ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2012 р. Справа № 35/17-4293-2011
Одеський апеляційний гос подарський суд у складі:
Головуючого судді Л іпчанської Н.В.
Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.
При секретарі судового з асідання Подуст Л.В.
За участю представників ст орін:
від позивача - ОСОБА_1 по дов. №1242/11 від 16.09.2011р.
від відповідача 1 - ОСОБ А_2. по дов. б/н, від 06.04.2010р.
- ОСОБА_3 . по дов. б/н від 06.04.2010р.
Представник відповіда ча 2 у судове засідання не з'яв ився, про час та місце слуханн я справи повідомлений належ ним чином.
Розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмежен ою відповідальністю "Ауріс"
на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 22.12.2011р.
у справі №35/17-4293-2011
за позовом Приватного п ідприємства "Ранчо"
до 1) Товариства з обмеже ною відповідальністю "Ауріс"
2) Товариства з обмеж еною відповідальністю "Совер к"
про визнання недійсним договору та повернення безп ідставно набутого майна
Встановив:
В жовтні 2011 року Приват не підприємство "РАНЧО" (Далі - ПП "Ранчо") звернулось до госп одарського суду Одеської обл асті з позовною заявою до Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Ауріс" (Далі - ТОВ "Аур іс"); Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Соверк" (Далі - ТОВ "Соверк") про визнання нед ійсним договору про відступл ення права вимоги, укладеног о 30.11.2009р. між ТОВ "Соверк" та ТОВ "А уріс" з моменту його укладенн я, та зобов' язання ТОВ "АУРІС " повернути грошові кошти у ро змірі 146043,50грн., як безпідставно набуте майно.
Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач зазначає, що дого вір про відступлення права в имоги від 30.11.2009р. укладений з по рушенням норм діючого законо давства України, виходячи з н аступного.
30.11.2009р. між ТОВ Ауріс" та ТОВ "Со верк" був укладений договір п ро відступлення права вимоги , відповідно до умов якого, ТОВ "Соверк" передало ТОВ "Ауріс" п рава вимоги до ПП "Ранчо" по до говорам купівлі - продажу зер нових та палива, які були укла дені між Позивачем та Відпо відачем 2.
Відповідно до умов договор у про відступлення права вим оги, від імені ТОВ "Соверк" дан ий правочин був підписаний Д иректором ОСОБА_4, який ді яв на підставі статуту Товар иства та контракту.
Однак, на дату підписання до говору - 30.11.2009р., ОСОБА_4 не вик онував обов'язки Директора Т овариства, так як був звільне ний з цієї посади 31.08.2009р., що підт верджується копією його труд ової книжки.
Враховуючи зазначене, пози вач посилаючись на ст. 203, ч.1, 3 ст . 215 Цивільного Кодексу Україн и просить суд визнати недійс ним договір про відступлення права вимоги від 30.11.2009р. укладе ного між ТОВ "Соверк" та ТОВ "Ау ріс".
До того, Позивач посилаючис ь на Постанову Одеського апе ляційного господарського су ду від 23.11.2010р. по справі №29/120-10-2916, ві дповідно до якої з ПП "Ранчо" б уло стягнуто на підставі дог овору про відступлення права вимоги від 30.11.2009р. на користь ТО В "Ауріс" 146043,50 грн. просить госпо дарський суд повернути зазна чену суму грошових коштів, як безпідставно отриману.
При розгляді даної справи, п редставники відповідачів в с удові засідання не з'являлис ь, хоча були належним чином п овідомлені про час та місце с удових засідань, згідно наяв них в матеріалах справи пошт ових повідомлень, про поважн ість причин відсутності не п овідомили, відзив на позов не надали, а тому справа була роз глянута за наявними в ній мат еріалами у порядку статті 75 ГП К України.
Рішенням господарського с уду Одеської області від 22.12.2011р ., винесеним суддею Гут С.Ф., поз овні вимоги задоволені повні стю.
Місцевий господарський су д, визнав недійсним з моменту його укладання договір про в ідступлення права вимоги, ук ладений 30.11.2009р. між ТОВ Соверк" т а ТОВ "Ауріс". Зобов'язано ТОВ "А уріс" повернути ПП "Ранчо" безп ідставно отримані кошти у ро змірі 146043,50 грн. Стягнуто з відпо відачів судові витрати за ро згляд даної справи.
Мотивуючи дане рішення, гос подарський суд Одеської обла сті встановив, що на день підп исання спірного договору від 30.11.2009р., ОСОБА_4 виконуючи о бов'язки Директора ТОВ "Совер к" не мав на це ніяких повноваж ень, що також підтверджуєтьс я заявою самого ОСОБА_4 ві д 22.10.2011р..
Не погоджуючись із даним рі шенням, ТОВ "Ауріс" звернулось до Одеського апеляційного г осподарського суду із апеляц ійною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позо вних вимоги ПП "Ранчо" відмови ти у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство вважає, що судом першої інстанції не до ведено фактів, що мають значе ння для справи. Апелянт зазна чає, що наявним підтвердженн ям повноважень ОСОБА_4 на укладання договорів від імен і ТОВ "Соверк" є саме витяг з ЄД РЮОФОП, а не заява останнього чи копія його трудової книжк и.
Крім того, Відповідач вважа є, що звертаючись із відповід ним позовом до суду, Позивач н е зазначив в чому саме були по рушені його права та законні інтереси.
У відзиві на апеляційну ска ргу, ПП "Ранчо" вважає, що госпо дарським судом були дослідже ні всі докази, які містяться в справі, зроблені правильні в исновки щодо спірних правові дносин, а тому рішення господ арського суду Одеської облас ті від 22.12.2011р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи а пеляційної скарги, перевірив ши правильність застосуванн я місцевим господарським суд ом норм матеріального та про цесуального права, судова ко легія вважає, що рішення госп одарського суду слід залишит и без змін, а апеляційну скарг у - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали спра ви, 30.11.09р. між ТОВ "Соверк" (Цедент ) та ТОВ "Ауріс" (Цесіонарій) був укладений договір про відст уплення права вимоги, згідно умов якого ТОВ "Соверк" перед ав ТОВ "Ауріс" право вимоги до ПП "РАНЧО" по договорам купівл і - продажу зернових та палива , які були укладені між ПП "РАН ЧО" та ТОВ "Соверк", а саме:
- Договір № П-22/10 - 08 від 22.10.2008р;
- Договір № 08/02 -08 П від 08.02.2008р.;
- Договір № Я 21/07 -08 від 21.07.2008р.;
- Договір №46 від 06.09.2006р.;
- Договір № 04/06 -07 Гр від 04.06.2007р.;
- Договір № 05/06 -07 Пр від 05.06.2007р.;
- Договір № Т 10/05 - 07 від 10.05.2007р.
Відповідно до п. 2 договору д о Цесіонарія перейшло право вимоги (замість Цедента) від Б оржника належного та реально го виконання наступних обов' язків: щодо сплати всіх видів заборгованості, пені, неусто йки та інших видів стягнень, п ередплачених сум за договора ми, вказаних у п. 1 даного догов ору, сум за поставлений товар та послуги, всіх інших платеж ів, передбачених договорами купівлі- продажу, проведенн я розрахунків майном (майнов ими правами) або звернення ст ягнення на майно (майнові пра ва) Боржника.
Однак, ПП "Ранчо" в обґрунтув ання заявленим позовним вимо гам, зазначає, що договір про в ідступлення права вимоги був укладений з порушенням норм діючого законодавства з нас тупних підстав: відповідно д о умов договору про відступл ення права вимоги від 30.11.2009р. (пр еамбула договору та розділ « Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін»), від імені ТОВ "Соверк" правочин підписа в Директор ОСОБА_4, який ді яв на підставі Статуту товар иства та контракту, але, на дат у підписання спірного догово ру - 30.11.2009р., ОСОБА_4 не викон ував обов'язки Директора тов ариства, так як був звільнени й з цієї посади ще 31.08.2009р., що підт верджується копією його труд ової книжки, (відповідно до п. 1.1 Наказу №58 від 29.07.1993р. Міністерс тва праці та соціальної полі тики України, Міністерства ю стиції України "Про затвердж ення Інструкції про порядок ведення трудових книжок прац івників", трудова книжка є осн овним документом про трудову діяльність працівника) та за явою ОСОБА_4 від 22.10.2011р., де за значається що він після звіл ьнення з посади 31.08.2009р. не був пр едставником ТОВ "Соверк" та не підписував жодних договорів від імені Товариства. (а.с.53)
Згідно ч.1 ст.215 Цивільного ко дексу України, підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до статей 203, 204 Цив ільного кодексу України, під стави і наслідки недійсності правочину можуть бути перед бачені винятково законами. Я к встановлено, угода може бут и визнана недійсною лише з пі дстав і з наслідками, передба ченими законом. Отже, наявніс ть обставин, з якими закон пов ' язує визнання угоди недійс ною є обов' язковою умовою в изнання його недійсним.
Відповідно до ст.626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов' я зків. Згідно ч.1 ст.628 цього ж Код ексу зміст договору становля ть умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ни ми, та умови, які є обов' язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.
Згідно норм ч.1 ст.203 Цивільно го кодексу України зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва.
Загальні вимоги, додержанн я яких є необхідним для чинно сті правочину визначені стат тею 203 Цивільного кодексу Укра їни, ними зокрема є наступні: з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності, волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі, правочин має вчинят ися у формі, встановленій зак оном, правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.
Частиною 1 ст. 207 ГК України вс тановлено, що господарське з обов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, або укладено учасник ами господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції ( спеціальної правосуб'єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.
Згідно ст. 638 ЦК України перед бачено, що договір є укладени м, якщо сторони в належній фор мі досягли згоди з усіх істот них умов договору.
Згідно ст.15 Цивільного коде ксу України кожна особа має п раво на захист свого цивільн ого права у разі його порушен ня, невизнання або оспорюван ня. Відповідно до ст. 16 цього ж к одексу, кожна особа має право звернутися до суду за захист ом свого особистого немайнов ого або майнового права та ін тересу, а одним із способів за хисту є визнання правочину н едійсним.
Відповідно до ст. 1212 ЦК Украї ни, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахун ок іншої особи (потерпілого) б ез достатньої правової підст ави (безпідставно набуте май но), зобов'язана повернути пот ерпілому це майно. Особа зобо в'язана повернути майно і тод і, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З матеріалів справи вбачає ться, що директор Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Соверк" ОСОБА_4 на день ук ладення спірного договору ві д 30.11.2009р. не був законним предст авником ТОВ "Соверк" та не мав ніяких правових підстав на й ого підписання, що підтвердж ується наявною в матеріалах справи заявою від 22.10.11р. ОСОБ А_4, згідно якої він повідомл яє, що виконував обов' язки д иректора ТОВ"Соверк" з 01.07.2003р. по 31.08.2009р., а після звільнення з пос ади не був представником цьо го товариства та не підписув ав жодних договорів від імен і ТОВ"Соверк".
Щодо посилання скаржника н а те, що ОСОБА_4 виконував о бов'язки Директора ТОВ "Совер к" на день підписання спірног о договору, що підтверджуєть ся наявним в матеріалах спра ви витягом з ЄДРПОУ від 05.12.2011р., с удова колегія зазначає насту пне.
Як вбачається з Витягу з Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців у графі "статус ві домостей про юридичну особу" значиться "не підтверджено", що відповідно до п.11, п.12, п.14 ст. 19 З акону України "Про державну р еєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" о значає, що юридична особа, не н адала державному реєстратор у інформацію про підтверджен ня відомостей, яки містяться у державному реєстрі (відомо сті про органи управління, ке рівників юридичної особи, то що). У даному випадку, державни й реєстратор вносить запис п ро відсутність підтвердженн я зазначених відомостей.
Згідно статті 17 Закону Укра їни "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних о сіб - підприємців", відомості п ро юридичну особу або фізичн у особу - підприємця включают ься до Єдиного державного ре єстру шляхом внесення записі в на підставі відомостей з ві дповідних реєстраційних кар ток та відомостей, що надають ся юридичними особами держав ному реєстратору за місцезна ходженням реєстраційної спр ави згідно законодавством Ук раїни.
Крім того, судова колегія за значає, що саме юридична особ а зобов'язана при наявності з мін у відомостях про органи у правління, керівників юридич ної особи, тощо, повідомити де ржавного реєстратора шляхом надання відповідної реєстра ційної картки. А якщо відомос ті, які підлягають внесенню д о Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вон и не можуть бути використані в спорі з третьою особою, відп овідно до п.3 ст. 18 Закону Україн и "Про державну реєстрацію юр идичних осіб та фізичних осі б - підприємців".
Враховуючи викладене, судо ва колегія, вважає, що твердже ння ТОВ "Ауріс", що належним пі дтвердженням наявності або в ідсутності повноважень ОС ОБА_4 на укладання договорі в від імені ТОВ "Соверк" є саме витяг з ЄДРПОУ від 05.12.2011р., а не з аява останнього чи копія йог о трудової книжки, то дані пос илання є безпідставними та т акими що суперечать нормам д іючого законодавства.
Крім того, місцевим господа рським судом встановлено що постановою Одеського апеляц ійного господарського суду О деської області від 23.11.2010р. по с праві №29/120-10-2916 з ПП "РАНЧО" була ст ягнута на підставі договору про відступлення права вимог и від 30.11.2009р. на користь ТОВ "АУРІ С" сума у розмірі 146043,50грн., що під тверджується постановою дер жавного виконавця, та врахов уючи той факт, що договір про відступлення права вимоги, у кладений 30.11.2009р. між ТОВ "Соверк " та ТОВ "АУРІС" визнано недійс ним, судова колегія приходит ь до висновку, що позовні вимо ги позивача щодо зобов' язан ня ТОВ "АУРІС" повернути ПП "РА НЧО" грошові кошти у розмірі 14 6043,50грн., як безпідставно набут е майно є обґрунтованими та п ідлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, кол егія суддів вважає, що рішенн я господарського суду винесе но при повному з' ясуванні т а дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосу ванням норм діючого законода вства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99;101;10 3-105 ГПК України, суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "Ауріс" - залишити без задоволення.
Рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 22.12.2011р. по справі №35/17-4293-2011 з алишити - без змін.
Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття та м оже бути оскаржена у касацій ному порядку до Вищого госпо дарського суду України.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя Е.І. Ан дрєєва
Суддя П.Ф. Мацюра
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2012 |
Оприлюднено | 17.04.2012 |
Номер документу | 22608517 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Ліпчанська Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні