Рішення

від 09.11.2006 по справі 15/41/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/41/4

               Україна                                                                                                                                                                                                             

 Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                          Тел.7-99-18  

Іменем України                                                 

                    РІШЕННЯ                        

06.11.06                                                                                 Справа  № 15/41/4

Позивач –  приватне підприємство „Технолюкс”, м. Чернігів, вул. Шевченко, 103.

До відповідача- дочірнього підприємства „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційний центр соціальної допомоги жінкам”Криниця”, м. Чернігів, вул. Пролетарська, 16.

 Про стягнення 11615,77  грн.     Суддя    Федоренко Ю.В.             

                                               Представники  сторін:

Від позивача  - Кашпур О.І.- директор.

Від відповідача –не з”явився.

          С У Т Ь   С П О Р У:

    Заявлено позов про стягнення з дочірнього підприємства „Техтон” ПКЦ „Криниця” 10000 грн. боргу, 1259,06 грн. витрат від інфляції та 356,71 грн. процентів річних за договором № 12 від 06.11.02.

Повне найменування відповідача згідно з довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Статуту –дочірнє підприємство „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційний центр соціальної допомоги жінкам „Криниця”.

   Відповідач позов не визнав і посилається на те, що позивач ухилявся від виконання робіт та складання плану їх виконання, зірвав термін виконання робіт, виконав виріб з суттєвими недоробками в зв”язку з чим він поніс додаткові витрати по доопрацюванню виробу, підписання акта приймання передачі робіт не уповноваженою особою, укладенням додаткової угоди до договору за якою договірна ціна виробу зменшилась до рівня попередньої оплати.

В судове засідання 06.11.06 відповідач свого представника не направив що не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки про час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належними чином, ухвалу про поновлення провадження у справі відповідачу вручено 31.10.06  відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

    Дослідивши матеріали справи  та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

06.11.02 між сторонами укладено договір № 12 за яким Замовник ( Відповідач по справі ) доручив, а Виконавець ( Позивач по справі ) прийняв на себе зобов”язання по виготовленню оснастки деталей, розробки КД, техпроцесів і інших робіт за погодженням сторін.

В договорі сторони погодили, що:

- за виконану роботу Замовник проводить оплату Виконавцю по ціні, передбаченій в протоколі погодження договірної ціни та виставленим рахункам на протязі 5 банківських днів ( п. 3.1 договору );

- Замовник проводить авансування робіт у розмірі 50% виконаних робіт ( п.3.2 );

- прийняття виконаних робіт проводиться представником Виконавця і Замовника на підставі вимог НТД і оформляється актом здачі – приймання ( п.4.1 ).

06.11.02 представниками сторін підписано протокол погодження договірної ціни в якому зазначено, що договірна ціна по виготовленню пресформи 0605-2015 в кількості 1 шт. складає 20 000 грн.

22.11.02 представниками сторін погоджено графік виготовлення пресформи 0605-2015.

На виконання умов договору, відповідно до рахунку № 10 від 11.11.02 позивача, відповідачем перераховано позивачу попередню оплату на загальну суму 10000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 12.11.02 та від 02.12.02, копіями платіжних доручень № 216 від 21.11.02, № 215 від 10.11.02.

На підставі рахунку позивача № 12 від 23.12.02 відповідач 25.12.02 платіжним дорученням № 243  перерахував позивачу ще 1500 грн. з призначенням платежу –передплата за доопрацювання деталей пресформи згідно договору № 12 від 06.11.02.

Тобто всього відповідачем проведено оплату за договором на суму 11 500 грн.

09.09.03 представниками сторін підписано акт приймання –здачі виконаних робіт по договору № 12 від 06.11.02 в якому вказано зміст робіт –виготовлення пресформи И0605-2033 для виготовлення основи корпусу приймача „Данко”, договірна ціна робіт –20 000 грн., та зазначено, що роботи виконані в повному об”ємі. З боку відповідача акт підписано директором Чередніковим О.Н., підпис останнього завірено відтиском круглої печатки підприємства відповідача.

За довіреністю відповідача серії ЯЖП № 165316 від 09.09.03 на ім.”я Череднікова О.М., по накладній  № 8 від 09.09.03 представником відповідача отримано пресформу И0605 в кількості 1 шт. на суму 20 000 грн.

Оскільки договір укладено на виготовлення пресформи 0605-2015, а прийнято пресформу И 0605-2033 і сторонами не висловлено зауважень з цього приводу суд вважає що ними була досягнута домовленість про зміну технічних параметрів виробу в ході виконання робіт.

16.11.04 відповідачу направлена вимога оплатити борг в сумі 10000 грн. в строк до 26.11.04. Вказану вимогу отримано представником відповідача 18.11.04, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення в т. 1 а.с. 16.

Доказів про направлення відповідачу рахунку на оплату виконаних робіт згідно з п. 3.1 договору позивач суду не надав, а тому відповідач зобов”язаний був оплатити борг в строк до 26.11.04 на  підставі направленої йому вимоги.

Оскільки зобов”язання за договором між сторонами продовжували існувати на час набрання чинності Цивільним кодексом України до них слід застосовувати положення останнього у відповідності до ст. 4 його Прикінцевих та перехідних положень.

   Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов до допускаються.

   Доказів про оплату боргу відповідач не надав, а тому позов по стягненню боргу слід задовольнити частково у сумі 8500 грн.

В частині стягнення решти боргу у сумі 1500 грн. слід відмовити, оскільки сплата цієї суми підтверджується копією платіжного доручення № 243 від 25.12.02.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому на користь позивача слід стягнути витрати від інфляції станом на грудень 2004 р. у сумі 127,50 грн. та 3 % річних станом на 20.01.05 у сумі 37,64 грн.

В решті позову про стягнення витрат від інфляції та процентів річних слід відмовити в зв”язку з наданням відповідачем доказів про часткову оплату боргу, та початку строку порушення зобов”язання з 27.11.04.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

Заперечення відповідачем позову суд не приймає до уваги враховуючи наступне.

Текст наданої відповідачем копії додаткової угоди № 1 від 12.08.03 до договору ( т. 1 а.с. 74 ) не відповідає тексту оригіналу додаткової угоди, яку надано позивачем ( т. 1 а.с. 149 ), зокрема, абзац 2 п. 3.

В зв”язку з цим, ухвалами суду від 09.03.06, 11.08.06, 30.10.06, відповідача було зобов”язано надати суду оригінал додаткової угоди № 1 від 12.08.03, а також оригінал наказу № 33 від 25.08.03 яким директор відповідача відсторонив себе від обов”язків директора в зв”язку з підвищеним навантаженням по основному місцю роботи на початку нового 2003/04 навчального року, оскільки прийняття робіт за договором було здійснено саме директором підприємства відповідача Чередніковим О.М. і ним же було підписано довіреність на отримання виготовленої пресформи.  Відповідачем вимоги суду не були виконані.

Оскільки наданий позивачем оригінал додаткової угоди № 1 від 12.08.03 не підписано представником відповідача, дана додаткова угода до договору є неукладеною і не застосовується при вирішенні спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Отже, надана відповідачем копія додаткової угоди № 1 від 12.08.03 та копія наказу № 33 від 25.08.03 не є належними доказами у справі і до уваги судом не приймаються.

Перелік зауважень по випробуванню пресформи як додаток 1 до додаткової угоди від 12.08.03 також не підписано представником позивача, не надано доказів про направлення даного переліку позивачу, акт від 15.08.03 про відмову прийняти ці зауваження не підписано представником позивача, а тому ці докази не підтверджують неналежне виконання зобов”язання позивачем до того ж після складення цих документів представник відповідача прийняв виконання робіт за актом приймання передачі та накладною.

Договір № 8 від 29.04.02 на створення науково –технічної продукції „Розробка документації і виготовлення прес-форм” укладено між позивачем та ДП „Завод Рапід” ВАТ „Чезара”.

Акт виробничих випробувань пресформи від 14.08.03 з зауваженнями до нього стосуються виконання робіт за договором № 8 від 29.04.02 стороною якого не є позивач, а тому ці докази відхиляються судом.

Надані відповідачем копії договору підряду № 29/10-1 від 29.10.02, договору № 61 від 21.11.02, договору № 1-04 на доробку пресформи від 20.03.04 укладені між відповідачем на іншими юридичними особами, позивач не є стороною даних договорів, і вони не можуть прийматись до уваги при вирішенні спору. Не підтверджують дані договори і виправлення недоліків, які були допущені позивачем при виконанні робіт.

Крім того, враховуючи що за юридичною природою укладений між сторонами договір є договором підряду, на правовідносини сторін розповсюджується дія ст. 343 Цивільного кодексу УРСР, яка передбачала, що позови про виявлені  недоліки в роботі, виконаній за договором підряду, можуть бути пред”явлені замовником з приводу прихованих недоліків в іншому майні –протягом одного року.

Позовну давність в один рік, що застосовується до вимог щодо неналежної якості робіт за договором підряду встановлено також і ст. 863 Цивільного кодексу України.

Відповідач прийняв виконання робіт за договором, у встановлений законом строк не заявив про виявлені недоліки.

Ухвалами суду від 09.03.06, 11.08.06, 21.08.06, 30.10.06  відповідача було зобов”язано надати оригінал додаткової угоди № 1 від 12.08.03 до договору № 12 від 06.11.02, яку останнім не надано без поважних причин що свідчить про ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

В зв”язку з цим з відповідача слід стягнути штраф в доход Державного бюджету України у розмірі 1000 грн. відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 83 ГПК України.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

                                              В И Р І Ш И В:  

   Позов задовольнити частково і стягнути з дочірнього підприємства „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційний центр соціальної допомоги жінкам ”Криниця”, м. Чернігів, вул. Пролетарська, 16, код 30731800, ( р/р 26007377133001 в ЧФ „Приватбанк” ), на користь приватного підприємства „Технолюкс”, м. Чернігів, вул. Шевченко, 103, код 31275593, ( р/р 26009005322 в АК „Полікомбанк” м. Чернігова ), 8500 грн. боргу, 127,50 грн. витрат від інфляції, 37,64 процентів річних, 102 грн. державного мита та 88,02 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з дочірнього підприємства „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційний центр соціальної допомоги жінкам ”Криниця”, м. Чернігів, вул. Пролетарська, 16, код 30731800, ( р/р 26007377133001 в ЧФ „Приватбанк” ), в доход Державного бюджету України ( р/р 31114095600002 в УДК Чернігівської області, код 22825965, код 853592, одержувач –державний бюджет м. Чернігова ), 1 000 грн. штрафу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                   Ю.В.Федоренко