Рішення

від 24.06.2008 по справі 2-374/2008

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-374/2008

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 червня 2008 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у

складі:

-    головуючого - судді -

Помазан В.А.

-    при секретареві - Фальковій І.М.

-    за участю представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської

області у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аптека 224»,

третьої особи - ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної

плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення

нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, в якій зазначає, що вона

інвалід дитинства ІІІ групи, вдова, працювала в ТОВ «Аптека 224» з 1997р. і

звільнилася з 10.11.2007р. у зв'язку з переводом на іншу роботу (СКВ

«Холдінг»). На день її переводу директор ОСОБА_2 надала вказаній організації

приміщення ТОВ «Аптека 224» в оренду. Хоча позивач не вказала в заяві причину

переводу, що полягала в багато місячній не виплаті заробітної плати.

На день звільнення сума боргу по заробітній платі становила 3902,11 грн..

До цього часу їй було частково виплачено: в листопаді 2007р.-100 грн., в грудні

2007р.- 150 грн., таким чином, на теперішній час борг становить 3652,11 грн.

Позивач неодноразово зверталась усно та письмово до директора ТОВ «Аптека

224» ОСОБА_2 з проханням сплатити заборгованість по заробітній платі на день

звільнення, але їй було відмовлено.

На багаторазові звернення позивача до директора ТОВ «Аптека 224» ОСОБА_2 не

надала довідки про середній розмір заробітної плати, хоча в листі від

15.01.2008 визнала борг по заробітній платі у розмірі 2027,48 грн. В цьому

листі вона заперечує можливість повного розрахунку, хоча має дохід 3500 грн.

щомісячно. за рахунок оренди майна ТОВ «Аптека 224». Крім того, у власності ТОВ

«Аптека 224» достатньо майна для погашення заборгованості (гараж-2,

автомобілі-2, квартира по адресі: АДРЕСА_1, та 3-х кімнатна квартира в

АДРЕСА_2).

Позивач вважає дії директора ОСОБА_2 незаконними.

Будучи платоспроможним боржником, ТОВ «Аптека 224» в особі директора

ОСОБА_2 навмисно та злісно порушила її громадянські права та Закони України:

-    директор ОСОБА_2 з

червня 2007р. припинила розрахунки по заробітній платі, та перестала

заповнювати «Відомість про нарахування заробітної плати» працівникам ТОВ

«Аптека 224», тому позивачу невідомий справжній розмір заборгованості. В листі

від 15.01.2008р. директор ОСОБА_2 говорить про переведення працівників на

мінімальну заробітну плату наказ № 25 від 21.06.2007р. З таким наказом позивач

не ознайомлена, хоча згідно з ст. 29 Закону України «Про оплату праці» про нові

або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, власник або уповноважений

ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження

або зміни. Тому вказаний в листі директора ОСОБА_2 розмір боргу позивач вважає

неправильним, заниженим, а дії директора, грубим порушенням ст. 29 Закону

України «Про оплату праці».

-    порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України, де вказано, що

виплата всіх сум, які належать працівнику від підприємства, установи,

організації, провадиться в день звільнення, з позивачем на день подачі позовної

заяви до суду розрахунку з заробітної плати не проведено. Сума боргу становить

3652,11 грн.

-    в порушення ст. 44 КЗпП 

України позивачу при звільненні не надана вихідна допомога у розмірі 3-х

середньомісячних окладів - 1590 грн. (середній заробіток - 530 грн. 3 місяці

затримки=1590 грн.)

-    в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про оплату

праці», де прямо вказано на те, що своєчасність та обсяги виплати заробітної

плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших

платежів та їх черговості, постійну відмову погасити борги по заробітній платі

директор ОСОБА_2 мотивує відсутності коштів внаслідок сплати відсотків по двом

кредитним угодам.

На день подання позиву до суду загальна сума боргу по заробітній платі

складає 5242,11 грн. та моральна шкода у розмірі 1500 грн..

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги (уточнені), прохала

їх задовольнити у повному обсязі, пояснила, що з 1997 року вона працювала

фармацевтом у ТОВ «Аптека 224», у зв'язку з систематичною невиплатою

відповідачем заробітної плати, 10 листопада 2007 року нею була написана заява

на ім'я директора ТОВ «Аптека 224» - ОСОБА_2, про звільнення з посади за

власним бажанням. Зазначила, що на день звільнення з нею не було проведено

повний розрахунок по заробітній платі, тому вона змушена була звернутись до

суду за захистом свого порушеного права. Вважає, що адміністрацією товариства

їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює розміром у 1500 грн., оскільки

вона є інвалідом ІІІ групи, вдовою, в зв'язку з чим їй були потрібні були

кошти, порушений звичайний спосіб її життя, що негативно вплинуло на її стан

здоров'я.

Представник відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека

224» - ОСОБА_3, пояснив, що підставою, яка спричинила невиплату заробітної

плати  та призвела до порушення трудового

законодавства України, являється скрутне фінансове становище

підприємства-відповідача. Зазначив, що через відсутність протягом тривалого

часу контролю, у тому числі з боку ревізійної комісії, яка повинна бути на

підприємстві та яка не діяла значний час, через те, що не залучалися фахівці, у

тому числі у галузі аудиту, до цього часу залишається невідомим, який же у

дійсності був процент надходження доходів ТОВ «Аптека 224»?! Згідно діючого

законодавства, фонд заробітної плати формується з доходів товариства, проте у

даному випадку немає ніяких бухгалтерських обрахувань щодо встановлення

справжніх доходів ТОВ «Аптека 224», також немає ніяких відсилок на господарську

діяльність, ту, яка відбувалась. Підсумовуючи все викладене, представник

відповідача зазначив, що визнає позовні вимоги у частині виплати заробітної

плати,  відшкодування середнього

заробітку за час затримки розрахунків частково, що стосується моральної шкоди,

представник відповідача - ОСОБА_3, визнав 500 гривень. Щодо відшкодування

вихідної допомоги, останній зазначив, що з огляду на діюче законодавство, немає

ніяких підстав для задоволення позову в цій частині.

Третя особа, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека 224»

- ОСОБА_2, позов визнала частково, пояснила, що на підприємстві склалося

скрутне фінансове становище, не зважаючи на те, що позивач являлася учасником

товариства, однак участі в роботі товариства не приймала.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працювала у товаристві з

обмеженою відповідальністю «Аптека 224» з 1997 року по 10 листопада 2007 року,

була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, що

підтверджується копією копією трудової книжки (а.с. 30-31).

Починаючи з 2004 року, позивач була учасником товариства з обмеженою

відповідальністю «Аптека 224», її частка у Статутному фонді Товариства складала

13,22% (3940 гривень, кількість голосів - 13,22), що підтверджується копією

Статуту ТОВ «Аптека 224» (а.с. 80-83).

У судовому засіданні було достовірно встановлено, що на день звільнення

ОСОБА_1, тобто на 10 листопада 2007 року, ТОВ “Аптека 224”, не здійснило з нею

розрахунок по заробітній платі, як того вимагає діюче законодавство України про

працю, хоча, вона, не одноразово зверталась до керівництва ТОВ “ Аптека 224”, з

вимогами про проведення з нею розрахунку по заробітній платі, але її звернення

залишилися без належної уваги. Отже такими незаконними діями з боку ТОВ “

Аптека 224” були  порушені права

позивачки, передбачені ст. 43 Конституцією України.

Представник відповідача - ОСОБА_3, підтвердив, що дійсно

перед позивачкою, у ТОВ “ Аптека 224” є заборгованість по заробітній платі, яка

не сплачена їй на день звільнення, тому він не заперечував проти задоволення

позову у цій частині частково.

Діями, ТОВ “ Аптека 224”, порушено вимоги ч.1 ст.47 КЗпП

України, де зазначено, що власник чи уповноважений ним орган повинен в день

звільнення видати робітнику належним чином оформлену трудову книжку та провести

з ним розрахунки у строки, передбачені статтею 116 даного Кодексу. Згідно

ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі

дні у строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не

перевищує шістнадцять календарних днів. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при

звільненні працівника виплата всіх належних йому від підприємства, установи,

організації, проводиться в день звільнення. 

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або

уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою

зазначених сум.

Відповідно до статті 43 Конституції України та ст.23

Загальної Декларації прав людини, проголошено право кожного на працю, що

включає в себе можливість заробляти собі на життя працею, яку людина  вільно вибирає, чи на яку добровільно

погоджується. В ч.7 ст.43 Конституції України зазначено, що право на своєчасне

отримання заробітної плати за працю захищається законом.

Суд, знаходить позов, в частині стягнення заборгованості

по заробітній платі, таким, що підлягає 

задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, у випадку

невиплати з вини відповідача чи уповноваженого ним органу належних звільненому

працівнику сум в строки, вказані в статті 116 цього Кодексу, при відсутності

спору про їх розмір, підприємство, організація, установа повинні виплатити

працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного

розрахунку.

Відносно викладеного, необхідно зазначити, що відповідно до Постанови

Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 в п. 20

«Про практику застосування законодавства про оплату праці» зазначено, що

установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із

затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні

йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли  ж  у

цей день він був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним вимоги

роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує

на користь працівника середній заробіток за весь період затримання  розрахунку, а при не проведенні його до

розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе

відсутність своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не

виключає його відповідальності.

В зв'язку з цим, суд вважає занеобхідним стягнути з відповідача за період з

01 травня 2007 року по 01 квітня 2008 року, з урахуванням середньомісячної

заробітної плати 599,62 грн., 6595,82 грн.. Позивач отримала частково

заборгованість по заробітній платі в розмірі 2025,35 грн., а також частково їй

виплачувалася заробітна плата, що підтверджується довідкою ТОВ «Аптека 224»

(а.с. 54, 87).

Крім того з листопада по грудень 2007 року ОСОБА_1 працювала в ТОВ «СКВ-

Холдінг» і отримала заробітну плату за два місяці у розмірі 576,37 грн. (а.с.

99).

З березня 2008 року по теперішній час позивач працює в ПП «Глорі», за

період з березня по травень отримала 1565 грн. (а.с. 94).

В зв'язку з цим, з урахуванням отриманих коштів, з відповідача підлягає

стягненню 1034,21 грн.

.

            Позивачем

заявлено вимогу про стягнення на її користь з відповідача моральної шкоди на

суму в 1500 гривень, на тій підставі, що заробітна плата, яку відповідач їй не

сплатив, була єдиним джерелом надходження коштів, а від несвоєчасного отримання

заробітної плати  вона не могла

організувати належне харчування та забезпечити здоровий спосіб життя оскільки є

інвалідом 3 групи.  

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування

власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у

випадку якщо, порушення його законних прав привели до моральних страждань,

втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль

для організації свого життя. Суд вважає за можливе позовні вимоги позивачки в

частині стягнення моральної шкоди, задовольнити частково  на суму в 800 гривень.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 прохає стягнути з ТОВ

«Аптека 224» вихідну допомогу у сумі 1590 гривень.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні

трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і

6 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі

не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову

службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) -

у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або

уповноваженим  ним органом законодавства

про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі,

передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що

позовні вимоги у частині виплати вихідної допомоги не підлягають задоволенню з

тих підстав, що трудовим законодавством не передбачена виплата зазначеної

допомоги, якщо працівник звільняється за власним бажанням, як була звільнена ОСОБА_1

Відповідно до ст.367 п.2 ЦПК України, суд допускає негайне виконання

рішення у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не

більше ніж за один місяць. Тому суд вважає за необхідне допустити до негайного

виконання рішення в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1

середньомісячного заробітку в сумі 599 гривень 62 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий

збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи в сумі 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, п. 2 ч. 3 ст. 79, ст. 88,

213-215, п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 47, 115-117, 232, 237-1 КЗпП

України, ст.ст. 21, 24, 27, 32 Законів України «Про оплату праці», Пленумом

Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування

судами законодавства про оплату праці», Постановою Кабінету Міністрів України

від 27 квітня 2006 р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних

з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за

рахунок держави»суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Аптека 224», третьої особи - ОСОБА_2 про

стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати - задовольнити

частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«Аптека 224» м. Лозова Харківської області, розрахунковий рахунок

№26002000033319 в АБ Факторіал-Банк, МФО 351715, код 24486119, поштова адреса:

АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає за

адресою: АДРЕСА_3, заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за

час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1034 гривень 21 копійок та

моральну шкоду у сумі 800 гривень 00 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один

місяць у сумі 599 гривень 62 копійок допустити до негайного виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«Аптека 224» м. Лозова Харківської області 

судовий збір у дохід держави в розмірі 51 гривні на р/р 31416537700015 в

Лозівське УДК, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«Аптека 224» м. Лозова Харківської області 

витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 30 гривен на користь

держави на р/р 31211259700015 в УДК м. Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011,

код бюджетної класифікації 22050000.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області

шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: