Рішення

від 22.07.2011 по справі 8/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/364 22.07.11

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" доПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" простягнення 17811, 32 грн.

СуддяКатрич В.С.

Представники: від позивача -ОСОБА_1, представник за довіреністю №11/138 від 08.02.2011; від відповідача -ОСОБА_2., представник за довіреністю №265-2011 від 20.06.2011.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2011 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення боргу у сумі 17 811,32 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0021424/1004/08 від 20.06.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Сеат Ліон»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ2107» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу вих. №03-08/815 від 26.01.2011 про сплату страхового відшкодування. На час розгляду справи у суді відповідачем не відшкодовано заявлену суму, тому позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 порушено провадження у справі №8/334 та призначено її розгляд на 08.07.2011.

Ухвалою суду від 06.07.2011 виправлено описку у вступній частині ухвали суду від 20.06.2011 та змінено невірний номер справи «№8/334»на вірний «8/364».

08.07.2011 представник відповідача подав клопотання про перенесення судового засідання.

Ухвалою суду від 08.07.2011 розгляд справи було відкладено на 22.07.2011.

У судовому засіданні 22.07.2011 представник позивача повідомив суд про те, що після відкриття провадження у справі №8/364 відповідач сплатив частково на рахунок позивача суму позову розмірі 13 051,52 грн., отже залишкова сума боргу становить 4 759,80 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засідання визнав суму боргу за винятком франшизи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 між позивачем (страховик за договором) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0021424/1004/08 (далі -договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб «Сеат Ліон»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) на строк з 21.06.2008 до 20.06.2009.

15.02.2008 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сеат Ліон»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_3. та транспортного засобу «ВАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_4

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.12.2008 у адміністративній справі №3-31808/2008 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Рішенням Тячівського районного суду від 14.04.2011 стягнуто з ОСОБА_4 510 грн. франшизи.

Актами огляду транспортного засобу №157/2009 від 14.01.2009 було визначено характер і обсяг пошкоджень автомобіля «Сеат Ліон»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в результаті ДТП, яка сталась 05.12.2008.

Відповідно до Звіту № 157 про оцінку автомобіля, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Сеат Ліон» в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 365,40 грн.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Сеат Ліон»в результаті його пошкодження при ДТП складає 18 321,32 грн.

За вищезазначеним договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0021424/1004/08 від 20.06.2008р., та на підставі страхового акту №1001/06/7106/12641 від 02.02.2009 позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Сеат Ліон» у сумі 18 231,32 грн. Факт виплати зазначених коштів підтверджується платіжними дорученнями № 0004273 від 04.02.2009 на суму 18 231,32 грн.

Статтею 27 Закону України В«Про страхуванняВ» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 18 231,32 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.12.2008 у адміністративній справі № 3-31808/2008 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВВ/7662976 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом №ВВ/7662976) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 07.07.2008 до 06.07.2009 (пункт 3).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/7662976) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

26.01.2011 позивачем було подано до відповідача претензію №03-08/815 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом №ВВ/7662976 в сумі 18 321,32 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом №ВЕ/2041007. У матеріалах справи містяться докази отримання вказаної вимоги разом з додатками відповідачем 31.01.2011 (повідомлення про вручення поштового відправлення).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 17 811,32 грн.

Позивач повідомив, що після звернення до суду відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 13 051,52 грн.

Враховуючи часткову сплату заборгованості відповідачем слід припинити провадження у справі в частині стягнення 13 051,52 грн. на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Разом з тим, оскільки вказана заборгованість була сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі, тобто спір в цій частині виник з вини відповідача внаслідок його неправильних дій, то судові витрати в даній частині на підставі статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 4 759,80 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 993,1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів», ст.. ст.. 22, 29, 32, 33, 37, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 13 051, 52 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(04050, м. Київ, вул. Глибочинська, буд 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування у розмірі 4 759 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп., 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Катрич В.С.

Рішення підписано 12.04.2012 р.