Ухвала

від 02.04.2012 по справі 6/536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/536 02.04.12

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «САВ КОМПЛЕКТ»

На бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління

юстиції у місті Києві

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ КОМПЛЕКТ»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»

Про стягнення 39337,81 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ КОМПЛЕКТ»до публічного акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»про стягнення за договором поставки № 184 від 22.04.2011 р. 39337,81 грн., а саме: 37897,20 грн. боргу, 1207,00 грн. пені, 233,61 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 21.11.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/536.

Рішенням суду від 12.12.2011 р. позов задоволено повністю.

12.12.2011 р. на виконання рішення видано наказ.

Позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить зобов'язати орган виконання рішень здійснити невідкладно заходи примусового виконання наказу № 6/536 від 03.01.2012 р., а саме: накласти арешт на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, а також здійснити всі інші заходи з примусового виконання рішення суду у відповідності до діючого законодавства. За твердженням позивача, бездіяльність органу виконання рішень полягає в несвоєчасному надсиланні стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження, не накладенні цією постановою арешту на майно боржника, не проведенням органом жодних дій щодо виконання наказу, неперерахуванням на рахунок стягувача сплачених боржником 10000 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2012 р. розгляд скарги призначено на 02.04.2012 р..

У вказане судове засідання представники учасників процесу не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, що, відповідно до положень ст. 121-2 ГПК України, не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

19.01.2012 р. державним виконавцем органу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Семеновим Р.А. винесено постанову ВП № 30711062 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/536 від 12.12.2011 р..

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон) встановлено, що виконавче провадження є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно вчиняти дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; на виконання рішення суду про стягнення коштів в прядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Таким чином, накладення арешту на грошові кошти та інші цінності боржника є правом державного виконавця, а не його обов'язком.

За твердженням скаржника, органом виконання рішень не вчиняється жодних виконавчих дій.

У той же час, зі змісту листа органу виконання рішень за підписом начальника № 734/30 від 27.02.2012 р. вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2012 р. направлено для виконання боржнику. З метою подальшого виконання рішення направлено запити від 19.01.2012 р. до ДАІ міста Києва, для надання інформації щодо наявності зареєстрованого автотранспорту за боржником, начальнику ДПА міста Києва щодо наявності відомостей про відомі відкриті рахунки боржника в установах банку, начальнику БТІ щодо реєстрації нерухомого майна боржника, начальнику Головного управління земельних ресурсів щодо зареєстрованих земельних ділянок за боржником.

Якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а також, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, про що виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (ст. 47 Закону).

Відповідно до статті 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Однак, з дати відкриття виконавчого провадження по дату подання скарги (07.03.2012 р.), шестимісячний строк не сплив.

З огляду на викладене, звернення скаржника до суду зі скаргою є передчасним.

Як зазначено у роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»(ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, суд відхиляє скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «САВ КОМПЛЕКТ»на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У ХВ А Л И В:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «САВ КОМПЛЕКТ»відхилити.

Суддя С. А. Ковтун