Рішення

від 30.10.2006 по справі 10/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/298

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.10.06 р.                                                                               Справа № 10/298                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Вартанов А. Г.- керівник;

                  від відповідача –  Шкурко Н. І. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотроїцький завод „Буддеталь”            с.м.т. Новотроїцьке    

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ,  

про стягнення  14 951,52грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотроїцький завод „Буддеталь” с.м.т. Новотроїцьке, з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ про стягнення заборгованості в сумі 11 719,87грн., інфляційних в сумі 445,35грн., пені в сумі 1816,60грн. та штрафу в сумі 820,39грн. за договором №360 від 09.06.2004р. ( далі договір ).

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір №360 від 09.06.2004р., специфікацію до договору, розрахунки боргу; накладні №55 від 19.12.2005р., №56 та №57 від 20.12.2005р.; довіреність серії ЯКБ №544412 від 30.12.2005р., невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Позивач,  відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав до суду клопотання  про  уточнення  позовних вимог та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 149,31грн, яка увійшла до заявленої суми позову.

Уточнення прийнято судом.

Відповідач  у судовому засіданні та відзиві уточнені позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості в сумі 11 719,87грн., інфляційних в сумі 445,35грн., 3% річних в сумі 149,31грн. В частині стягнення пені в сумі 1816,60грн. та штрафу в сумі 820,39грн. на підставі ст. 231 Господарського кодексу України заперечував у зв'язку з безпідставністю вказаних вимог.    

         Розглянувши  матеріали  справи,  додатково  представлені  позивачем  документи,  заслухавши його  пояснення,  оцінивши  докази за своїм внутрішнім переконанням,  суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги підлягають частковому задоволенню з  наступних  підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №360 від 09.06.2004р., згідно якого позивач (постачальник)  зобов'язався передати у власність продукцію, а відповідач  (покупець) зобов'язався прийняти вказану продукцію, найменування, кількість та ціна якої визначається згідно специфікації ( Розділ 1 договору).

Дослідивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою та змістом це договір поставки, правовідносини за яким регулюються положеннями статей 655-697, 712 Цивільного кодексу України.  

Відповідно до п.8.2 строк дії договору встановлений сторонами з моменту підписання до 31.12.2004р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками. Додатковою угодою від 04.01.2005р. сторони продовжили дію договору до 31.12.2005р.

Згідно специфікації до договору сторони домовились про поставку плит забірних  П5В у кількості 500шт. та стаканів у кількості 500шт. на загальну суму 498 276грн. з урахуванням ПДВ.

Як свідчать матеріали справи ( копія  накладних №55 від 19.12.2005р., №56 та №57 від 20.12.2005р.; довіреності серії ЯКБ №544412 від 30.12.2005р. ) позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 21 345,55грн., про що свідчить підпис уповноважених осіб відповідача.

Проти вказаного факту представник відповідача не заперечував.    

Згідно п. 2.2 договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів з моменту пред'явлення рахунку.     

     11.05.2006рю позивач звернувся з претензією №3 до відповідача, в якій визначився, що на підставі наданого рахунку несплачена сума заборгованості складає 11719,87грн.

     13.06.2006р. відповідач визнав одержання вказаної претензії, про що сповістив позивача листом №2.

    Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

    Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи та вищевказані обставини, відповідачем, всупереч вимогам договору та вищевказаних статей не виконано повністю обов'язок по оплаті товару позивачу в сумі 11 719,87грн., про що відповідач не заперечував.

   Враховуючи викладене,  суд  приходить  до висновку,  що  позовні  вимоги  заявлені  позивачем в  частині  стягнення 11 719,87грн.  обґрунтовані  і  підлягають  задоволенню.

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

Враховуючи викладене,  суд  приходить  до висновку,  що  позовні  вимоги  заявлені  позивачем в  частині  стягнення інфляційних в сумі 445,35грн. обґрунтовані  і  підлягають  задоволенню.

Оскільки,  суд  пришов до висновку  щодо  існування основного  боргу,  з огляду на правильне нарахування, підлягають  задоволенню  й позовні  вимоги  щодо  стягнення   3%  річних  у  сумі  149,31грн.

    Що  стосується   позовних  вимог  стосовно   стягнення пені в сумі 1816,60грн. та штрафу в сумі 820,39грн. за договором №360 від 09.06.2004р., суд  вважає, що позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню з огляду на наступне.  

    Як  визначено положеннями   ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

    Вивчивши договір №360 від 09.06.2004р., суд встановив, що умовами вказаного договору сторонами не було передбачено штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за прострочення оплати товару.  

         В обґрунтування заявлених вимог про стягнення пені та штрафу, позивач посилається на положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

 Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи державного кредиту, застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу та пені у передбачених розмірах.

Частиною 2 ст. 22  Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка к статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Позивач по справі, з огляду на матеріали справи, не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, а виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи державного кредиту.

Тому нарахування відповідачем штрафу та пені на підставі положень ч. 2 ст. 231  Господарського кодексу України безпідставні та необґрунтовані.

  Враховуючи викладене суд відмовляє у позовних вимогах в частині стягнення пені в сумі 1816,60грн. та штрафу в сумі 820,39грн. за договором №360 від 09.06.2004р.  

   Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

    На підставі статей 525, 526 Цивільного  кодексу  України, статей 193, 230, 231 Господарського  кодексу  України,  керуючись ст.ст. 22, 30, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити  позовні  вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотроїцький завод „Буддеталь” с.м.т. Новотроїцьке до Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ про стягнення заборгованості в сумі 11 719,87грн., інфляційних в сумі 445,35грн., 3%  річних  у  сумі  149,31грн., пені в сумі 1816,60грн. та штрафу в сумі 820,39грн. за договором №360 від 09.06.2004р.    

2.  Стягнути  з Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” (85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Тельмана, 2, ЄДРПОУ 00191856)  на  користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотроїцький завод „Буддеталь” (85732, Донецька область, Волноваський район, с.м.т. Новотроїцьке, пер. Центральний,1-а, ЄДРПОУ 32501088)  заборгованість в сумі 11 719,87грн., інфляційні в сумі 445,35грн. та 3%  річних  у  сумі  149,31грн. за договором №360 від 09.06.2004р.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „Новотроїцький завод „Буддеталь” с.м.т. Новотроїцьке до Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ про стягнення пені в сумі 1816,60грн. та штрафу в сумі 820,39грн. за договором №360 від 09.06.2004р.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” (85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Тельмана, 2, ЄДРПОУ 00191856)  на  користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотроїцький завод „Буддеталь” (85732, Донецька область, Волноваський район, с.м.т. Новотроїцьке, пер. Центральний,1-а, ЄДРПОУ 32501088) витрати по сплаті державного мита в сумі 123,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97,19грн.

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.