Постанова

від 02.07.2008 по справі 16/317

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 02 липня 2008 р.                                                                                   

№

16/317 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука

Г.А.,

суддів:

Мачульського

Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на

постанову

Київського

апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р.

у

справі

№ 16/317

господарського

суду

м. Києва

за

позовом

ОСОБА_1

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Національний центр медичних

технологій"

третя

особа:

Голосіївська

районна у м. Києві державна адміністрація

про

визнання

недійсним рішення загальних зборів, статуту та скасування державної

реєстрації

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:

ОСОБА_1;

ОСОБА_2, дов. № 110 від 23.10.2007 р.;

відповідача:

Алексеєва

А.В., дов. № б/н від 01.11.2007 р.;

третьої

особи:

- не

з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У

вересні 2007 р. ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1) звернувся до господарського суду м.

Києва з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним рішення зборів

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний центр

медичних технологій" (далі -Товариство) від 10.10.2005 р. про збільшення

статутного капіталу на 40 000,00 грн. і зменшення його частки у статутному

капіталі до 20 %, визнати недійсним статут Товариства, зареєстрований у

Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації (далі -Адміністрація)

26.11.2006 р., скасувати державну реєстрацію статуту Товариства,

зареєстрованого Адміністрацією 26.11.2006 р.

Позовні

вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що рішення зборів учасників Товариства від

10.10.2005 р. про збільшення статутного капіталу на 40 000,00 грн. і зменшення

його частки у статутному капіталі до 20 % прийнято з порушенням норм Закону

України "Про господарські товариства" та статуту Товариства.

Рішенням

господарського суду м. Києва від 25.12.2007 р. (суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги

ОСОБА_1 задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених ОСОБА_1 у позовній

заяві.

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р. (колегія суддів:

Гарник Л.Л., Вербицька О.В., Розваляєва Т.С.) рішення господарського суду м.

Києва від 25.12.2007 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні

позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постанова мотивована тим, що рішення зборів

учасників Товариства від 10.10.2005 р. про збільшення статутного капіталу на 40

000,00 грн. і зменшення частки ОСОБА_1 у статутному капіталі до 20 % прийнято

без порушень норм Закону України "Про господарські товариства" та

статуту Товариства.

ОСОБА_1

звернувся до Вищого господарського кодексу України з касаційною скаргою, у якій

просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р.

скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від

25.12.2007 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що

апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови порушив ст.

ст. 4, 33 та 99 Господарського процесуального кодексу України, неправильно

застосував та порушив ст. 41, 59, 60 та 61 Закону України "Про

господарські товариства", ст. 145 Цивільного кодексу України та надав

неправильну оцінку обставинам і доказам у справі.

Товариство

та Адміністрація не скористались правом, наданим ст. 1112

Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу

ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному

перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність

юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування

господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та

процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає

задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими

судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що

рішенням загальних зборів учасників Товариства від 10.10.2005 р. було, зокрема,

збільшено статутний капітал Товариства на 40 000,00 грн., після чого частки

учасників Товариства становили:

ОСОБА_3

-40 000,00 грн. (50 % статутного капіталу),

ОСОБА_4

-12 000,00 грн. (15 % статутного капіталу),

ОСОБА_5

-12 000,00 грн. (15 % статутного капіталу),

ОСОБА_1

-16 000,00 грн. (20 % статутного капіталу),

та

вирішено внести відповідні зміни до статуту Товариства.

Як

встановлено господарським судом апеляційної інстанції, на загальних зборах

учасників Товариства, які відбулись 10.10.2005 р., були присутні учасники, які

у сукупності володіли 100 % голосів, що підтверджується протоколом № 5

загальних зборів учасників Товариства від 10.10.2005 р. та поясненнями

учасників і працівників Товариства.

Згідно

з частиною першою ст. 58 Закону України "Про господарські товариства"

(тут і далі -у редакції, чинній на момент прийняття рішення зборів учасників

Товариства від 10.10.2005 р.) вищим органом товариства з обмеженою

відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або

призначених ними представників.

Частини

друга та перша ст. 59 Закону України "Про господарські товариства"

передбачають, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю

крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г -

ж", "и - ї" статті 41 цього Закону, належить:

а)

встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б)

вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в)

виключення учасника з товариства.

З

питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього

Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства

рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють

у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників

товариства.

П.

"б" частини п'ятої ст. 41 Закону України "Про господарські

товариства" встановлює, що до компетенції загальних зборів належить

внесення змін до статуту товариства.

Відповідно

до частини першої ст. 60 Закону України "Про господарські

товариства"  збори учасників

вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники

учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Зважаючи

на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з

висновком апеляційного господарського суду про те, що рішення загальних зборів

учасників Товариства від 10.10.2005 р. про збільшення статутного капіталу

Товариства на 40 000,00 грн. та про внесення відповідних змін до статуту

Товариства прийнято у відповідності до ст. ст. 41, 58, 59 та 60 Закону України

"Про господарські товариства", а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про

визнання вказаного рішення недійсним та про визнання недійсним статуту

Товариства не підлягають задоволенню.

Оскільки

рішення загальних зборів учасників Товариства від 10.10.2005 р. не скасовано, а

статут Товариства -не визнано недійсним судовим рішенням, то відсутні підстави

для скасування державної реєстрації відповідної редакції статуту Товариства,

так як ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців" передбачає скасування державної реєстрації

змін до установчих документів юридичної особи лише у разі постановлення

судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної

особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів

юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до

установчих документів юридичної особи.

Твердження

ОСОБА_1 у позовній заяві, апеляційній скарзі та касаційній скарзі про те, що

його не було повідомлено про проведення 10.10.2005 р. зборів учасників

Товариства спростовуються доказами у справі, яким була дана оцінка господарським

судом другої інстанції, та тим фактом, що він був присутній  на вказаних зборах.

Посилання

ОСОБА_1 на те, що апеляційним господарським судом було дано невірну оцінку

доказам по справі, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого

господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду

касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського

процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам,

а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити

застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і

процесуального права.

На

підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,

що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р.

ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин

справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального

та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують

висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав

для її скасування не вбачається.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та

11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного

господарського суду від 07.04.2008 р. у справі № 16/317 господарського суду м.

Києва -без змін.

Головуючий

суддя                                                      

Г.А. Кравчук

Суддя                                                                         

Г.М. Мачульський

Суддя                                                              

           В.І. Шаргало