д о статті 1115 ГПК України.
Від Комунального підприєм ства Жданівської міської рад и "Світанок" (надалі - КП "Світ анок") надійшло клопотання пр о розгляд справи без участі п редставника підприємства; та кож заявник зазначив у клопо танні, що заперечує проти кас аційної скарги.
У відзиві на касаційну скар гу ПП ОСОБА_4 просить відм овити в задоволенні касаційн ої скарги.
Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були нал ежним чином повідомлені про день, час і місце розгляду кас аційної скарги, однак, не скор исталися передбаченим закон ом правом на участь у перегля ді справи в касаційній інста нції.
Заслухавши пояснення прок урора, перевіривши повн оту встановлення господарсь кими судами обставин справи та правильність застосуванн я норм матеріального та проц есуального права, колегія су ддів дійшла висновку, що каса ційна скарга підлягає задово ленню, виходячи з наступного .
Як встановлено судами попе редніх інстанцій, 01.08.2007 р. між КП "Світанок" та ПП ОСОБА_4 укладено договір № 1 07-07 оренди індивідуально визн аченого (нерухомого або іншо го) майна, що належить до комун альної власності.
Відповідно до умов зазначе ного договору КП "Світанок" (о рендодавець) передає, а ПП О СОБА_4 (орендар) приймає в оре ндне користування нежитлове приміщення, а саме: нежитлову будівлю площею 206,6 кв.м., розташ овану за адресою: АДРЕСА_1 ; строк дії договору з 01.08.2007 р. по 01.08.2008 р. включно.
Додатковими угодами до дан ого договору було продовжено строк дії договору, зокрема, д одатковою угодою від 15.07.2010 р. № 5 строк дії договору продовже но до 15.07.2011 р. включно.
Рішенням Жданівської місь кої ради від 25.02.2009 р. № 5-34-695 з балан су КП "Світанок" передано житл овий фонд, основні засоби на б аланс Управління житлово-ком унального господарства Ждан івської міської ради.
Рішенням Жданівської місь кої ради від 14.12.2007 р. № 5-20-363 позива чу надано дозвіл на проведен ня робіт з поліпшення орендо ваного нежитлового приміщен ня за адресою: АДРЕСА_1.
Судами також встановлено, щ о позивачем без отримання до зволу на проведення будівель них робіт була проведена рек онструкція нежитлового прим іщення, що знаходилось в його користуванні на умовах орен ди, та здійснені до нього приб удови (літ.а, літ.а-1, літ.а-2), обла днаний літній майданчик літ. Б та зроблено замощення (літ. І).
Згідно з довідкою Бюро техн ічної інвентаризації міста Кіровське від 09.03.2010 р. № 154 та техн ічного паспорту на нежитлову будівлю, розташовану за адре сою: АДРЕСА_1, співвідноше ння основної будівлі літ. А-1 (206 ,6 кв.м. загальної площі) та здій снених поліпшень та прибудов до основної будівлі складає відповідно 58/100 та 42/100 (121,6 кв.м. заг альної площі), літній майданч ик Б - ціла частина (328 кв.м.), зам ощення І - ціла частина (312,8 кв .м.).
Суд першої інстанції зазна чив, що вказані поліпшення ви конані позивачем за власний рахунок за згодою відповідач а і на його земельній ділянці , однак, без дотримання встано вленого порядку; згідно з вис новком експерта (будівельно- технічна експертиза) в резул ьтаті проведеного поліпшенн я орендованого майна було фа ктичного створене нове майно з іншим цільовим призначен ням.
Проте, встановивши у повном у обсязі обставини справи, су ди попередніх інстанцій непр авильно застосували норми ма теріального права та дійшли незаконного висновку з огляд у на таке.
Стаття 41 Конституції Україн и гарантує, що право приватно ї власності є непорушним; ніх то не може бути протиправно п озбавлений права власності.
Право приватної власності набувається в порядку, визна ченому законом.
Статтею 328 Цивільного кодек су України передбачено, що пр аво власності набувається на підставах, що не заборонені з аконом, зокрема із правочині в. Право власності вважаєтьс я набутим правомірно, якщо ін ше прямо не випливає із з акону або незаконність набут тя права власності не встано влена судом.
Указане кореспондується з приписами статті 144 Господар ського кодексу України, яким и передбачено, що майнові пра ва та майнові обов'язки суб'єк та господарювання можуть вин икати, зокрема: з угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; внаслідок створення та придб ання майна з підстав, не забор онених законом; з інших обста вин, з якими закон пов'язує вин икнення майнових прав та обо в'язків суб'єктів господарюв ання.
Проте, суди попередніх інст анцій не звернули уваги на те , що відповідно до вимог статт і 331 ЦК України право власност і на новостворене нерухоме м айно (житлові будинки, будівл і, споруди тощо) виникає з моме нту завершення будівництва ( створення майна). Якщо догово ром або законом передбачено прийняття нерухомого майна д о експлуатації, право власно сті виникає з моменту його пр ийняття до експлуатації. Якщ о право власності на нерухом е майно відповідно до закону підлягає державній реєстрац ії, право власності виникає з моменту державної реєстраці ї.
Матеріали справи не містят ь будь-яких доказів щодо введ ення спірних об'єктів в експл уатацію у встановленому зако ном порядку.
Крім того, колегія суддів зв ертає увагу, що відповідно ча стини 1 статті 23 Закону Україн и "Про планування і забудову т ериторій" (на час виникнення с пірних правовідносин) забудо ва територій полягає в розмі щенні та здійсненні будівниц тва нових об'єктів, реконстру кції, реставрації, капітальн ого ремонту, впорядкування і снуючих об'єктів містобудува ння, розширення та технічног о переоснащення підприємств .
Відповідно, самочинним буд івництвом може вважатись не лише будівництво нових об'єк тів, але і реконструкція, рест аврація, капітальний ремонт, впорядкування існуючого нер ухомого майна, розширення та технічне переоснащення підп риємств. А самочинне будівни цтво є правопорушенням, за як е законодавством передбачен о відповідні наслідки.
З огляду на встановлені суд ами попередніх інстанцій обс тавини справи, наведене свід чить про те, що спірні об'єкти є самочинно збудованими в ро зумінні частини 1 статті 376 ЦК У країни.
Відповідно до частини 1 ста тті 376 ЦК України житловий буд инок, будівля, споруда, інше не рухоме майно вважаються само чинним будівництвом, якщо во ни збудовані або будуються н а земельній ділянці, що не бул а відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи нал ежно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом част ини 2 цієї статті особа, яка зд ійснила або здійснює самочин не будівництво нерухомого ма йна, не набуває права власнос ті на нього.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що право власно сті на самочинно збудоване н ерухоме майно може бути за рі шенням суду визнане за особо ю, яка здійснила самочинне бу дівництво на земельній ділян ці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання зе мельної ділянки у встановлен ому порядку особі під уже збу доване нерухоме майно.
Таким чином, суд вправі визн ати право власності на самоч инно збудоване нерухоме май но лише за позовом особи, яка н а момент розгляду спору є вла сником або користувачем земе льної ділянки на законних пі дставах.
Указане відповідає правов ій позиції Верховного Суду У країни, зокрема, викладе ній у постанові від 16.03.2010 у спра ві № 2-13/17888.1-07 (2-5 /2229-2005, 2-5/16935-04).
А відтак, оскільки на момен т розгляду даної справи ПП ОСОБА_4 не був власником зем ельної ділянки, на якій самоч инно побудовані спірні об'єк ти, або її користувачем на зак онних підставах, суди помилк ово без урахування положень статті 376 ЦК України визнали з а ПП ОСОБА_4 право власнос ті на спірні об'єкти. Відтак, р ішення судів попередніх інст анцій у цій частині підлягаю ть скасуванню.
Відповідно до пункту 2 част ини 1 статті 1119 ГПК України кас аційна інстанція за результа тами розгляду касаційної ска рги має право скасувати ріше ння першої інстанції або пос танову апеляційної інстанці ї повністю або частково і при йняти нове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарськи й суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу зас тупника прокурора Донецької області у справі № 31/169пн задов ольнити.
Рішення господарського су ду Донецької області від 16.12.2010 р. та постанову Донецького ап еляційного господарського с уду від 18.01.2012 р. у справі № 31/169пн ск асувати в частині задоволенн я позову.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмов ити в повному обсязі.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: О. Кролевець
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2012 |
Оприлюднено | 13.04.2012 |
Номер документу | 22552989 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні