Рішення

від 22.04.2008 по справі 47/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/81

22.04.08

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Елетер”

До Дочірнє підприємство акціонерного товариства “Укрреставрація” “Спеціальне науково реставраційне проектно-будівельно-виробниче управління № 1 ”

про стягнення 45081,92 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Пікуль А.Б. –предст. (дов. № 40 від 28.12.2007)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 10 000,56 грн. основного боргу, 35 081,36 грн. –майнової відповідальності, а також відшкодування судових витрат 450,81 грн. по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2008 року було порушено провадження у справі № 47/81 та призначено до розгляду на 15.04.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2008р. розгляд справи відкладено на 22.04.2008 року.

В судовому засіданні 22.04.2008 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем відповідно до умов підрядного договору № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року було виконано повний комплекс спеціальних електромонтажних робіт по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва”, які відповідачем були прийняті, але своєчасно та в повному об'ємі не оплачені.

Представник відповідача в судові засідання 15.04.2008 та 22.04.2008 року не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством Акціонерного товариства закритого типу “Укрреставрація” “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче управління № 1 ” в якості Генпідрядника (відповідач), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство ”Елетер”, в якості Субпідрядника (позивач), з другої, було укладено Підрядний Договір № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року.

Згідно з п. 1.1 розділу І Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе обов'язки на виконання повного комплексу спеціальних електромонтажних робіт по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва”, далі –роботи.

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Загальна вартість повного комплексу Робіт визначається за фактично виконаними обсягами БМР в цінах 2005р. Вартість будівельно-монтажних робіт та обладнання, що доручені субпідряднику для виконання згідно зведеної договірної ціни (Додаток 1), складає:

84086,00 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят шість) грн.. 00 коп.

ПДВ 20% - 16817,20 (шістнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн.. 20 коп.

Всього з ПДВ 20% - 100903,20 (сто тисяч дев'ятсот три) грн.. 20 коп. і є договірною ціною.

Згідно з п. 3.2 розділу ІІІ до початку виконання робіт Генпідрядник протягом 5 днів з дня підписання Договору виплачує Субпідряднику аванс для закупівлі обладнання та матеріалів у розмірі 30% від вартості Договірної ціни, що складає:

25225,80 (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять п'ять)

ПДВ 20% - 5045,16 (п'ять тисяч сорок п'ять) грн. 80 коп.

Всього –30270,96 (тридцять тисяч двісті сімдесят) грн. 96 коп.

Відповідно до п. 3.6 розділу ІІІ Субпідрядник розраховується з генпідрядником за фактично виконані роботи згідно актів виконаних робіт КБ-2в та КБ-3.

Згідно з п. 3.8 розділу ІІІ Субпідрядник перераховує Генпідряднику 5% від обсягу договірної ціни за послуги генпідряду.

Відповідно до п. 5.4 розділу V за несвоєчасну оплату робіт за договором Генпідрядник несе майнову відповідальність у розмірі 0,05% від суми договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, якщо затримка оплати виникла з вини Генпідрядника.

Так згідно актів приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3), належним чином засвідченні копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали досліджені в судовому засіданні, які підписані уповноваженими представниками, як субпідрядника (позивача), так і генпідрядника (відповідача) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних підрядних робіт, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача, останнім був виконаний повний комплекс спеціальних електромонтажних робіт по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва”, які відповідачем були прийняті без будь-яких зауважень на суму 88204,80 грн.

Згідно позовної заяви та пояснень представника позивача, відповідач оплатив виконаний комплекс спеціальних електромонтажних робіт по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва” - частково на суму 73794 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

Відповідно до претензії ТОВ “Науково-виробниче підприємство ”Елетер” № 07 від 24.01.2008р., позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити борг в сумі 10000,56 грн., що підтверджується поштовою квитанцією про направлення листа.

Однак відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача, до теперішнього часу відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем роботи.

На день розгляду справи в суді (15.04.2008р.), згідно Підрядного Договору № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року, за виконані спеціальні електромонтажні роботи по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва”, відповідач за розрахунками позивача не сплатив грошові кошти позивачу в сумі 10000,56 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 839 визначає, що у разі коли підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Стаття 853 встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану   підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Елетер”(Субпідрядник) –умови підрядного договору № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року , укладеного між Дочірнім підприємством Акціонерного товариства закритого типу “Укрреставрація” “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче управління № 1 ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство ”Елетер”, виконав, шляхом проведення повного комплексу спеціальних електромонтажних робіт по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва”, що підтверджується Актами виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) на загальну суму - 88204,80 грн., а відповідач - Дочірнє підприємство Акціонерного товариства закритого типу “Укрреставрація” “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче управління № 1”, умови зазначеного договору вчасно (відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК –боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, а саме з моменту пред'явлення претензії № 07 від 24.01.2007 року) не виконав, не здійснив повну та своєчасну оплату виконаних робіт, а лише частково сплатив 73794 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача та платіжними дорученнями.

Доказів протилежного, в тому числі повної оплати виконаних спеціальних електромонтажних робіт по антикриговій системі покрівлі на об'єкті: “Будівництво Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1 а, у Печерському районі м. Києва”, відповідач суду не надав, з загального відділу № 47 зазначені докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України –не надходили.

Таким чином у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість 10000,56 грн. (88204,80 –73794 –4410,24 (п. 3.8 Підрядного Договору № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 ) = 10000,56), яка підлягає стягненню в судовому порядку.

А тому, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “Елетер” про стягнення з Дочірнього підприємства Акціонерного товариства закритого типу “Укрреставрація” “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче управління № 1” 10 000,56 грн. основного боргу за Підрядним договором 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року визнається судом законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача 35081,36 грн. пені, за прострочення виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті виконаних робіт за договором № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу ч. 2 якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлено або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до статті 611 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 статті 233 ч. ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач свої зобов'язання перед позивачем по повній оплаті виконаних підрядних робіт за Підрядним договором № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 року належним чином вчасно не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає –10000,56 грн., і на даний час ним не погашена, тобто на даний час є прострочення виконання відповідачем зобов'язання по повній оплаті здійснених робіт за Підрядним договором № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005р., та враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені (п. 5.4 підрядного договору - майнова відповідальність) –35081,36 грн. за прострочення виконання зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір пені виходячи з розрахунку суду, складає:

88204,80 (сума за договором) х 0,05 % (п.5.4 Підрядного договору) х 54 (дні прострочення з 01.02.2008р. (відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК) по 25.03.2008р. (момент до якого позивач здійснює нарахування пені)) = 2381,52 .

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Підрядним договором № 93.09.05-ЕЛ від 04.10.2005 є законною та обґрунтованою, однак такою, що підлягає задоволенню частково в сумі –2 381,52 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрреставрація” “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче управління № 1” (код ЄДРПОУ 31244146, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, р/р № 26000301003525 в Банку “Мрія”, МФО 321767), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальніст. “Науково-виробниче підприємство” “Елетер” (код ЄДРПОУ 13687027, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 2, р/р 260060338223871 в Міжрайонному відділенні Київської мміської філії АКБ “укрсоцбанк”, МФО 322012) суму заборгованості в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 56 коп., 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 52 коп. –пені, а також 123 (сто двадцять три) грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 32 (тридцять дві) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                            С.Р.Станік