Ухвала

від 04.04.2012 по справі 2-198

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа №2-198 Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв

Номер провадження 22-ц/1890/194/12 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Смирнової Т. В.,

суддів - Гагіна М. В., Ільченко О. Ю.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу №117, Сумської міської ради, ОСОБА_2,

про визнання рішень незаконними, поновлення в членах кооперативу та в правах на отримання квартири, -

додатковим позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу №117, Виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 про визнання рішень і ордера на вселення недійсними та стягнення додаткового паю,

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_3, треті особи: Житлово-будівельного кооперативу №117, Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно незаконним, визнання права власності на квартиру, зобов'язання до видачі ордеру та виселення,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_3, третя особа: Житлово-будівельний кооператив №117 про визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано рішення загальних зборів ЖБК № 117 від 27.04.2004 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу незаконним.

В інших позовних вимогах відмовлено за необґрунтованістю.

Позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 1058 грн. 25 коп., з ОСОБА_2 341 грн. 75 коп., з ЖБК № 117 - 94 грн. 10 коп. судовий збір в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим у зв'язку з неповним встановленням обставин справи, неправильним дослідженням наданих доказів, тому просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення відповідачів та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У березні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду за захистом порушеного права, просив визнати незаконним його виключення з членів ЖБК-117, визнати за ним право власності на 3-кімнатну квартиру в ЖБК-117 в АДРЕСА_2 та скасувати рішення ЖБК, рішення виконкому Сумської міської ради, свідоцтво про право власності на спірну квартиру, яке було видане ОСОБА_2

Він вважав, що з часу створення ЖБК-117 у 1994 р. він як член ЖБК сплатив повну вартість спірної квартири, а тому після закінчення будівництва будинку та введення в експлуатацію, набув права власності на квартиру, яке безпідставно оспорює ОСОБА_2

В своєму зустрічному позові ОСОБА_2 посилається на те, що на законних підставах була прийнята в члени ЖБК-117, а після виключення загальними зборами ОСОБА_1 з членів ЖБК за несплату внесків, їй було розподілено спірну квартиру, за яку вона сплатила повну вартість, вселилася, проводила ремонт.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що він не став власником квартири, оскільки не сплатив її повну вартість, тобто не викупив, натомість ОСОБА_2 внесла пайові внески в повному обсязі за квартиру, а тому як член ЖБК має право власності на неї.

Колегія суддів вважає, що з висновками судового рішення слід погодитися, оскільки до них суд дійшов внаслідок повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевіривши всі докази, надані сторонами та спір вирішив вірно застосувавши матеріальний та процесуальний закон.

З матеріалів справи вбачається, що буд.АДРЕСА_1 будувався за кошти АТ «Селмі». У зв'язку з недостатністю коштів було прийнято рішення на базі недобудованого будинку (ступінь готовності менше 40%) створити ЖБК, до якого в першу чергу будуть прийняті працівники підприємства, які укладуть договір про викуп побудованої частини, відповідно до вартості квартири.

02.05.1994 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Селмі» було укладено договір про викуп побудованої частини будинку та за цим договором ним сплачено 3 млн. 101200 крб. Зазначена сума є лише часткою балансової вартості побудованої частки будинку, та позивач набув права стати членом створеного ЖБК-117 на будівництво 3-кімнатної квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснення голови ЖБК-117 будівництво продовжувалось тривалий строк, від серпня 1994 року по 2006 рік, та акт прийняття будинку в експлуатацію затверджено рішенням виконкому Сумської міської ради 21.03.2006 року.

За цей час на загальних зборах членів ЖБК неодноразово вирішувалися питання про затвердження розміру пайового внеску на поточний період, що вбачається з протоколів загальних зборів, та ці внески члени ЖБК повинні були сплачувати, для продовження будівництва будинку, яке проводилося лише за внески членів ЖБК.

Як вбачається з довідки кооперативу про рух надходження пайових внесків від позивача ОСОБА_1, останній систематично мав заборгованості у 2001 р., 2002 р., 2003 р. за що його неодноразово виключали з членів ЖБК, а потім після сплати боргу поновлювали (а.с.113 т.5).

Остаточно його виключили з членів ЖБК за несплату внесків рішенням зборів від 27.04.2004 р. після чого спірна квартира НОМЕР_1 була розподілена члену ЖБК ОСОБА_2 (рішення від 07.09.2004 р.) та продубльовано на загальних зборах 17.08.2005 р. рішення про виключення ОСОБА_1 за несплату пайових внесків та передачу квартири НОМЕР_1 ОСОБА_2 (а.с.133, 134 т.1).

Відповідно до інформації голови правління ЖБК-117, станом на 01.04.2004 р. - час виключення ОСОБА_1 з членів ЖБК - за спірну квартиру ним було сплачено 22123 грн. 50 коп., за ним рахувався борг 2385 грн. Після чого пайові внески за цю квартиру вносила ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 доводячи своє право власності на спірну квартиру посилався на те, що з часу сплати за квартиру коштів у 1994 році ВАТ «Селмі», він тим самим сплатив повну її вартість, тобто викупив і в подальшому не повинен був сплачувати пайові внески, а ті внески, що він все ж таки періодично сплачував, як додатковий пай на об'єкт добровільного інвестування підлягають йому поверненню, про що заявив вимогу.

Як вже зазначалося, на час укладення ОСОБА_1 договору про викуп частини будинку, він не був побудований, добудовувався майже 10 років, тому ОСОБА_1 сплатив кошти лише за частку 3-х кімнатної квартири, яка в свою чергу була частиною недобудованого будинку, та всі інші члени ЖБК робили внески на будівництво. Це підтверджується тим, що в оплату за спірну квартиру було внесено ОСОБА_2 58829 грн., тоді як проіндексована сума внесків ОСОБА_1 з урахуванням продажу цокольного поверху, складає лише 38624 грн. 06 коп. та підлягає повернення позивачу (а.с.93 т.5).

Будь-якими допустимими способами доказування ОСОБА_1 не спростував цих обставин, а його посилання на висновок аудиторської фірми «Зевс» від 25.12.2006 р. також не доводить факту повної сплати позивачем вартості квартири, оскільки за цим висновком у відповідному еквіваленті він сплатив АТ «Селмі» (ВО «Електрон») за викуплену частку будинку 947 грн. 53 коп., що на час введення будинку в експлуатацію дорівнює 1262 грн. 12 коп.

Пайові внески сплачені позивачем ОСОБА_1 за період з вересня 1994 р. по грудень 2003 р. складали 22153 грн. та на квітень 2004 р. він мав заборгованість 2385 грн., що призвело до його виключення з членів ЖБК-117.

Таким чином, при вартості спірної квартири - 54175 грн. на час введення будинку в експлуатацію, позивач ОСОБА_1 не сплатив вартість квартири, в той час як ОСОБА_2 станом на 20.01.2006 р. сплатила повністю цю суму, а взагалі нею сплачено 58829 грн. згідно з довідкою ЖБК (а.с.93 т.5).

Згідно з ч.3 ст.384 ЦК України член ЖБК стає власником квартири у разі її викупу. Позивач ОСОБА_1 не довів, що сплатив вартість квартири, оскільки його посилання на договір 1994 р. про викуп частки будинку та внесення зазначених у ньому сум коштів лише доводять про сплату частки коштів, необхідних для будівництва.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не довів свого права власності на спірну квартиру, то у суду першої інстанції не було підстав визнавати недійсними рішення ЖБК, рішення виконкому Сумської міської ради та ордеру, та не було підстав для задоволення вимог про визнання за ним права власності на квартиру та визнання незаконними правовстановлюючі документи ОСОБА_2 на цю квартиру та її виселення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була прийнята в члени ЖБК у 2002 р., ще до виключення ОСОБА_1 з членів ЖБК, вона своєчасно проводила виплату пайових внесків, а після виключення ОСОБА_1 з членів ЖБК, спірна квартира була їй виділена, та на її будівництво вона сплатила повну вартість, що визнає ЖБК-117 та чого не спростував ОСОБА_1

Доводи апелянта щодо завдання йому матеріальної шкоди в сумі 102078,00 грн. внаслідок неповернення пайових внесків, які він оплачував як додаткові внески після оплати всій вартості квартири є безпідставними.

Як пояснив представник ЖБК-117 всі пайові внески ОСОБА_1 проіндексовані належним чином, складають 38624,06 грн. знаходяться на рахунку у банку і підлягають поверненню (а.с.93 т.5).

Інші доводи апеляційної скарги висновків судового рішення не спростовують.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини справи, перевірені надані сторонами докази та постановлено рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -