Вирок

від 30.01.2012 по справі 1-78

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Олевський районний суд Житомирської області    

 Справа № 1-78

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 30 січня 2012 року                                                                              м. Олевськ

                             Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                                             головуючого-судді      Волощука В.В.

                                                   при    секретарі      Федорчук О.В.

                                                             з участю:

                                                           прокурора       Вінійчук Я.М.

                                                           захисника       ОСОБА_1

                                                        потерпілих:       ОСОБА_2, ОСОБА_3             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олевську кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, росіянина, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у цивільному шлюбі, не працюючого, проживаючого без реєстрації в м.Олевськ, пров.Шевченка, 13 Житомирської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК  України,

В С Т А Н О В И В :

24.07.2010 року, об 20 годині 35 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля приміщення автозаправочної станції ТОВ «Нафторесурс», що належить ОСОБА_5, директором якої є ОСОБА_3, розташованої по вул.Київська, 7 в м.Олевську Житомирської області, з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилося в касі автозаправочної станції, взявши горловину від розбитої скляної пляшки, вчинив напад на оператора автозаправочної станції ОСОБА_2, який виразився в тому, що ОСОБА_4, тримаючи в руці зазначену горловину від пляшки зайшов до торговельного залу автозаправочної станції де із холодильника взяв пляшку пива «Оболонь світле», ємністю 0.5 л., вартістю 7 грн.,  з іншого холодильника взяв пачку морозива «Ванільний пломбір», вартістю 2 грн.,  та пляшку солодкої води «Живчик», ємністю 1 л., вартістю 7 грн., чим заподіяв ОСОБА_3, матеріальної шкоди на загальну суму 16 грн. Після чого, увійшов до приміщення операторської автозаправочної станції де напавши на ОСОБА_2, схопив останню правою рукою за шию зігнув її у ліктовому суглобі та тримаючи в руці горловину від розбитої пляшки почав душити ОСОБА_2, при цьому порізавши горловиною пляшки обличчя ОСОБА_2, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді різаної рани на верхній і нижній губі, садна в ділянці лівої носо-губної складки, різаної рани на підборідді зліва, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 03.02.2011 року є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я; синці в середній третині обох плечей та на нижній третині лівого передпліччя, укушені рани на ІІ пальці правої кисті, синець на 4-му пальці правої кисті, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 03.02.2011 року є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. На місці загоєння різаної рани в ділянці підборіддя зліва у ОСОБА_2, сформувався рубець, який призвів до деформації лицевої мускулатури і є невиправним, оскільки для своєї корекції потребує оперативного втручання.

Виявлена у ОСОБА_2, різана рана в ділянці підборіддя зліва за своїми наслідками у виді невиправного рубця обличчя є тяжким тілесним ушкодженням, як така, що призвела до знівечення обличчя.

Допитаний в судовому засіданні з участю захисника підсудний ОСОБА_4, винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав частково. В ході судового слідства надав суду показання по суті вчиненого ним злочину, підтвердивши те, що він 24.07.2010 року, об 20.35 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння рухався із своїм малолітнім братом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 у напрямку автозаправочної станції, яка розташована по вул.Київській, 7 в м.Олевську Житомирської області. Неподалік зазначеної автозаправочної станції, під дерев'яним тином він знайшов горловину з розбитої скляної пляшки і тримаючи її при собі зайшов до торговельного залу автозаправочної станції де із холодильника взяв пляшку пива «Оболонь світле», з іншого холодильника взяв пачку морозива «Ванільний пломбір», та пляшку солодкої води «Живчик». Дані товари він передав своєму малолітньому брату ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, якого вивівши на вулицю залишив його чекати. Після чого, з метою викрадення грошей із каси автозаправочної станції і тримаючи у руці горловину від розбитої скляної пляшки він швидко зайшов до приміщення операторської АЗС та напав на оператора ОСОБА_2 Тілесних ушкоджень він ОСОБА_2, не хотів наносити а хотів тільки її налякати. Однак ОСОБА_2, стала кричати і чинити йому опір і в цей час на її крики забіг водій автозаправочної станції ОСОБА_7, і він, коли його виштовхував ОСОБА_7, на вулицю випадково два рази різнув обличчя ОСОБА_2 Порізав обличчя ОСОБА_2, він не навмисно. Просить вибачення у потерпілої ОСОБА_2 Заявлений цивільний позов ОСОБА_2, в частині стягнення з нього завданої матеріальної шкоди в сумі 318.13 грн., визнає повністю, а в частині стягнення моральної /немайнової/шкоди визнає частково.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_4, винуватим себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, його винність підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

потерпіла ОСОБА_2, у судовому засіданні надала суду показання про те, що вона працює оператором автозаправочної станції, яка розташована по вул.Київська, 7 в м.Олевську Житомирської області. Так будучи в кімнаті оператора АЗС та перебуваючи на зміні 24.07.2010 року, об 20.35 годині до АЗС підійшов ОСОБА_4, із дитиною років п'яти. В руці ОСОБА_4, тримав горловину від скляної пляшки. Зайшовши до торговельного залу автозаправочної станції, ОСОБА_4, із холодильника взяв пляшку пива «Оболонь світле», ємністю 0.5 л., вартістю 7 грн., з іншого холодильника взяв пачку морозива «Ванільний пломбір», вартістю 2 грн., та пляшку солодкої води «Живчик»ємністю 1 л., вартістю 7 грн, і віддав все дитині. Залишивши дитину на вулиці ОСОБА_4, швидко зайшов до приміщення операторської АЗС та напав на неї, де правою рукою обхопивши її за шию, зігнувши руку у ліктьовому суглобі почав таким чином душити її та викрикнувши нелексичне слово став вимагати гроші. У тій же правій руці він тримав горловину із розбитої скляної пляшки. Коли ОСОБА_4, схопив її, вона дуже злякалася та почала чинити йому опір і намагалася скинути ОСОБА_4, із себе і стала кричати, кликати на допомогу. Під час того коли вона намагалася звільнитися від ОСОБА_4, то відчула щось на шиї, але у той момент вона не звернула на це уваги оскільки була дуже налякана та перебувала у збудженому стані. На її крики про допомогу до операторської кімнати забіг водій АЗС ОСОБА_7, і звільнивши її від нападника ОСОБА_4, виштовхнув останнього на вулицю, а ОСОБА_4, в свою чергу утік. Коли ОСОБА_7, звільнив її від нападника вона побачила у дзеркало своє обличчя, на якому був глибокий поріз і йшла сильна кровотеча. ОСОБА_7, надав їй першу медичну допомогу і після чого викликали швидку медичну допомогу та директора АЗС ОСОБА_3 Заявлений цивільний позов до ОСОБА_4, підтримує повністю. Щодо обрання міри і виду покарання підсудному ОСОБА_4, покладається на розсуд суду;

потерпілий ОСОБА_3, у судовому засіданні надав суду показання про те, що він є директором АЗС ТОВ «Нафторесурс», яка розташована по вул.Київська, 7 в м.Олевську Житомирської області. Так 24.07.2010 року, біля 20.40 годині на його телефон зателефонувала ОСОБА_2, яка повідомила його про те, що на неї на АЗС було здійснено напад. Приїхавши на вказане АЗС він побачив ОСОБА_2, у якої обличчя було все в крові. При цьому ОСОБА_2, розповіла йому про те, що до приміщення автозаправки зайшов ОСОБА_4, та напав на неї порізавши при цьому її обличчя та заволодів пляшкою пива «Оболонь світле», ємністю 0.5 л., вартістю 7 грн., пачкою морозива «Ванільний пломбір», вартістю 2 грн.,  та пляшкою солодкої води «Живчик», ємністю 1 л., вартістю 7 грн., чим заподіяв йому матеріальної шкоди на загальну суму 16 грн. Завдана матеріальна шкода в сумі 16 грн., йому відшкодована підсудним ОСОБА_4, повністю. Претензій як матеріального так і морального характеру до ОСОБА_4, не має. Відносно міри і виду кримінального покарання ОСОБА_4, покладається на розсуд суду;

свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні надав суду  показання про те, що він працює в ТОВ «Індустрія» водієм на автомобілі-бензовозі, марки «Урал». Так 24.07.2010 року, об 20.00 годині він привіз бензин до АЗС, яка розташована по вул.Київській, 7 в м.Олевську Житомирської області та перебував на території АЗС. Через деякий час він почув крик оператора АЗС ОСОБА_2, яка благала про допомогу. Прибігши до кімнати оператора АЗС він побачив, що між ОСОБА_4, та ОСОБА_2, відбувається боротьба при цьому ОСОБА_4, сидів на ОСОБА_2, і тримав її за шию. ОСОБА_2, дуже кричала, а потім він побачивши кров на обличчі ОСОБА_2, взявши ОСОБА_4, зі спини під руки виштовхнув останнього на вулицю. При цьому ОСОБА_4, не опирався коли він звільняв ОСОБА_2, від підсудного. Після чого ОСОБА_4, утік забравши із собою малолітню дитину. В свою чергу він хотів ОСОБА_4, нздогнати, однак повернувся до ОСОБА_2, та побачивши, що у останньої з лівої сторони порізане обличчя і витікає кров став надавити їй першу медичну допомогу та викликали швиду і директора АЗС ОСОБА_3;

протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 24.07.2010 року в якому зафіксовано загальне місце розташування автозаправочної станції ТОВ «Нафторесурс»по вул.Київській, 7 в  м.Олевську Житомирської області де було виявлено та вилучено два чорних гумових шльопанці, горловину від розбитої скляної пляшки з написом еmiroff», сліди речовини бурого кольору схожі на кров та запахову інформацію з гумового шльопанця./Т.1, а.с.7-17/;

протоколом огляду місця події від 24.07.2010 року, відповідно до якого було оглянуто службовий кабінет № 1 СВ Олевського РВ УМВС України, в ході якого у ОСОБА_2, було вилучено штани із матеріалу «джинс»голубого кольору та голубу футболку із плямами червоно-бурого кольору./Т.1, а.с.18-20/;

протоколом огляду місця події від 24.07.2010 року, відповідно до якого було проведено поверхневий огляд ОСОБА_4, який проведено у службовому кабінеті № 13 Олевського РВ УМВС України, в ході якого у ОСОБА_4, було вилучено сіру футболку з плямами речовини червоно-бурого кольору та спортивні штани./Т.1, а.с.22-24/;

протоколом огляду речових доказів від 28.07.2010 року з якого слідує, що речові докази

оглянуті та приєднані до справи. /Т.1, а.с.106-107/;

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.09.2010 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, в ході якого останній на місці пригоди показав та розповів про обставини вчинення ним розбійного нападу, які співпадають з його показаннями та не суперечать показанням ОСОБА_2Ф./Т.1, а.с.88-96/;

протоколом очної ставки від 30.07.2010 року, проведеної між потерпілою ОСОБА_2, та підозрюваним ОСОБА_4С./Т.1, а.с.97-99/;

довідкою, виданою ТОВ «Нафторесурс»від 28.07.2010 року про те, що по АЗС, розташованої в м.Олевськ по вул.Київська, 7 Житомирської області недостача товарів складає на загальну суму 16 грн./Т.1, а.с.30/;

висновком судово-імунологічної експертизи № 413 від 20.09.2010 року відповідно до якої, кров потерпілої ОСОБА_2, за системою АВО відноситься до групи В з ізогемгалюбтиніном анти-А. Кров підозрюваного ОСОБА_4, за системою АВО відноситься до групи А з ізогемагалюбтиніном анти-В. У змиві з частини горловини скляної пляшки, об.№ 3, фрагмента пластмаси білого кольору, об.№ 5 та у вирізках з трьох марлевих тампонів, об.№ 4, 6, 7 виявлено кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.№ 4-7 виявлено антиген ОСОБА_8 як даний антиген властивий ОСОБА_2, то походження крові в об.№ 4-7 від самої ОСОБА_2, не виключається. В об.№3 групову належність крові не встановлено через не виявлення групових антигенів. В змивах з двох гумових тапок, об.№ 1, 2 методом тонкошарової хроматографії слідів крові не виявлено./Т.1, а.с.125-129/;

висновком судово-імунологічної експертизи № 414 від 20.09.2010 року відповідно до якої, кров потерпілої ОСОБА_2, за системою АВО відноситься до групи В з ізогемгалюбтиніном анти-А. Кров підозрюваного ОСОБА_4, за системою АВО відноситься до групи А з ізогемагалюбтиніном анти-В. У вирізці з футболки, об.№ 1 виявлено кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.№ 1 виявлено антиген ОСОБА_8 як даний антиген властивий ОСОБА_2, то походження крові в об.№ 1 від самої ОСОБА_2, не виключається. В об.№1 також виявлено непереборимий вплив предмета-носія на ізогемгалютинуючу сироватку анти-А, тому конкретно висловитись про походження антигену А в об.№ 1 неможливо. У вирізках зі спортивних штанів, об. № 2, 3 методом тонкошарової хроматографії слідів крові не виявлено./Т.1, а.с.130-133/;

висновком судово-імунологічної експертизи № 415 від 20.09.2010 року із якої слідує, що кров потерпілої ОСОБА_2, за системою АВО відноситься до групи В з ізогемгалюбтиніном анти-А. Кров підозрюваного ОСОБА_4, за системою АВО відноситься до групи А з ізогемагалюбтиніном анти-В. У вирізках з футболки, об.№ 1, 2 та джинсових штанів, об.№3-6 виявлено кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.№ 1-6 виявлено антиген ОСОБА_8 як даний антиген властивий ОСОБА_2, то походження крові в об.№ 1-6 від самої ОСОБА_2, не виключається./Т.1, а.с.134-137/;

висновком судово-одорологічної експертизи № 8/82 від 05.11.2010 року згідно до якої на запаховій інформації з гумового шльопанця, яка була вилучена в ході ОМП від 24.07.2010 року присутні слабо виражені запахові сліди біологічного виду людини. Зазначена запахова інформація співпадає із зразком запаху, який був відібраний від ОСОБА_4С./Т.1, а.с.164-168/;

висновком судово-медичної експертизи №124 від 24.11.2010 року, з якої слідує, що  відповідно до даних освідування (акт СМО № 276 від 27.07.2010 року), даних медичних документів (амбулаторна картка № 0650) у ОСОБА_2, мали місце тілесні ушкодження у вигляді: двох різаних ран на верхній і нижній губі, які розміщені вертикально, по одній прямій; різана рана на підборідді зліва з переходом в ліву нижньо-щелепну область; двох саден по ходу носогубної складки –відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Пошкодження у вигляді: крововиливів на внутрішніх поверхнях середньої третини обох плеч та нижньої третини лівого передпліччя –відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Ушкодження у вигляді невеликих ран в області середньої фаланги другого пальця правої кисті і крововилива на долонній поверхні в проекції четвертого пальця правої кисті –відносяться до категорії легких без короткочасного розладу здоров'я. Вирішення питання про нерозгладимість рубців, які маються у ОСОБА_2, на обличчі може бути вирішений лише після кінцевого затягування (заживлення) рубців, тобто не раніше чим через шість місяців після травми./Т.1, а.с.178-182/;

висновком судово-медичної експертизи №140 від 24.11.2010 року, відповідно до якої при освідуванні ОСОБА_4, 27.07.2010 року, виявлена ділянка осадження шкіри по задній поверхні в області правого ліктьового суглобу з переходом на верхню третину передпліччя. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження у ОСОБА_4, зазначено, що воно виникло в результаті падіння з вертикального положення (з положення стоячи) на тверде дорожнє покриття та могло виникнути при обставинах вказаних обвинуваченим під час проведення відтворення обстановки та обставин події від 29.07.2010 року за його участю./Т.1, а.с.183-187/;

висновком комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 03.02.2011 року з якої слідує, що при судово-медичному обстеженні та відповідно до даних представлених на вивчення медичних документів, у потерпілої ОСОБА_2, виявлено різані рани на верхній і нижній губі, садна в ділянці лівої носо-губної складки, різана рана на підборідді зліва, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я. Синці в середній третині обох плечей та на нижній третині лівого передпліччя, укушені рани на ІІ пальці правої кисті, синець на 4-му пальці правої кисті, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. На місці загоєння різаної рани в ділянці підборіддя зліва у ОСОБА_2, сформувався рубець, який призвів до деформації лицевої мускулатури і для своєї корекції потребує оперативного втручання, а тому є невиправним. Даний рубець за своїми наслідками може бути оцінений як тяжке тілесне ушкодження після встановлення судом факту знівечення обличчя./Т.2, а.с.20-29/;

Так під виправністю ушкодження розуміється значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо) з часом чи під дією нехірургічних засобів. Коли ж для усунення необхідне хірургічне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається непоправним. В даному випадку, при обстеженні ОСОБА_2, (висновок комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 03.02.2011 року, Т.2 а.с.27-28) щелепно-лицевим хірургом, було встановлено, що для усунення виявленого у неї рубця необхідним є проведення хірургічного втручання, а тому він є невиправним.

При невиправності ушкодження нарівні із визначенням ступеня тяжкості ушкодження звичайним порядком (в даному випадку різана рана на підборідді була оцінена як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я –висновок комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 03.02.2011), експерти зазначають, що ушкодження може бути оцінене як тяжке, якщо буде визнано таким, що знівечило обличчя (зазначене регламентоване п.2.1.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», передбачених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».)

На підставі наведеного та оцінюючи висновок комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 03.02.2011 року суд приходить до стійкого внутрішнього переконання про те, що виявлені у ОСОБА_2, тілесні ушкодження є такими, що непоправно знівечили її обличчя, а тому вони є тяжкими тілесними ушкодженнями.

Суд не приймає доводи захисника підсудного в частині неспричинення підсудним тяжкого тілесного ушкодження, яке полягало у непоправному знівеченні обличчя потерпілої, оскільки вони спростовуються дослідженими матеріалами кримінальної справи, оцінкою зовнішнього виду потерпілої з фотознімків, які маються у матеріалах справи (Т.1, а.с.147, Т.2, а.с.29) та на момент судового розгляду справи, виходячи із загальноприйнятих уявлень про зовнішність людини, молодого віку потерпілої, а також того, що потерпіла є жінкою. Часткове визнання підсудним ОСОБА_4, своєї винності, щодо ненавмисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, суд оцінює критично, як спосіб захисту підсудного з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинений злочин, оскільки це не узгоджується та не відповідає дослідженим матеріалам по справі, нічим не підтверджується та спростовується дослідженими в суді доказами.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4, повністю й об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії підсудного ОСОБА_4, суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисний злочин, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини вчинення злочину, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, особу підсудного, його вік та його ставлення до вчиненого злочину.

Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст.67 КК України, судом визнаються, як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Визначаючи міру і вид покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, не навчається, не займається суспільнокорисною працею, по місцю фактичного проживання характеризується позитивно, вчинив злочин, який є особливо тяжким, часткове визнання своєї винності у вчиненому злочині, наслідки, що настали від злочину, відшкодування потерпілим завданої від злочину матеріальної шкоди /Т.2, а.с.82/, думку потерпілих щодо призначення покарання підсудному, а також те, що він протягом розгляду кримінальної справи притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП /Т.2, а.с.132/, і за таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4, можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, і яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередженням вчинення нових злочинів.

По справі заявлено цивільний позов до підсудного про відшкодування шкоди заподіяної злочином потерпілій ОСОБА_2, яка просить суд стягнути з підсудного на її користь: матеріальну шкоду в сумі 318.13 грн., та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення із ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2, матеріальної шкоди, завданої злочинними діями підсудного, в сумі 318.13 грн., суд вважає, що зазначена позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_4, у добровільному порядку було відшкодовано вказану матеріальну шкоду із компенсацією, у розмірі 1000 грн. /Т.2, а.с.82, 136/.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_2, про стягнення  моральної /немайнової/ шкоди в розмірі 50 000 грн., суд вважає, що дана вимога підлягає до часткового задоволення, оскільки умисними злочинними діями підсудного заподіяно потерпілій моральну /немайнову/ шкоду, яка виразилась в перенесенні останньою психічних та фізичних страждань внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та наслідків, які настали від злочину. Враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілої, тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, наслідки, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, суд із врахуванням усіх обставин у їх сукупності, вважає, що дана позовна вимога є обґрунтованою в сумі 20 000 грн., та підлягає до задоволення і стягненню з підсудного ОСОБА_4

Разом з тим, суд не може прийняти як доказ понесених витрат розрахунок збитків які понесла потерпіла внаслідок злочинного нападу /Т.2, а.с.122/, наданого нею до суду у судовому засіданні, оскільки зазначений розрахунок не підтверджено відповідними письмовими доказами. ОСОБА_8 розрахунок в обґрунтування моральної шкоди /Т.2, а.с.123/, де вказано, що вартість лікування потерпілої складе 45 100.00 грн., так, як це ще не понесені витрати, а витрати, які потерпіла збирається понести на лікування в майбутньому.

Судові витрати по справі в сумі 412.80 грн., у відповідності до ст.ст.93, 331 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 Речові докази знищенню.

На підставі наведеного та керуючись  вимогами ст.ст.28, 323, 324, 328, 330, 331 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд –

                                                  З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

В строк відбування покарання ОСОБА_4, зарахувати час перебування в ІТТ Олевського РВ УМВС України в Житомирській області з 28.07.2010 року по 29.07.2010 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого без реєстрації в м.Олевськ, пров.Шевченка, 13 Житомирської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки м.Олевськ, вул.40-років Перемоги, 2/6 Житомирської області 20 000 (двадцять тисяч) грн., 00 коп., завданої моральної /немайнової/ шкоди від злочину. В решті позовних вимог ОСОБА_2, відмовити за безпідставністю.

Речові докази по справі: два ґумових шльопанці, чорного кольору розміру 43-44; футболку голубого кольору з плямами речовини бурого кольору; штани джинсові голубого кольору з плямами речовини темно-бурого кольру; горловину з розбитої скляної пляшки з написом торговельної марки еmiroff», з плямами червоно-бурого кольору; футболку сірого кольру з плямами червоно-бурого кольору; штани спортивні темно-синього кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Олевського РВ УМВС України в Житомирській області –знищити.

Стягнути з ОСОБА_4, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на рахунок № 31258272211843, код ЄДРПО 25574601, МФО 811039 в ГУДКУ Житомирської області кошти в сумі 412 (чотириста дванадцять) грн., 80 коп., за проведення експертизи.

Вид запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу, засудженому ОСОБА_4, змінити із підписки про невиїзд з місця проживання на взяття під варту і взятии його під варту із залу судового засідання.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_9