Рішення

від 06.04.2012 по справі 5011-27/905-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-27/905-2012 06.04.12

За позовом Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі: 1) Міністерства фінансів України 2) Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтранссервіс" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Спорт Лайн" 3) Приватного підприємства "Фірма "Ніка"

простягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та застави Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

прокурор: ОСОБА_1 -дов. від 19.07.2011 року; від позивача 1: ОСОБА_2 -дов. від 09.02.2012 року; від позивача 2: ОСОБА_3 -дов. від 01.12.2011 року; ОСОБА_4 -дов. від 23.05.2011 року;

від відповідача 1: ОСОБА_5 -дов. від 22.01.2010 року; від відповідача 2: ОСОБА_5 -дов. від 01.02.2012 року;

від відповідача 3: ОСОБА_5 -дов. від 21.03.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб «Спорт Лайн», Приватного підприємства «Фірма «Ніка»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.1/336-КЛТ-08 від 28.11.08 у розмірі 37 008 871, 12 грн. шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

Ухвалою суду від 26.01.2012 року порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 14.02.2012 року.

Представник прокурора у судовому засіданні 14.02.2012 року подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арештів на все майно та грошові кошти, які належать ТОВ «Спецтранссервіс», ТОВ «Фірма «Ніка»та ТОВ «Клуб «Спорт Лайн».

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Така позиція, зокрема, Вищого арбітражного суду України, викладена у Роз'ясненні від 23.08.1994 року № 02-5/611 В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» .

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Прокурор не надав доказів того, що невжиття заходів утруднить або зробить неможливим виконання рішення, а тому суд відмовив у задоволенні клопотань про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача 1 у судовому засіданні 14.02.2012 року подав письмові пояснення з доказами.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 14.02.2012 року подав витребувані судом докази.

Представники відповідачів у судове засідання 14.02.2012 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 26.01.2012 року не виконали, однак через загальний відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року відкладено розгляд справи до 12.03.2012 року.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 12.03.2012 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 1 та 2 у судовому засіданні 12.03.2012 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, представники позивачів та відповідачів заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року відкладено розгляд справи до 02.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представники позивачів у судовому засіданні 02.04.2012 року підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 у судовому засіданні 02.04.2012 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі визнали позов в частині стягнення 24 160 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 3 882 331, 01 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3 882 810, 00 грн. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 1 356 269, 59 грн. за прострочення повернення кредиту, 744 146, 73 грн. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 354 945, 69 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом. Крім того, відповідачі просять суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені, у зв'язку із чим відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів у сумі 1 350 000, 00 грн.

Також, відповідачі просять суд розстрочити погашення суми заборгованості до 2017 року з розбивкою платежів помісячно та відстрочити на 3 роки звернення стягнення на предмет іпотеки та застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року відкладено до 06.04.2012 року.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 06.04.2012 року подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості перерахувати нараховані проценти за користування кредитом.

Суд відхилив клопотання позивача 2, оскільки при прийнятті рішення здійснює перевірку нарахованих позивачами сум заборгованості, які підлягають стягненню.

Представники відповідачів у судовому засіданні 06.04.2012 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із вимогами ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 580 від 10.06.2009 «Про капіталізацію Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»держава в особі Міністерства фінансів України взяла участь у капіталізації зазначеного банку, після чого її частка у статутному капіталі банку стала складати 99,97 %.

Порушення позичальником кредитних зобов'язань призвело до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, зокрема, перед державою в особі Національного банку України. Одночасно, відсутність надходжень коштів за кредитним договором перешкоджає виконанню банком своїх зобов'язань по виплаті вкладникам банку (фізичним та юридичним особам) нарахованих процентів за депозитними вкладами.

Таким чином, прокурором даний позов заявлений в інтересах держави, оскільки невиконання зобов'язань по договору № 22.1/336-КЛТ-08 від 28.11.2008 року, призвело до ненадходження коштів до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», а відтак до порушення державних інтересів, оскільки 99,97% статного капіталу банку належить державі.

Як встановлено судом, 28.11.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»(надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»(надалі -позичальник, відповідач 1) був укладений кредитний договір № 22.1/336-КЛТ-08 (надалі -кредитний договір), та банк зобов'язувався надати боржнику кредити (транші) у сумі 24 500 000, 00 грн. на поповнення обігових коштів та на інші господарські потреби, пов'язані з веденням статутної діяльності позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути кредит не пізніше 30.01.2010 року та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, передбачених кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 25% річних.

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу 1 кредит на загальну суму 24 310 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № TR.324762.1.1275 від 28.11.2008 року, № TR.325146.2.426 від 15.12.2008 року, № TR.325210.2.1426 від 18.12.2008 року та № TR.325422.2.426 від 29.12.2008 року.

Відповідно до п. 2.7.1 кредитного договору, розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування грошових сум кредитів на позичкові рахунки, відкриті банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором.

Проценти за користування кредитами, наданими відповідно до додаткових угод, нараховуються банком щомісячно, 25-го числа (за період з 26-го числа місяця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно - "звітний період"), а також у день повного погашення заборгованості за кредитами, але не пізніше дат погашення кредитів, вказаних у відповідних додаткових угодах, та дати вказаної в пункті 1.2 цього договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені у відповідних додаткових угодах. У разі якщо день нарахування процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти нараховуються в робочий день, що йому передує (п. 2.7.2 кредитного договору).

Згідно із п. 2.7.4 кредитного договору сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього договору здійснюється позичальником щомісячно, в період з 26-го (двадцять шостого) числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Пунктом 2.7.5 кредитного договору встановлено, що при розрахунку суми процентів береться фактична кількість календарних днів користування кредитами в розрахунковому періоді та фактична кількість днів у році (за методом "факт/факт").

За день, в який позичальник проводить погашення заборгованості за кредитами, проценти на суму повернених кредитів не нараховуються (п. 2.7.6 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.7.3 кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строки, що встановлені у додаткових угодах або у пункті 1.2 цього договору, останнє нарахування процентів за користування кредитами здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у відповідній додатковій угоді або у пункті 1.2 цього договору, в подальшому проценти за користування кредитами не нараховуються.

Відповідач 1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав, у строк встановлений договором, а саме 30.01.2010 року - кредит не повернув, проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи наявна заборгованість по поверненню кредиту у сумі 24 160 000, 00 грн. та заборгованість по сплаті процентів у сумі 5 232 331, 01 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики.

Факт порушення відповідачем 1 договірних зобов'язань щодо повернення кредиту у сумі 24 160 000, 00 грн. відповідачем 1 у судовому засіданні визнаний.

Щодо заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 5 232 331, 01 грн., то судом встановлено, що як вбачається із матеріалів справи, зокрема із банківських виписок та акту звірки між АТ «Родовід Банк»та ТОВ «Спецтранссервіс»за кредитним договором № 22.1/336-КЛТ-08 від 28.11.2008 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств, заборгованість ТОВ «Спецтранссервіс»перед АТ «Родовід Банк»в частині нарахованих та несплачених відсотків станом на 13.03.2012 року складає 4 232 331, 01 грн.

Крім того, після підписання акту звірки, 29.03.2012 року відповідачем 1 було здійснено оплату процентів за користування кредитом у сумі 350 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 98 від 29.03.2012 року наявним в матеріалах справ.

Таким чином, станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитом становить 3 882 331, 01 грн.

Крім того, за прострочення повернення кредиту позивачем нарахована пеня у сумі 355 440, 82 грн. за період з 23.03.2009 року по 22.09.2009 року та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 287 322, 90 грн. за період з 23.03.2009 року по 22.09.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із п. 3.4.8 кредитного договору, позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами/або процентами за користування ними, сплатити банку пеню від суми простроченого платежу, за кожний день такої прострочки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із Графіку погашення кредитної заборгованості, який є додатком до кредитного договору, позичальник повинен був повернути частину кредиту по 200 000, 00 грн. у січні 2009 року -квітні 2009 року, по 1 600 000, 00 грн. -у травні 2009 року -липні 2009 року, по 3 090 000, 00 грн. -у серпні 2009 року -грудні 2009 року та 3 110 000, 00 грн. у січні 2010 року.

Крім того, пунктом 2 додаткової угоди № 6 від 27.02.2009 року до кредитного договору, сторони встановили новий термін повернення позичальником частини кредиту за січень та лютий 2009 року - до 20.03.2009 року.

Таким чином, прострочення повернення частини кредиту за січень та за лютий 2009 року почалося з 21.03.2009 року, а прострочення за березень 2009 року -січень 2010 року 01 числа кожного місяця відповідно.

Щодо процентів за користування кредитом, то як зазначалося вище, позичальник повинен сплати проценти за користування кредитом до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

До того ж, додатковою угодою № 5 від 30.01.2009 року до кредитного договору сторони домовились про те, що проценти, нараховані за кредитним договором, за період з 23.12.2008 року по 25.01.2009 року, будуть сплачені позичальником в строк до 27.02.2009 року.

Додатковою угодою № 6 від 27.02.2009 року, сторони дійшли згоди, що проценти за період з 26.12.2008 року до 25.02.2009 року, будуть сплачені позичальником у строк до 20.03.2009 року.

Отже, прострочення сплати процентів нарахованих за період з 26.12.2008 року по 25.01.209 року розпочалося 21.03.2009 року, за період з 26.02.2009 року по 25.03.2009 року - 01.04.2009 року, з 26.03.2009 року по 25.04.2009 року - 01.05.2009 року, з 26.04.2009 року по 25.05.2009 року - 30.05.2009 року, з 26.05.2009 року по 25.06.2009 року - 01.07.2009 року, з 26.06.2009 року по 25.07.2009 року - 01.08.2009 року, з 26.07.2009 року по 25.08.2009 року - 01.09.2009 року, з 26.08.2009 року по 25.09.2009 року - 01.10.2009 року, з 26.09.2009 року по 25.10.2009 року - 01.11.2009 року, з 26.10.2009 року по 25.11.2009 року -з 01.12.2009 року, з 26.11.2009 року по 25.12.2009 року - 01.01.2010 року та з 26.12.2009 року по 01.02.2010 року -з 01.02.2010 року.

В ході розгляду справи, відповідач 1 подав клопотання про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені за повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Враховуючи вищевикладені обставини, позовна давність щодо стягнення пені за повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за останній період сплив 02.02.2011 року.

При цьому, як вбачаться із матеріалів справи прокурор звернувся до суду з даними позовними вимогами 23.01.2012 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Частина 4 статті 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що строк позовної давності щодо стягнення пені сплив, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо заявлених вимог про стягнення пені за прострочення повернення кредиту та пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

Крім того, позивач нараховує 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 1 576 366, 03 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 450 574, 71 грн., збитки від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 3 882 810, 00 грн. та збитки від інфляції у сумі 1 064 025, 65 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти нарахування 3% річних та збитків від інфляції відповідач 1 зазначає, що нарахування 3% річних та збитків від інфляції, які передбачені ст. 625 ЦК України, здійснюється лише якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, п. 2.6 кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 25% річних.

Отже, договором вже передбачено нарахування 25% річних за користування кредитними коштами і додаткове нарахування 3% річних та збитків від інфляції є безпідставним.

Суд не погоджується з даними запереченнями відповідача 1 враховуючи наступне.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .

Встановлення обов'язку позичальника сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами, означає, що договір кредитування є у всіх випадках оплатним.

Таким чином, передбачені п. 2.6 кредитного договору 25 % річних є процентами за користування кредитом.

Водночас, стаття 625 ЦК України закріплена в главі 51 ЦК України «Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання»і передбачає додаткові наслідки у разі порушення боржником свого зобов'язання.

Проценти ж за користування кредитом, сплачуються позичальником у будь-якому випадку, навіть коли останній не порушував зобов'язань передбачених кредитним договором.

Так, за перерахунком суду 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 23.03.2009 року по 15.11.2011 року становить 1 557 964, 66 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог щодо нарахованих 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту не заявляв.

Тому, 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме - 1 576 366, 03 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 23.03.2009 року по 15.12.2011 року становить 450 574, 71 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих збитків від інфляції, суд приходить до висновку, що він здійснений у відповідності до законодавства України, є обґрунтовано вірним та збитки від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту за період з квітня 2009 року по листопад 2011 року становлять 3 882 810, 00 грн., а збитки від інфляції за несвоєчасну сплату процентів за період з квітня 2009 року по листопад 2011 року становлять 1 064 025, 65 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором, між АТ «Родовід Банк»та ТОВ «Спецтранссервіс»був укладений договір застави рухомого майна №22.1/336-3-08 (надалі - договір застави).

Відповідно до п 1.1. договору застави відповідач 1 для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед позивачем 2 за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості передав в заставу позивачу 2 належне на праві власності майно, яке передано в оренду, на підставі договорів оренди, а саме:

- договір оренди № 04/04 від 29.04.2005 року з ЗАТ «Транснаціональна фінансово- промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(вагони-цистерни: № 51182657, № 57304305, № 57063109, № 51777092, № 57241820, № 57238073, № 50984673, № 57312035);

- договір оренди № 03/03 від 01.03.2005 року з ЗАТ «Транснаціональна фінансово- промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(вагони-цистерни: № 57228256, № 57228249, № 57152019, № 50320720, № 57228207, № 57228264, № 50089531, № 50320738);

- договір № 01/11/04 від 01.11.2004 року з ТОВ «Укррос-Транс»(вагони-цистерни: № 51134542, № 50689132, № 50089432, № 57228231, № 51135135, № 50689066, № 50089457, № 50089572, № 51250827, № 50210020, № 57090193, № 57090094, № 50209485, № 50210012, № 51232809, № 51232825);

- договір транспортного експедування № 8-05/ПЦ від 01.06.2005 року з ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»(вагони-цистерни: № 50630631, № 50209568, № 57311441, № 51206217, № 51206225, № 51167369);

- договір оренди залізно-дорожнього рухомого складу № 4/а від 01.10.2007 року з ТОВ «Біт Системи»(вагони-цистерни: № 50630631, № 50984657, № 50984665, № 51182665, № 57311508, № 51777084);

- договір оренди залізно-дорожнього рухомого складу № 07/08-а від 24.06.2008 року з ТОВ «Фірма Транзит»(вагони-цистерни: № 52524592, № 52524493);

Відповідно до п.п. 2.1.5. договору застави позивач 2 має право у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання, звернути стягнення на предмет застави у порядку, що передбачений розділом 3 даного договору, та задовольнити свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок предмета застави в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені іншої заборгованості та витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет застави тощо.

Згідно із п.п. 3.1.1. договору застави при порушенні заставодавцем умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов даного договору та у випадках установлених законом у заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором, між АТ «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клуб «Спорт лайн»20.12.2008 року (надалі - відповідач-2) був укладений договір іпотеки №22.1/336-3.2-08 (надалі - договір іпотеки № 1).

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки № 1, відповідач 2 для забезпечення виконання в повному обсязі кредитних зобов'язань відповідача 1 перед банком за кредитним договором, додатковими угодами, можливими змінами і доповненнями до нього, щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки передав в іпотеку позивачу 2 належне йому на праві власності нерухоме майно: будівля спортивного клубу боулінгу з баром літ. "А", що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Халаменюка, буд. 1, загальною площею 2 319, 6 кв.м., (матеріали стін будівель залізобетонні) та основні засоби у вигляді обладнання, опис та розташування (місцезнаходження) яких відображені в додатку до договору іпотеки №22.1/336-3.2-08 від 12.12.2008 року.

Згідно із п.п. 3.1.1., 3.1.2. п. 3.1. договору іпотеки № 1 при порушенні боржником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні умов договору іпотеки № 1 та у випадках встановлених законом, у позивача 2 виникає право задоволення своїх вимог за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Банк розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки якщо протягом тридцяти календарних днів відповідачем 2 не буде виконана вимога про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов договору іпотеки № 1, яка надсилається відповідачу 2 відповідно до п. 2.4.1 договору іпотеки № 1.

До того ж, між АТ «Родовід Банк» та Приватним підприємством «Фірма «Ніка»(надалі -відповідач 3) 04.12.2008 року укладено договір іпотеки №22.1/336-3.1-08 (надалі - договір іпотеки № 2).

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки № 2, відповідач 3 для забезпечення виконання в повному обсязі кредитних зобов'язань відповідача 1 перед банком за кредитним договором, додатковими угодами, можливими змінами і доповненнями до нього, щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки № 2 передав в іпотеку позивачу 2 належне на праві власності нерухоме майно: будівля офісу, А, А", загальною площею 281, 9 кв.м та будівля гаражу на три бокси Б, Б", загальною площею 102, 1 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, 79-А.

Згідно із п.п. 3.1.1., 3.1.2. п. 3.1. договору іпотеки № 2 при порушенні боржником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні умов договору іпотеки та у випадках встановлених законом, у позивача 2 виникає право задоволення своїх вимог за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Банк розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки якщо протягом тридцяти календарних днів відповідачем 3 не буде виконана вимога про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов договору іпотеки № 2, яка надсилається відповідачу 3 відповідно до п. 2.4.1 договору іпотеки № 2.

Частиною 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.10.2010 року позивач 2 направив на адреси відповідачів вимоги про погашення у 30-денний строк заборгованості за кредитним договором.

Відповідачі у вищевстановлений строк заборгованості не погасили, відповіді на вимоги не направили.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та застави підлягають задоволенню вимоги позивача на загальну суму 35 016 107, 40 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Крім того, відповідачі заявили клопотання про розстрочення ТОВ «Спецтранссервіс»погашення заборгованості за кредитним договором до 2017 року з помісячною оплатою боргу та про відстрочення звернення стягнення на майно на 3 роки.

Позивач 2 залишив вирішення зазначених клопотань на розсуд суду.

Так, в обґрунтування заявлених клопотань відповідач 1 зазначає, що фінансова криза, зумовивши економічний занепад, завдала відчутного удару по платоспроможності вітчизняних компаній, зокрема ТОВ «Спецтранссервіс», а зростання боргового навантаження істотно ускладнило фінансове становище підприємства. Крім того, світова криза спричинила різку девальвацію національної валюти України в цілому на 60% та різке зниження ділової активності у всіх секторах економіки країни, що призвело до суттєвих втрат підприємства за рахунок курсових різниць по валютних кредитах.

Крім того, майно, яке знаходиться в заставі (вагони-цистерни) перебуває в оренді у орендарів-нерезидентів за межами України, а тому звернення стягнення на майно утруднить виконання рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Розстрочка означає виконання рішення часками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Проаналізувавши матеріали справи, що надані відповідачем 1 документи, зокрема фінансові звіти діяльності підприємства, підтверджують з одного боку різке погіршення фінансового стану ТОВ «Спецтранссервіс»у кризовий період внаслідок об'єктивних зовнішніх чинників, а з іншого боку можливість ТОВ «Спецтранссервіс»відновити свою ліквідність та платоспроможність, з одночасним виконанням зобов'язань перед банками-кредиторами за умови довгострокової розстрочки кредитних зобов'язань.

Беручи до уваги, що позичальник фактично не заперечує проти вказаних клопотань та враховуючи, що згідно наданих відповідачем 1 фінансових звітів діяльності підприємства, останній може погашати заборгованість поетапно, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення в частині стягнення боргу на 24 місяці шляхом сплати заборгованості помісячно у рівних частинах та відстрочити виконання рішення в частині звернення стягнення на майно на 24 місяці.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 572, 589, 590, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»(01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 23-А, літ. М; код ЄДРПОУ 32670530) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442) заборгованість по поверненню кредиту у сумі 24 160 000 (двадцять чотири мільйони сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами в сумі 3 882 331 (три мільйони вісімсот вісімдесят дві тисячі триста тридцять одна) грн. 01 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1 576 366 (один мільйон п'ятсот сімдесят шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 03 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у сумі 450 574 (чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 71 коп., витрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 3 882 810 (три мільйони вісімсот вісімдесят дві тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп., витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів у сумі 1 064 025 (один мільйон шістдесят чотири тисячі двадцять п'ять) грн. 65 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 60 916 (шістдесят тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 36 коп., що разом становить 35 077 023 (тридцять п'ять мільйонів сімдесят сім тисяч двадцять три) грн. 76 коп.

3. В рахунок погашення заборгованості в сумі 35 077 023 (тридцять п'ять мільйонів сімдесят сім тисяч двадцять три) грн. 76 коп., звернути стягнення на рухоме майно, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»(01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 23-А, літ. М; код ЄДРПОУ 32670530), а саме: вагони-цистерни: № 51777084, № 51777092, № 57311441, № 51182657, № 51182665, № 57304305, № 57063109, № 57312035, № 51206225, № 57311508, № 51206217, № 50984640, № 50984673, № 50984657, № 50984665 модель вагонів 15-1566-06; вагони-цистерни: № 57228249, № 57228256, № 57152019, № 50320720, № 57228231, № 50320738, № 57241820, модель вагонів 15-897; вагон-цистерна: № 57238073, модель вагонів 15-1413; вагони-цистерни: № 57228207, № 57228264, № 50089531, № 51167369 модель вагонів 15-1566; вагони-цистерни: № 51134542, № 50689132, № 50089432, № 51135135, № 50689066, № 50089457, № 50089572, модель вагонів 15-Ц863; вагони-цистерни:, № 50630631, № 50210020, № 50209568, № 50209485, № 50210012, № 51232809, № 51232825, модель вагонів 15-1547; вагони-цистерни: № 57090193, № 57090094, № 51250827 модель вагонів 15-1443; вагони-цистерни: № 52524592, № 52524493 модель вагонів 11-276, шляхом продажу предметів застави на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною встановленою суб'єктом оціночної діяльності призначеним державною виконавчою службою.

4. В рахунок погашення заборгованості у сумі 35 077 023 (тридцять п'ять мільйонів сімдесят сім тисяч двадцять три) грн. 76 коп., звернути стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству «Фірма Ніка» (39626, Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, 79-А; код ЄДРПОУ 13963823), а саме: будівля офісу, А, А", загальною площею 281, 9 кв.м та будівля гаражу на три бокси Б, Б", загальною площею 102, 1 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, 79-А, шляхом продажу предметів іпотеки на прилюдних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною встановленою суб'єктом оціночної діяльності призначеним державною виконавчою службою.

5. В рахунок погашення заборгованості у сумі 35 077 023 (тридцять п'ять мільйонів сімдесят сім тисяч двадцять три) грн. 76 коп., звернути стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Клуб Спорт Лайн» (39626, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Халаменюка, 1; код ЄДРПОУ 31574333), а саме: будівля спортивного клубу боулінгу з баром літ. "А", що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Халаменюка, буд. 1, загальною площею 2 319, 6 кв.м., (матеріали стін будівель залізобетонні) та основні засоби у вигляді обладнання, опис та розташування (місцезнаходження) яких відображені в додатку до договору іпотеки №22.1/336-3.2-08 від 12.12.2008 року, а саме:

№‚Найменування складових обладнанняКількість

п/п 1Пінспотер (машина, що виставляє кеглі) МС-2, зав. №№ В00206СQ8002, В0020608004, В0020608001, В0020607027, В0020607029, В0020608003, В0020607026, В0020607028; 8 шт.

2Боллреторн (система повернення кулі) FAST TRACR; 4 шт.

3Електронний детектор фолу JCG; 4 шт.

4Скорінг (система підрахунку балів) STELTRONIC; 1 шт.

5Доріжки (доріжки з синтетичним покриттям, дерев'яною основою, (матекс, пластикові айбіми ,пластикові гаттерси, каппінги, жолоби, пін дек, кікбек), в розібраному стані; 8 комплектів

6Комп'ютер управління боулінг центром РЕNTIUМ; 1 шт.

7Камери SСІВА ССD; 4 шт.

8Автоматичні бар'єрні установки для дітей SURF 2 шт.

9Підвіска піндека BLACK LIGHT; 8 шт.

10Меблі зони відпочинку гравців (в 1 -му комплекті 4 крісла та стіл V04- 1020); 8 шт.

11Підкатні крісла гравців V04-1150; 8 шт.

12Підкатні крісла гравців V04-1160; 6 шт.

13Стійки для куль 3 -ярусні V04-1710; 4 шт.

14Стійки для куль V04-1520; 2 шт.

15Декоративні панелі (маски) двосторонні М-04-06; М4-11; 4 шт.

16Автомат для догляду за доріжками Коасігаппег; 1 шт.

17Дастер для чищення доріжок та нанесення мастила OIL ULTRALANER; 1 шт.

18Кулі прокатні, що світяться GLOW U-3; 80 шт.

19Кеглі GLOWUSBC; 240 шт.

20Взуття для гравців; 96 шт.

21Шкарпетки одноразові для гравців (упаковка -100 шт.); 20 упаковок

22Комплект інструментів механіка ZL standart; 1 комплект

23Комплект витратних матеріалів та запасних частин та аксесуарів: SPARE PARTS КІТ (розширений); 1 комплект

Мастило; Клінер 8 шт. 8 шт.

24Спрей для догляду за прокатним взуттям (упаковка-20 піт.); 1 шт.

шляхом продажу предметів іпотеки на прилюдних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною встановленою суб'єктом оціночної діяльності призначеним державною виконавчою службою.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Розстрочити погашення заборгованості на 24 місяці, а саме сплатити:

- 1 461 542, 65 грн. -у травні 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у червні 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у липні 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у серпні 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у вересні 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у жовтні 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у листопаді 2012 році;

- 1 461 542, 65 грн. -у грудні 2012 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у січні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у лютому 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у березні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у квітні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у травні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у червні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у липні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у серпні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у жовтні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у листопаді 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у грудні 2013 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у січні 2014 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у лютому 2014 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у березні 2014 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у квітні 2014 році;

- 1 461 542, 66 грн. -у травні 2014 році.

8. Відстрочити виконання рішення в частині звернення стягнення на майно на 24 місяці.

9. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М.А.

Дата підписання 11.04.2012 року