Ухвала

від 05.09.2013 по справі 6/536

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/1732/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Якименка Ю.В.

представника відповідача Маісурадзе З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010

у справі № 6/536

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Укртранснафта») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2007, відповідачем складено від 24.10.2007 № 894/41-20/31570412, яким встановлено порушення позивачем пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2007 № 0001954120/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 19 526 700,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що позивач здійснив виплату частини прибутку (доходу) до загального фонду бюджету (дивідендів) за І квартал 2007 року у розмірі 26 035 600,00 грн., без попередньої або одночасної сплати авансового внеску з податку на прибуток у сумі 6 508 900,00 грн. В зв'язку з несплатою авансового внеску з податку на прибуток при виплаті частини прибутку до загального фонду бюджету (дивідендів) за І квартал 2007 року ВАТ «Укртранснафта» відповідно не зменшувала суму нарахованого податку на прибуток за І півріччя 2007 року на суму авансового внеску - не відображала у рядку 20 Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2007 року суму авансових внесків, нарахованих на суму сплаченої частини прибутку до загального фонду бюджету (дивідендів) за І квартал 2007 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Укртранснафта» створено відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 № 256-р та рішення спостережної ради НАК «Нафтогаз України» від 28.07.2001.

Засновником і єдиним акціонером товариства є НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів), у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

Таким чином, до дивідендів прирівняні платежі, які здійснюються підприємством, засновником якого є виключно держава або місцеві органи самоврядування, у вигляді частини чистого прибутку на користь держави або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону, емітент, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 Закону, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати.

Це правило поширюється, також, на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому, відповідно, державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету оскільки в даному випадку в якості акціонерів виступає держава чи місцеві органи влади.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач протягом 2007 року не здійснював виплату будь-яких дивідендів своїм акціонерам, а тому правомірно не здійснював виплату частини прибутку, яка передбачена ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що підтверджується розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2007 році від 31.07.2007, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.08.2007, прогнозом нарахувань та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету підприємствами НАК «Нафтогаз України» у серпні 2007 року.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Статтею 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що господарські організації сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу): державні (крім Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів»), в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, - у розмірі 15 відсотків; акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї), та їх дочірні підприємства, - у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», віднесено, зокрема, господарські товариства, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, в якому їй належить 100 відсотків акцій. Власником цього пакету стає зазначений суб'єкт господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. З огляду на те, що належність частки в статутному фонді господарського товариства учаснику цивільних відносин визначає його участь у створенні цього товариства, а отже, і його статус, як учасника господарського товариства, відсутність у складі засновників, учасників ВАТ «Укртранснафта» держави, в особі уповноваженого органу, означає відсутність в статутному фонді акціонерного товариства чистки (акцій, паїв), що належить державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій НАК «Нафтогаз Україна».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України, НАК «Нафтогаз Україна» має право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що НАК «Нафтогаз України», як єдиний акціонер ВАТ «Укртранснафта», не здійснював розподілу прибутку (доходу) позивача.

Норматив і порядок відрахування частки частини прибутку (доходу) встановлений постановою Кабінету Міністрів України. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 № 68 затверджений «Порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)». Частина прибутку (доходу) господарських організацій, у статутному фонді яких є державна частка, що включена до бюджету, згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.2001 № 604, зазначений платіж в бюджетній класифікації «неподаткові платежі».

Як законодавчо встановлено, цей платіж є обов'язковим до сплати суб'єктами господарської діяльності, коло яких визначено ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Правила пп. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на цей платіж не поширюється, оскільки має іншу правову природу і законом встановлений інший порядок його сплати.

Норматив і порядок відрахування такої частини прибутку (доходу) регулюється Порядком відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 29.01.2007 за № 68 ВАТ «Укртранснафта» не входить до суб'єктного складу платників зазначеного обов'язкового платежу.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що норми стосовно сплати авансових платежів, які передбачені в п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», застосовуються лише під час обчислення дивідендів та платежів, що прирівняні до них згідно з п. 1.9 цього Закону, тобто платежів, які сплачують державні, некорпоратизовані, казенні чи комунальні підприємства та, відповідно, не поширюються на ВАТ «Укртранснафта».

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2009 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О.Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова