Рішення

від 10.04.2012 по справі 25/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/177 10.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення 6 837,50 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №11/1253 від 19.12.2011р.);

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(надалі - відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6 837,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем за полісом №ВС/4215899.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В своєму відзиві відповідач звертає увагу суду на те, що оскільки належним доказом розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт має бути відповідний звіт суб'єкта оціночної діяльності, а позивачем не було надано звіту автотоварознавчого дослідження, за яким було визначено вартість матеріального збитку, отже, на думку відповідача, підстав для задоволення позовних вимог не має. Також, відповідачем зазначено, що в Постанові Маневицького районного суду Волинської області від 14.10.2009р. не зазначений другий учасник ДТП, крім винного, із зазначенням транспортного засобу, який пошкоджено.

Ухвалою від 10.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та в справі порушено провадження, розгляд призначений на 25.10.2011р. Ухвалою від 25.10.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та витребуванням від позивача необхідних для вирішення спору матеріалів, було відкладено до 15.11.2011р. В судовому засіданні 15.11.2011р. в розгляді справи було оголошено перерву до 22.11.2011р. у зв'язку з повторним витребуванням від позивача документів необхідних для вирішення справи по суті. В судовому засіданні 22.11.2011р. було вирішено питання про призначення в справі судової авто-товарознавчої експертизи, у зв'язку з чим ухвалою суду провадження в справі було зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта. Витрати по сплаті витрат на проведення судової експертизи було покладено на відповідача.

22.11.2011р. з супровідним листом №06-17/429 матеріали справи №25/177 було направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової авто-товарознавчої експертизи.

29.02.012р. до суду надійшов лист №12769/11-54 директора інституту ОСОБА_2, згідно якого останній повідомляв суд про неможливість виконання судової експертизи у зв'язку з непроведення попередньої оплати експертного дослідження відповідачем. Матеріали справи повернуті до Господарського суду міста Києва, а Ухвала суду від 22.11.2011р. залишена без виконання.

Ухвалою суду від 03.04.2012р. провадження в справі було поновлено, слухання справи було призначено на 10.04.2012р.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»№4 від 23.03.2012р. у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

В судовому засіданні 10 квітня 2012 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2008 року між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_3 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного авто страхування: добровільного страхування наземного транспорту та добровільного страхування водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті №06/0033403/0308/08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір). Вигодонабувач за Договором та особа, допущена до керування -ОСОБА_4.

Об'єктом Договору страхування є транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідний страховий випадок настав 20.09.2009р. на вул. Галана 31 в Волинській області, смт. Маневичі, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_4 і автомобіля «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_5.

В результаті ДТП автомобіль «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою Відділом ДАІ (з обслуговування смт. Маневичі і району) та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області) на ім'я ОСОБА_3 (копія довідки в справі).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 мав законне право на керування автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Договором та посвідченням водія №НОМЕР_4 (копія посвідчення міститься в матеріалах справи).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди Позивачем було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 347,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №048154 (№19857255) від 20.10.2009р. та відомістю для виплати страхових відшкодувань отримувачам №85-8 від 13.10.2009р. (копії платіжного доручення та відомості знаходяться в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом №0301/06/0644/27330 від 12.10.2009р. на суму 7 347,50 грн. (належним чином засвідчена копія страхового акту містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Маневицького районного суду Волинської області від 14.10.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п. 10.9 «Правил дорожнього руху України». Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_5 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4215899 (тип договору - 3, належним чином засвідчена копія полісу міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням Відповідачем з ОСОБА_5 полісу №ВС/4215899 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, Відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_5 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації останнім транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_5, транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до розрахунку суми матеріального збитку №0301/06/0644 від 30.09.2009р., ремонтної калькуляції №0173 від 29.09.2009р. вартість відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 264,50 грн.

Твердження відповідача, що викладені в письмовому відзиві, стосовно того, що звіт про оцінку транспортного засобу має бут здійснений саме суб'єктом оціночної діяльності, не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Дані, зазначені в ремонтній калькуляції №0173 від 29.09.2009р., відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, чітко відображає суму завданих збитків.

В свою чергу, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Таким чином, реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжне доручення.

Вказане також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2011 р. у справі № 42/92.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 01.07.2011р. було вручено Відповідачу регресну вимогу №4878/1876 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Позивач стверджує, що Відповідач на зазначену претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, враховуючи ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, що полісом № ВС/4215899 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 51 000,00 грн., а також франшизу в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті Відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_5, транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 6 837,50 грн. = 7 347,50 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза). Відповідний розрахунок наведений позивачем в позовних матеріалах.

Враховуючи все вищевикладене, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6 837,50 грн., а тому позовні підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати позивача в розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, п/р 26506000001049 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 300023) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(код ЄДРПОУ 23510137, адреса: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 37/122, п/р 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц -Україна», м. Київ, МФО 300120) заборгованість в розмірі 6 837,50 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять сім гривень 50 копійок), державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійки).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.04.2012р.

Суддя С.М. Морозов