Постанова

від 12.04.2012 по справі 26/5009/5845/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. Справа № 26/5009/5845/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,

суддівПоліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва,

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 року (якою переглянуто постанову Господарського суду Запорізької області від 6 жовтня 2011 року),

у справі№ 26/5009/5845/11 Господарського суду Запорізької області,

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Аксіома" (м. Київ),

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Терсо" (м. Запоріжж'я")

пробанкрутство, -

представники учасників касаційного провадження в судове засідання не з'явились;

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Аксіома" (далі за текстом -ТзОВ "Юридична фірма Аксіома") звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Терсо" (далі за текстом -ТзОВ "Терсо"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.09.2011 року у справі № 26/5009/5845/11 порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року у справі № 26/5009/5845/11 (суддя -Юлдашев О.О.) ТзОВ "Терсо" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства призначено ініціюючого кредитора ТзОВ "Юридична фірма Аксіома".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року у справі № 26/5009/5845/11 (головуючий суддя -Геза Т.Д., судді: Азарова З.П., Малашкевич С.А.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі за текстом -ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) залишено без задоволення; постанову Господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року у справі №26/5009/5845/11, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та припинити провадження у справі. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято до провадження.

За Розпорядженням Заступника секретаря судової палати від 10.04.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Удовиченко О.С., судді: Поліщук В.Ю., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

Учасники касаційного провадження у справі уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Місцевим та апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини.

Провадження у цій справі про банкрутство ТзОВ "Терсо" порушено, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за заявою ТзОВ "Юридична фірма Аксіома".

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5). Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону, відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка (п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

Враховуючи, що, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, ТзОВ "Юридична фірма Аксіома" на підтвердження відсутності боржника ТзОВ "Теско" за місцезнаходженням постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, яке вказано у Довідці Головного управління статистики у Запорізькій області, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ініціюючим кредитором не доведено у встановленому законом порядку відсутності боржника за місцезнаходженням.

Поряд з цим, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що, у якості доказу відсутності підприємницької діяльності боржника ТзОВ "Терсо", ТзОВ "Юридична фірма Аксіома" надало фотокопію Протоколу Зборів учасників ТзОВ "Терсо" від 13.09.2011 року, згідно якого Зборами було прийнято рішення про припинення діяльності ТзОВ "Терсо" шляхом ліквідації.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого та апеляційного господарських судів, що вказана фотокопія Протоколу Зборів учасників ТзОВ "Терсо" може бути належним та допустимим доказом у цій справі виходячи з наступного.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (ч. 1 ст. 105 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Стаття 17 названого Закону визначає, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, серед іншого, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора; реєстраційні номери облікових карток платників податків всіх членів такої комісії (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті); дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; відомості про початок проведення органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи; відомості про неможливість проведення органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Однак, матеріали справи не містять доказів (оголошення з повідомленням про припинення ТзОВ "Терсо", довідки з ЄДРПОУ з відповідними записами, тощо), які б свідчили про припинення ТзОВ "Терсо" підприємницької діяльності у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року, підприємницька діяльність - самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення підприємницької діяльності, який не завершено, не є тотожними, а відомості про прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи не свідчать про відсутність підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ініціюючим кредитором ТзОВ "Юридична фірма Аксіома" не дотримано вимог чинного законодавства під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Терсо", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. п. 5, 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (ст. ст. 2, 4 1 , 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей. Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано ст. 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство -ст. 40 Закону. Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 1 1 ) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За наведених підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі м. Києва підлягає до задоволення, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року та постанова Господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 року підлягають скасуванню, а провадження у справі № 26/5009/5845 -припинено.

Щодо посилань касаційної скарги на невідповідність оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" № 11 від 29.12.1976 року, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити про втрату чинності вказаної постанови, згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 2 , 111 9 - 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 року (якою переглянуто постанову Господарського суду Запорізької області від 6 жовтня 2011 року) та постанову Господарського суду Запорізької області від 6 жовтня 2011 року у справі № 26/5009/5845/11 скасувати.

3. Провадження у справі № 26/5009/5845/11 припинити.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:В.Ю. Поліщук П.К. Міщенко