Ухвала

від 05.04.2012 по справі 2-563

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа №2-563 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська

Номер провадження 22-ц/1890/804/12 Суддя-доповідач - Дубровна

Категорія - 32

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15 лютого 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,

про відшкодування моральної та майнової шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 15 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4365,00 грн. майнової шкоди та 500,00 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 543,80 грн.

В апеляційній ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Зокрема зазначає, що моральна шкода, стягнута на користь позивача є безпідставною, оскільки ніяких переконливих доказів на підтвердження її спричинення, позивачем суду надано не було.

Вказує на те, що є інвалідом 2-ї групи, йому протипоказана праця та фізичні навантаження, ніякого прибутку він не отримує, будь-якого рухомого чи нерухомого майна не має і відшкодувати завдану шкоду не має можливості, а судом першої інстанції при ухваленні рішення всі ці обставини враховані не були.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що відповідач своїми злочинними діями заподіяв майнову шкоду позивачу та дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність її відшкодування у розмірі, визначеному експертним висновком.

Такий висновок відповідає зібраним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні Зарічного районного суду м.Суми перебувала кримінальна справа №1-600/10 по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України. В ході судового слідства було встановлено, що 06 вересня 2010 року близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи навмисно, з корисливою метою, знаходячись на території ринку СКД в м.Суми, побачив ОСОБА_2 та з метою заволодіння її майном прослідував за нею до під'їзду АДРЕСА_1, де шляхом ривка, без застосування насильства, відкрито заволодів золотими виробами, що належали потерпілій, а саме: золотим ланцюжком вартістю згідно висновку експерта 3 492 грн., золотим хрестиком вартістю 873 грн. та ладанкою з золота вартістю 582 грн., яке належало ОСОБА_2, чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 4 947 грн.

У ході проведення оперативно-розшукових заходів ладанка із золота була повернута потерпілій, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, а після набрання законної сили вироком - залишена у її власності.

Згідно висновку експерта № 1967 від 21 вересня 2010 року вартість викраденого золотого ланцюжка становила 3 492 грн., а золотого хрестика - 873 грн.

Свою вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні визнав повністю і розповів про всі обставини справи.

Вироком Зарічного районного суду м.Суми від 23 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України. Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся.

Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Правильно і з достатньою повнотою встановивши вказані факти на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач безумовно має передбачене ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України право на відшкодування з відповідача завданої йому неправомірними діями останнього майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Ч. 1 ст. 23 ЦК України, передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру завданої моральної шкоди суд належним чином врахував характер і ступінь немайнових втрат позивача, їх тривалість, наслідки та інші обставини, які мають значення і, визначаючи їх у розмірі 500 грн. виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Заподіяння моральної шкоди позивачці є очевидним.

Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий -

Судді -