Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2-25

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа №2-25 Головуючий у суді у 1 інстанції - Банчукова

Номер провадження 22-ц/1890/663/12 Суддя-доповідач - Хвостик

Категорія - 49

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Рибалки В. Г., Шевченка В. А.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 06 лютого 2012 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області, про визнання батьківства, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Середино-Будського районного суду Сумської області від 06 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області, про визнання ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та про внесення відповідних змін у актовий запис про народження дитини.

Зазначене рішення ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про народження батьком ОСОБА_4 записаний ОСОБА_5 (а.с.7).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на недоведеність підстав для визнання батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини позивача ОСОБА_4.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Вимогами ч.ч.1,2,4 ст.128 СК України (в редакції, яка діяла на момент народження дитини позивача) передбачено, що за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України (в редакції, яка діяла на момент народження дитини позивача) при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З аналізу ст.128 СК України вбачається, що питання щодо походження дитини має вирішуватись на підставі будь-яких доказів про це.

Однак, відповідно до ст.ст.213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої вимоги щодо визначення батьківства відносно своєї малолітньої дитини доводила показами свідків та фотографіями, на яких, як вона пояснила, разом зображені померлий ОСОБА_3 та її син під час різних життєвих обставин.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти заявлених вимог, спростовуючи обставини щодо батьківства її померлого чоловіка відносно дитини позивача, і запевняла, що ні в якому випадку син позивача не може походити від її померлого чоловіка, оскільки ті обставини, на які посилалась позивач для підтвердження своїх вимог, не засвідчують, що ОСОБА_3 є батьком сина позивача.

На підтвердження таких пояснень засвідчив свідок ОСОБА_6, яка показала, що їй не відомо, щоб у ОСОБА_3 при житті була інша сім'я.

Свідок ОСОБА_7 показав, що декілька раз бачив, як позивач і ОСОБА_3 разом стояли і розмовляли. Він чув, як ОСОБА_3 називав малолітнього ОСОБА_4 сином.

З показів свідка ОСОБА_8 убачається, що вона бачила, як ОСОБА_3 часто приїжджав до ОСОБА_1, допомагав позивачу по господарству, спілкувався з її малолітнім ОСОБА_4, називав його сином.

Перевіривши вказані докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог, так як покази свідків, як і фотографії також, не є тими належними і допустимими доказами, які б переконливо свідчили про походження дитини позивача саме від померлого ОСОБА_3

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо показів свідка ОСОБА_9, даних ним в іншій справі, висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду, так як не засвідчують походження дитини від ОСОБА_3, а є лише припущенням стосовно цієї версії.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 06 лютого 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -