Постанова

від 21.05.2007 по справі 15/41/4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/41/4

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.05.2007                                                                                           № 15/41/4

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -Кашпур О.І.- директор;

від відповідача: не з'явились -про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (ст.98 ГПК України); Павленко С.В.- дов. від 10.01.07 № 2/01, був присутній в судовому засіданні 15.01.07,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "ТЕХТОН" ТОВ"виробничо-комерційний центр соціальної допомоги жінкам "Криниця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2006

 у справі № 15/41/4  

 за позовом                               Приватнього  підприємства "Технолюкс"

 до                                                   Дочірнього підприємства "ТЕХТОН" ТОВ"виробничо-комерційний центр соціальної допомоги жінкам "Криниця"

 про                                                  стягнення 11 615,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.06 у справі               № 15/41/4 позов задоволено частково.

  Стягнуто з Дочірнього підприємства „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційний центр соціальної допомоги жінкам „Криниця” на користь Приватного підприємства „Технолюкс” 8 500 грн. заборгованості, 127,50 грн. витрат від інфляції, 37,64 грн. процентів річних, 102 грн. державного мита та 88,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Стягнуто з Дочірнього підприємства „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційний центр соціальної допомоги жінкам „Криниця” в доход державного бюджету України 1000 грн. штрафу.

         В іншій частині позову - відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Скаргу заявник мотивує тим, що за результатами випробувань виробу позивачем був підготовлений перелік зауважень, але відповідач відмовився його прийняти та підписати, що підтверджується актом від 15.08.03. Крім того, у відповідності до п. 3 додаткової угоди відповідач самостійно доопрацював виріб, уклавши для цього договір № 1-04 від 20.03.04.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти неї і вважає, що рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

          Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          06 листопада 2002 року між Приватним підприємством „Технолюкс” (виконавець) та Дочірнім підприємством „Техтон” товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційний центр соціальної допомоги жінкам „Криниця” (замовник) було укладено договір № 12, згідно з умовами якого замовник  доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по виготовленню оснастки деталей, розробки КД, техпроцесів і інших робіт за погодженням сторін.

        Відповідно до п. 3.1 договору за виконану роботу за цім договором замовник   проводить   оплату   виконавцю  по ціні, передбаченій в протоколі погодження договірної ціни та виставленим рахункам на протязі 5 банківських днів.

      Згідно п.3.2 договору замовник проводить авансування робіт у розмірі 50% вартості виконаних робіт.

          В пункті 4.1 договору сторони встановили, що прийняття   виконаних   робіт   проводиться   представником   виконавця   і   замовника на підставі вимог НТД і оформляється актом здачі – приймання.

          На виконання умов договору 06.11.02 між сторонами було підписано протокол погодження договірної ціни в якому зазначено, що договірна ціна по виготовленню пресформи 0605-2015 в кількості 1 шт. складає 20 000 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно з п. 3.2 договору перерахував позивачу 11 500 грн.

           09.09.03 сторони склали акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний та завірений печатками підприємств, про те, що роботи за договором № 12 від 06.11.02 виконані в повному обсязі, згідно конструкторської документації И 0605-2033: виготовлення пресформи И0605-2033 для виготовлення основи корпусу приймача „Данко", договірна ціна робіт - 20 000 грн..          

          Цей акт підписано відповідачем без зауважень.

          Цього ж дня представником відповідача було отримано пресформу И0605-2033, вартістю 20 000 грн., що підтверджується довіреністю  серії  ЯЖП  №   165316   від   09.09.03, оформленої на  ім'я Череднікова О.М. та накладною № 8 від 09.09.03.

          Як вбачається з матеріалів справи, договір було укладено на виготовлення пресформи 0605-2015, а прийнято пресформу И0605-2033, при цьому зауважень з цього приводу від сторін не надходило, що є підставою вважати, що між ними була досягнута домовленість про зміну технічних параметрів виробу в ході виконання робіт.

          16.11.04 позивач на адресу відповідача  направив вимогу про оплату боргу в сумі  10000 грн. в строк до 26.11.04.

          Відповідь на зазначену вимогу позивач не отримав.

          У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Оскільки відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання, Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з нього суми боргу в розмірі 8 500 грн..

          Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань за                                                                                                                                                                           договором № 12 від 06.11.02, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 127,50 грн. витрат від інфляції та 37,64 грн. процентів річних.

          В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на додаткову угоду № 1 від 12.08.03 до договору № 12 від 06.11.02 та акт від 15.08.03 про відмову ПП „Технолюкс” у прийнятті переліку зауважень та недоліків до пресформи И0605-2033.

          Вищезазначені заперечення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки:

          в процесі розгляду апеляційної скарги відповідачем був наданий оригінал додаткової угоди № 1 від 12.08.03 до договору № 12 від 06.11.02.

          Позивач в судовому засіданні звернув увагу суду на те, що текст першої сторінки додаткової угоди, наданий відповідачем, відрізняється від тексту першої сторінки, який був запропонований позивачем.

          В зв'язку з чим 15.01.07, в судовому засіданні, позивач заявив клопотання про призначення судово-технічної експертизи, обґрунтоване тим, що текст додаткової угоди, наданої відповідачем, підроблений.

          Ухвалою від 24.01.07 Київський апеляційний господарський суд  призначив у даній справі судово-технічну експертизу.

27.03.07 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок № 847, в якому зазначено, що друкований текст, який міститься  на лицевому боці аркушу наданої на дослідження додаткової угоди № 1 від 12.08.03 до договору № 12 від 06.11.02 та друкований текст на зворотньому боці аркушу цього документа, були виконані неодночасно та на різних матричних принтерах.

          Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги вищевказану додаткову угоду.

          Посилання заявника на те, що ним були виявлені недоліки пресформи И0605-2033, а тому він змушений був він доопрацювати виріб, уклавши для цього договір № 1-04 від 20.03.04, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці вимоги не є предметом розгляду даної справи. Крім того, відповідач не позбавлений можливості звернутись з окремим позовом до Приватного підприємства „Технолюкс”.

          За таких обставин рішення Господарського суду Чернігівської області від  06.11.06 у справі №  15/41/4 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.06 усправі    №  15/41/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          2. Матеріали справи № 15/41/4 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.05.07 (відправлено)